Постанова № 11837822, 18.10.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2010 р. справа № 2а-18069/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Буряк І. В.

при секретаріБеспалько Г.Г.

за участю представників сторін:

позивачаЧеркасова Е.В. (паспорт)

Кінаш Т.П. (дов. від 16.09.2010р. №2387/02)

відповідача:Початкової А.О. (дов. від 01.09.2010р. №05-13-11-17/9506)

Закутної В.В. (дов. від 01.09.2010р. №05-13-11-17/9491)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Сніжнянської міської санітарно-епідеміологічної станції

до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області

про визнання недійсною вимоги від 09.10.2009р. № 27-13/807 в частині відшкодування витрат на суму 100870,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Сніжнянська міська санітарно-епідеміологічна станція (надалі позивач, Сніжнянська СЕС) звернулась до суду із позовом до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області (надалі відповідач, КРУ в Донецькій області) про визнання недійсною вимоги від 09.10.2009р. № 27-13/807, в частині відшкодування витрат на суму 100870,00 грн.

Позов мотивовано незгодою позивача із оскаржуваною вимогою в частині відшкодування витрат по утриманню посад працівників зайнятих наданням послуг на платній основі проведених за рахунок коштів загального фонду бюджету шляхом зменшення асигнувань бюджетних коштів. Позивач вважає вказану вимогу безпідставною та такою, що прийнята на підставі необґрунтованих висновків проведеної Контрольно-ревізійним відділом в м. Сніжне ревізії, за наслідками якої складений Акт від 22.09.2009р. № 04.2-27/017.

У судовому засіданні від 10.08.2010р. оголошувалось про відкладення розгляду справи до 02.09.2010р. за клопотанням позивача.

У судовому засіданні від 02.09.2010р. оголошувалась перерва до 28.09.2010р., від 28.09.2010р. до 06.10.2010р., 06.10.2010р. до 11.10.2010р., та від 11.10.2010р. до 18.10.2010р., на підставі ч.2 ст. 150 КАС України.

У судовому засіданні від 18.10.2010р. представники позивача позов підтримали та просили суд його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позові.

Відповідач надав заперечення на позовну заяву за змістом яких проти вимог позивача заперечував, вважаючи, що ревізією Сніжнянської СЕС, за наслідками якої складений Акт від 22.09.2009р. № 04.2-27/017 та оскаржувана вимога, правильно встановлені порушення позивачем чинного законодавства щодо проведення видатків на утримання посад працівників зайнятих наданням послуг на платній основі за рахунок коштів загального фонду бюджету, у штаті якого вони знаходяться, на загальну суму 100870,00 грн.

Представники відповідача у судовому засіданні від 18.10.2010р. проти задоволення позовних вимог заперечували та просили у їх задоволенні відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

Сніжнянська СЕС є закладом санітарно-профілактичного профілю і входить до системи державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоровя України, має статус юридичної особи, про що зазначено у Статуті Сніжнянської СЕС, затвердженого наказом МОЗ України від 13.07.2006р. № 470.

Контрольно-ревізійним відділом в м. Сніжне (надалі - КРВ в м. Сніжне) проведена ревізія використання бюджетних коштів, виділених Міністерством охорони здоровя України для проведення державного санітарно-епідеміологічного нагляду та дезінфекційних заходів у Сніжнянській СЕС за період з 01.03.2006р. по 31.07.2009р., за наслідками якої складений відповідний Акт від 22.09.2009р. № 04.2-27/017.

На підставі висновків вказаного Акту, КРВ в м. Сніжне прийнята вимога щодо усунення виявлених порушень від 09.10.2009р. №27-13/807, згідно якої (в оскаржуваній частині) ревізією виявлено порушення п.3а Постанови Кабінету Міністрів України від 17 травня 2002 р. N 659 «Про затвердження переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання»; п.23 «Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 р. N 228; п.1 примітки Додатку №39 до Наказу Міністерства охорони здоров'я України від 23 лютого 2000 року N 33 «Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я» - проведено видатки на утримання посад працівників зайнятих наданням послуг на платній основі за рахунок коштів загального фонду бюджету, у штаті якого вони знаходяться, на загальну суму 100870,00 грн., та, відповідно, позивачу предявлена вимога, відповідно до якої останній повинен відшкодувати витрати у сумі 100870,00 грн. по утриманню посад працівників зайнятих наданням послуг на платній основі проведених за рахунок коштів загального фонду бюджету шляхом зменшення асигнувань бюджетних коштів.

Також, у матеріалах справи наявні заперечення від 01.10.2009р. №1658/09 до Акту від 22.09.2009р. за №04.2-27/017 та висновок на вказані заперечення від 09.10.2009р., згідно яких вказані заперечення на вимогу в оскаржуваній частині не приймаються.

