Постанова № 11826471, 06.07.2010, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

29 червня 2010 року Справа № 2-1/6301.1-2009 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді,

суддів,

,

за участю представників сторін:

позивача: Бордаченко Олександр Володимирович, довіреність №12-136 від 14.04.10, відкрите акціонерне товариство міжміського та міжнародного електричного зв'язку "Ростелеком";

відповідача: не з'явився, товариство з додатковою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Ялта";

третьої особи: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Трейдінвестсервіс";

третьої особи: Соколова Вікторія Олексіївна, довіреність № б/н від 22.04.09, товариство з обмеженою відповідальністю "Інформтек";

третьої особи: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "КРЕДО ЕКСПЕРТО ЮРЕ";

розглянувши апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Ялта" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ковтун Л.О.) від 11 лютого 2010 року у справі №2-1/6301.1-2009

за позовом відкритого акціонерного товариства міжміського та міжнародного електричного зв'язку "Ростелеком" (вул. Достоєвського, 15,м. Санкт-Петербург,191002; вул. Хрещатик, 12а,поаерх 7, Київ, 01001)

до товариства з додатковою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Ялта" (вул. Соханя, 7,Ялта,98600)

треті особи, які не заявляєть самостійних вимог на предмет спору:

товариство з обмеженою відповідальністю "Трейдінвестсервіс" (вул. Гвардійська, 7-5,Севастополь,99002)

товариство з обмеженою відповідальністю "Інформтек" (вул. Соханя, 7,Ялта,98635)

товариство з обмеженою відповідальністю "КРЕДО ЕКСПЕРТО ЮРЕ" (пер. Леснорядський, 18, 19А,Москва,107140)

про визнання недійсним рішення загальних зборів

ВСТАНОВИВ:

Позивач, відкрите акціонерне товариство міжміського та міжнародного електричного зв'язку „Ростелеком”, звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до відповідача, товариства з додатковою відповідальності „Телерадіокомпанія „Ялта”, про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства про зміну складу учасників, а саме: вихід відкритого акціонерного товариства міжміського та міжнародного електричного зв'язку „Ростелеком” зі складу учасників та прийняття до складу товариства з обмеженою відповідальністю „Кредо Експерто Юре”, а також про внесення змін до статуту товариства, пов'язаних зі змінюю складу учасників, відкрите акціонерне товариство міжміського та міжнародного електричного зв'язку „Ростелеком” на товариство з обмеженою відповідальністю „Кредо Експерто Юре”, окрім цього про скасування державної реєстрації всіх змін до статуту товариства з додатковою відповідальності „Телерадіокомпанія „Ялта”, які було проведено після 14 лютого 2005 року (а.с. 2-9).

Позовні вимоги мотивовані тим, що 14 лютого 2005 року між відкритим акціонерним товариством міжміського та міжнародного електричного зв'язку „Ростелеком” та товариством з обмеженою відповідальністю „Кредо Експерто Юре” був укладений договір №96-05-4 купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства з додатковою відповідальністю „Телерадіокомпанія „Ялта” у розмірі 30% за умовами якого право власності на відчужувану частку виникає у покупця з моменту отримання товариством повідомлення про те, що угода відбулася, при цьому датою повідомлення вважається дата отримання товариством повідомлення від відкритого акціонерного товариства міжміського та міжнародного електричного зв'язку „Ростелеком”, підтвердженого відміткою товариства про вручення повідомлення. Позивач стверджував, що покупцем порушено строки виконання зобов'язання щодо оплати частки, у зв'язку з чим угоду не було виконано, отже відповідно, позивач не направляв товариству повідомлення про її виконання. При цьому, він посилався на той факт, що за відсутністю необхідного повідомлення право власності на частку в статутному капіталі відповідача переоформлено на користь покупця на підставі договору, який фактично невиконаний, що на думку позивача, є порушенням положень чинного законодавства України.

Крім того, позивач звертає увагу на порушення відповідачем права товариства, як повноправного учасника на участь у загальних зборах, що є порушенням корпоративних прав останнього та підставою для визнання недійсними рішень, прийнятих 10 березня 2005 року.

