Постанова № 11772195, 10.08.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2010 р. Справа № 2-а-3225/09/1870

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.

зпри секретарі судового засідання - Карнаух А. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.12.2009р. по справі№2-а-3225/09/1870

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт"

до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області

за участю прокурора Сумської області

про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт", звернувся до суду з адміністративним позовом до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень рішень №0000492347/0 від 22.07.2008 р. про визначення суми податкового зобовязання у розмірі 82513 грн. та штрафних санкцій на суму 16502,26 грн., № 0000482347/0 від 22.07.2008 року про визначення суми податкового зобовязання у розмірі 500706 грн. та штрафних санкцій на суму 272222,50 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 09.12.2009р. по справі№2-а-3225/09/1870 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень задоволено в повному обсязі, визнано нечинними податкові повідомлення - рішення №0000492347/0 від 22.07.2008 року про визначення суми податкового зобовязання у розмірі 82513грн. та штрафних санкцій на суму 16502,26грн. та № 0000482347/0 від 22.07.2008 року про стягнення суми податкового зобовязання у розмірі 500706 грн. та штрафних санкцій на суму 272222,50 грн., стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" судові витрати в розмірі 3 грн.40 коп.

Відповідач, Шосткинська міжрайонна державна податкова інспекція у Сумській області, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду мотивує тим, що оскільки при отриманні в оренду основних фондів платник податків не здійснює витрат на їх придбання, ці основні фонди не підлягають амортизації відповідно до підпунктів 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 цього Закону. Щодо оподаткування маркетингових послуг вказує, що в акті здачі-приймання виконаних робіт по договору не визначено конкретний перелік наданих послуг, не наведені результати проведених маркетингових досліджень, не зазначено, яка саме інформація була надана виконавцем «Замовнику»- ТОВ «ШП «Харківенергоремонт»після проведених досліджень. Зазначає, що в мотивувальній частині постанови суду від 09 грудня 2009 року відсутнє обґрунтування мотивів, з яких суд виходив при прийнятті постанови в частині донарахувань по податку на додану вартість, і положення закону, яким він керувався.

Від позивача письмових заперечень проти апеляційної скарги не надійшло, представник в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що в період з 26.05.2008року по 07.07.2008 року Шосткинською міжрайонною державною податковою інспекцією проведена виїзна планова перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2008 року.

За результатами перевірки було складено акт від 14.07.2008 року № 897/2300/34113412, на підставі якого винесені податкові повідомлення - рішення №0000492347/0 від 22.07.2008року про визначення суми податкового зобовязання у розмірі 82513 грн. та штрафних санкцій на суму 16502,26 грн., № 0000482347/0 від 22.07.2008 року про визначення суми податкового зобовязання у розмірі 500706 грн. та штрафних санкцій на суму 272222,50 грн.

Як зазначено в акті, проведеною перевіркою встановлено, що на підставі договору про надання маркетингових послуг №331 від 01.10.2007 року, укладеного між “Замовником” ТОВ “Шосткинське підприємство “Харківенергоремонт” та “Виконавцем” ТОВ "Ем.Бі.Ай.Сервіс" (м. Київ, вул. Артема, буд.103-А) протягом 2007 року до складу валових витрат підприємства віднесено вартість маркетингових послуг на суму 83333,0 грн., в т.ч. за 4 квартал 2007 року на суму 83333,00 грн., отриманих від ТОВ "Ем.Бі.Ай.Сервіс" згідно акту виконаних робіт. Але в акті здачі-приймання виконаних робіт не визначено, які саме маркетингові послуги і яка інформація були надані виконавцем “Замовнику” ТОВ “ШП “Харківенергоремонт”, не наведені результати проведених маркетингових досліджень. Із вищевказаного акта здачі-приймання виконаних робіт неможливо дослідити, яким чином надані послуги пов'язані з господарською діяльністю підприємства ТОВ “ШП “Харківенергоремонт”.

Інші первинні документи, які б підтверджували: зміст наданих маркетингових послуг, обсяги проведених в зв'язку з їх виконанням робіт, фактично понесені витрати, а також містили інформацію про результат проведених маркетингових досліджень та відсліджували їх зв'язок з фінансово-господарською діяльністю підприємства ТОВ “ШП “Харківенергоремонт”, на перевірку не надані. У зв'язку з цим відсутнє підтвердження фактичного надання послуг та їх зв'язок із підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), не доведено їх використання у господарській діяльності підприємства та відсутня підстава для включення вартості даних послуг до складу валових витрат.