Згідно Акту від 22.09.2009р. № 04.2-27/017, кошториси доходів і видатків на 2006-2009 роки складені з дотриманням вимог Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002р.№228, порушень не встановлено.

Проведеним аналізом виконання кошторисів позивача встановлено, що до видаткової частини кошторису додаються розрахунки реальної потреби в бюджетних асигнуваннях. До кожного коду економічної класифікації додаються планові призначення та розрахунки.

Планування видатків на оплату праці здійснювалось виходячи з показників по штатам і контингентам згідно із штатним розкладом.

Ревізією встановлено, що у 2006-2007 роках у штатному розпису позивача по загальному фонду бюджету затверджено 76,5 посад працівників, у 2008 році 76,25 посад, у 2009 році 74,5 посад працівників.

Ревізією встановлено, що за період з 01.03.2006р. по 31.07.2009р. фактично нараховано і сплачено заробітної плати, затвердженої у кошторисі по спеціальному фонду, по КЕКВ 1110 «Оплата працівників бюджетних установ» на загальну суму 608,34 грн. та проведено нарахування на заробітну плату по КЕКВ 1120 «Нарахування на заробітну плату» в сумі 225,09 грн.

Крім того, ревізією встановлено, що позивачем у періоді з 01.01.2007р. по 31.12.2008р. заплановано та використано коштів спеціального фонду на оплату праці штатним працівникам, які надають платні послуги, у вигляді премії на підставі наказів головного державного лікаря Черкасова Є.В. та відповідно колективного договору на загальну суму 13500,00 грн., в тому числі у 2007р. 4300,00 грн., 2008р. 9200,00 грн.

В Акті від 22.09.2009р. за №04.2-27/017 зазначено, що штатним розписом позивача не передбачено посади працівників у повному обсязі, які утримаються за рахунок коштів спеціального фонду, видатки на утримання посад працівників зайнятих наданням послуг на платній основі було проведено за рахунок коштів загального фонду бюджету, у штаті якого вони знаходяться, в порушення п. 3а до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимоги щодо їх утворення та напрями використання» від 17 травня 2002 р. N 659; п.23 «Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 р. N 228; п. 1 примітки Додатку №39 до Наказу Міністерства охорони здоров'я України від 23 лютого 2000 року N 33 «Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я».

Контрольно-ревізійним відділом в м. Сніжне в Акті від 22.09.2009р. за №04.2-27/017 зазначено, що за період з 01.03.2006р. по 31.07.2009р. позивачем, за рахунок коштів загального фонду кошторису проведено витрат по оплаті праці з нарахуванням на неї спеціального фонду, в загальній сумі 125245,15 грн., в тому числі 2006р. 813,71 грн., 2007р. 17378,00 грн., 2008р. 52970,49 грн., 2009р. 54082,95 грн.

На підставі наведеного, ревізори дійшло до висновку, що внаслідок допущених порушень, у формі «Звіт про виконання загального фонду кошторису установи» касові та фактичні видатки за КЕКВ 1110 «Оплата праці працівників бюджетних установ», КЕКВ 1111 «Заробітна плата» завищено на 91895,09 грн.; КЕКВ 1120 «Нарахування на заробітну плату» на 33350,07 грн.

В Акті від 22.09.2009р. за №04.2-27/017 зазначено, що відповідне порушення призвело до необґрунтованого проведених установою видатків по оплаті праці за рахунок коштів загального фонду кошторису на суму 125245,15 грн.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 2 Переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимоги щодо їх утворення та напрями використання, що є додатком № 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 травня 2002 р. N 659, встановлено, що власні надходження бюджетних установ поділяються на дві групи, при цьому до першої групи належить плата за послуги, що надаються бюджетними установами.

Цю групу утворюють надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законами та нормативно-правовими актами. Такі надходження мають постійний характер і обов'язково плануються у бюджеті.

Перша група поділяється на підгрупи, у тому числі перша підгрупа, яка визначена підпунктом 1 пункту 2 зазначеного Переліку, - плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх функціональними повноваженнями, тобто це кошти, які надійшли бюджетним установам як плата за послуги, надання яких пов'язане з виконанням основних функцій та завдань бюджетних установ, а також за послуги із створення умов для початку реалізації інфраструктурних проектів.

Згідно п.3 зазначеного Переліку встановлено, що власні надходження бюджетних установ використовуються відповідно до закону про державний бюджет чи рішення про місцевий бюджет за такими напрямами: перша група: підгрупа 1 - на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням зазначених у підгрупі послуг, а також за погодженням з Мінфіном витрат капітального характеру, пов'язаних з наданням послуг із створення умов для початку реалізації інфраструктурних проектів (абзац другий підпункту «а» пункту 3 зазначеного Переліку).

