Постанова № 11827354, 27.07.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2010 р. Справа № 2-а-48664/09/1670

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

головуючого судді - Бенедик А.П.

суддів: Кононенко З.О.

Калиновського В.А.

за участю секретаря

судового засідання Лаба О.П.

представника відповідача Бандеберя В.М.

представника відповідача Москалюк М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.03.2010 р. по справі№2-а-48664/09/1670

за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області

до Приватного підприємства Полтавського бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор"

про стягнення економічних санкцій,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державна інспекція з контролю за цінами в Полтавській області,звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор", в якому просив стягнути з розрахункового рахунку Приватного підприємства Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» в дохід державного бюджету суму економічної санкції 35196,15 гр.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.03.2010 р. адміністративний позов Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.03.2010 р. та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги, посилаючись на прийняття оскаржуваної постанови при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням, норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та обєктивність рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

Представники відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просили залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

Позивач надав письмову заяву про розгляд справи без участі його представника.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 11.11.2009 року по 30.11.2009 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Полтавській області проведено перевірку Приватного підприємства Полтавське бюро технічної інвентаризації “Інвентаризатор” щодо дотримання вимог чинного законодавства з питань ціноутворення при наданні платних послуг з інвентаризації нерухомого майна, оформлення прав власності на обєкти нерухомого майна та реєстрації таких прав.

За результатами перевірки складено акт від 27.11.2009 року, згідно якого відповідачем при виконанні робіт в терміновому порядку не дотримано вимог п. 10 Збірника норм часу на роботи та послуги, що виконуються бюро технічної інвентаризації, в частині перевищення виконання термінових робіт, в прострочений строк, який встановлений для фізичних осіб - до 3-х днів. Тобто, відповідач при розрахунку вартості робіт збільшував її через застосування коефіцієнту 2, як за виконання робіт на протязі 3-х днів, в той час, коли роботи виконувались, як звичайні роботи. Крім того, позивачем було встановлено, що відповідачем на вартість робіт з отримання документів на приватизацію квартир в м. Полтаві, визначену в розмірі 57,06 грн. розпорядженням Полтавської міської ради від 08.04.2005 № 235-р, нараховувався податок на додану вартість в розмірі 20%, незважаючи на те, що, відповідно до п.п. 5.1.19 п. 5.1 Закону України “Про податок на додану вартість”, звільнюються від оподаткування операції з безоплатної приватизації житлового фонду, включаючи місця загального користування у багатоквартирних будинках, присадибних ділянках та земельних паїв, відповідно до законодавства, а також з надання послуг, отримання яких, відповідно до законодавства, є передумовою приватизації такого житлового фонду, присадибних ділянок та земельних паїв.

04.12.2009 за результатами перевірки Державною інспекцією з контролю за цінами в Полтавській області прийнято рішення № 172 про застосування до відповідача суму економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін на суму 35196,15 грн.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що надані копії замовлень на роботи та послуги свідчать про те, що відповідач за згодою замовників, на підставі заяв власників обєктів нерухомого майна встановлював терміни виконання робіт, які не перевищували 3-х днів, тобто, відповідно до п.10 Збірника норм часу на роботи та послуги, що виконують БТІ України”, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства 21.11.2003 р. № 198.

Суд посилався на те, що позивач не надав до суду документів, підтверджуючих порядок розрахунку виконання термінових робіт, який суперечить терміну виконання робіт, встановлених відповідачем, при виконанні термінових замовлень з застосуванням коефіцієнту 2.

