Постанова № 11838542, 04.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 жовтня 2010 року           17:35           № 2а-3323/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Розсошко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомЗаступника прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах Державної податкової інспекції у Дніпровському р-ні м.Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.і.Е."

простягнення податкової заборгованості в сумі 1 301 706,39грн. Заступник прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі Державна податкова інспекція у Дніпровському районі міста Києва звернулася до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.І.Е." податкової заборгованості в сумі 1301706,39 грн.

14.07.2010 р. позивачем була подана заява про уточнення позовних вимог, якою уточнена сума податкової заборгованості у розмірі 2286773,37 грн. (170 грн. –по податку на додану вартість; 1301536,39 грн. –по орендній платі за землю за червень-грудень 2009 рік; 984519,24 грн. –по орендній платі за землю за січень-травень 2010 рік; 547,74 грн. –по збору за забруднення навколишнього природного середовища).

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, податковий борг перед Державним бюджетом України виник у зв’язку з порушенням відповідачем норм податкового законодавства України по податку на додану вартість, по орендній платі за землю та по збору за забруднення навколишнього природного середовища.

У відповідності до п.6) ч. 2 ст. 20, ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб. Підставною представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або державою.

Відповідач в жодне судове засідання не з’явився, хоча й був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Клопотань, пояснень чи заперечень по суті спору суду не надав.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих позивачем, пояснень його представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Т.І.Е." зареєстроване Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією 09.03.2004 р. (код ЄДРПОУ 32772058) та є платником податків.

Відповідно до поданих Державній податковій інспекції у Дніпровському районі м. Києва Товариством з обмеженою відповідальністю "Т.І.Е." податкових декларацій орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009-2010 роки, ним було визначено до сплати наступні суми орендної плати за земельні ділянки: за січень 2009 року –185933,80 грн., за лютий 2009 року –185933,77 грн., за березень 2009 року –185933,77 грн., за квітень 2009 року –185933,77 грн., за травень 2009 року –185933,77 грн., за червень 2009 року –185933,77 грн., за липень 2009 року –185933,77 грн., за серпень 2009 року –185933,77 грн., за вересень 2009 року –185933,77 грн., за жовтень 2009 року – 185933,77 грн., за листопад 2009 року –185933,77 грн., за грудень 2009 року –185933,77 грн., на загальну суму 2231205,27 грн., яка була частково сплачена, залишок несплаченої суми становить за червень-грудень 2009 рік в розмірі 1301536,39 грн.; за січень 2010 року –196903,92 грн., за лютий 2010 року – 196903,86 грн., за березень 2010 року –196903,86 грн., за квітень 2010 року –196903,86 грн., за травень 2010 року –196903,86 грн., за червень 2010 року –196903,86 грн., за липень 2010 року –196903,86 грн., за серпень 2010 року –196903,86 грн., за вересень 2010 року –196903,86 грн., за жовтень 2010 року –196903,86 грн., за листопад 2010 року –196903,86 грн., за грудень 2010 року –196903,86 грн., на загальну суму 2362846,38 грн., яка була частково сплачена, залишок несплаченої суми становить за січень-травень 2010 рік в розмірі 984519,24 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Т.І.Е." до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва, був також поданий податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2009 рік, в якому відповідачем визначено до сплати суму збору за 2009 рік у розмірі 1058,46 грн. зазначена сума бла частково сплачена відповідачем у розмірі 510,72 грн., отже залишок несплаченої суми становить 547,74 грн.

Доказів сплати, зазначених у податкових деклараціях та податковому розрахунку самостійно узгоджених податкових зобов’язань з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності та збору за забруднення навколишнього природного середовищаё відповідачем суду не надано.

Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних осіб або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення (далі - Закон).

Відповідно до положень п.5.1.ст.5 Закону, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання - зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів, яку зазначає у податковій декларації. Таке податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації, не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку, та повинно бути сплачене ним протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (пп.5.3.1 п. 5.3. ст. 5 Закону). Узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у визначені строки, визнається сумою податкового боргу платника податків (п.5.1 ст. 5 Закону).

Відповідно до п.п. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 зазначеного вище Закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги: перша надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання; друга - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки.

