Постанова № 11838537, 14.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 жовтня 2010 року 11:28 № 2а-12557/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Блажівської Н.Є., при секретарі судового засідання Миколаєнко І.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом ВАТ «Київський завод гумових та латексних виробів» доДержавного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України провизнання протиправними бездіяльності У судовому засіданні 14 жовтня 2010 року відповідно до пункту 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину Постанови. О Б С Т А В И Н И С П Р А В И Відкрите акціонерне товариство «Київський завод гумових та латексних виробів»(надалі також «Позивач», «ВАТ «Київський завод гумових та латексних виробів») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України (надалі також «Відповідач», «ДП«Інформаційний центр»Міністерства юстиції України») про визнання протиправною бездіяльності Державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України щодо ненадсилання Відкритому акціонерному товариству «Київський завод гумових та латексних виробів»(код ЄДРПОУ 00149593, 03022, м. Київ, вул. Амурська, 6) примірнику Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна протягом пяти календарних днів з моменту внесення до Реєстру запису про обтяження рухомого майна від 11.08.2010 року за реєстраційним номером №10132747.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Відповідачем допущено протиправну бездіяльність, повязану з не надсиланням у встановлений чинним законодавством строк витягу із Реєстру записів про обтяження рухомого майна, чим порушено права Позивача.

На думку представника Позивача, у порушення вимог чинного законодавства України, Відповідач не надіслав боржнику примірник витягу протягом пяти календарних днів з моменту внесення до Державного реєстру запису про обтяження рухомого майна, чим Позивача фактично було позбавлено права на звернення до Відповідача з вимогами про виправлення помилки у Реєстрі.

Представник Відповідача ДП «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України, в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.

В обґрунтування заперечень на позов представником Відповідача було зазначено про те, що згідно з вимогами чинного законодавства ДП «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України не зобовязане направляти витяг з Реєстру боржнику рекомендованою кореспонденцією, а відтак Відповідач не надсилав повідомлення рекомендованим листом, а за доставку кореспонденції відділеннями Укрпошти ДП «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України відповідальності не несе.

Крім того, представник Відповідача вказала на те, що 11 серпня 2010 року на підставі заяви обтяжувача Відповідачем було вилучено запис про обтяження рухомого майна Позивача з Реєстру, про що сформовано витяг № 28119837 (реєстрація вилучення запису), який у відповідності до пункту 27 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна було направлено Позивачу. Таким чином, на думку представника Відповідача, ДП «Інформаційний центр» не було порушено прав Позивача, виходячи також і з того, що Відповідач, як реєстратор Реєстру, виконує лише механічну функцію з внесення та виключення до/з Реєстру відомостей про обтяження майна на підставах, передбачених чинним законодавством України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали та заслухавши пояснення представника Позивача, представника Відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», Порядком ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2004 року та Наказом Міністерства юстиції України «Про визначення реєстраторів Державного реєстру обтяжень рухомого майна»від 7 липня 2006 року.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що справою адміністративної юстиції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший субєкт, який здійснює владні управлінські функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Субєктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України).

Правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна, визначено Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»(надалі також «Закон»).

Відповідно до частини 1 статті 42 Закону держателем Державного реєстру є уповноважений центральний орган виконавчої влади. Порядок ведення Державного реєстру визначає Кабінет Міністрів України.

Держатель Державного реєстру наділяє відповідних суб'єктів повноваженнями реєстраторів Державного реєстру, які надаватимуть послуги щодо внесення записів до Державного реєстру про виникнення, зміну, припинення обтяжень, звернення стягнення на предмет обтяження та надання витягів з Державного реєстру, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (частина 4 статті 42 Закону).

Порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна визначено Порядком ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2004 року № 830 (надалі також «Порядок»).

Відповідно до пункту 2 Порядку Державний реєстр обтяжень рухомого майна (далі Реєстр) єдина комп'ютерна база даних про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження.

Держателем Реєстру є Мін'юст, що забезпечує ведення Реєстру, а адміністратором Реєстру державне підприємство «Інформаційний центр»Мін'юсту, що відповідає за технічне, технологічне та програмне забезпечення Реєстру, збереження та захист даних, що містяться у Реєстрі (пункт 2 Порядку).

Крім того, згідно з пунктом 1 Наказу Міністерства юстиції України від 7 липня 2006 року № 57/5 «Про визначення реєстраторів Державного реєстру обтяжень рухомого майна»реєстраторами Державного реєстру обтяжень рухомого майна визначено державне підприємство «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України, державні нотаріальні контори та приватні нотаріуси.

