Постанова № 11837728, 06.10.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2010 р. справа № 2а-22074/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Галатіної О.О.

при секретарі< Призвище секретаря >

Мичак О.С.

за участю:

представника позивача Кисельова В.С.

представника відповідача Східної митниці - Головіна О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства „Виробниче обєднання „Конті” до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання дій протиправними, про визнання недійсними карток відмови та рішення про визначення митної вартості та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання дій протиправними, про визнання недійсними карток відмови та рішення про визначення митної вартості та зобовязання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 17.09.2009 року через свого митного брокера - Закрите акціонерне товариство «Укрсервіс» подало до Східної митниці декларацію митної вартості № 700000005/9/009976, якою задекларувало імпорт товару рафінованої відбіленої дезодорованої кокосової олії у кількості 21600 кг. за ціною 940 доларів США за 1000 кг. на загальну митну вартість 20304,00 доларів США або 162369,06 грн. за курсом НБУ. Товар був ввезений на територію України на виконання контракту № 2009/2-СК від 28.07.2009 року, укладеного між ЗАТ „ВО „Конті” та компанією поставленого Компанією «Cargill Palm Prodacts SDN BHD». Підставою для здійснення дій митного брокера є договір доручення № 1740-04.3 від 20.12.2005 року, укладений між позивачем та декларантом.

Відповідач Східна митниця, відмовив в прийнятті Декларації митної вартості № 700000005/9/009976, в підтвердження чого надав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №700000024/2009/020477 від 17.09.2009 року. В обґрунтування відмови Відповідач посилався на неподання додаткових документів згідно із вимогами ст.11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766.

17.09.2009 року позивачем було отримане рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до Декларації митної вартості № 700000024/2009/000605/1 від 17.09.2009 року. Даним Рішенням відділ контролю митної вартості відповідача самостійно визначив митну вартість товару, що ввозиться, а саме встановив її на рівні 1,01 доларів США за 1 кг., на загальну суму 21816 доларів США.

Пізніше, а саме 05.10.2009 року позивачу було відмовлено в прийнятті декларації митної вартості, якою було задекларовано чергову партію цього ж товару у кількості 21600 кг. за ціною 0, 940 доларів США за 1 кг., поставленого також Компанією «Cargill Palm Prodacts SDN BHD» на підставі того ж Контракту на загальну митну вартість 20304 доларів США. Але з огляду на вимоги відповідача позивач вимушений був здійснити митне оформлення товару за ціною 1,01 доларів США за 1 кг., що була встановлена Відповідачем рішенням про визначення митної вартості товару № 700000024/2009/000605/1 від 17.09.2009 року, на загальну митну вартість 174746,16 грн., або 21816,00 доларів США. У зв'язку з прийняттям відповідачем оскаржуваного Рішення, яким було відмовлено позивачу у митному оформленні товару та прийнятті Декларацій митної вартості, позивач потрапив у ситуацію, коли мав вимушено перервати виробничий цикл у зв'язку із браком сировини для виробництва кондитерських виробів. З метою недопущення простою виробництва та збитків позивач був змушений збільшити митну вартість заявленого до розмитнення товару та надати 05.10.2009 року відповідачу інших декларацій про визначення митної вартості товару за ціною 1,01 доларів США за 1кг.

Позивач також зазначає, що 17.09.2009 року та 05.10.2009 року він, відповідно до Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою КМУ від 20.1.2006 № 1766 надав Відповідачу повний та достатній комплект документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, проте Відповідач неправомірно видав картку відмови у митному оформленні товару та прийняв рішення про визначення його митної вартості.

Вважає, що дії відповідача з відмови у прийнятті Декларацій митної вартості є протиправними, рішення про визначення митної вартості прийнято безпідставно та є незаконним, просить також стягнути з Державного бюджету надмірно сплачену суму податку на додану вартість, яку він вимушений був сплатити, за рішенням про визначення митної вартості.

Представник відповідача Східної митниці проти позову заперечував та зазначив, що згідно ст.11 Митного кодексу України до основних завдань, покладених на митні органи України, відноситься захист економічних інтересів України, контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи, в тому числі, контроль за правильністю визначення вартості товарів, що імпортуються в Україну.

Контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до ст. 41 Митного кодексу, зокрема, шляхом:

1. Перевірки документів поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1766.

2. Порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з:

- рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено;

- наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів.