Тому, на думку відповідача, ТОВ "ШII “Харківенергоремонт" в порушення п.5.1, пп. 5.2.1 п.5.2, абзацу 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", з урахуванням вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", безпідставно включило до складу валових витрат за 2007 рік витрати на придбання маркетингових послуг, які не повязані з господарською діяльністю підприємства в сумі 83333,00 грн. , в т.ч. за 4 квартал 2007 року на суму 83333,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в цій частині, суд першої інстанції виходив з наступного. Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Як встановлено судом першої інстанції, позивачем на перевірку були надані відповідні документи, а саме: господарський договір, платіжні доручення, акти здачі-приймання виконаних робіт, які є первинними документами, і в повній мірі фіксують факт здійснення господарських операцій, а тому є підставою для господарського обліку цих операцій і доказом того, що ці послуги здійснені з метою використання їх у господарській діяльності підприємства. Шосткинська МДПІ не надала суду жодних доказів того, що отримані послуги не використовуються у господарській діяльності товариства "ШП “Харківенергоремонт".

Відповідачем не були спростовані докази позивача, що маркетингові дослідження проводилися на його замовлення у зв'язку з господарською діяльністю товариства, та з метою вивчення ринку і пошуку прямих потенційних покупців електричної енергії без залучення посередника у вигляді ДП “Енергоринок”, пошуку альтернативних видів енергії, а також з метою збільшення прибутків підприємства, шляхом пошуку найбільш ефективних методів управління підприємством і збільшенню у майбутньому прибутків товариства, що в свою чергу надасть можливість підприємству збільшити сплату податків до Державного бюджету України. Саме з метою покращення господарської діяльності були проведені маркетингові дослідження, в тому числі була проведена оцінка потенціалу підприємства, аналіз конкурентоспроможності підприємства, аналіз галузевих ключових факторів успіху підприємства, що підтверджується бухгалтерськими документами та звітом про надання маркетингових досліджень.

На підставі наведеного суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність віднесення до валових витрат сум витрат на маркетингові послуги.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції на підставі наступного. Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. На підставі пп. 5.2.1 Закону до валових витрат відносяться суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) у термін звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажу продукції і охороною праці, з урахуванням обмежень, встановлених п.5.3-5.7 Закону. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку (п. 5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Колегія суддів зазначає, що статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Тобто, законодавцем визначено, що первинним документом, який засвідчує факт здійснення господарської операції є акт приймання-передачі виконаних (наданих) товарів (робіт, послуг). Такими документами в даному випадку є акти приймання передачі продукції, які повинні містити всі необхідні реквізити, передбачені 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", або інші документи, які свідчать про здійснення господарської операції.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем в жовтні 2007 року придбані послуги з маркетингових досліджень від ТОВ "Ем.Бі.Ай.Сервіс" на суму 100000, 00 грн. з ПДВ (16666, 67 грн.) Згідно акту здачі-приймання виконаних робіт б/н від 31.10.2007 року, підприємством ТОВ "Ем.Бі.Ай.Сервіс" були надані такі маркетингові послуги:

оцінка потенціалу підприємства - 33333,27 грн. (без урахування ПДВ),

аналіз конкурентноспроможності - 25000,03 грн. (без урахування ПДВ),

аналіз галузевих ключових факторів успіху підприємства - 25000,03 грн.(без ПДВ) Загальна вартість послуг складає 83333,27 грн. та ПДВ 16666,67 грн.

В жовтні 2007 року отримано від ТОВ "Ем.Бі.Ай.Сервіс" податкову накладну на придбання послуг з маркетингових досліджень за №103103 від 31.10.2007 року на загальну суму 100000,00 грн., в т.ч. ПДВ 16666,67 грн.

На підставі вищевказаних документів позивачем включено до складу валових витрат за 4 квартал 2007 року вартість маркетингових досліджень в сумі 83333 грн., а до складу податкового кредиту за жовтень 2007 року - ПДВ в сумі 16667 грн.

До матеріалів справи надані договір про надання маркетингових послуг, акти здачі-приймання виконаних робіт. Але колегія суддів зазначає, що в акті виконаних робіт фактично перераховані види послуг, які повинні бути надані згідно з укладеним договором, та не містить зазначення робіт, які були виконані для надання вказаних послуг, отже не свідчить про їх проведення. В платіжних дорученнях № 351 від 31.10.2007 р., № 306 від 31.10.2007 р. про перерахування коштів на користь ТОВ "Ем.Бі.Ай.Сервіс" вказано призначення платежу «оплата за надання юридичних послуг згідно рахунку № 103152», який є рахунком фактурою на маркетингові послуги. Колегія суддів зазначає, що такі документи не можуть вважатися належними доказами оплати за маркетингові послуги, оскільки платіжні доручення містять відомості про інше призначення платежу. Таким чином, колегія суддів не приймає вказані платіжні доручення в якості доказів на підтвердження оплати за надані маркетингові послуги.

