Ухвала суду № 11827059, 03.08.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шальєва В.А.

Суддя-доповідач - Попов В.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2010 року справа №2а-301/10/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

судді доповідача Попова В.В.,

суддів: Малашкевича С.А

Блохіна А.А.

при секретарі судового засідання: Асєєвій Я.В.

за участю сторін: представника Державної інспекції з енергозбереження Кірянкова В.В., представника Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» Морозової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної інспекції з енергозбереження на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2010 року у адміністративній справі № 2а-301/10/0570 за позовом Державної інспекції з енергозбереження до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів, -

ВСТАНОВИЛА:

12 січня 2010 року Державна інспекція з енергозбереження звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом (арк. спр. 5-8) до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів.

02 червня 2010 року Донецький окружний адміністративний суд своєю постановою (арк. спр. 56-58) у задоволенні позову Державної інспекції з енергозбереження відмовив.

Позивач в апеляційній скарзі (арк. спр. 62-65) просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які зявилися до судового засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Фактичні обставини справи

21 жовтня 2009 року позивачем було проведено перевірку використання припису паливно-енергетичних ресурсів відповідачем, в ході якої було складено акт № 15-6/09-20-60 від 21 жовтня 2009 року (а.с. 13).

Під час перевірки позивачем було виявлено, що відповідачем нераціонально використовувалися паливно-енергетичні ресурси - відхилення коефіцієнту реактивної потужності підприємства від граничного значення 720315 вКт год/рік, що призвело до перевитрат теплової енергії.

21 жовтня 2009 року відповідачем було складено повторний припис (а.с. 14) до акту перевірки, яким відповідача зобовязано довести коефіцієнт потужності підприємства до граничного значення з метою зменшення витрат активної електроенергії, зумовлених перетіканням реактивної потужності.

За результатами розгляду акту перевірки територіальним управлінням по Донецькій області Державної інспекції з енергозбереження прийнято Постанову № 15-6/09-22-60 ПП 49 ЕС «Про застосування економічних санкцій ( підвищеної плати або енергетичного збору за нераціональне (неефективне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів», якою до відповідача за перевитрати електроенергії через відхилення коефіцієнту реактивної потужності підприємства від граничного значення було застосовано підвищену плату за перевитрати електричної енергії в натуральній величині 720315 кВт/рік на суму 699425 грн. 86 коп (а.с. 17).

Обґрунтування судом першої інстанції відмови у задоволенні позовних вимог.

- позивач не може бути органом стягнення , оскільки органом стягнення підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів в доход Державного бюджету, Закон України «Про державний бюджет України на 2009 рік» визначає Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів.

Основні доводи апеляційної скарги.

- постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права;

- невідповідність висновків суду обставинам справи.

Оцінка обставин справи, відповідності прийнятого судового рішення

нормам матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про енергозбереження» державний контроль у сфері енергозбереження здійснюється Державною інспекцією з енергозбереження згідно з порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Державному контролю підлягає енергетичне господарство, що включає всі підприємства і установи по отриманню, переробці, перетворенню, транспортуванню, зберіганню, обліку та використанню паливно-енергетичних ресурсів, розміщених на території України, окремі споруди та інженерні об'єкти інших підприємств і установ, які використовуються для зазначених цілей.

Державному контролю також підлягає правильність та ефективність використання цільових коштів, виділених з фонду енергозбереження для вжиття заходів щодо раціонального використання та економного витрачання паливно-енергетичних ресурсів.

Повноваження, порядок атестації посадових осіб, які здійснюють державний контроль у сфері енергозбереження, зразки їх посвідчень встановлюються Кабінетом Міністрів України. Посадові особи, які здійснюють контроль у сфері енергозбереження, несуть відповідальність за перевищення повноважень та неправомірність своїх дій відповідно до закону.

Порядок здійснення державного контролю у сфері енергозбереження визначається цим Законом та чинним законодавством України.

