Вирок № 118383299, 15.04.2024, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №1-кп/447/144/24Справа №447/601/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.04.2024 Миколаївський районний суд Львівської області у складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду у м. Миколаїв Львівської області матеріали кримінального провадження № 22023140000000242, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.08.2023 , про обвинувачення

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Миньківці, Хмельницької області, українця, громадянина України, пенсіонера, особи з інвалідністю ІІ групи, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 436-2 КК України,

прокурор ОСОБА_4 ,

обвинувачений ОСОБА_3

захисник ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 , будучи зареєстрованим у соціально-орієнтованій мережі «Однокласники» під публічним загальнодоступним обліковим записом « ОСОБА_6 », електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуваючи за місцем свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за допомогою персонального портативного комп`ютера із системним блоком «QUBE hardware», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи можливе настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи із прямим умислом, 30.01.2023 у невстановлений досудовим розслідуванням час, шляхом надання команди «поділитися» (рос. «поделиться») здійснив поширення публікації, розміщеної невстановленою досудовим розслідуванням особою за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 у вигляді відео із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 , хроники», у якому йдеться про успішні бойові дії збройних сил російської федерації проти ЗС України, чим здійснив поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, яка у відео називається «спеціальною операцією», а не війною, та має на меті знищення «нацизму» в Україні.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України розпочатої у 2014 році, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 436-2 КК України.

15.04.2024 в підготовчому судовому засіданні подано угоду про визнання винуватості, укладена 15.04.2024 між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 , за участі захисника ОСОБА_5 .

В угоді про визнання винуватості сторони виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 2 ст. 436-2 КК України, які ніким не оспорюються, зазначили істотні для даного кримінального провадження обставини. Згідно угоди про визнання винуватості ОСОБА_3 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному кримінальному правопорушенні та беззастережно визнає обвинувачення в повному обсязі у судовому провадженні, погодився на визначене покарання, узгоджене сторонами угоди.

Під час укладення угоди про визнання винуватості сторони узгодили міру покарання ОСОБА_3 за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України, у виді 2 (двох) років позбавлення волі без конфіскації майна. Крім цього, сторони досягли порозуміння щодо можливості звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання із випробуванням на підставі ст. 75 КК України, та покладенням на такого обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Угодою передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановленістаттею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Згідно з п. 1 ч. 3ст. 314 КПК України,у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, прийняти рішення про затвердження угоди про визнання винуватості.

У підготовчому судовому засіданні прокурор вказала, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила, встановленіКПК України та КК України, просила угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між ним та прокурором, за участю захисника, та призначити узгоджену міру покарання, при цьому визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому злочині, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання.

Захисник ОСОБА_5 не заперечила щодо затвердження угоди про визнання винуватості.

Заслухавши думку сторін судового провадження, які підтримали угоду про визнання винуватості, розглянувши матеріали кримінального провадження, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч. 4, ч. 5 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Дії обвинуваченого обґрунтовано кваліфіковані за ч. 2 ст. 436-2 КК України. Обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю.

Сторони розуміють наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості. Обвинувачений розуміє характер обвинувачення та вид покарання, яке буде йому призначене.

Укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Угода про визнання винуватості відповідає вимогам, встановленимКПК Україниі не порушує права, свободи чи інтереси сторін кримінального провадження або інших осіб.

Покарання визначене в угоді про визнання винуватості відповідає вимогамКК України.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов висновку про доцільність затвердження угоди про визнання винуватості.

07.12.2023 ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова накладено арешт на майно.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 174 КПК України, зазначений арешт слід скасувати.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Витрати на залучення експертів для проведення експертизи відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Керуючись ст.314, 373,374,474,475 КПК України, суд,

у х в а л и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 15.04.2024 між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 , за участі захисника ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 22023140000000242, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.08.2023.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України,звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік, поклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 07.12.2023 у судовому провадженні №1-кс/461/6947/23, справа №461/9952/23.

Речові докази по справі, а саме: системний блок чорного кольору "QUBE hardware" - конфіскувати.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку.

Вирок на підставі угоди може бути оскаржений у порядку передбаченомуст. 394 КПК України. Вирок суду набирає законної сили після закінчення встановленого законом строку на апеляційне оскарження.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1