Відповідно до п. 1 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 р. N 228, встановлено, що кошторис бюджетних установ (далі - кошторис) має такі складові частини:

- загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією видатків на виконання бюджетною установою (далі - установа) основних функцій або розподіл надання кредитів з бюджету за класифікацією кредитування бюджету;

- спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією видатків на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням установою основних функцій, або розподіл надання кредитів з бюджету згідно із законодавством за класифікацією кредитування бюджету.

Пунктом 18 вказаного Порядку встановлено, що у процесі формування спеціального фонду проекту кошторису планування власних надходжень бюджетних установ здійснюється за групами та підгрупами відповідно до правил, визначених законодавством для цієї категорії доходів бюджету.

У відповідності до п.19 вказаного Порядку, спеціальний фонд проекту кошторису передбачає зведення показників за всіма джерелами надходження коштів до цього фонду та відповідними напрямами їх використання.

Розподіл видатків або надання кредитів з бюджету спеціального фонду проекту кошторису проводиться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень, запланованих на цю мету в зазначеному фонді.

Згідно п. 20 вказаного Порядку, під час визначення обсягів видатків та/або надання кредитів з бюджету розпорядників нижчого рівня головні розпорядники повинні враховувати об'єктивну потребу в коштах кожної установи, виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установ (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних закладах тощо), обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності погашення дебіторської і кредиторської заборгованості та реалізації окремих програм і намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді.

Обов'язковим є виконання вимоги щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, а також на господарське утримання установ. Під час визначення видатків у проектах кошторисів установи повинен забезпечуватися суворий режим економії коштів і матеріальних цінностей. До кошторисів можуть включатися тільки видатки, передбачені законодавством, необхідність яких обумовлена характером діяльності установи. Видатки на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень тощо, які не є першочерговими, можуть передбачатися лише за умови забезпечення коштами невідкладних витрат та відсутності заборгованості. При цьому видатки на заробітну плату з коштів спеціального фонду обчислюються залежно від обсягу діяльності, що провадиться за рахунок цих коштів, із застосуванням встановлених законодавством норм, які використовуються установами аналогічного профілю.

У відповідності до п. 23 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ встановлено, що видатки спеціального фонду кошторису за рахунок власних надходжень плануються у такій послідовності: за встановленими напрямами використання, на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов'язань за спеціальним та загальним фондом кошторису та на проведення заходів, пов'язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду.

При цьому розпорядник бюджетних коштів здійснює коригування обсягів узятих бюджетних зобов'язань за загальним фондом кошторису для проведення видатків з цих зобов'язань із спеціального фонду кошторису відповідно до бюджетного законодавства.

Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23 лютого 2000 року N 33 «Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я» затверджені Штатні нормативи медичного та інженерно-технічного персоналу для позивача (додаток № 39 до зазначеного Наказу)

Пунктом першим Додатку № 39 зазначеного Наказу встановлено, що чисельність посад медичного персоналу санітарно-епідеміологічних станцій збільшується:

а) за наявності санітарного пропускника - на 1 посаду інструктора-дезінфектора та 2 посади дезінфекторів;

б) при організації в установленому порядку санітарно-карантинних пунктів на сухопутних кордонах України - на 1 посаду помічника лікаря-епідеміолога і 1 посаду дезінфектора в зміну;

в) при обсязі робіт бактеріологічної лабораторії понад 20 тис. лабораторних одиниць на рік - з розрахунку 1 посада:

- лікаря-бактеріолога на 20 тис. лабораторних одиниць на рік (понад 20 тис.) для безпосереднього проведення аналізів;

- лаборанта - на 10 тис. лабораторних одиниць на рік (понад 20 тис.) для безпосереднього проведення аналізів;

г) при потребі обробки площі (поверхні) проти комарів, москітів, мух та їх личинок - на 1 посаду дезінфектора в паразитологічному (епідеміологічному) відділенні:

- на 5 га водної площі, що підлягає наземній обробці проти личинок, комарів, а при розкиданих, дрібних (менше 0,1 га) водоймищах на одному - двох га;

- на 50 тис. м2 приміщень, що підлягають обробці проти комарів, москітів, мух та інш.

Крім того, вводиться 1 посада інструктора-дезінфектора на 6 посад дезінфекторів;

д) при проведенні платних санітарно-гігієнічних та бактеріологічних досліджень - на кількість посад лікарів-лаборантів і лаборантів, що визначається, виходячи з норм навантаження та обсягу роботи.

Крім того, за наявності не менше 4 посад лікарів-лаборантів і лаборантів - уводиться 1 посада молодшої медичної сестри.

