Постанова № 11837795, 30.09.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2010 р. справа № 2а-17590/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 18 год. 10 хв

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Мозгової Н. А.

при секретаріСметана М.В.

за участю

представника позивача Роганова А.В.

представника відповідача 1 Смольнякової А.І.

представника відповідача 2 Смольнякової А.І.

прокурора Ноздрьова С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Авторитет" до Амвросіївської митниці, Східної митниці за участю прокурора про скасування податкових повідомлень форми "Р" від 21.04.2010р. за №24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63, 64, 65, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76, 77 на загальну суму 2018135,48грн., -

В С Т А Н О В И В:

09.07.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Авторитет" звернулось до суду з позовною заявою Амвросіївської митниці про скасування податкових повідомлень форми "Р" від 21.04.2010р. за №24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63, 64, 65, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76, 77 на загальну суму 2018135,48грн.

Позовні вимоги мотивує наступним, що на підставі акту камеральної перевірки № 001/0/701000000/00134911933 від 30.03.2010р. Амвросіївською митницею були прийняті податкові повідомлення з №24 по № 77 включно від 21.04.2010р. про визначення податкових зобовязань з податку на додану вартість та ввізного мита на загальну суму 2018135,48грн.

Згідно рішення про визначення коду товару № КТ-701-093-06 від 17.11.06 р. підтверджено правильність класифікації товару за кодом УКТЗЕД по товарній позиції 4010.

Позивач вважає, що висновки експертизи від 06.02.09р. за №17-54 та від 19.02.2009р. за №17-83, згідно якої товар віднесений до товарної позиції 5910, не можуть поширюватися на всі товари.

Крім того, позивач на погоджується з розрахунком суми обовязкових платежів, не сплачених до бюджету, відповідно до якого нарахування ввізного мита здійснено за повною ставкою, оскільки при митному оформленні товару країна походження заявлялась як невідома. При здійсненні митного оформлення товарів декларанту надавався повний пакет документів, в тому числі, й сертифікат походження товару. Митному органу було достовірно відомо про країну походження товару Сполучене Королівство.

Позивач просить скасувати податкові повідомлення Амвросіївської митниці від 21.04.2010р. №№ 24-77 включно.

Ухвалою суду від 15.09.2010р. в якості другого відповідача по справі залучено Східну митницю.

Згідно повідомлення Прокуратури Донецької області вх. від 05.08.2010р. на підставі ст. 60 КАС України у розгляд справи №2-а-17590/10/0570 вступив прокурор.

Представники відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, пояснивши, що під час камеральної перевірки було встановлено, що опис товару, наведений у графі 31 вантажних митних декларації (стрічка конвеєрна, основу якої становить однопрокладочний суцільно тканий каркас з текстильних матеріалів, просочений ПВХ), зроблений з урахуванням відомостей, що містяться в перекладах сертифікатів якості на товар, виданих компанією „FENNER DUNLOP CONVEYOR BELTING EUROPE” та які були надані при митному оформленні товару.

При проведенні перевірки була встановлена неправильність перекладу сертифікатів. Така неправильність підтверджена листом відділення в м. Макіївці Донецької торгово-промислової палати.

Отже, виробником видавались сертифікати якості на тип конвеєрної стрічки з покриттям ПВХ.

Таким чином, та обставина, що ввезений позивачем товар являє собою конвеєрну стрічку з покриттям ПВХ, свідчить про методологічну помилку та не дозволяє віднести товари до товарної позиції 4010. Такий товар повинен декларуватися за кодом УКТЗЕД 5910000000.

Відповідно до вимог УКТЗЕД для товарів за кодами 4010120000 та 4010120010 ставка ввізного мита встановлена в розмірі 0% від митної вартості, за кодом 5910000000 повна ставка мита складає 20%, пільгова ставка 5%. Внаслідок зміни коду товару та ставки ввізного мита, сума податкового зобовязання збільшена та склала 10227172,46 грн., з яких ввізне мито 8522643,74 грн., податок на додану вартість 1704528,72 грн.