Отже колегія суддів зазначає, що матеріалами справи в повному обсязі не підтверджується проведення оплати за отримані послуги, а тому колегія суддів вважає, що вищевказані обставини, які суд першої інстанції вважає встановленими, не є доведеними, оскільки не підтверджуються наявними доказами в повному обсязі.

Оскільки до матеріалів справи не надано документів, які підтверджують виконання зобовязання по наданню маркетингових послуг, проведення оплати згідно вказаного договору, то колегія суддів вважає обґрунтованими висновки податкового органу про наявність порушення пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Крім того, колегія суддів вважає за необхідне відмітити, що крім відсутності в повному обсязі доказів оплати за маркетингові послуги, судом першої інстанції при розгляді справи не досліджено та в матеріалах справи відсутні докази того, яким чином отримані послуги в подальшому позивачем використовувалися у власній господарський діяльності.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про правомірність висновків податкового органу про наявність підстав для донарахування позивачу податку на прибуток в сумі 20833 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 4166,60 грн., а також донарахування податку на додану вартість 16667, 00 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 8333,50 грн.

Щодо встановленого в акті перевірки порушення вимог пп.5.2.10. п.5.2 ст.5, пп.8.7.1 п.8.7, пп.8.8.1 п.8.8 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме, завищення валових витрат на загальну суму 3308711 грн., в тому числі за 2007 рік на суму 2909568 грн., за 1-й квартал 2008 року на суму 399143 грн. в результаті завищення сум витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів, які включаються до складу валових витрат в межах 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду, колегія суддів зазначає наступне.

Рішенням II сесії V скликання Шосткинської міської ради від 23.06.2006р. “Про оренду цілісного майнового комплексу по виробництву, транспортуванню тепла та електроенергії” товариству “Шосткинське підприємство “Харківенергоремонт” переданий в оренду цілісний майновий комплекс по виробництву, транспортуванню тепла та електроенергії, який включає ТЕЦ, тепловий район, котельну по вул. Маяковського, теплові мережі та нежитлове приміщення по вул. Орджонікідзе, 3, м. Шостка, а також передані в оренду земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти оренди терміном на 10 років. Майно передано в оренду підприємству ТОВ “ШП “Харківенергоремонт” з метою надання послуг населенню по тепло-забезпеченню, постачанню гарячої води та виробництву електроенергії. Вартість наданого в оренду цілісного майнового комплексу та іншого обладнання, згідно акту прийому-передачі від 02.02.2007 року та експертної оцінки (станом на 30.06.2006 року) складає 29848026,60 грн.

Відповідно пункту 1.4 вищевказаного Договору оренди після укладання цього Договору Орендар приєднує до свого майна орендоване майно в установленому порядку, яке включається до балансу Орендаря з зазначенням, що це майно є орендованим. Пунктом 2.2 Договору передбачено, що передача майна в оренду не тягне за собою виникнення у Орендаря права власності на це майно. Власником орендованого майна залишається територіальна громада м. Шостка, а Орендар користується ним протягом строку оренди.

В періоді, що охоплений перевіркою, підприємством ТОВ “ШП “Харківенергоремонт” проводились капітальні та поточні ремонти орендованих основних фондів. Ремонтні роботи проводились як власними силами, так і підрядним способом. Згідно листа Міністерства фінансів України №053-191 від 16.01.2003р. в бухгалтерському обліку основні засоби, які знаходяться в складі цілісного майнового комплексу, зараховуються на баланс підприємства. Відповідно до вимог п.3 ст.23 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” амортизаційні відрахування на орендовані цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурні підрозділи, будівлі та споруди нараховує та залишає у своєму розпорядженні орендар. В податковому обліку, згідно листа ДПА України від 21.05.2004р. № 4058/6/15/1116, амортизацію на орендовані основні засоби та нематеріальні активи, які знаходяться в складі цілісного майнового комплексу нараховує орендар. У відповідності з вказаними нормами цілісний майновий комплекс знаходиться у позивача на балансі і є орендованим основним фондом.

Згідно пп.5.2.10. п.5.2. ст.5. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів у межах, встановлених підпунктом 8.7.1 цього Закону, та суми перевищення балансової вартості основних фондів та нематеріальних активів над вартістю їх продажу, визначені у порядку, встановленому статтею 8 цього Закону. Відповідно до вимог пп.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, повязані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду. Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 чи окремих обєктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу.