Крім того, суд першої інстанції вважав такими, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства посилання позивача на те, що відповідач нараховував податок на додану вартість в розмірі 20%, виконуючи роботи з приватизації житла, в той час, коли згідно Закону України “Про податок на додану вартість”, операції з безоплатної приватизації житла звільняються від оподаткування, оскільки відповідач, керуючись п. 15 “Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян”, затвердженого наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15.09.1992 № 56 (чинний на момент спірних правовідносин), на договірних умовах з органом приватизації здійснює виконання інвентаризаційних робіт та заповнення свідоцтв про право власності на обєкт нерухомого майна. На момент початку перевірки відповідачем сплачено податок на додану вартість у встановлений законодавством термін. Крім того, ДПА України листом від 05.02.2010року № 2255/7/16-1517-16 розяснила, що послуги по підготовці та оформленню документів про передачу житлового фонду квартир (будинків), кімнат у гуртожитках у власність громадян, які надаються як органами, створеними місцевою державною адміністрацію та органами місцевого самоврядування, (державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться житловий фонд), так і спеціально створеними відповідно до ст. 8 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду органами приватизації (агентствами, бюро, іншими підприємствами), згідно з пунктом 5.1.19 пунктом 5.1 статті 5 Закону від оподаткування податком на додану вартість може бути звільнена тільки та частина послуг, яка припадає на безоплатну приватизацію житлового фонду.

Тобто, суд дійшов висновку про те, що органи приватизації житла не повинні сплачувати податок на додану вартість, відповідач не є органом приватизації житла, а виконує послуги і роботи з інвентаризації та реєстрації прав власності на обєкти нерухомого майна, керуючись Тимчасовим Положення та Інструкцією.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного,

Як встановлено судом першої інстанції, і про це свідчать письмові докази - акт Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області від 27.11.2009року, складений за результатами перевірки Приватного підприємства Полтавське бюро технічної інвентаризації “Інвентаризатор” щодо дотримання вимог чинного законодавства з питань ціноутворення при наданні платних послуг з інвентаризації нерухомого майна, оформлення прав власності на обєкти нерухомого майна та реєстрації таких прав, Приватне підприємство Бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» за період з 10.12.2008р. по 30.11.2009р. необґрунтовано збільшувало вартість робіт, що виконуються в терміновому порядку, шляхом застосування коефіцієнту 2 до норм часу, як за виконання робіт на протязі 3-х днів, в той час, коли фактично роботи виконувались на протязі більшого терміну, тобто як звичайні роботи.

Крім того встановлено, що з 01.01.2009 р. по 30.09.2009 р. підприємство на вартість робіт з оформлення документів по безоплатній приватизації квартир в м. Полтаві, визначену згідно розпорядження виконавчого комітету Полтавської міської ради від 08.04.2005 № 235-р в розмірі 57,06 грн., нараховувало податок на додану вартість в розмірі 20 відсотків, в той час, коли відповідно до Закону України «Про додаток на додану вартість», операції з безоплатної приватизації житлового фонду звільняються від оподаткування.

Таким чином, Приватним підприємством Полтавське бюро технічної інвентарізації порушено вимоги п. 10 Збірника норм часу на роботи та послуги, що виконуються бюро технічної інвентаризації України, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 198 від 21.11.2003 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.02.2004 р. за № 188/8787, розпорядження виконавчого комітету Полтавської міської ради від 08.04.2005р. № 235-р та пп.5.1.19 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про додаток на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р. зі змінами та доповненнями

В результаті вказаних порушень загальна сума необґрунтовано одержаної виручки за період з 10.12.2008р. по 30.11.2009р. склала 11732,05 гр. (а.с.5-10).

За результатами перевірки Державною інспекцією з контролю за цінами в Полтавській області прийнято рішення № 172 від 04.12.2009 року про застосування до відповідача суму економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін на суму 35196,15 гр. (а.с.4).

Нормативним документом, який регулює встановлення цін і тарифів є Збірник норм часу на роботи та послуги, що виконують БТІ України, затверджений наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства 21.11.2003 р. № 198, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 12.02.2004 р. за № 188/8787.

Відповідно до п.10 Збірника, до норм часу у разі скорочення терміну їх виконання, за згодою замовників, для фізичних осіб до 3-х днів, для юридичних осіб до 10 діб застосовується коефіцієнт 2.