В процесі розгляду справи позивачем, в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, заявою від 15 січня 2009 року уточнювались позовні вимоги, він просив визнати недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з додатковою відповідальністю „Телерадіокомпанія „Ялта” про зміну складу учасників (виведення відкритого акціонерного товариства міжміського та міжнародного електричного зв'язку „Ростелеком” зі складу учасників та прийняття до складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю „Кредо Експерто Юре”), а також внесення змін до статуту товариства з додатковою відповідальністю „Телерадіокомпанія „Ялта”, пов'язаних зі зміною складу учасників, прийняте 10 березня 2005 року, оформлене протоколом №1-05 від 10 березня 2005 року. Також, позивач просив скасувати державну реєстрацію: нової редакції статуту товариства з додатковою відповідальністю „Телерадіокомпанія „Ялта”, що затверджена 10 березня 2005 року (протокол №1-05) та зареєстрована 31 березня 2005 року, номер запису 11461050001000857; нової редакції статуту товариства з додатковою відповідальністю „Телерадіокомпанія „Ялта”, що затверджена 17 листопада 2005 року (протокол №183-11) та зареєстрована 02 грудня 2005 року номер запису 1461050002000857; нової редакції статуту товариства з додатковою відповідальністю „Телерадіокомпанія „Ялта”, що затверджена 24 липня 2006 року (протокол №03/2006) та зареєстрована 02 серпня 2006 року, номер запису 11461050003000857; нової редакції статуту товариства з додатковою відповідальністю „Телерадіокомпанія „Ялта”, що затверджена 23 березня 2007 року (протокол №01/2007) та зареєстрована 26 березня 2007 року, номер запису 11461050007000857; нової редакції статуту товариства з додатковою відповідальністю „Телерадіокомпанія „Ялта”, що затверджена 02 жовтня 2008 року (протокол №04/2008) та зареєстрована 06 жовтня 2008 року, номер запису 11461050013000857.

Справа неодноразово розглядалась судами різних інстанцій, остаточно рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 лютого 2010 року у справі №2-1/6301.1-2009 (суддя Ковтун Л.О.) позов відкритого акціонерного товариства міжміського та міжнародного електричного звязку „Ростелеком” задоволено.

Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з додатковою відповідальністю „Телерадіокомпанія „Ялта” про зміну складу учасників (виведення відкрите акціонерне товариство „Ростелеком” зі складу учасників та прийняття до складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю „Кредо Експерто Юре”), а також про внесення змін до Статуту товариства з додатковою відповідальністю „Телерадіокомпанія „Ялта”, повязаних зі зміною складу учасників, прийняте 10 березня 2005 року, оформлене протоколом №1-05 від 10 березня 2005 року.

Скасовано державну реєстрацію:

-нової редакції Статуту товариства з додатковою відповідальністю „Телерадіокомпанія „Ялта”, що затверджена 10 березня 2005 року (протокол №1-05) та зареєстрована 31 березня 2005 року, номер запису 11461050001000857;

-нової редакції Статуту товариства з додатковою відповідальністю „Телерадіокомпанія „Ялта”, що затверджена 17 листопада 2005 року (протокол №183-11) та зареєстрована 02 грудня 2005 року, номер запису 11461050002000857;

-нової редакції Статуту товариства з додатковою відповідальністю „Телерадіокомпанія „Ялта”, що затверджена 24 липня 2006 року (протокол №03/2006) та зареєстрована 02 серпня 2006 року, номер запису 11461050003000857;

-нової редакції Статуту товариства з додатковою відповідальністю „Телерадіокомпанія „Ялта”, що затверджена 23 березня 2007 року (протокол №01/2007) та зареєстрована 26 березня 2007 року, номер запису 11461050007000857;

-нової редакції Статуту товариства з додатковою відповідальністю „Телерадіокомпанія „Ялта”, що затверджена 02 жовтня 2008 року (протокол №04/2008) та зареєстрована 06 жовтня 2008 року, номер запису 11461050013000857.

Не погодившись з рішенням суду, товариство з додатковою відповідальністю „Телерадіокомпанія „Ялта” звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані неповним зясуванням господарським судом Автономної Республіки Крим обставин, що мають значення для справи, а також порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заявник апеляційної скарги вважає, що позивач володіє лише 30% статутного фонду товариства з додатковою відповідальністю „Телерадіокомпанія „Ялта”, а тому він не міг істотно вплинути на результати голосування за наявності двох легітимних учасників.