Згідно з п. 2 Порядку здійснення державного контролю за ефективним (раціональним) використанням паливно-енергетичних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2008 р. № 935- планова перевірка стану ефективного (раціонального) використання паливно-енергетичних ресурсів проводиться Інспекцією та її територіальними органами згідно з річним планом-графіком.

Згідно пункту «а» частини 1 статті 17 Закону України «Про енергозбереження» економічні санкції накладаються на юридичних та фізичних осіб за марнотратне витрачання та прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів.

Обов'язок щодо сплати споживачем підвищеної вартості електричної енергії виникає безпосередньо в силу закону при наявності факту недодержання режиму енергозбереження, який зафіксований актом перевірки.

Відповідно до пункту "є" статті 11 вказаного Закону економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають, зокрема, введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами.

Відповідальність за порушення законодавства про енергозбереження, згідно приписів пункту "є" частини 2 статті 27 даного Закону несуть особи, винні, зокрема, у безгосподарному використанні паливно-енергетичних ресурсів з систематичним перевищенням стандартизованих енергетичних рівнів та порушенні вимог щодо раціонального використання та ощадливого витрачання паливно-енергетичних ресурсів.

З приписів абзацу 2 розділу 4 постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.93 № 699 «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві», вбачається, що споживач сплачує за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни. Плата вноситься одразу після обстеження підприємства Державною інспекцією з енергозбереження.

Пунктом 15 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та усунення фактів їх неефективного використання передбачено, що рішення про сплату підвищеної сплати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів приймається відповідно до законодавства України на підставі акта перевірки підприємства і оформлюється постановою про сплату підвищеної плати.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що Державною інспекцією з енергозбереження було в межах повноважень, наданих відповідним законодавством, проведено перевірку та прийняте рішення про застосування до відповідача економічні санкції.

Разом з тим колегія суддів зазначає, що розрахунки постанови № 15-6/09-22-60 ПП 49 ЕС були здійснені позивачем на підставі Методики визначення нераціонального (неефективного) використання паливно-енергетичних ресурсів М-00013184.0.022-01, затвердженої наказом Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів від 13.12.2006р. № 89, яка не зареєстрована у Міністерстві юстиції України. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.1992р. № 731 підлягають реєстрації нормативно-правові акти, якщо вони мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, а також підприємств, установ чи організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт. Спірна Методика, затверджена Національним агентством України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, до сфери управління якого Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська» не входить.

Сумісним наказом Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів та Міністерства палива та енергетики України від 26.01.2010р. № 4/24 “Про скасування застосування економічних санкцій за перетікання реактивної потужності” прийнято рішення про незастосування до споживачів електричної енергії економічних санкцій за перевитрати електричної енергії з формулюванням “відхилення коефіцієнту потужності мережі електропостачання від нормативного (граничного) значення ”.

Цим наказом зазначено, що Постанови територіальних управлінь Державної інспекції з енергозбереження щодо застосування економічних санкцій до споживачів з формулюванням “відхилення коефіцієнту потужності мережі електропостачання від нормативного (граничного) значення”, що були прийняті до набрання чинності цього наказу, вважати нечинними.

Відповідачем до позивача були застосовані ( відповідно до постанови №№ 15-6/09-22-60 ПП 49 ЕС ) економічні санкції саме за перевитрати електроенергії через відхилення коефіцієнту реактивної потужності підприємства від граничного значення (а.с. 17 )

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову Державної інспекції з енергозбереження.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду прийнята при вірному застосуванні норм матеріального права, при повному та всебічному урахуванні всіх обставин справи, тому відсутні підстави для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 71, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної інспекції з енергозбереження залишити без задоволення

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2010 року у адміністративній справі № 2а-301/10/0570 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 03 серпня 2010 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення у повному обсязі.

Ухвала складена у повному обсязі та підписана колегією суддів 04 серпня 2010 року.

Суддя-доповідач : В.В. Попов

Судді : С.А. Малашкевич

А.А. Блохін