Суд першої інстанції безпідставно вважав, що відповідач діяв відповідно до вимог п.10 Збірника, не врахувавши надані позивачем письмові докази, що підтверджують факт порушення відповідачем строків виконання термінових робіт, передбачених Збірником норм часу на роботи і послуги, посилаючись на те, що позивачем не надано таких доказів.

Матеріали справи містять письмові докази, які свідчать про те, що відповідач при розрахунку вартості робіт збільшував її через застосування коефіцієнту 2, як за виконання робіт на протязі 3-х днів, в той час, коли фактично ним роботи виконувались з порушення цього строку як звичайні роботи (а.с.31-70).

Колегія суддів вважає, що відповідач, виявивши порушення та застосувавши до відповідача економічні санкції, діяв відповідно до вимог п.1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерством фінансів України від 3 грудня 2001 року N 298/519, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 р. за N 1047/6238.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення», вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Відповідно до пп..5.1.19 п.5.1 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість», звільняються від оподаткування операції з безоплатної приватизації житлового фонду, включаючи місця загального користування (у тому числі підвали та горища) у багатоквартирних будинках, присадибних ділянок та земельних паїв відповідно до законодавства, а також з надання послуг, отримання яких відповідно до законодавства є передумовою приватизації такого житлового фонду, присадибних ділянок та земельних паїв.

Відповідно до ст.. 3 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» № 2482 від 19.06.1992 р., приватизація здійснюється шляхом безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), кімнат у гуртожитках та шляхом продажу надлишків загальної площі квартир.

Згідно розпорядження виконавчого комітету Полтавської міської ради від 08.04.2005 року № 235-р, Приватне підприємство Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор», надає послуги з оформлення документів по безоплатній приватизації квартир в м. Полтаві (а.с.27).

Суд першої інстанції не прийняв до уваги доводи позивача з посиланням на лист ДПА України від 05 лютого 2010 року № 2255/7/16-1517-16, відповідно до якого послуги по підготовці та оформленню документів про передачу житлового фонду квартир (будинків), кімнат у гуртожитках у власність громадян, які надаються як органами, створеними місцевою державною адміністрацією та органами місцевого самоврядування (державними підприємствами, організаціями, установами у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться житловий фонд), так і спеціально створеними, відповідно до ст.. 8 Закону України № 2482, органами приватизації (агентствами, бюро, іншими підприємствами), згідно з п.5.1.19 п.5.1 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість», операції з безоплатної приватизації житлового фонду звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Тобто, відповідач не повинен сплачувати податок на додану вартість, оскільки його діяльність повязана з наданням послуг з оформлення документів по безоплатній приватизації квартир в м. Полтаві, однак суд першої інстанції допустив довільне тлумачення зазначених Законів.

Крім того, суд першої інстанції залишив поза своєю увагою той факт, що відповідач не оскаржив у судовому порядку рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області № 172 від 04.12.2009 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в сумі 35196,15 грн., воно є чинним і підлягає виконанню.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представники відповідача не заперечували цього факту.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів, з огляду на викладене, вважає, що постанова суду першої інстанції від 25.03.2010 р. не відповідає вимогам ст. 159 КАС України, оскільки вона прийнята з порушенням норм матеріального права, при неповному зясуванні обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 195, п.3 ст. 198, п.1, п.3, п.4 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. ст. 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргуДержавної інспекції з контролю за цінами в Полтавській областізадовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.03.2010 р. по справі№2-а-48664/09/1670 за позовомДержавної інспекції з контролю за цінами в Полтавській областідоПриватного підприємства Полтавського бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" про стягнення економічних санкцій - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою задовольнити в повному обсязі позовні вимоги позивача, стягнувши з розрахункового рахунку Приватного підприємства Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор»в дохід державного бюджету, код 21081100 на

р/р УДК у м. Полтава № 31115106700002, МФО 831019, код за ЄДРПО 34698804 суму економічної санкції в розмірі 35196,15 грн.

Постанова набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Бенедик А.П.

Судді<підпис >

<підпис >Кононенко З.О. Калиновський В.А. <Список ><Текст > Повний текст постанови виготовлений 02.08.2010 р.