Під час здійснення митного контролю й митного оформлення товарів, для поглибленого контролю за правильністю визначення їх митної вартості в рамках ст.265 Митного кодексу України, посадова особа митного органу, що здійснює такий контроль, використовує інформацію бази даних Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України, а також електронного та/або паперового бюлетеня «Огляд цін українського та світового товарних ринків», біржову інформацію про ціни на товари та/або сировину, інші джерела, де наведено цінові характеристики таких товарів та/або сировини.

Після розгляду пакету документів, поданих до митного оформлення, та наявної інформації у відділі контролю митної вартості про ціни на подібний товар декларанту було запропоновано подати додаткові документи, для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Відповідно до ст. 88 Митного кодексу України декларант зобов'язаний надати митному органу передбачені законодавством документи та відомості, необхідні для виконання митних процедур. При цьому в рамках положень п. 11 Порядку, для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи, серед яких «копія вантажної митної декларації країни відправлення...; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару..».

На виконання зазначених нормативних документів 17.09.2009 року за ВМД № 700000005/9/009976 митницею було запропоновано декларанту позивача надати додаткові документи в обґрунтування заявленої митної вартості, визначені п. 11 Порядку.

Якщо декларантом не надано в установлений законодавством термін додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, то митний орган відповідно до ст. 265 Митного кодексу України, п.14 Порядку визначає митну вартість товарів на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

Декларант позивача 17.09.09 року відмовився від подання додаткових документів, у зв'язку з цим, відділом контролю митної вартості було здійснено коригування митної вартості товару «рафінованої відбіленої дезодорованої кокосової олії» відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням цінової інформації бази даних ЄАІС ДМСУ, та прийнято рішення, щодо можливості застосування третього методу визначення митної вартості цього товару відповідно до чинного законодавства.

Так, у звязку з неможливістю завершення митного оформлення за спірними ВМД в звязку з неподанням Позивачем додаткових документів Східною митницею було відмовлено у митному оформленні і запропоновано позивачу подати нові ВМД з урахуванням митної оцінки згідно з рішенням про визначення митної вартості.

Більш того, позивач, погодився з вимогами, викладеними в Картці відмови, а саме - відкоригувати митну вартість товару згідно митної оцінки, подавши до митниці нову вантажну митну декларацію 05.10.2009 року зі скоригованою митною вартістю та добровільно сплативши всі нараховані митні платежі. Тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача Головного управління державного казначейства України в Донецькій області в судове засідання не зявився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги не визнає.

Розгляд справи здійснювався із фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою „Камертон”.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

17.09.2009 року через свого митного брокера - Закрите акціонерне товариство «Укрсервіс» позивач подав до Східної митниці декларацію митної вартості № 700000005/9/009976, якою задекларувало імпорт товару рафінованої відбіленої дезодорованої кокосової олії у кількості 21600 кг за ціною 940,00 доларів США за 1000 кг. на загальну митну вартість 20304,00 доларів США або 162369,06 грн. за курсом НБУ. Зазначений товар надійшов для зберігання на митний ліцензійний склад на підставі контракту № 2009/2-СК від 28.07.2009 року, укладеного між ЗАТ „ВО „Конті” та «Cargill Palm Prodacts SDN BHD».

Відповідно до п. 2 вищевказаного Контракту, ціна на товар, що поставлється за зазначеним договором складає - 940,00 доларів США за тонну.

Відповідно до положень ст. 1 МК України митною декларацією є письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.

17.09.2009 року позивач відповідно до Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою КМУ від 20.12.2006 року №1766 надав Відповідачу 1 Декларацію митної вартості № 700000005/9/009976, в якій задекларував митну вартість товару рафінованої відбіленої дезодорованої кокосової олії у кількості 21600 кг. за ціною 940,00 доларів США за 1000 кг. на загальну митну вартість 20304,00 доларів США або 162369,06 грн. за курсом НБУ.

На виконання п.7 зазначеного вище Порядку для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивач через свого Декларанта подав відповідачу наступні документи:

- контракт № 2009/2-СК від 28.07.2009 року, укладений між Компанією «Cargill Palm Prodacts SDN BHD», як Продавцем, та ЗАТ «ВО «Конті», як Покупцем;

- інвойс № 85605 від 08.08.2009 року;

- пакувальний лист від 05.08.2009 року;

- прас-лист компанії «Cargill Palm Prodacts SDN BHD», яка є і Продавцем, і виробником товару, № 1/21,07 від 21.07.2009 року;

- калькуляцію компанії «Cargill Palm Prodacts SDN BHD», яка є і Продавцем, і виробником товару № 5/22.07 від 22.07.2009 року.

