Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
_________________
І м е н е м У к р а ї н и
РІШЕННЯ
25 жовтня 2010 р. Справа 2/169-10
за позовом:Приватного підприємтва "ОСОБА_1" вул. Куликове поле, 3, м. Севастополь, 99007
до:Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мир" с. Слобода-Межирівська, Жмеринський район, Вінницький область, 23122
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інагро-Гайсин", вул. Канатна, 41/16, м. Одеса, 65026
про стягнення 17452,78 грн.
Головуючий суддя
Cекретар судового засідання
Представники
позивача : Гоц Н.О.- за довіреністю;
відповідача 1: не з'явився;
відповідача 2: не з'явився.
ВСТАНОВИВ :
Заявлено позов Приватного підприємства "ОСОБА_1" до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мир" та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інагро-Гайсин" про солідарне стягнення з боржників 17 452,78 грн. штрафних санкцій за несвоєчасне виконання рішення господарського суду Вінницької області від 18.06.2009 р. по справі № 5/92-09, в т.р. 8 416,42 грн. пені, 6 094,53 грн.- 15% річних та 2 941,83 грн. інфляційних втрат.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 17.09.2010 р. порушено провадження у справі № 2/169-10 та призначено засідання на 25.10.2010 р.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю.
Відповідачі правом участі в розгляді справи не скористались, про місце, день і час розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення № 20244350 від 24.09.10 р. та № 20198995 від 13.10.10 р.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідачів належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останніх в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів.
Беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідачів, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
17 квітня 2008 року між ПП "ОСОБА_1" (далі по тексту- Позивач) та СТОВ "Мир" (далі по тексту- Боржник) був укладений договір поставки № Ол-02-0025 (далі по тексту- основний Договір) про поставку засобів захисту рослин (далі по тексту- Товар). Згідно укладеного Договору Позивачем було здійснено поставку Товару на суму 40 299,00 грн. з ПДВ.
Позивач виконав свої зобов'язання по Договору належним чином.
Згідно укладеного Договору Позивач зобов'язувався передати у власність Відповідачу 1 Товар, а Відповідач 1, в свою чергу, зобов'язаний був прийняти відповідний Товар та оплатити його вартість.
Відповідно до умов Договору (п.2.1.) Боржник остаточно мав оплатити одержаний ним Товар не пізніше 15 серпня 2008 року.
Проте Боржником не проведено вчасно розрахунки по оплаті товару, у зв'язку з чим за ним утворився борг у розмірі 40 299,00 грн.
В забезпечення основного Договору був укладений Договір Поруки від 09.09.2008 р. між ТОВ "Інагро-Гайсин" (Поручитель), ПП "ОСОБА_1" (Позивач) та СТОВ "Мир" (Боржник), згідно якому Поручитель зобов'язався відповідати перед Позивачем у повному обсязі, тобто у тому ж обсязі, які Боржник за основним Договором, включаючи сплату основного боргу та штрафних санкцій, передбачених основним Договором.
Договором Поруки Боржнику був наданий термін для проведення остаточного розрахунку з Позивачем за основним договором до 01 листопада 2008 року. Але Боржник своїх зобов'язань у наданий йому термін не виконав.
Поручителем також були невиконані зобов'язання за Договором поруки щодо оплати Позивачу суми боргу у розмірі 40 299,00 грн. Позивач був змушений звернутись до господарського суду Вінницької області за захистом порушених прав, а саме із позовом про солідарне стягнення з Відповідача 1 та Відповідача 2 на користь Позивача суми заборгованості в розмірі 55 553,01 грн., з яких 40 299,00 грн. основного боргу та 15 254,01 грн. - штрафних санкцій, при цьому останні нараховувались за період з 02.11.2008 року по 20.03.2009 року включно.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 18.06.09 по справі № 5/92-09 позовні вимоги Позивача задоволені частково.
Однак, сума боргу за поставлений Товар була сплачена Відповідачем повністю лише 22 червня 2010 року.
За таких обставин Позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з боржників штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань більше ніж через рік після прийняття господарським судом рішення.
Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до п. 5.1. Договору Сторони відповідають за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, за цим Договором і чинним законодавством України.
В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно п. 5.3. укладеного Договору нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання мало бути виконане.
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно п. 5.2. Договору, за несвоєчасну оплату Товару Покупець (Відповідач) сплачує Продавцю (Позивач) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період нарахування за кожен день прострочення.
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 5.5. договору сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої ч.2 ст.625 ЦК України, і встановили її в розмірі 15%.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що позивач обгрунтовано нарахував інфляційні та 15% річних. Разом з тим, суд не погоджується із розрахунком позивача суми пені.
Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Провівши перерахунок пені, судом отримано 4 162,39 грн., яка й підлягає стягненню з відповідачів. В стягненні 4254,03 грн. пені слід відмовити.
Частиною 1 статті 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ч.1 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідачів витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на останнього пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 527, 553, 554, 625 ЦК України, ст.ст.193, 232 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ :
1. Позов задовільнити частково.
2. Стягнути солідарно з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мир" (23122 Вінницька обл., Жмеринський район, с.Слобода-Межирівська, ідент. код 03377840, п/р 26002303150349 у ФВ "Промінвестбанк" м.Вінниця, МФО 302322) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інагро-Гайсин" (65026 м.Одеса, вул.Канатна, 41/16, ідент.код 35019916, п/р 26007134498900 в АКІБ "Укрсиббанк" м.Одеса, МФО 351005) на користь Приватного підприємства "ОСОБА_1" (99007 м.Севастополь, вул. Куликове поле, 3, ідент. код 32265811, р/р 26007212 у ЗАТ "ПУМБ", м. Севастопіль, МФО 308092) - 4 162,39 грн. пені; 6 094,53 грн. 15% річних; 2 941,83 грн. інфляційних втрат; 174,53 грн. витрат на держмито та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом.
Суддя Мельник П.А.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 26 жовтня 2010 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу вул. Куликове поле, 3, м. Севастопіль, 99007
3,4 - відповідачам с. Слобода-Межирівська, Жмеринський район, Вінницький область, 23122;
вул. Канатна, 41/16, м. Одеса, 65026
Судове рішення № 11839301, Господарський суд Вінницької області було прийнято 25.10.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2/169-10. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: