Постанова № 11838533, 18.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 жовтня 2010 року <Час проголошення >№ 2а-10826/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Васильченко І.П. при секретарі судового засідання Мостовій Н. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва

до

третя особа Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец Сервіс 3000»

Подільська районна у м. Києві державна адміністрація

провизнання недійсним запису про проведення державної реєстрації, припинення юридичної особи

за участю представників сторін:

прокурор: Палюх В. М. (діє на підставі довіреності від 11.10.2010 року б/н)

від позивача: Приятеленко Т. В. (діє на підставі довіреності від 30.12.2009 року №8660/9/10)

від відповідача: не зявився

від третьої особи: не зявився

На підставі частини 3 статті 160 КАС України в судовому засіданні 18 жовтня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва (далі - ДПІ у Подільському районі м. Києва) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец Сервіс 3000»(далі ТОВ «Спец Сервіс 3000»), третя особа Подільська районна у м. Києві державна адміністрація з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог про припинення юридичної особи ТОВ «Спец Сервіс 3000»в звязку з провадженням діяльності, що суперечить установчим документам.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході проведеного співробітниками податкової міліції аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «Спец Сервіс 3000»було встановлено, що дане товариство має ознаки фіктивності. ТОВ «Спец Сервіс 3000»не підтвердило податковими зобовязаннями податковий кредит, що виник у ТОВ «Інтернафтотрейд», яке в свою чергу, здійснювало операції з ТОВ «Технообладнання», в якого виникли податкові зобовязання на суму 8 млн. грн. ПДВ від продажу прав інтелектуальної власності на торговий знак «Викрутас». Даний товарний знак був придбаний ТОВ «ТД Західна молочна група», яке по деклараціях за грудень 2008 року заявило до відшкодування 8044,6 тис. грн.

Позивач зазначає, що згідно пояснень громадянки ОСОБА_2, яка значиться засновником ТОВ «Спец Сервіс 3000»про фінансові відносини ТОВ «Спец Сервіс 3000»з ТОВ «Інтернафтотрейд»нічого не відомо, також їй не відомо про передачу 22.12.2008 року права власності громадянину ОСОБА_3, про що також зазначає в своїх поясненнях останній та діяльність, спрямована на нанесення шкоди економічним інтересам держави, від імені підприємства ведеться не встановленими особами.

Посилаючись на те, що реєстраційні документи ТОВ «Спец Сервіс 3000»містять неправдиві дані, правочин у формі створення установчих документів та державної реєстрації ТОВ «Спец Сервіс 3000»є нікчемним, що тягне за собою визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації та відповідно припинення юридичної особи.

18 жовтня 2010 року представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Відповідач у судові засідання 12.08.2010 року, 30.09.2010 року, 18.10.2010 року не зявився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду відповідно до вимог ч. 4 ст. 33, ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України. Від відповідача заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надходило, тому суд відповідно до ст. 71, ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України вирішує справу за відсутності представника відповідача на основі наявних у справі доказів.

Третя особа через відділ документального обігу та контролю суду подала клопотання від 10.08.2010 року №2863/1 про розгляд справи без участі представника Подільської районної у м. Києві державної адміністрації.

Через відділ документального обігу та контролю суду 30.09.2010 року надійшла заява №92-7026 вих.-10 від 27.08.2010 року від Прокуратури Подільського району міста Києва про вступ у розгляд даної справи для захисту інтересів держави у суді відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»та п.4 наказу Генерального прокурора України №6 від 29.11.2006 року. В судовому засіданні 18 жовтня 2010 року прокурор Прокуратури Подільського району міста Києва позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, прокурора, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

ТОВ «Спец Сервіс 3000»(ідентифікаційний код 35877333) було зареєстровано Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією 16.04.2008 року та взяте на облік платника податків 17.04.2008 року за №26276 у ДПІ у Подільському районі м. Києва та відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100121437 від 11 червня 2008 року з 11 червня 2008 року зареєстровано платником податку на додану вартість.