Згідно пп.8.8.1 п.8 ст.8 цього Закону у разі коли договір оперативного лізингу (оренди) зобов'язує або дозволяє орендарю здійснювати поліпшення об'єкта оперативного лізингу (оренди), частина вартості таких поліпшень у складі витрат, що перевищують суму на поліпшення основних фондів, визначену згідно з підпунктом 8.7.1 пункту 8.7 цієї статті, включається таким орендарем до балансової вартості:

- відповідної групи основних фондів у разі, якщо на балансі орендаря обліковується група основних фондів, до якої відноситься такий об'єкт лізингу (оренди);

- створеної таким орендарем відповідної групи основних фондів у разі, якщо на балансі орендаря не обліковується група основних фондів, до якої відноситься такий об'єкт лізингу (оренди).

При цьому орендарем не враховується балансова вартість об'єкта оперативного лізингу (оренди), за якою він обліковується на балансі орендодавця. Таким чином, оскільки цілісний майновий комплекс знаходиться у позивача на балансі і є орендованим основним фондом, то позивач має право на його поліпшення віднести до валових витрат суму, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість висновків Шосткинської МДПІ про віднесення укладеного між позивачем та виконкомом Шосткинської міської ради договору оренди цілісного майнового комплексу до договору оперативної оренди, і виходячи з цього, про завищення позивачем валових витрат на суму 3308701 грн., та донарахування податок на прибуток у розмірі 82513 грн.

Щодо встановлених в акті перевірки порушень повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість (визначення суми податку, що підлягає (підлягала) бюджетному відшкодуванню) встановлено:

заниження податку на додану вартість на загальну суму 500706 грн., за рахунок:

- завищення підприємством податкового кредиту на загальну суму 544445 грн., в тому числі по звітних періодах: червень 2007 року на суму 10406грн., вересень 2007 року на суму 66666грн., жовтень 2007 року на суму 50000грн., лютий 2008 року на суму 417373 грн.

- заниження підприємством податкового кредиту на загальну суму 43739грн., в тому числі по звітних періодах: липень 2007 року на суму 10406грн., березень 2008 року на суму 33333 грн.

Як зазначено в акті перевірки, підприємством ТОВ «ШП «Харківенергоремонт»в січні 2008 року проведено по реєстру отриманих податкових накладних та включено до складу податкового кредиту в Декларації з ПДВ за січень 2008 року податок на додану вартість в сумі 934407,21 грн. по постачальнику ДК «Газ України»(код 31301827, і.п.н. 313018226656, м. Київ, вул. Шолуденко, 1).

До реєстру отриманих податкових накладних за січень 2008 року по постачальнику ДК «Газ України»включено податкові накладні:

від 31.01.2008і року №1/1 на суму 1255084,54 грн., в т.ч. ПДВ 209180,76 грн;

від 311.01.2008 року №1/2 на суму 4351358,70 грн., в, т.ч. ПДВ 725226,45 грн.

Разом на суму 5606443,24 грн., в т.ч. ПДВ 934407,21 грн. Але при проведенні перевірки вказані податкові накладні підприємством ТОВ «ШП «Харківенергоремонт»надані не були.

В зв'язку з відсутністю податкових накладних за січень 2008 року по постачальнику ДК «Газ України», підприємством ТОВ «ШП «Харківенергоремонт»до початку виїзної планової перевірки в наданій до податкового органу Декларації з ПДВ за квітень 2008 року (вх. № 15148 від 20.05.2008 р.) у складі коригувань по рядку 16.1 «Самостійне виправлення платником помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації»проведено коригування (зменшення) податкового кредиту за січень 2008 року на суму (-) 934407 грн. В зв'язку з виправленням даної помилки ТОВ «ШП «Харківенергоремонт»самостійно нарахувало та сплатило до початку перевірки штраф у розмірі 48141 грн.(5% від суми помилки).

Підприємством ТОВ «ШП «Харківенергоремсінт»в лютому 2008 року проведено по реєстру отриманих податкових накладних та включено до складу податкового кредиту в Декларації з ПДВ за лютий 2008 року податок на додану вартість в сумі 598720,10 грн. по постачальнику ДК «Газ України»(код 31301827, і.п.н. 313018226656, м. Київ, вул. Шолуденко, 1) по податковій накладній від 28.02.2008 року б/н на загальну суму 3592320,61 грн., в т.ч. ПДВ 598720,10 грн. Але при проведенні документальної перевірки наявними податковими накладними підтверджено лише податок на додану вартість в сумі 119600,97 грн., а саме: на перевірку надано податкову накладну підприємства ДК «Газ України»(код 31301827, і.п.н. 313018226656, м. Київ) від 29.02.2008 року №931 за газ на суму 717605,80 грн., в т.ч. ПДВ 119600,97 грн. Таким чином, підприємством ТОВ «ШП «Харківенергоремонт»було безпідставно віднесено до складу податкового кредиту за лютий 2008 року по постачальнику ДК «Газ України»податок на додану вартість в сумі 47919,13 грн. (598720,10 - 119600,97), не підтверджений податковими накладними.