- вантажну митну декларацію країни відправлення від 05.08.2009 року;

- висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» 10.09.2009 року № 1875, щодо вартості товару;

- сертифікат про походження товару від 10.08.2009 року;

- сертифікат аналізів від 11.08.2009 року.

Відповідно до наявної в матеріалах справи експортної декларації митної вартості № 700000005/9/009976 експортовано продукцію у кількості 21600 кг., загальна вартість продукції визначена у розмірі 20304 доларів США або 162369,06 грн. за курсом НБУ.

Таким чином, позивачем відповідно до ч.1 ст.264 Митного кодексу України була заявлена митна вартість товарів і були подані відомості про її визначення, які базувались на даних, що містилися у перелічених документах.

Проте, відповідач Східна митниця, пред'явила вимогу про надання позивачем додаткових документів для підтвердження митної вартості.

Відповідач Східна митниця, відмовив в прийнятті Декларації митної вартості №700000005/9/009976, в підтвердження чого надав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №700000024/2009/020477 від 17.09.2009 року.

17.09.2009р. Східною митницею самостійно була проведена митна оцінка товару на підставі 3-го методу визначення митної вартості відповідно до статей 265, 273 МКУ та винесено Рішення про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000024/2009/000605/1 від 17.09.2009, яким податковим органом проведена самостійна митна оцінка та підвищена митна вартість товару - 21816 доларів США.

Пізніше, а саме 05.10.2009 року позивачу було відмовлено в прийнятті декларації митної вартості, якою було задекларовано чергову партію цього ж товару у кількості 21600 кг. за ціною 0,940 доларів США за 1 кг., поставленого також Компанією «Cargill Palm Prodacts SDN BHD» на підставі того ж Контракту на загальну митну вартість 20304, 00 доларів США. Але з огляду на вимоги відповідача позивач вимушений був здійснити митне оформлення товару за ціною 1,01 доларів США за 1 кг., що була встановлена Відповідачем Рішенням про визначення митної вартості товару № 700000024/2009/000605/1 від 17.09.2009 року, на загальну митну вартість 174746,16 грн., або 21816,00 доларів США.

Для підтвердження митної вартості товару Позивач надав також:

- контракт № 2009/2-СК від 28.07.2009 року, укладений між Компанією «Cargill Palm Prodacts SDN BHD», як Продавцем, та ЗАТ «ВО «Конті», як Покупцем;

- інвойс № 85605 від 08.08.2009 року;

- пакувальний лист від 05.08.2009 року;

- прас-лист компанії «Cargill Palm Prodacts SDN BHD», яка є і Продавцем, і виробником товару, № 1/21.07 від 21.07.2009 року;

- калькуляцію компанії «Cargill Palm Prodacts SDN BHD», яка є і Продавцем, і виробником товару № 5/22.07 від 22.07.2009 року.

- вантажну митну декларацію країни відправлення від 05.08.2009 року;

- висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» 10.09.2009 року № 1875, щодо вартості товару;

- сертифікат про походження товару від 10.08.2009 року;

- сертифікат аналізів від 11.08.2009 року.

Дослідивши зазначені матеріали справи та виходячи з вимог діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статті 259 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Статтею 260 Митного кодексу України передбачається, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до ст. 266 МК України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:

1.за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2.за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3.за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4.на основі віднімання вартості;

5.на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6.резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Кожен наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі неможливості застосування жодного з методів 1 5, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Відповідно до ст.267 МК України митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, які є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних з представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість контейнерів, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижченаведених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та ліцензійні платежі, які стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються патентів, знаків для товарів і послуг та авторських прав. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, передачі чи використання товарів, що оцінюються, на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Посилання митного органу на здійснення коригування митної вартості товару з урахуванням цінової інформації бази даних ЄАІС ДМСУ є необґрунтованим, оскільки така підстава для коригування митної вартості не передбачена зазначеною нормою.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті;

4) покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що зазначені відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен повідомити про це декларантові та надати йому можливість для відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. На вимогу декларанта таке повідомлення здійснюється у письмовій формі.