Також, скаржник вказує на невірне застосування судом першої інстанції положень статті 111 Цивільного кодексу України, яка, на думку скаржника, повинна бути застосована до спірних правовідносин. Із аналізу положень цієї статті заявник дійшов висновку перехід до товариства з обмеженою відповідальністю „Кредо Експерто Юре” усіх немайнових прав на управління товариством у момент підписання позивачем договору купівлі-продажу частки товариства від 14 лютого 2005 року.

Крім того, товариство з додатковою відповідальністю „Телерадіокомпанія „Ялта” стверджує щодо порушення судовим рішенням прав третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю „Трейдинвестсервис”, як добросовісного набувача спірної частки у статутному капіталі товариства з додатковою відповідальності „Телерадіокомпанія „Ялта”.

Більш докладніше доводи заявника викладені в апеляційній скарзі, що міститься у матеріалах справи (т.4, а.с. 50-54)

У судове засідання, призначене на 29 червня 2010 року, представники відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю „Трейдинвестсервис” та товариства з обмеженою відповідальністю „Кредо Експерто Юре” засідання не зявились, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України це право, а не обовязок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія визнала можливим розглянути скаргу за відсутності незявившихся представників сторін.

У судовому засіданні позивач з доводами та вимогами апеляційної скарги не погодився, товариство з обмеженою відповідальністю „Інформтек” також виклало свою точку зору.

Переглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Згідно статуту товариства з додатковою відповідальністю „Телерадіокомпанія „Ялта”, затвердженого зборами засновників 04 червня 2002 року, (протокол №20 від 04 червня 2002 року) та зареєстрованого 26 червня 2002 року у реєстрі суб'єктів підприємницької діяльності за номером 04055765ю0020329 позивач є учасником товариства з додатковою відповідальністю „Телерадіокомпанія „Ялта”, доля якого у статутному фонді складає 30%.

Іншими учасниками товариства з додатковою відповідальності „Телерадіокомпанія „Ялта” є Фонд комунального майна Ялтинської міської ради, доля якого у статутному фонді товариства складає 12% та товариство з обмеженою відповідальністю „Інформтек”, доля якого становить 58%.

14 лютого 2005 року між відкритим акціонерним товариством міжміського та міжнародного електричного зв'язку „Ростелеком” та товариством з обмеженою відповідальністю „Кредо Експерто Юре” був укладений договір №96-05-4 купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства з додатковою відповідальністю „Телерадіокомпанія „Ялта”.

Предметом вказаного договору є передача відкритим акціонерним товариством міжміського та міжнародного електричного зв'язку „Ростелеком” (продавцем) у власність товариства з обмеженою відповідальністю „Кредо Експерто Юре” (покупця) долі у статутному капіталі товариства з додатковою відповідальності „Телерадіокомпанія „Ялта”, яка дорівнює 30% за ціною 295000,00 доларів США.

Згідно з пунктом 3.1 вказаного договору, право власності на частку в статутному капіталі товариства та всі втілені в частці права та обов'язки учасника товариства переходять до товариства з обмеженою відповідальністю „Кредо Експерто Юре” з моменту отримання товариством з додатковою відповідальністю „Телерадіокомпанія „Ялта” повідомлення, вправленого відкритим акціонерним товариством міжміського та міжнародного електричного звязку „Росте леком”.

Відповідно до пункту 3.2 договору, з дати повідомлення товариства про вчинене відступлення частки за цим договором обов'язки продавця за цим договором вважаються повністю виконаними.

Звертаючись до господарського суду з вказаним позовом, товариство посилалось на те, що покупцем були порушені строки виконання зобовязання щодо оплати частки, у зв'язку із чим угода не є виконаною та відповідно, відкрите акціонерне товариство міжміського та міжнародного електричного зв'язку „Ростелеком” не направляло товариству з додатковою відповідальності „Телерадіокомпанія „Ялта” повідомлення про її виконання.

Однак, 10 березня 2005 року відбулись збори засновників товариства з додатковою відповідальністю „Телерадіокомпанія „Ялта”, про що був складений протокол №1-05 від 10 березня 2005 року, відповідно якого суб'єктний склад учасників вказаних зборів складався з Фонду комунального майна Ялтинської міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю „Кредо Експерто Юре” та товариства з обмеженою відповідальністю „Інформтек”.

За результатами проведених зборів, були прийняті рішення про прийняття до складу засновників товариства з додатковою відповідальністю „Телерадіокомпанія „Ялта” - товариство з обмеженою відповідальністю „Кредо Експерто Юре”, а також виведення зі складу засновників товариства з додатковою відповідальністю „Телерадіокомпанія „Ялта” - відкрите акціонерне товариство міжміського та міжнародного електричного зв'язку „Ростелеком” та затверджено статут відповідача, у зв'язку із зміною складу засновників.