Також митний орган зазначає, що відомості про країну походження товару до вантажних митних декларації були внесені безпосередньо декларантом (в даному випадку країна походження вказана як невідома) й у митного органу не було підстав для перегляду заявлених відомостей.

Прокурор в судовому засіданні підтримав позицію відповідачів та просив в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, представники відповідачів та прокурор проти позовних вимог заперечували.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши наявні у справі докази, дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає за таких підстав.

Відповідно до ст. 11 Митного кодексу України митні органи, реалізуючи митну політику України, здійснюють виконання та контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи; захист економічних інтересів України; забезпечення виконання зобов'язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи, здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, вдосконалення форм і методів їх здійснення; боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил; ведення митної статистики; ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до ст. 12 МК України митна служба України - це єдина загальнодержавна система, яка складається з митних органів та спеціалізованих митних установ і організацій. Митними органами є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи, регіональні митниці та митниці.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю комерційна фірма „Авторитет” є субєктом господарювання, внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 13491933, є платником податку на додану вартість.

Амвросіївська митниця та Східна митниця у відповідності до ст. 15 Митного кодексу України є митним органом, який безпосередньо забезпечує виконання законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України.

Судом встановлено, що у період з 01.01.2005 р. по 31.12.2009 р. ТОВ КФ „Авторитет” згідно зовнішньоекономічних контрактів укладених з фірмою „FENNER DUNLOP CONVEYOR BELTING EUROPE” (Великобританія), здійснювалось ввезення на митну територію України товару стрічка конвеєрна „Фенапласт”. Товар позивачем декларувався за кодами УКТЗЕД 4010120000 як стрічка конвеєрна FENAPLAST з різним маркуванням та 4010120010 як стрічка конвеєрна FENAPLAST з різним маркуванням.

Правовідносини, що виникають у звязку з ввезенням на митну територію України товарів, регламентуються Митний кодексом України, Законом України „Про Митний тариф”, іншими законодавчими актами.

Правовідносини між платником податків та контролюючим органом з питань оподаткування регулюються Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

У відповідності до п. 1.12 ст. 1 зазначеного Закону контролюючий орган - державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу. Вичерпний перелік контролюючих органів визначається статтею 2 цього Закону, згідно пп. 2.1.1 п. 2.1 якої, митні органи є контролюючими органами стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.

Таким чином, Амвросіївська митниця є контролюючим органом стосовно ввізного мита, інших податків при ввезенні товарів на митну територію України.

ТОВ КФ „Авторитет” в розумінні вказаного Закону є платником податків.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

ТОВ КФ „Авторитет” самостійно визначило податкове зобовязання з податку на додану вартість та ввізного мита у вантажних митних деклараціях.

Узгодженим в адміністративному порядку, як вбачається з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, є податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

За приписами пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:

а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків;

г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

Для нарахування відповідних податків та зборів у разі переміщення товарів через митний кордон України в якості податкової декларації використовується вантажна митна декларація.

Частиною 4 ст. 86 Митного кодексу встановлено, що з моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

На виконання вимог ст. ст. 41, 69 Митного кодексу України Амвросіївською митницею була проведена камеральна перевірка стану дотримання вимог законодавства України з питань митної справи ТОВ КФ „Авторитет”, за наслідками якої складений акт № 001/0/701000000/00134911933 від 30.03.2010р. Перевіркою встановлено, що при митному оформленні товару „стрічка конвеєрна FENAPLAST” позивачем були допущені методологічні помилки при визначенні коду товару за УКТЗЕД, а саме, при оформленні 27 вантажних митних декларацій товар „стрічка конвеєрна” помилково задекларований за кодами 4010120000 та 4010120010.