Відтак, системний аналіз змісту вищенаведених правових норм свідчить про те, що в спірних правовідносинах Відповідач ДП «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України є субєктом владних повноважень, який виконує делеговані повноваження.

Таким чином, спір, який виник між Позивачем та Відповідачем, є публічно-правовим, а ДП «Інформаційний центр»у спірних правовідносинах є субєктом делегованих повноважень.

5 грудня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Капітал Лізинг»та Позивачем укладено Договір фінансового лізингу №302-001702 (надалі також «Договір лізингу»).

Відповідно до пункту 1. 1 Договору лізингу Лізингодавець прийняв на себе зобовязання придбати Предмет лізингу у власність у Продавця та передати Предмет лізингу у користування Лізингоодержувача на строк та за встановлену плату (лізингові платежі) на умовах Договору.

Як визначено пунктом 1. 1 Акта приймання-передачі від 24 грудня 2007 року у лізинг було передано наступне майно:

мультипересувна литьова машина 600 т SJ TM 600 (серійний номер SJ-06-L-10);

мультипересувна литьова машина 400 т SJ TM 400 (серійний номер SJ-06-L-12);

мультипересувна литьова машина 400 т SJ TM 400 (серійний номер SJ-06-L-13);

мультипересувна литьова машина 200 т SJ TM 200 (серійний номер SJ-06-L-09);

пресформа на віброізолятор (серійний номер 80-670 01660-С6).

21 лютого 2008 року між Закритим акціонерним товариством «Інвест-Кредит Банк»та Відкритим акціонерним товариством «Капітал Лізинг»укладено Договір застави № 03-К/08-04-З/1 (надалі також «Договір застави»).

Згідно з пунктом 1. 1 Договору застави в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором Заставодавець (ВАТ «Капітал-Лізинг») передає у заставу заставодержателю (ЗАТ «Інвест-Кредит Банк») належне йому на праві власності обладнання:

мультипересувну литьову машину 600 т SJ TM 600 (серійний номер SJ-06-L-10);

мультипересувну литьову машину 400 т SJ TM 400 (серійний номер SJ-06-L-12);

мультипересувну литьову машину 400 т SJ TM 400 (серійний номер SJ-06-L-13);

мультипересувну литьову машину 200 т SJ TM 200 (серійний номер SJ-06-L-09);

пресформу на віброізолятор (серійний номер 80-670 01660-С6).

Враховуючи вищезазначене, Суд звертає увагу на те, що кредитором у зобовязанні, яке виникло на підставі Договору застави № 03-К/08-04-З/1 від 21 лютого 2008 року, є ЗАТ «Терра Банк»як правонаступник ЗАТ «Інвест-Кредит Банку», а боржником ВАТ «Капітал Лізинг».

Відповідно до статті 1 Закону обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна. Відповідно до обтяження в обтяжувача і боржника виникають права і обов'язки, встановлені законом та/або договором. Вимоги до правочину, на підставі якого виникає обтяження, встановлюються законом.

Обтяження щодо вищезазначеного рухомого майна було зареєстровано Відповідачем на підставі Договору застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (надалі також «Реєстр») від 17 вересня 2008 року за №7930435, обтяжувач ЗАТ «Терра Банк», боржник ВАТ «Капітал-Лізинг».

11 лютого 2010 року між ВАТ «Капітал Лізинг»та Позивачем укладено Договір купівлі-продажу № 302-001702-01-RV (надалі також «Договір купівлі-продажу»).

Згідно із пунктом 1. 1 Договору купівлі-продажу Продавець (ВАТ «Капітал-Лізинг») зобовязався продати та передати у власність Покупцеві (Позивачеві), а Покупець зобовязався прийняти у власність предмет лізингу, що визначений Додатковою угодою № 1 від 5 грудня 2007 року до Договору фінансового лізингу № 302-001702 від 5 грудня 2007 року, оплатити його вартість в порядку та на умовах, визначених Договором. На підставі Договору право власності на вищевказане обладнання перейшло до Позивача.

11 серпня 2010 року Відповідачем до Реєстру було внесено реєстраційний запис за номером 10132747 контрольна сума 903В3Д2799 про обтяження типу «застава рухомого майна», що підтверджується Витягом про реєстрацію в Реєстрі реєстрація змін від 11 серпня 2010 року.

