Постанова № 11827078, 29.07.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Мозгова Н.А.

Суддя-доповідач - Блохін А.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2010 року справа №2а-4242/10/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Малашкевича С.А., суддів: Блохіна А.А., Попова В.В., при секретареві Касьяновій В.М., за участю представника позивача ОСОБА_2, представників відповідача Удод М.І., Супрунович Т.М.,розглянула апеляційну скаргу Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2010р. по справі № 2а-4242/10/0570 за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_5 до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції про часткове скасування податкового повідомлення рішення від 06.11.2009 року № 0000631742/1 в частині донарахування податкового зобовязання з ПДВ в сумі 434621 грн. та про часткове скасування податкового повідомлення-рішення № 0000981742/0 від 06.11.2009 року в частині донарахування податкового зобовязання з ПДВ в сумі 3740 грн.

ВСТАНОВИЛА:

01 березня 2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції про часткове скасування податкового повідомлення рішення від 06.11.2009 року № 0000631742/1 в частині донарахування податкового зобовязання з ПДВ в сумі 434621 грн. та про часткове скасування податкового повідомлення-рішення № 0000981742/0 від 06.11.2009 року в частині донарахування податкового зобовязання з ПДВ в сумі 3740 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2010 року у справі № 2а-4242/10/0570 позов задоволено.

Не погодившись з таким судовим рішенням Красноармійська обєднана державна податкова інспекція подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представники відповідача, у судовому засіданні, доводи апеляційної скарги підтримали, просили останню задовольнити, проти чого заперечував представник позивача, який вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Апеляційним судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_5, зареєстрована згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію серії НОМЕР_1 у якості фізичної особи підприємця та перебуває на податковому обліку у Красноармійській обєднаній державній податковій інспекції.Відповідачем по справі, Красноармійською обєднаною державною податковою інспекцією проведено планову виїзну перевірку фізичної особи підприємця ОСОБА_5 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.03.2009 року, за результатами якої складений акт перевірки від 15.06.2009 року за № 638-17-313-2-2915401069. Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем ст.13, ст.14 розділу ІV Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року №13-92 «Про прибутковий податок з громадян», п.19.1 ст.19 Закону України від 22.05.2003 року №889- ІV «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в періоді, що перевірявся на загальну суму 119422,86 грн., у тому числі 2006 рік в сумі 16013,14 грн., 2007 рік в сумі 61363,07 грн., 2008 рік в сумі 42046,65 грн.; п.п.2.3.1 п.2.3 ст.2, п.п.3.1.1. п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.6.1 ст.6, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7, п. 9.4 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 289862 грн., завищення податку на додану вартість за серпень 2008 року в сумі 247 грн.;п.п.4.1.4, п.4.1, п.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

На підставі вказаного акту перевірки, за результатами апеляційного узгодження в порядку Закону України №2181-ІІІ, відповідачем по справі прийняті наступні спірні податкові повідомлення-рішення: - №0000631742/1 від 06.11.2009 року, відповідно до якого позивачу визначено загальну суму податкового зобовязання з ПДВ в сумі 434621 грн. (у т.ч. 289830 грн. ПДВ, 145038,5 грн. фінансові санкції). Позивачем вказане податкове повідомлення - рішення оскаржується в частині визначення суми податкового зобовязання з ПДВ в сумі 434621 грн. (у т.ч. 289665 грн. основний платіж, 144956 грн. - фінансові санкції); - №0000981742/0 від 06.11.2009 року, відповідно до якого позивачу визначено суму податкового зобовязання з ПДВ в загальній сумі 3788 грн. (у т.ч. 32 грн. ПДВ, 3756 грн. фінансові санкції). Позивачем вказане податкове повідомлення рішення оскаржується в частині донарахування фінансових санкцій в сумі 3740 грн.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено та сторонами не заперечується, що в перевіряємому періоді, з 01.10.2006 року по 22.07.2008 року, позивач працювала на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, сплачувала єдиний податок.Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.Повноваження податкових органів визначені Законом України “Про державну податкову службу в Україні ”, у тому числі ст. 10 визначені функції державних податкових інспекцій щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження податків, платежів.Згідно ст. 11 Закону України “Про систему оподаткування ”, платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом застосовується з урахуванням положень п. 9.12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. №889-ІV.Судом апеляційної інстанції встановлено, що перевірка податкового зобов'язання по податку на додану вартість проводилась за результатами зустрічної перевірки Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька підприємства ВАТ “ДОПАС”.

