Ухвала суду № 11826661, 13.07.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Логойда Т.В.

Суддя-доповідач - Малашкевич С.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2010 року справа №2а-4244/10/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

«13» липня 2010 року справа № 2-а-4244/10/0570

м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Малашкевича С. А., суддів: Попова В. В., Блохіна А. А.

при секретарі судового засідання Заверюсі Т.С

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2

від відповідача Аніщенко О. С., Карманська Я. В., Шляхова О. А. предст. за довір.

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_6 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2010 року у справі № 2-а-4244/10/0570 за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_6 до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ВАТ «ДОПАС», про скасування рішення , -

ВСТАНОВИЛА

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2010 року відмовлено у задоволені позову фізичної особи підприємця ОСОБА_6 до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про скасування рішення .

Не погодившись з судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Позивач посилається на порушення судом першої інстанції ст. ст. 71, 159 КАС України.

Представник позивача, у судовому засіданні, доводи апеляційної скарги підтримав, просив останню задовольнити, проти чого заперечували представники відповідача, які вважають постанову суду першої інстанції обґрунтованою та такою, що прийнята з дотриманням норм діючого законодавства.

Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а постанову суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Апеляційним судом встановлено, що фізична особа підприємець ОСОБА_6 як платник податків перебуває на обліку в Красноармійській обєднаній державній податковій інспекції Донецької області.

15 червня 2009 року співробітниками відповідача було проведено планову виїзну перевірку щодо дотримання позивачем вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 січня 2006 року по 31 березня 2009 року, за результатами якої складено акт № 638-17-313-2-2915401069 (далі «акт перевірки»).

Актом перевірки встановлено порушення позивачем абз. 3 п. 2.6 розд. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку Україна від 15 грудня 2004 року №637, а саме не оприбуткування готівки за вказаний період у книзі обліку доходів і витрат на загальну суму 612 981,57 грн.

Актом встановлено, що з 01 січня 2006 року по 22 липня 2008 року позивач перебувала на спрощеній системі оподаткування і надавала послуги з пасажирських перевезень автомобільним транспортом з використанням зареєстрованих у встановленому порядку книг обліку доходів та витрат. З 23 липня 2008 року по 31 березня 2009 року перебувала на загальній системі оподаткування, ці обставини підтверджені актом від 15 червня 2009 року № 638-17-313-2-2915401069.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято рішення від 29 липня 2009 року № 0000972343 про застосування до позивача фінансових санкцій на суму 3064907,85 грн., яке було розміщено на дошці оголошень у звязку з відсутністю позивача за адресою.

За результатами адміністративного оскарження, позивачу було відмовлено у задоволенні скарги згідно рішень Державної податкової адміністрації в Донецькій області від 10 листопада 2009 року № 19961/10/25-013-6 та Державної податкової адміністрації України від 18 січня 2010 року.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про правомірність застосування до позивача фінансових санкцій за порушення законодавства в сфері оподаткування, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва», застосування субєктами малого підприємництва спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності здійснюється в порядку, встановленому законодавством України.

Так, згідно ч. 1 ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва», спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн.

Як вбачається з матеріалів справи, фізична особа підприємець ОСОБА_6 порушила вимоги ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва», а саме перевищила обсяг граничного розміру виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2006 рік на суму понад 500 тис. грн.

Відповідно до абз. З п. 2.6 розд. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку Україна від 15 грудня 2004 року №637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

В період, який перевірявся між позивачем та ВАТ «ДОПАС» діяли договірні відносини, а саме 23 грудня 2005 року між ними був укладений договір де фізична особа підприємець ОСОБА_6 перевізник, а ВАТ «ДОПАС» - обєднання. Згідно цього договору обєднання на території своїх автостанцій здійснювало організацію процесу відправлення пасажирів транспортом перевізника, продаж білетів населенню на проїзд та перевозку багажу, інших послуг населенню.

За виконання умов договору які зазначені у п. 3.1 даного договору, перевізник повинен був сплачувати обєднанню нагороду в розмірі 10 відсотків, включаючи податок на додану вартість в розмірі 20 відсотків, від суми виручки від реалізації білетів, згідно з відомістю касового продажу Ф20-АСС, яка була підставою для здійснення розрахунків з перевізником та являлася підтвердженням виконання робіт.

Розрахунок обєднання з перевізником повинен відбуватися шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок перевізника. В разі відсутності рахунків в відділеннях банку розрахунок повинен відбуватися шляхом видачі готівкових коштів з каси автостанції при наявності довіреності на отримувача та паспорту, данні умови зазначені у п.п.3.2 й 3.3 вище зазначеного договору.

Розрахункові операції між сторонами здійснювались у вигляді готівкових розрахунків.

Так, ВАТ «ДОПАС» наприкінці дня заносив суму реалізованих населенню квитків до відомості Ф20-АСС, віддавав належну суму коштів водіям транспорту, які в свою чергу передавали їх фізичній особі підприємцю для подальшого обліку в книзі обліку доходів і витрат.

Відповідно до абз. 4 п. 2.6 розд. 2 Положення підприємствам, яким Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Як встановлено, позивач не оприбуткувала готівку у книзі обліку доходів і витрат на загальну суму 612981,57 грн.

Таке підтверджується даними перевірки первинних бухгалтерських документів ВАТ «ДОПАС» по взаємовідносинам з позивачем. Зазначені документи перевірені та відповідні дані встановлені під час перевірки цього підприємства ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька, що було відображено у довідці цієї інспекції від 27.02.2009 року №305/23-3/03113785 про результати невиїзної документальної перевірки ВАТ «ДОПАС». Копія зазначеної довідки була направлена відповідачу ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька з супровідним листом від 27.02.2009 року № 8353/7/23-3/03, підписаним заступником керівника цієї інспекції. За таких умов, довід апелянта стосовно неможливості прийняття вказаної копії довідки як належного доказа необґрунтовані. Крім того, аналогічні дані про обсяг операцій та суму, переданих позивачу коштів, за продані білети на перевезення пасажирів, містяться в листі ВАТ «ДОПАС» від 16.02.2009 р. № 09/60 на адресу податкового органу.

Згідно п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента Президент України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 року №436/95 у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми, що й було застосовано відповідачем.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що відповідач діяв в межах наданої компетенції відповідно до вимог законодавства.

Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при прийнятті постанови були дотримані норми матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_6 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2010 року у справі № 2-а-4244/10/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2010 року у справі № 2-а-4244/10/0570 - залишити без змін.

Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті. Вступна та резолютивна частини її проголошені в судовому засіданні 13 липня 2010 року. Повний текст ухвали складений 19 липня 2010 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

ГоловуючийС. А. Малашкевич

Судді В. В. Попов

А. А. Блохін