Як підтверджується матеріалами справи, а саме Витягом про реєстрацію в Реєстрі від 11 серпня 2010 року, на підставі Договору застави №03-К/08-04-З/1 від 21 лютого 2008 року зареєстровані такі обєкти обтяження за обтяжувачем ПАТ «Терра Банк»та щодо особи боржника Позивача:

- мультипересувна литьова машина 600 т SJ TM 600 (серійний номер SJ-06-L-10);

- мультипересувна литьова машина 400 т SJ TM 400 (серійний номер SJ-06-L-12);

- мультипересувна литьова машина 400 т SJ TM 400 (серійний номер SJ-06-L-13);

- мультипересувна литьова машина 200 т SJ TM 200 (серійний номер SJ-06-L-09);

- пресформа на віброізолятор (серійний номер 80-670 01660-С6).

Відповідно до пункту 12 Порядку про внесення до Реєстру запису про обтяження рухомого майна реєстратор видає обтяжувачу чи уповноваженій ним особі примірник витягу. Другий примірник витягу реєстратор протягом п'яти днів надсилає боржнику.

На думку Позивача, Відповідачем було допущено протиправну бездіяльність, якою порушено вимогу пункту 12 Порядку, оскільки не надіслано на адресу ВАТ «Київський завод гумових та латексних виробів»другого примірнику витягу із Реєстру протягом пяти днів.

Відтак, предметом судового розгляду у даній адміністративній справі є перевірка правомірності бездіяльності Державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України щодо не надсилання Позивачу примірнику Витягу з Реєстру, як бездіяльності субєкта владних повноважень.

Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) даної бездіяльності з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

«На підставі»означає, що субєкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що субєкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб»означає, що субєкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для субєкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчинює дії чи допускається бездіяльності.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень, Суд звертає увагу на наступне.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (у спірних правовідносинах Державне підприємство «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України), якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, враховуючи факт заперечення адміністративного позову Відповідачем, Суд звертає увагу, що саме на Відповідача у даній адміністративній справі покладено обовязок довести правомірність своєї бездіяльності допустимими та належними засобами доказування.

Так, Суд вважає за необхідне зазначити про те, що пунктом 12 Порядку гарантовано право як обтяжувача, так і боржника, на отримання примірника витягу із Реєстру.

Зокрема, вказаною нормою визначено, що про внесення до Реєстру запису про обтяження рухомого майна реєстратор видає обтяжувачу чи уповноваженій ним особі примірник витягу. Другий примірник витягу реєстратор протягом п'яти днів надсилає боржнику.

Встановлення пятиденного строку надсилання примірника витягу із Реєстру боржнику є відповідною гарантією забезпечення дотримання прав боржника у правовідносинах щодо обтяження рухомого майна.

В той же час, Суд звертає увагу на те, що дотримання пятиденного строку надсилання витягу із Реєстру є обовязком Відповідача, який кореспондує праву боржника на надсилання йому витягу із Реєстру та його отримання.

Відповідальність за дотримання даного обовязку (в тому числі дотримання вимоги щодо пятиденного строку надсилання) покладено саме на реєстратора, як носія такого обовязку. Тобто, саме реєстратор (Відповідач) повинен довести факт виконання обовязку щодо відправлення на адресу боржника витягу із Реєстру у встановлений строк.

Суд погоджується з поясненнями представника Відповідача про те, що Законом та Порядком не визначено форму такого надсилання, але, здійснюючи відправку витягу із Реєстру на адресу боржника, реєстратор, діє на підставі імперативної вимоги пункту 12 Порядку, а тому повинен презюмувати можливість виникнення правовідносин щодо доведення факту виконання покладеного пунктом 12 Порядку обовязку (тобто, доведення, що витяг було відправлено боржнику у визначений Порядком строк).

Таким чином, враховуючи обовязок саме Відповідача у спірних правовідносинах довести правомірність своїх дій у даному випадку юридичний факт відправлення примірнику Витягу з Реєстру протягом пяти календарних днів з моменту внесення до Реєстру запису про обтяження рухомого майна, Суд звертає увагу на те, що представником Відповідача не було надано жодного доказу на підтвердження такого надсилання.

Відтак, представником Відповідача не доведено відсутності протиправної бездіяльності ДП «Інформаційний центр»і факт відправлення Позивачеві витягу із Реєстру.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що 20 вересня 2010 року Окружним адміністративним судом м. Києва на адресу Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта»(надалі також «Укрпошта») направлено судовий запит щодо надання інформації про надходження поштових відправлень на адресу Позивача від ДП «Інформаційний центр».