На підставі акту перевірки Амвросіївською митницею 21.04.2010 р. були прийняті податкові повідомлення:

№24 про визначення податкового зобовязання з ввізного мита в розмірі 87665,56 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 43832,78 грн., загальна сума податкового зобовязання 131498,34 грн.;

№ 25 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 17533,11 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 8766,56 грн., загальна сума податкового зобовязання 26299,67 грн.;

№ 26 про визначення податкового зобовязання з ввізного мита в розмірі 88120,58 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 44060,29 грн., загальна сума податкового зобовязання 132180,87 грн.;

№ 27 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 17624,12грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 8812,06 грн., загальна сума податкового зобовязання 26436,18 грн.;

№ 28 про визначення податкового зобовязання з ввізного мита в розмірі 88037,98 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 44018,99 грн., загальна сума податкового зобовязання 132056,97 грн.;

№ 29 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 17607,60 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 8803,80 грн., загальна сума податкового зобовязання 26411,40 грн.;

№ 30 про визначення податкового зобовязання з ввізного мита в розмірі 88037,98 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 44018,99 грн., загальна сума податкового зобовязання 132056,97 грн.;

№ 31 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 17607,60 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 8803,80 грн., загальна сума податкового зобовязання 26411,40 грн.;

№ 32 про визначення податкового зобовязання з ввізного мита в розмірі 21732,84 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 10866,42 грн., загальна сума податкового зобовязання 32599,26 грн.;

№ 33 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 4346,57 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 2173,29 грн., загальна сума податкового зобовязання 6519,86 грн.;

№ 34 про визначення податкового зобовязання з ввізного мита в розмірі 86347,10 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 43173,55 грн., загальна сума податкового зобовязання 129520,65 грн.;

№ 35 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 17269,42 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 8634,71 грн., загальна сума податкового зобовязання 25904,13 грн.;

№ 36 про визначення податкового зобовязання з ввізного мита в розмірі 86845,84 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 43422,92 грн., загальна сума податкового зобовязання 130268,76 грн.;

№ 37 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 17369,17 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 8684,59 грн., загальна сума податкового зобовязання 26053,76грн.;

№ 38 про визначення податкового зобовязання з ввізного мита в розмірі 22717,44 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 11358,72 грн., загальна сума податкового зобовязання 34076,16 грн.;

№ 39 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 4543,49 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 2271,75 грн., загальна сума податкового зобовязання 6815,24 грн.;

№ 40 про визначення податкового зобовязання з ввізного мита в розмірі 25310,50 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 12655,25 грн., загальна сума податкового зобовязання 37965,75 грн.;

№ 41 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 5062,10 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 2531,05 грн., загальна сума податкового зобовязання 7593,15 грн.;

№ 42 про визначення податкового зобовязання з ввізного мита в розмірі 26247,93 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 13123,97 грн., загальна сума податкового зобовязання 39371,90 грн.;

№ 43 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 5249,58 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 2624,79 грн., загальна сума податкового зобовязання 7874,37 грн.;

№ 44 про визначення податкового зобовязання з ввізного мита в розмірі 27156,69 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 13578,35 грн., загальна сума податкового зобовязання 40735,04 грн.;

№ 45 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 5431,34 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 2715,67 грн., загальна сума податкового зобовязання 8147,01 грн.;

№ 46 про визначення податкового зобовязання з ввізного мита в розмірі 124678,99 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 62339,50 грн., загальна сума податкового зобовязання 187018,49 грн.;

№ 47 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 24935,80 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 12467,90 грн., загальна сума податкового зобовязання 37403,70 грн.;

№ 48 про визначення податкового зобовязання з ввізного мита в розмірі 22097,81 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 11048,91 грн., загальна сума податкового зобовязання 33146,72 грн.;

№ 49 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 4419,56 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 2209,78 грн., загальна сума податкового зобовязання 6629,34 грн.;

№ 50 про визначення податкового зобовязання з ввізного мита в розмірі 24576,86 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 12288,43 грн., загальна сума податкового зобовязання 36865,29 грн.;