Фізична особа підприємець ОСОБА_5 знаходилась на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності і сплачувала єдиний податок, у третьому кварталі 2006 року (вересень) перевищила граничний обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), встановлений Указом Президента України № 727/98 від 03.07.1998 року “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”, а саме 500 000 грн.

Обсяг реалізації позивача за 9-ть місяців 2006 року склав 511674,52 грн., що підтверджується листом ВАТ “ДОПАС” № 098/60 від 16.02.2009 року та довідкою за результатами зустрічної перевірки Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька підприємства ВАТ “ДОПАС” № 305/23-3/03113785 від 27.02.2009 року.

Відповідно до статті 1 Указу Президента України №727/98 від 03.07.1998 року «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджуються для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн.

Отже, реалізація права суб'єкта малого підприємництва на запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності залежить від виконання останнім установлених Указом вимог.

Статтею 5 вказаного Указу Президента України передбачено, що в разі порушення вимог, встановлених статтею 1 цього Указу, платник податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

У той же час зазначений Указ не містить положень, які б регулювали питання оподаткування сум, що перевищують граничний обсяг виручки, встановлений законодавцем.

За таких обставин оподаткування доходів, отриманих платником єдиного податку з порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування, повинно здійснюватися із застосуванням правил загальної системи оподаткування.

Згідно п.п. 2.3.1, п. 2.3 ст.2 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97-ВР ) особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Згідно п.п. 3.1.1, п.3.1 ст.3 Закону № 168/97-ВР об'єктом оподаткування є операції платників податку з: поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з: передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України; в інших випадках, визначених цим Законом;

Згідно п. 4.1, ст.4 Закону № 168/97-ВР база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Згідно п. 6.1, ст.6 Закону № 168/97-ВР об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Згідно пп.7.4.5. п. 7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно пп.7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п. 9.4. ст.9 Закону № 168/97-ВР Якщо особа, на яку не поширюється дія пункту 2.3 статті 2 цього Закону, як платник податку, вважає за доцільне добровільно зареєструватися платником податку і відповідає вимогам підпункту 2.2 статті 2 цього Закону, така реєстрація провадиться за її заявою. Якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, не більше ніж у два рази, така особа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом двадцяти календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом. Якщо особа укладає одну чи більше цивільно-правових угод (договорів), унаслідок виконання яких планується здійснення оподатковуваних операцій, обсяг яких перевищуватиме протягом звітного податкового періоду у два чи більше разів суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, то така особа зобов'язана зареєструватися як платник цього податку до кінця такого звітного податкового періоду. Особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Отже, позивач протягом звітного року перевищив граничний обсяг виручки від здійснення підприємницької діяльності, що дозволяє перебувати на спрощеній системі оподаткування, тому колегія суддів вважає, що податковим органом правомірно прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.Враховуючи наведене, керуючись статтями 2, 11, 160, 184, 195, 196, п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202, ст. 207, 211, 212, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2010 року у справі № 2а-4242/10/0570 за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_5 до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції про часткове скасування податкового повідомлення рішення від 06.11.2009 року № 0000631742/1 в частині донарахування податкового зобовязання з ПДВ в сумі 434621 грн. та про часткове скасування податкового повідомлення-рішення № 0000981742/0 від 06.11.2009 року в частині донарахування податкового зобовязання з ПДВ в сумі 3740 грн. . - скасувати.

У задоволенні позову фізичної особи підприємця ОСОБА_5 до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції про часткове скасування податкового повідомлення рішення від 06.11.2009 року № 0000631742/1 в частині донарахування податкового зобовязання з ПДВ в сумі 434621 грн. та про часткове скасування податкового повідомлення-рішення № 0000981742/0 від 06.11.2009 року в частині донарахування податкового зобовязання з ПДВ в сумі 3740 грн. - відмовити.

Постанова прийнята колегією суддів у нарадчій кімнаті. Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 29.07.2010 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення у повному обсязі.

Постанова складена у повному обсязі 03.08.2010 року.

Колегія суддів :