Дослідивши подані докази, суд встановив, що відсутні обмеження у застосуванні першого методу визначення ціни товару щодо ЗАТ „ВО „Конті”, та Позивачем до Східної митниці було надано всі документи, щодо визначення ціни товару, що імпортується.

Відповідно до ст.264 МК України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на обєктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобовязаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідач 1 не навів переконливих доказів виникнення обґрунтованого сумніву щодо достовірності поданих декларантом відомостей про вартість товару. Посилання митного орган у в якості підстави витребування додаткових документів на заниження митної вартості у порівнянні з цінами на подібні товари є необґрунтованим.

Відповідно до п.7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженого постановою КМУ від 20.12.2006 №1766, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Відповідачем 1 зазначається про неподання позивачем повного переліку документів, передбачених саме п.11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до п.11 цього Порядку для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини. Декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів. Таким чином перелік визначених цим пунктом документів не є ані вичерпним, ані таким, що визначає документи, відсутність хоча б одного з яких є обовязковою передумовою для неможливості визначення митної вартості товарів за ціною договору.

За таких обставин Відповідачем безпідставно відмовлено у прийнятті ВМД, прийняті рішення про визначення митної вартості товарів за третім методом та надані картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Відповідно до п.1.2 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого наказом Міністерством фінансів України, Державної митної служби України від 24.01.2006 №25/44, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.01.2006 за №64/11938, надміру сплачені митні та інші платежі сума коштів, що з різних причин унесена понад розмір, установлений законодавством.

Оскільки, як встановлено вище, позивачем фактично внесено до бюджету кошти з розрахунку митної вартості товарів, визначеної всупереч положенням чинного законодавства за третім методом, в той час як належною митною вартістю таких товарів була вартість, визначена за першим методом (ціною договору), ЗАТ „ВО „Конті” сплачені до бюджету кошти в розмірі більшому, ніж встановлено законодавством.

Отже, позивачем було надмірно сплачено митних платежів до бюджету, відповідно до матеріалів справи у сумі 14502,02 грн. (розрахунок додається). Сума надмірно сплаченого податку на додану вартість не оспорюється жодною стороною та підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до пп.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» заяви про повернення надмірно стягнутих податків, зборів (обовязкових платежів) можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про Єдиний митний тариф» сума над міру стягнутого мита підлягає поверненню власникові товарів та інших предметів на його вимогу протягом одного року з моменту митного оформлення.

Відповідно до п.6 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 09.07.2008 № 609, повернення за рішенням суду надмірно та/або помилково сплачених до бюджету податків, зборів (обовязкових платежів) та інших доходів бюджету провадиться органами Державного казначейства.

За таких обставин вимога про стягнення з Державного бюджету України суми надмірно сплаченого податку на додану вартість підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Східною митницею не доведена правомірність відмови у прийнятті наданої позивачем вантажної митної декларації та обчислення митної вартості товарів, ввезених відповідно до ВМД, що розглядаються у справі, за третім методом. В той час, дослідженими судом доказами спростовані висновки Відповідача 1 про неподання ЗАТ „ВО „Конті” до митного органу документів, що дозволяли б визначити митну вартість ввезеного товару із застосуванням першого методу (ціни договору).

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ЗАТ „ВО „Конті” до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Оскільки судом задоволено вимоги ЗАТ „ВО „Конті” сума сплаченого судового збору у розмірі 148,42 грн. підлягає стягненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Закритого акціонерного товариства „Виробниче обєднання „Конті” до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про про визнання дій протиправними, про визнання недійсними карток відмови та зобовязання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним дії Східної митниці, щодо видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2009/020477 від 17.09.2009.

Визнати недійсною картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2009/020477 від 17.09.2009.

Визнати недійсним рішення Східної митниці про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000024/2009/000605/1 від 17.09.2009 року.

Стягнути з Державного бюджету України суму надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 14502,02грн. на користь Закритого акціонерного товариства „Виробниче обєднання „Конті” шляхом перерахування зазначеної суми ЗАТ „ВО „Конті” на поточний рахунок № 26009015110459 в АТ „Укрексімбанк”, код ЄДРПОУ 25112243, МФО 334817.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства „Виробниче обєднання „Конті” витрати по сплаті судового збору у розмірі 148,42 грн.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 6 жовтня 2010 року. Постанова виготовлена в повному обсязі 11 жовтня 2010 року.

Апеляційна скарга на постанову подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.

Суддя Галатіна О.О.