Як вбачається з наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 29.06.2010 року місцезнаходження ТОВ «Спец Сервіс 3000»: 04123, м. Київ, Подільський район, вул. Бестужева, буд.36.

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб підприємців і є спеціальним нормативним актом з цих питань.

Згідно з частиною другою статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не повязано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:

- визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

- провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

- невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

- неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

- наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Суд приходить до висновку, що даний перелік підстав для припинення юридичної особи є виключним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Однією із підстав для припинення юридичної особи, що не повязано з банкрутством юридичної особи, є визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

Частиною першою ст. 104 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обовязків іншим юридичним особам - правонаступникам або в результаті ліквідації.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України, юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом. Вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у пункті 2 ч. 1 цієї статті, може бути предявлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, учасником юридичної особи, а щодо акціонерних товариств - також Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (ч. 2 ст. 110 Цивільного кодексу України). Тобто, саме ці особи мають право звертатися з вимогою про припинення юридичної особи за наявності вищевказаних підстав.

Відповідно до п.8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також субєкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Частиною третьою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що субєкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 4 ст. 50 Кодексу адміністративного судочинства України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх обєднання, юридичні особи, які не є субєктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом субєкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) обєднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

З системного аналізу вищезазначених норм права вбачається, що субєкт владних повноважень може звернутись до адміністративного суду з позовом виключно у випадках та з підстав, передбачених законом.

Відповідно до п. 17 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації субєкта підприємницької діяльності. Виходячи з положень п. 17 ст. 11, п. 3 ч. 1 ст. 10, ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»стосовно функцій податкової служби з контролю за своєчасністю подання платниками податків податкових звітів, декларацій, розрахунків та інших документів, повязаних з обчисленням податків, інших платежів, в кореспонденції з положеннями ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», органи державної податкової служби можуть звертатися з вимогами про припинення юридичної особи не в усіх випадках, визначених статтею 38 зазначеного закону, а лише в тих, коли податкові органи діють на реалізацію своєї владної компетенції.

Тому органи державної податкової служби вправі звертатися з вимогою про припинення субєктів господарювання лише в разі, якщо підставою позову є неподання таким субєктом протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно із законодавством.

Позивач в обґрунтування своєї позиції посилається, що відповідачем проводиться діяльність, яка суперечить установчим документам, що заборонена законом. Як доказ незаконної діяльності ТОВ «Спец Сервіс 3000»позивач посилається на Лист Соломянського РУ ГУМВС України в м. Києві від 14.10.2010 року №11587 вих., проте, суд звертає увагу, що він містить тільки інформацію, що в провадженні СВ Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві знаходиться кримінальна справа № 57-2318 порушена прокуратурою Подільського району м. Києва та на даний час досудове слідство по справі зупинено та ні обвинувального висновку, ні вироку суду по даній справі немає.

Також, як вбачається з наявної в матеріалах справи Довідки від 10.08.2010 року №6993/9/15105, за результатами автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту ТОВ «Спец Сервіс 3000»в розрізі контрагентів на рівні ДПА України загальна розбіжність дорівнює 8333333,00 грн., що не дозволяє припинити юридичну особу.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», державний нагляд за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців здійснює спеціально уповноважений орган з питань державної реєстрації, яким відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2007р. № 667 є Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Компетенція органів державної податкової служби поширюється саме на відносини в сфері оподаткування.

Таким чином, оскільки позивач не вправі виходити за межі наданих йому законом повноважень, до яких не віднесено контроль за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб, у тому числі щодо дотримання порядку реєстрації, а вимога про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації може бути предявлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію або учасником юридичної особи, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині виходять за межі повноважень органів державної податкової служби, а, отже, підстав для задоволення позову в цій частині немає.

Поряд з цим судом не заперечується право органів державної податкової служби на звернення до суду з позовом про скасування державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у звязку з неподанням податкової звітності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко

Повний текст постанови складено та підписано 22 жовтня 2010 року.