Листом Укрпошти від 6 жовтня 2010 року № 23-Б-5070, Окружний адміністративний суд міста Києва повідомлено, що зазначення відправника поштових відправлень у виробничих документах Укрпошти не передбачено і надання інформації щодо надходження на адресу Позивача простої письмової кореспонденції не надається можливим, оскільки така кореспонденція пересилається без приписки до супровідних документів та доставляється (вручається) без розписки.

Представник Відповідача в судовому засіданні покликалася на те, що витяг із Реєстру надсилався Позивачу простою кореспонденцією (тобто, без зворотної розписки про вручення), і, крім того, у ДП «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України не ведеться Журнал реєстрації вихідної простої кореспонденції, а тому надати докази надсилання простої кореспонденції Позивачу Відповідач обєктивно позбавлений можливості.

У звязку з вищезазначеним, Суд звертає увагу на те, що питання внутрішньо-організаційної роботи відділу діловодства ДП «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України не є предметом судового розгляду в даній адміністративній справі, і в жодному разі не можуть бути підставою для невиконання Відповідачем покладених на нього чинним законодавством України обовязків, як і не можуть виключати обовязок Відповідача щодо доведення правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності (в тому числі, виключати обовязок дотримання вимог пункту 12 Порядку).

Суд звертає увагу на те, що одним із критеріїв перевірки рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень є принцип обґрунтованості, тобто прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності (пункт 3 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Вказаний принцип вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами.

Крім того, частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено принцип використання повноваження з метою, з якою це повноваження надано (принцип використання повноваження з належною метою). Належною є та мета, що визначена в законі або випливає з його цілей.

Суд звертає увагу, що пункт 12 Порядку передбачає конкретну мету, яка полягає не лише у формальному надсиланні боржнику витягу із Реєстру, але й, безумовно, отримання боржником такого витягу.

Таким чином, всі дії Відповідача у спірних правовідносинах повинні спрямовуватися на виконання вищевказаної мети.

Враховуючи вищевикладене, Суд звертає увагу на те, що бездіяльність, якої допустився Відповідач у спірних правовідносинах, порушує вищенаведені принципи-критерії, яким повинно відповідати рішення, дії чи бездіяльність Відповідача.

Відтак, представником Відповідача не доведено належними та допустимими засобами доказування правомірність своїх дій і факту відправлення на поштову адресу Позивача примірнику Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна протягом пяти календарних днів з моменту внесення до Реєстру запису про обтяження рухомого майна, а отже, діяв неправомірно.

Натомість, відповідно до вимог пункту 5 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, Відповідач зобовязаний діяти з дотриманням принципу добросовісності при чиненні дії (дій), бездіяльності , тобто діяти у такий спосіб, щоб забезпечити досягнення цілі, передбаченої законом або підзаконним нормативно-правовим актом, а саме забезпечити отримання Позивачем примірника витягу з Реєстру протягом пяти днів (пункт 12 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна).

При цьому, Суд не приймає до уваги доводи представника Відповідача про те, що 11 серпня 2010 року на підставі заяви обтяжувача ним було вилучено запис про обтяження рухомого майна Позивача з Реєстру, про що сформовано витяг № 28119837 (реєстрація вилучення запису), який у відповідності до пункту 27 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна був направлений Позивачу, що свідчить про те, що ДП «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України не було порушено прав, свобод чи інтересів Позивача, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що протиправною бездіяльністю Відповідача та порушенням ним принципів, визначених частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, порушено право Позивача на своєчасне (протягом пяти днів з моменту внесення до Реєстру запису про обтяження рухомого майна) отримання примірника витягу з Реєстру.

При цьому у даному випадку Суд вважає безпідставними твердження представника Відповідача про те, що примірник витягу було отримано Позивачем від інших осіб, оскільки Відповідачем порушено імперативну вимогу підзаконного акта стосовно строку надіслання витягу з Реєстру.

Відтак, проаналізувавши матеріали справи та вимоги чинного законодавства України, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та, відповідно, такими, що підлягають задоволенню. Відповідачем, як субєктом владних повноважень, який заперечував проти адміністративного позову, не виконано обовязку щодо доведення правомірності своєї бездіяльності (чи дій) у спірних правовідносинах.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність ДП «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України щодо ненадсилання ВАТ «Київський завод гумових та латексних виробів»(код ЄДРПОУ 00149593, 03022, м. Київ, вул. Амурська, 6) примірника Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна протягом пяти календарних днів з моменту внесення до Реєстру запису про обтяження рухомого майна від 11 серпня 2010 року за реєстраційним номером № 10132747.

Постанову може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Блажівська