№ 51 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 4915,37 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 2457,69 грн., загальна сума податкового зобовязання 7373,06 грн.;

№ 52 про визначення податкового зобовязання з ввізного мита в розмірі 20895,16 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 10447,58 грн., загальна сума податкового зобовязання 31342,74 грн.;

№ 53 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 4179,03грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 2089,52грн., загальна сума податкового зобовязання 6268,55 грн.;

№ 54 про визначення податкового зобовязання з ввізного мита в розмірі 19948,00 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 9974,00 грн., загальна сума податкового зобовязання 29922,00 грн.;

№ 55 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 3989,60 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 1994,80 грн., загальна сума податкового зобовязання 5984,40 грн.;

№ 56 про визначення податкового зобовязання з ввізного мита в розмірі 19910,31 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 9955,16 грн., загальна сума податкового зобовязання 29865,47 грн.;

№ 57 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 3982,06 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 1991,03 грн., загальна сума податкового зобовязання 5973,09 грн.;

№ 58 про визначення податкового зобовязання з ввізного мита в розмірі 20265,92 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 10132,96 грн., загальна сума податкового зобовязання 30398,88 грн.;

№ 59 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 4053,18 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 2026,59 грн., загальна сума податкового зобовязання 6079,77 грн.;

№ 60 про визначення податкового зобовязання з ввізного мита в розмірі 25625,30 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 12812,65 грн., загальна сума податкового зобовязання 38437,95 грн.;

№ 61 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 5125,06 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 2562,53 грн., загальна сума податкового зобовязання 7687,59 грн.;

№ 62 про визначення податкового зобовязання з ввізного мита в розмірі 20228,76 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 10114,38 грн., загальна сума податкового зобовязання 30343,14 грн.;

№ 63 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 4045,76 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 2022,88 грн., загальна сума податкового зобовязання 6068,64 грн.;

№ 64 про визначення податкового зобовязання з ввізного мита в розмірі 20228,76 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 10114,38 грн., загальна сума податкового зобовязання 30343,14 грн.;

№ 65 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 4045,76 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 2022,88 грн., загальна сума податкового зобовязання 6068,64 грн.;

№ 66 про визначення податкового зобовязання з ввізного мита в розмірі 8779,63 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 4389,82 грн., загальна сума податкового зобовязання 13169,45 грн.;

№ 67 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 1755,92 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 877,96 грн., загальна сума податкового зобовязання 2633,88 грн.;

№ 68 про визначення податкового зобовязання з ввізного мита в розмірі 23516,76 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 11758,38 грн., загальна сума податкового зобовязання 35275,14 грн.;

№ 69 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 4703,35 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 2351,68 грн., загальна сума податкового зобовязання 7055,03 грн.;

№ 70 про визначення податкового зобовязання з ввізного мита в розмірі 27966,04 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 13983,02 грн., загальна сума податкового зобовязання 41949,06 грн.;

№ 71 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 5593,21 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 2796,61 грн., загальна сума податкового зобовязання 8389,82 грн.;

№ 72 про визначення податкового зобовязання з ввізного мита в розмірі 32627,05 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 16313,53 грн., загальна сума податкового зобовязання 48940,58 грн.;

№ 73 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 6525,41 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 3262,71 грн., загальна сума податкового зобовязання 9788,12 грн.;

№ 74 про визначення податкового зобовязання з ввізного мита в розмірі 32874,51 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 16437,26 грн., загальна сума податкового зобовязання 49311,77 грн.;

№ 75 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 6574,91 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 3287,46 грн., загальна сума податкового зобовязання 9862,37 грн.;

№ 76 про визначення податкового зобовязання з ввізного мита в розмірі 28746,01 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 14373,01 грн., загальна сума податкового зобовязання 43119,02 грн.;

№ 77 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 5749,20 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 2874,60 грн., загальна сума податкового зобовязання 8623,80 грн.;

Суд вважає зазначені податкові повідомлення такими, що відповідають чинному законодавству.

