Постанова № 11838420, 26.10.2010, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2010 р. Справа № 2-а-13785/09/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Кусик Г.С.,

за участю:

представника позивача - Ревери І.К.,

представника відповідача - Горбунової К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відовідальністю "Гєнстрой ЛТД" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гєнстрой ЛТД" (далі - позивач) звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі - відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 16.10.2009 р. № 0004742301/0, яким позивачеві зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у сумі 65380,66 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що йому зменшена заявлена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у звязку з тим, що відповідач при проведені зустрічних перевірок контрагентів позивача по 4 ланцюгу проходження товарів не підтвердив фактичну сплату ними податку на додану вартість до бюджету при продажу цього товару. Позивач вважає, що він не несе відповідальності за сплату податків контрагентами при реалізації товарів, а відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" головною умовою отримання права на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість є належним чином оформлена податкова накладна та фактична сплата постачальнику ПДВ у складі вартості отриманого товару. Позивач, посилаючись на надані суду документи, вважає, що всі умови, необхідні для отримання бюджетного відшкодування ним виконані і тому просить визнати нечинним спірне податкове повідомлення-рішення.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позову і вважає висновки щодо неправомірного декларування позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість за спірним податковим повідомленням-рішенням обґрунтованими і просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Спірне податкове повідомлення-рішення від 16.10.2009 р. № 0004742301/0 складене на підставі висновку акту невиїзної позапланової перевірки позивача від 13.10.2009 р. № 3040/23-2/33511977. За результатами спірного податкового повідомлення-рішення позивачеві зменшено заявлене бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у сумі 65380,66 грн. за травень 2008 року. Основні висновки щодо завищення заявленої до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість відповідач зробив на підставі дослідження господарських звязків позивача та дослідження стану сплати податку на додану вартість до бюджету на всіх етапах (ланцюгах) проходження товарів, починаючи від виробника цих товарів закінчуючи позивачем, який задекларував бюджетне відшкодування з ПДВ за результатами формування податкового кредиту від придбання цих товарів.

Судом встановлено, що 12 жовтня 2009 року ДШ у м. Херсоні проведено невиїзну позапланову перевірку ТОВ "Гєнстрой ЛТД" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2008 року.

За результатами перевірки 12 жовтня 2009 року складено акт № 3040/23-2/33511977, згідно якого податковою інспекцією встановлено порушення позивачем п.п.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок па додану вартість", які полягають у завищенні суми бюджетного відшкодування по декларації за травень 2008 року на суму ПДВ - 65380,66 грн.

З матеріалів справи вбачається, що одним із основних постачальників будівельних послуг у квітні 2008 року по І ланцюгу постачання є ПП "АВС-Троица" (м.Дніпропетровськ).

До ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська направлено запит про надання інформації стосовно правових відносин з ТОВ "Гєнстрой ЛТД". Отримано відповідь, згідно якої ПП "АВС-Троица" є посередником, а одним із постачальників реалізованої продукції є ТОВ "Комекс" (м.Дніпропетровськ).

До Дніпропетровської МДПІ направлено запит про надання інформації стосовно правових відносин з ПП "АВС-Троица". Отримано відповідь, згідно якої ПП "АВС-Троица" є посередником, а постачальником реалізованої продукції є ТОВ "Метінвестбуд" (м.Дніпропетровськ).

До Лівобережної МДПІ направлено запит про надання інформації стосовно правових відносин з ТОВ "Комекс" та отримано відповідь, згідно якої ТОВ "Метінвестбуд" є посередником, а одним із постачальників реалізованої продукції є ТОВ "Металком" (м.Дніпропетровськ).

До Лівобережної МДПІ направлено запит про надання інформації стосовно правових відносин з ТОВ "Метінвестбуд" та отримано відповідь, що проведення перевірки неможливо у зв"язку з відсутністю підприємства постачальника 4 ланки постачання ТОВ "Металком" (м.Дніпропетровськ) за місцезнаходженням.