У разі коли податковий орган чи пошта не може вручити платнику податків податкові вимоги у зв’язку з незнаходженням посадових осіб, податковий орган розміщує податкові вимоги на дошці податкових оголошень. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Судом встановлено, що на виконання зазначених вимог податкового законодавства Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва, були винесені дві податкові вимоги: перша на суму 133619,69 грн. від 12.01.2009 р. № 1/86, друга - на суму 394949,06 грн. від 24.02.2009 р. № 2/561, які була отримана представником відповідача під розписку, але оплачені чи оскаржені ним не були.

Крім цього, Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва, було проведено перевірку дотримання вимог податкового законодавства, в результаті якої виявлені порушення норм податкового, а саме: п.п. 4.1.4 п. 4.1. ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” щодо порушення термінів подання податкової звітності - декларації з податку на додану вартість (термін подання –20.07.2009 р., а фактично була подана –23.07.2009 р.), про що складено акт від 09.10.2009 р. № 6064-15/32772058.

Згідно пп. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 зазначеного Закону України податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Штрафні санкції, як це передбачено п. 17.1. ст. 17 зазначеного Закону України, за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

Відповідно до абз. 1 пп. 17.1.1. п. 17.1. ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Таким чином, на підставі акту перевірки від 09.10.2009 р. № 6064-15/32772058, відповідно до зазначених норм податкового законодавства, позивачем було винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 29.10.2009 р. № 0025331520/0, якими визначено до сплати суму податкового зобов’язання (штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість по вітчизняних товарах в розмірі 170,00 грн. Така сума податкового зобов’язання, визначена податковим повідомленням-рішенням відповідачем погашена не була.

Отже, враховуючи вищевикладені обставини, податкова заборгованість відповідача перед Державним бюджетом України становить 2286773,37 грн. (170 грн. –по податку на додану вартість; 1301536,39 грн. –по орендній платі за землю за червень-грудень 2009 рік; 984519,24 грн. –по орендній платі за землю за січень-травень 2010 рік; 547,74 грн. –по збору за забруднення навколишнього природного середовища). Доказів сплати відповідачем зазначеної суми податкового боргу суду не надано.

В той же час, позивач просить стягнути з відповідача податковий борг по податку на додану вартість, орендній платі за землю та збору за забруднення навколишнього природного середовища, що є помилковим, оскільки відповідно до пп. 3.1.1. п. 3.1. ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” здійснюється звернення стягнення на активи платника податків в рахунок погашення податкового зобов’язання. Активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов’язань забезпечення боргу.

У зв’язку з цим, згідно зі ст. 8 зазначеного Закону, з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення. Податковий орган зобов’язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі застав за умови строку дії такої податкової застави більш як десять календарних днів.

Відповідно до ст.9 зазначеного Закону адміністративний арешт активів платника податків (далі - арешт активів) є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

Суд звертає увагу на те, що згідно п.п. 10.1.1 п.10.1 ст.10 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.

Так, стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги.

Позивачем з огляду на приписи п.1.7 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не вказано на які саме активи відповідача має бути звернуто стягнення, крім того, викладено позовну вимогу без дотримання правил, викладених у п.11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу" та п.3.1.1 ст.3 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Крім цього, позивачем не було прийняте рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу та не надано доказів проведення заходів з розшуку таких активів та його результатів.

Таким чином, судом встановлено, що позивач не виконав вимог вищезазначених статей, спрямованих на погашення податкового боргу відповідача, разом з тим, матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача непогашеного податкового боргу.

Суд вважає, що позивачем невірно обраний спосіб реалізації наданої йому компетенції, однак це не звільняє платника податків (зборів) від обов’язку своєчасно вносити їх до відповідного бюджету.

За викладених обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позовні вимоги частково обґрунтованими, а позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач по справі, як суб’єкт владних повноважень, частково виконав покладений на нього обов’язку щодо доказування, а саме обґрунтував наявність у відповідача непогашеного податкового боргу.

Згідно з ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва задовольнити частково.

Звернути стягнення на активи Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.І.Е." (код ЄДРПОУ 32772058) з метою погашення податкового боргу в сумі 2286773,37 грн

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя                                                                                 Р.О. Арсірій