Підприємством ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» до початку виїзної планової перевірки в наданій до податкового органу Декларації з ПДВ за квітень 2008 року (вх. №15148 від 20.05.2008 р.) у складі коригувань по рядку 16.1 «Самостійне виправлення платником помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації»проводиться коригування (зменшення) податкового кредиту за лютий 2008 року на суму (-)28413 грн. В зв'язку з виправленням даної помилки ТОВ «ШП «Харківенергоремонт»самостійно нарахувало та сплатило до початку перевірки штраф у розмірі 1421 грн.(5% від суми помилки).

Підприємством ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» коригування по податку на додану вартість в сумі 450706,00 грн. (598720,10-119600,97 грн.), включеного до складу податкового кредиту за лютий 2008 року по постачальнику ДК «Газ України»без наявності підтверджуючих податкових накладних, до рядку 16.1 Декларації з ПДВ за квітень 2008 року не проводилось.

При розгляді справи встановлено, що сума помилково нарахованого податкового кредиту в лютому місяці в сумі 479119,13грн., тобто ще до перевірки (декларація за квітень місяць 2008р.), була включена позивачем самостійно в рядок 16.2 декларації. В реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за квітень 2008р. в р.14 скоригована сума за лютий місяць в сумі -598720,10грн., та в р. 16 включена сума 119600,97грн. (-598720,10 + : 19600,97=479119,13грн.).

Пунктом 17.2 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено, що платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.»

Відповідач вважає, що відповідно до вимог п. 17.2 цього Закону підприємство повинно було до початку перевірки відкоригувати та сплатити суму недоплати по ПДВ за лютий 2008 року в сумі 479119,13 грн., а також по даній помилці нарахувати та сплатити до бюджету 5 % штрафу, що склало б 23956 грн.

Колегія суддів зазначає, що позивачем до початку перевірки в декларації за квітень 2008 року фактично відкориговано ПДВ, розрахунок прийнято податковим органом, таким чином вказана сума в силу положень ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є узгодженою, отже донарахування податкового зобовязання в сумі 479119,13 грн. є повторним, тому не може вважатися правомірним. Оскільки підприємством не сплачено штраф у розмірі 5 %, як визначено пунктом 17.2 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», то податковий орган мав право на застосування вказаної норми щодо застосування вказаного штрафу, а не п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Щодо порушення пп.4.5.1 п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвели до нарахування підприємству податку на додану вартість на суму 33333,00 грн. та застосуванню штрафних санкцій на суму 16666.5 грн., та 33333,0 грн. в результаті не проведення або несвоєчасного проведення коригування (зменшення) податкового кредиту на підставі наданого постачальником розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної попередньою звітного періоду внаслідок повернення суми попередньої оплати за ТМЦ, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобовязань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню. Таким чином, вказана норма поширюється на випадки, коли була здійснена поставка товару. Згідно з п.1.4 Закону України «Про податок на додану вартість» поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів. Оскільки попередня оплата не є поставкою товару, то коригування податкових зобовязань продавця та податкового кредиту покупця, встановлений п. 4.5 Закону, не поширюється на випадки перерахування авансової оплати без фактичної поставки товарів та послуг.

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для скасування податкового повідомлення - рішення № 0000482347/0 від 22.07.2008 року в цій частині.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції з прийняттям нової про часткове задоволення позовних вимог через порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 1 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області задовольнити частково.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.12.2009 р. по справі№2-а-3225/09/1870 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення - рішення №0000492347/0 від 22.07.2008 року про визначення суми податкового зобовязання у розмірі 61680 грн. та штрафних санкцій на суму 12336 грн. та № 0000482347/0 від 22.07.2008 року про визначення суми податкового зобовязання у розмірі 484039 грн. та штрафних санкцій на суму 263889 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Шевцова Н.В.

Судді<підпис >

<підпис >Мінаєва О.М. Макаренко Я.М. <Список ><Текст > Повний текст постанови виготовлений 16.08.2010 р.