Рішення № 118383302, 16.04.2024, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/23/24 Справа №447/1763/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

(додаткове)

16.04.2024 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Іськів О.І.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаїв Львівської області цивільну справу за позовом Приватної агрофірми ім. Івана Франка до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння,

встановив:

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 08.04.2024 у задоволенні позову Приватної агрофірми ім. Івана Франка до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовлено.

На підставі ст. 246 ЦПК України суд ухвалив відкласти вирішення питання про судові витрати, призначив судове засідання на 12:00 год. на 16.04.2024.

15.04.2024 представник ОСОБА_1 адвокат Шнир Я.Б. подав до суду заяву про стягнення судових витрат та долучення доказів витрат на професійну правничу допомогу, згідно якої, просить суд стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 17 000 ( сімнадцять тисяч) гривень.

В підтвердження витрат на правову допомогу відповідач надає такі докази: копію договору надання правової допомоги б/н від 18 квітня 2018 року; копію Деталізації (опису) виконаних робіт; копію Акту наданих послуг від 12.04.2024; копію свідоцтва від 13.10.2010 р; квитанції про оплату.

В підтвердження факту надання правової допомоги згідно Договору, сторони складають Акт виконаних робіт (надалі Акт), який підписується сторонами протягом 3-ох днів з моменту отримання зазначеного Акту однією із сторін, підписаного другою стороною. Акт виконаних робіт готується Виконавцем і надається або надсилається Замовнику. У випадку не підписання Замовником Акту виконаних робіт та відсутності письмової обґрунтованої відмови від його підписання протягом 3- ох днів з моменту отримання цього Акту, Акт виконаних робіт вважається таким, що підписаний Замовником на третій день після його отримання від Виконавця, а надані послуги підлягають оплаті відповідно до виставлених рахунків та умов цього Договору

За надання правової допомоги відповідно до п.2.2.2-2.2.4 Замовник сплачує Виконавцю винагороду, розмір якої становить 1 000 грн за юридичну годину, відповідно до п.2.2.5. 1200 грн за юридичну годину, відповідно до 2.2.6. (представництво інтересів у суді) Замовник сплачує Виконавцю винагороду, розмір якої становить 1000 гривень за кожне судове засідання у суді першої інстанції незалежно від його тривалості та режиму проведення, у апеляційному суді 2 000 грн, касаційному суді 5000 грн

На виконання умов договору надання правової допомоги від 18 квітня 2018 року сторонами 12.04.2024 підписано Акт наданих послуг на суму 17 000,00 грн, визначено опис робіт та їх оплати.

Просив розгляд заяви проводити у його відсутності.

15.04.2024 представник ПАФ ім.. Івана Франка адвокат Якубівський І.Є. подав до суду заперечення щодо відшкодування відповідачу судових витрат, зазначивши, що першою заявою відповідача по суті спору при новому розгляді даної справи є відзив на позовну заяву від 30.03.2023. В цьому відзиві не наведено попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Натомість в останньому абзаці відзиву зазначено, що «Розмір витрат позивача на правову допомогу, які очікується понести є аналогічним розміру заявлених витрат позивача та може бути збільшений». Таке формулювання не може розглядатися, як наведення відповідачем попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, оскільки стосується витрат позивача, а не відповідача; формулювання «є аналогічним розміру ...» не дає можливості зрозуміти, яку саме суму у цифровому вираженні має на увазі відповідач.

Отже, відповідач не виконав покладеного на нього процесуальним законом обов`язку щодо попереднього визначення суми судових витрат. За таких умов відповідачу має бути відмовлено у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу на підставі ч. 2 ст. 134 ЦПК України.

Окрім того в процесі розгляду справи судом представником відповідача неодноразово подавалися клопотання про відкладення розгляду справи. Так, представником відповідача чотири рази (09.08.2023 р., 12.09.2023 р., 18.10.2023 р., 16.11.2023 р.) подавалися клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із очікуванням від різних органів і установ копій документів, проте в кінцевому підсумку такі документи так і не були подані суду. Також представником відповідача подавалися клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в інших судових процесах, хоча час кожного чергового судового засідання у даній справі попередньо узгоджувався головуючим із учасниками справи. Все це призводило до неодноразового відкладення розгляду справи, а відтак - до невиправданого затягування судового процесу. Наведене є підставою для зменшення розміру заявлених витрат на професійну правову допомогу у разі, якщо суд таки дійде до переконання про необхідність їх стягнення. На основі наведеного просить відмовити у стягненні з позивача на користь відповідача судових витрат у сумі 17170 грн., а розгляд справи здійснювати у відсутності позивача та його представника.

16.04.2024 представник ПАФ ім.. Івана Франка адвокат Якубівський І.Є. подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, згідно якої вказав, що договором про надання правової допомоги № 1-0612/17-ц від 06.12.2017 р. (в редакції Додаткового договору № 1 від 19.12.2022 р.) сторони встановили розмір гонорару у формі фіксованої суми за ведення даної справи в суді першої інстанції 30 000 грн, обумовивши, що ця сума підлягає сплаті протягом 10 днів після ухвалення судом першої інстанції рішення у справі.

За ч. 1 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Велика Палата Верховного Суду висловила позицію, що з аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру; погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21).

Просив прийняти і долучити до матеріалів справи докази витрат позивача у зв`язку із розглядом справи та ухвалити додаткове рішення про розподіл судових витрат. Розгляд справи здійснювати у відсутності позивача та його представника.

Сторони в судове засідання не з`явились, що, згідно ч. 5 ст. 270 ЦПК України, не перешкоджає розгляду питання про ухвалення додаткового рішення у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява представника відповідача адвоката Шнира Я.Б про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню, а у задоволенні заяви представника ПАФ ім.. Івана Франка адвоката Якубівського І.Є. слід відмовити з таких підстав.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Таким чином, витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того чи їх фактично сплачено стороною.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у додатковій постанові у справі №201/14495/16-ц від 30.09.2020, провадження №61-22962св19, зазначив, що підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, її розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18 (провадження №61-15005св19).

Відповідно до договору про надання правової допомоги від 18.04.2018, детального опису наданих послуг від 12.04.2024, акту наданих послуг від 12.04.2024, квитанцій до платіжних інструкцій на переказ готівки від 19.04.2023, 20.04.2023, 18.05.2023 та 23.05.2023 відповідач ОСОБА_1 поніс витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Представником відповідача надано належні, допустимі, достатні та достовірні докази щодо підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з позивача на користь ОСОБА_1 . Оскільки суд відмовив у задоволенні позову Приватної агрофірми ім. Івана Франка до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння, то понесені витрати на правову допомогу позивачем задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 270, 352, 354 ЦПК України, суд,

ухвалив:

заяву представника відповідача - адвоката Шнира Я.Б. задоволити.

Стягнути Приватної агрофірми ім.. Івана Франка на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч ) гривень 00 копійок.

У задоволенні заяви представника ПАФ ім.. Івана Франка адвоката Якубівського І.Є. - відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач - Приватна агрофірма ім. Івана Франка, місцезнаходження вул. Травнева 2, с. Берездівці, Стрийський район, Львівська область, код ЄДРПОУ 03760786.

Відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий.

Повний текст рішення складено 16.04.2024.

Суддя Головатий А. П.