З вищевикладеного вбачається, що в якості підстав для висновку про порушення позивачем вимог законодавства про податок на додану вартість в акті взято ту обставину, що суб'єкт господарювання, який надавав будівельні послуги, ТОВ "Металком" відсутній за місцезнаходженням. Податковий орган вважає, що ТОВ "Гєнстрой ЛТД" не має права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість за операціями, в яких за ланцюгами до позивача, було виявлено підприємство, яке не відповідає ознакам платника ПДВ.

На підставі акту перевірки від 12.10.2009 р. податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004742301/0 від 16.10.2009 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 65380,66 грн.

Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість суб'єктами господарської діяльності в Україні визначено положеннями Закону України "Про податок на додану вартість".

Пунктом 7.4 статті 7 даного Закону визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із усіх сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку по ставках, встановлених Законом про ПДВ у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податків.

Підпунктами 7.7.1 та 7.7.2 статті 7 Закону також визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, розраховується як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого), а при його відсутності, зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) або залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону передбачені вичерпні підстави, при наявності яких платнику податку - покупцю товару, заборонено включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, а саме: не підлягають включенню до податкового кредиту витрати, не підтверджені податковими накладними або митними документом, що засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду складається з суми податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 цього Закону та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватись в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно приписів підпункту 7.5.1 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судом встановлено, що між ТОВ "Гєнстрой ЛТД" та ПП "АВС-Троица" було укладено домовленність про поставку арматури. Документами, що підтверджують факт надання послуг є видаткові накладні № 18/03-1 від 18.03.2008 р., № 17-03-1 від 17.03.2008 р. та товаро-транспортні накладні, які підписані сторонами.

Також документами, що підтверджують здійснення фінансово-господарських операцій, є податкові накладні № 14/03 від 14.04.2008 р. на суму 644840 грн., в тому числі ПДВ 107473,33 грн., № 18/03 від 18.03.2008 р. на суму 7253,87 грн., в тому чмслі ПДВ 1208,98 грн., які отримані позивачем у квітні 2008 року, що і дало право на включення даних сум ПДВ до складу податкового кредиту. Суми ПДВ фактично сплачені позивачем у складі вартості послуг постачальнику таких послуг згідно платіжних доручень № 341 від 24.03.2008 р. та № 286 від 14.03.2008 р.

Таким чином, позивач виконав усі законодавчі умови для віднесення відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту та заявлення цієї суми до бюджетного відшкодування.

Відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару (надання послуги), відсутність за місцезнаходженням одного з постачальників у ланцюгу постачання не впливає на віднесення позивачем (покупцем) до складу податкового кредиту нарахованих (сплачених) сум податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товару (наданням послуги), та на виникнення у платника податку від'ємного значення з податку на додану вартість та на право заявити таке до бюджетного відшкодування, оскільки Закон України "Про податок на додану вартість" не ставить право платника податку на додану вартість на формування податкового кредиту та заявлення від'ємного значення до бюджетного відшкодування в залежність від належного виконання усіма постачальниками товару (послуги) у ланцюгу постачання своїх податкових зобов'язань, сплати ними сум податків до державного бюджету та наявності у покупця цьому документального підтвердження.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Чинне законодавство, зокрема Закон України "Про податок на додану вартість", не містить жодної правової норми, яка б передбачала обов'язок покупця надавати докази сплати постачальником або іншою особою податку, одержаного від покупця у складі ціни товару.

Покладення такого обов'язку на позивача суперечить гарантованим Конституцією України принципам законності, відповідно до яких жодна юридична дія в правовій державі не може бути поза сферою дії закону.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами позивача, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Херсоні від № 0004742301/0 від 16.10.2009 р. є неправомірним, у зв"язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати неправомірним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Херсоні № 0004742301/0 від 16.10.2009 р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 26 жовтня 2010 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 2.11.1