Указані посади утримуються на госпрозрахунку чи за рахунок спецкоштів.

Таким чином, покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням платних послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх функціональними повноваженнями здійснюється за рахунок спеціального фонду.

Але, слід зазначити, що, відповідно до Акту від 22.09.2009р. за №04.2-27/017, штатний розпис по спеціальному фонду бюджету Сніжнянської СЕС затверджено у 2006-2007 роках 0,75 посади працівників, у 2008 році 1 посада, у 2009 році штатний розпис не складався, про що зазначено в Акті від 22.09.2009р. за №04.2-27/017. Порушень при складанні та затвердженні штатних розписів на 2006-2009 роки, ревізією не встановлено.

Ревізією витрачання коштів, які надійшли до Сніжнянської СЕС від надання платних послуг за період за період з 01.03.2006р. по 31.07.2009р., встановлено, що кошти витрачено у відповідності до визначених у кошторисах на 2006-2009 роки напрямів, про що зазначено у в Акті від 22.09.2009р. за №04.2-27/017.

Таким чином, у звязку із відсутністю у штатному розкладу Сніжнянської СЕС посад працівників, що утримаються за рахунок коштів спеціального фонду, Суд вважає, що позивач, при проведені виплат по оплаті праці за рахунок загального фонду працівників, що перебувають на посадах, які утримаються за рахунок коштів загального фонду, не порушував вимоги п.3а Постанови Кабінету Міністрів України від 17 травня 2002 р. N 659 «Про затвердження переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання»; п.23 «Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 р. N 228; п.1 примітки Додатку №39 до Наказу Міністерства охорони здоров'я України від 23 лютого 2000 року N 33 «Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я».

Слід зазначити, що КРВ в м. Сніжне здійснено розрахунок коштів загального фонду кошторису видатків по оплаті заробітної плати з нарахуваннями на неї працівників, які проводять платні лабораторні дослідження по Сніжнянській СЕС та надання платних послуг за період з 01.03.2006р. по 31.07.2009р. із показниками витраченого часу на кількість досліджень та норми робочого часу на одне дослідження.

Також, КРВ в м. Сніжне здійснило розрахунок покриття за рахунок коштів загального фонду кошторису видатків по оплаті заробітної плати плати з нарахуваннями на неї працівників, які проводять платні лабораторні дослідження по Сніжнянській СЕС та надання платних послуг за період з 01.03.2006р. по 31.07.2009р. із показниками витраченого часу на кількість досліджень та норми робочого часу на одне дослідження.

Але Тарифами (прейскурантами) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2003 р. N 1351 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 травня 2006 р. N 662) або іншими нормативними актами обовязкової дії не передбачено нормативи витрачання часу на зазначені у вказаних Тарифах (прейскурантах) роботи і послуги.

Відповідач не обґрунтував підстави використання застосованих КРВ в м. Сніжне калькуляцій робіт і послуг у сфері забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення.

Крім того, суд бере до уваги, що відповідачем не спростовано посилання позивача на відсутність затвердженої методики визначення витраченого робочого часу на надання працівниками платних послуг.

Частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, висновки Акту від 22.09.2009р. № 04.2-27/017 про порушення позивачем п.3а Постанови Кабінету Міністрів України від 17 травня 2002 р. N 659 «Про затвердження переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання»; п.23 «Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 р. N 228; п.1 примітки Додатку №39 до Наказу Міністерства охорони здоров'я України від 23 лютого 2000 року N 33 «Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я», що призвело до необґрунтованого проведених установою видатків по оплаті праці за рахунок коштів загального фонду кошторису на суму 125245,15 грн. є необґрунтованими, а вимога в оскаржуваній частині безпідставною.

На підставі наведеного, Суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Сніжнянської міської санітарно-епідеміологічної станції до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області задовольнити повністю.

Визнати недійсною вимогу від 09 жовтня 2009 року №27-13/807 про усунення виявлених ревізією порушень прийнятого контрольно-ревізійним відділом в м.Сніжне в частині відшкодування витрат на суму 100870 (сто тисяч вісімсот сімдесят) гривень 00 копійок.

2. Стягнути з Державного бюджету України (рахунок № 31112095700005 Державний бюджет Калінінського району м. Донецька, ЄДРПОУ 34687090, МФО 834016, банк Головне управління Державного Казначейства України у Донецькій області) на користь Сніжнянської міської санітарно-епідеміологічної станції (86500, Донецька область, м. Сніжне, вул. Карапетяна, 8; код ЄДРПОУ 05499435) 3 (три) гривні 40 (сорок) копійок судового збору.

3. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 18 жовтня 2010 року, повний текст виготовлено 22 жовтня 2010 року.

4. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягомдесяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Буряк І. В.