Як зазначалось вище, камеральною перевіркою, за наслідками якої були прийняті податкові повідомлення, які оскаржуються позивачем, встановлено, що опис товару, наведений у графі 31 вантажних митних декларацій (стрічка конвеєрна, основу якої становить однопрокладочний суцільно тканий каркас з текстильних матеріалів, просочений ПВХ), зроблений з урахуванням відомостей, що містяться в перекладах сертифікатів якості на товар, виданих компанією „FENNER DUNLOP CONVEYOR BELTING EUROPE” та які були надані при митному оформленні товару.

В оригіналах сертифікатів якості англійською мовою зазначено „BELT TYPE: Fenaplast .... 2+2 PVC Covers...”. В перекладах цих сертифікатів на російську мову, наданих до митного оформлення, здійснених, як зазначено в перекладах, Макіївським відділенням Донецької торгово-промислової палати, вказано „Тип ленти: Фенапласт .... 2+2 мм, пропитка ПВХ”.

Згідно з листом відділення у м. Макіївці Донецької торгово-промислової палати від 19.08.2009р. за №73/01.04-14.09, переклад зазначеного фрагменту тексту є неправильним, вірним є переклад на українську мову „Тип стрічки: Фенапласт .... 2+2 мм, покриття ПВХ”.

Крім того, згідно листа відділення у м. Макіївці Донецької торгово-промислової палати від 31.08.2009р. за №76/01.04-14.09 ані переклад, ані завірення документів для ТОВ КФ „Авторитет” щодо спірних питань цим відділенням не виконувались, відтиск штампу на наданих позивачем при митному оформленні перекладі сертифікатів якості товару не відповідає дійсності. Даний штамп не використовується з вересня 2005р., підпис перекладача, яка мається в даних перекладах не відповідає підпису перекладача відділення у м. Макіївці Донецької торгово-промислової палати.

Таким чином, правомірними є висновок митного органу про неправильний переклад слова „Cover” з англійської мови та посилання на те, що виробником сертифікати якості видавались на тип конвеєрної стрічки з покриттям ПВХ, а не просоченням ПВХ (пропитка ПВХ).

Судом досліджені відомості, отримані митницею з сайту компанії „FENNER DUNLOP CONVEYOR BELTING EUROPE” та сайту ТОВ КФ „Авторитет” щодо конструкції стрічки, асортименту продукції, технічних характеристик стрічки. Так, відповідно до цієї інформації мова йде про стрічки саме з покриттям на основі ПВХ, а не просоченням (пропиткою).

Законом України „Про Митний тариф” затверджений Митний тариф України, який являє собою систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України. Товарною номенклатурою Митного тарифу України є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів.

Відповідно до пояснень до товарної позиції 4010 УКТЗЕД, до цієї позиції включаються транспортні стрічки або привідні паси або бельтинг повністю з вулканізованої гуми чи з тканини, просоченої, з покриттям або дубльованою гумою, чи з тканини, що виготовлена з текстильної пряжи чи корду, просочених або покритих гумою.

За кодом 5910000000 УКТЗЕД класифікуються стрічки конвеєрні або паси привідні, чи бельтинг з текстильного матеріалу, просочені або не просочені, з покриттям або без нього, дубльовані або не дубльовані пластмасами або армовані металом чи іншими матеріалами. До товарної позиції 5910 не включаються стрічки конвеєрні або паси привідні, чи бельтинг з текстильного матеріалу, просоченого, покритого або дубльованого гумою, чи з пряжі, шпагату текстильного, просоченого, покритого або в гумовій оболонці (товарна позиція 4010).

Відтак, товар, який був ввезений на митну територію України ТОВ КФ „Авторитет”, повинен декларуватися за кодом УКТЗЕД 5910000000.

Зазначені обставини дають суду підстави для висновку, що позивачем до митного оформлення були надані документи, які містять неправдиві відомості.

Статтею 313 Митного кодексу України встановлено, що митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

Відповідно до вимог УКТЗЕД для товарів за кодами 4010120000 та 4010120010 ставка ввізного мита встановлена в розмірі 0% від митної вартості, за кодом 5910000000 повна ставка мита складає 20%, пільгова ставка 5%. Внаслідок зміни коду товару та ставки ввізного мита сума податкового зобовязання збільшена та склала 2018135,48грн.

Таким чином, неправильне зазначення позивачем у вантажних митних деклараціях коду товару призвело до заниження суми податкових зобовязань за ввізним митом та податком на додану вартість.

Відтак, податкові повідомлення Амвросіївської митниці щодо визначення податкових зобовязань ТОВ КФ „Авторитет” є такими, що відповідають вимогам законодавства, а тому відсутні правові підстави для їх скасувань.

Крім того, суд не бере до уваги доводи позивача щодо неправильного розрахунку суми податків і зборів, не сплачених до бюджету. Так, позивач вказує, що митний орган неправомірно застосував повну ставку ввізного мита у звязку з тим, що при митному оформлені вантажних митних декларацій країна походження товару заявлялась як невідома.

В судовому засіданні були дослідженні усі вантажні митні декларації, які були обєктом камеральної перевірки. Відомості про країну походження товару до вантажних митних декларації були внесені безпосередньо декларантом (в даному випадку країна походження заявлялась як невідома).

Згідно зі ст. 277 Митного кодексу України визначення країни походження товару здійснюється на основі принципів міжнародної практики. Порядок визначення країни походження товару встановлюється Кабінетом Міністрів України на підставі положень цього Кодексу. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом. При цьому під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

Порядок визначення країни походження товару, що переміщується через митний кордон України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2002 р. № 1864.

Пунктом 4 цього Порядку встановлено, що саме декларант визначає країну походження товару, що переміщується через митний кордон України, на підставі сертифіката про походження товару чи декларації про походження товару, що подається митному органу для підтвердження цих відомостей.

Принципи діяльності митного брокера визначені Митним кодексом України. Так, відповідно до ст. 177 цього кодексу митний брокер здійснює брокерську діяльність відповідно до норм цього Кодексу та ліцензійних умов, що затверджуються спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування та органом ліцензування. Взаємовідносини митного брокера з особою, яку він представляє, визначаються договором доручення.

Згідно зі ст. 179 Митного кодексу України митний брокер виконує повноваження в обсязі, встановленому за дорученням особи, яку він представляє, здійснювати будь-які операції, пов'язані з пред'явленням митному органу товарів, транспортних засобів та документів на них до митного оформлення. Вчиняючи дії, передбачені частиною першою цієї статті, митний брокер виконує всі обов'язки і несе відповідальність, встановлену законом.

З урахуванням вказаних вище вимог, а також того, що рішення про зазначення у вантажних митних деклараціях країни походження товару як невідомої приймалось безпосередньо декларантом, у митного органу на час митного оформлення товару не було підстав для перегляду заявлених відомостей.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Вищевикладене дає підстави для висновку, що відповідач, приймаючи податкові повідомлення про визначення податкових зобовязань з податку на додану вартість та ввізного мита, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладених обставин суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування оскаржуваних рішень, а тому суд відмовляє в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Авторитет" до Амвросіївської митниці, Східної митниці за участю прокурора про скасування податкових повідомлень форми "Р" від 21.04.2010р. за №24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63, 64, 65, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76, 77 на загальну суму 2018135,48грн. - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня отримання постанови апеляційної скарги з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У судовому засіданні 30.09.2010р. проголошена вступна та резолютивна частини постанови в присутності представників сторін, прокурора.

Повний текст постанови у відповідності з вимогами ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України виготовлений та підписаний 05.10.2010 року.

Суддя Мозговая Н. А.