Державну реєстрацію змін до Статуту товариства з додатковою відповідальністю „Телерадіокомпанія „Ялта” було проведено 31 березня 2005 року (т. 2, а.с. 25).

Позивач вважає вищевказане рішення загальних зборів протиправним, оскільки на момент його прийняття відкрите акціонерне товариство міжміського та міжнародного електричного зв'язку „Ростелеком” було учасником товариства з додатковою відповідальністю „Телерадіокомпанія „Ялта”, поза як відчуження частки за договором №96-05-4 не відбулося. За таких обставин, факт проведення загальних зборів без участі та належного повідомлення позивача, на його думку, є підставою для визнання недійсними прийнятих на зборах рішень та скасування державної реєстрації всіх наступних змін до статутних документів товариства з додатковою відповідальністю „Телерадіокомпанія „Ялта”.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги товариства з додатковою відповідальністю „Телерадіокомпанія „Ялта” з наступних підстав.

Як вже зазначалось, за договором купівлі-продажу від 14 лютого 2005 року, укладеного між відкритим акціонерним товариством міжміського та міжнародного електричного зв'язку „Ростелеком” та товариством з обмеженою відповідальністю „Кредо Експерто Юре”, останньому у власність перейшла доля в розмірі 30% статутного капіталу товариства з додатковою відповідальністю „Телерадіокомпанія „Ялта”.

Згідно з роз'яснень пленум Верховного Суду України у пункті 31 постанови від 24 жовтня 2008 року №13 „Про практику розгляду корпоративних спорів” особа, яка придбала частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю чи товариства з додатковою, здійснює права і виконує обов'язки учасника товариства з моменту набуття права власності на частку в статутному капіталі.

Статтею 100 Цивільного кодексу України встановлено, що право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватись іншій особі.

Відповідно до статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають (правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до статей 116, 147 Цивільного кодексу України, учасник товариства має право продати чи іншим способом відступити свою частку (її частину) в статутному капіталі товариства.

Відчуження позивачем як учасником товариства на підставі договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства засвідчує перехід права власності від позивача на відповідну частку як учасника у статутному капіталі товариства іншій особі, що набуває права на вступ до господарського товариства та права на набуття статусу учасника.

В свою чергу, припинення ж права безпосередньої участі позивача в управлінні господарською організацією (корпоративних прав) відбудеться в момент позбавлення позивача статусу учасника товариства на підставах, передбачених чинним законодавством, про що свідчитимуть відповідні відомості статуту товариства.

Незважаючи на набуття товариством з обмеженою відповідальністю „Кредо Експерто Юре” права власності на частку товариства з додатковою відповідальністю „Телерадіокомпанія „Ялта” в ході виконання договору купівлі-продажу від 14 лютого 2005 року №96-05-4, позивач втратив статус учасника відповідача з дня державної реєстрації нової редакції статуту відповідача, а саме з 31 березня 2005 року.

Отже, на підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що станом на час проведення зборів товариства з додатковою відповідальністю „Телерадіокомпанія „Ялта” 10 березня 2005 року позивач був повноправним учасником товариства, отже товариство з обмеженою відповідальністю „Кредо Експерто Юре” не мало права приймати участь у зборах 10 березня 2005 року у якості легітимного учасника товариства з додатковою відповідальністю „Телерадіокомпанія „Ялта” та голосувати з питань порядку денного.

Приписами статті 88 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарського товариства мають право брати участь в управлінні справами товариства.

Положеннями статті 61 Закону України „Про господарські товариства”, який визначає поняття і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права і обов'язки їх учасників та засновників, встановлено, що про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом із зазначенням часу та проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів.

У статті 28 Статуту відповідача (в редакції від 2002року) зазначено, що повідомлення про скликання зборів провадиться не пізніш як за 30 днів до призначення дати їх проведення. Повідомлення направляються кожному учаснику товариства заказаним листом.

Згідно зі статтею 60 Закону України „Про господарські товариства”, учасник товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Аналогічні положення містить пункт 6 статті 28 Статуту відповідача.

Але, доказів належного повідомлення позивача про дату, час та місце проведення загальних зборів учасників товариства з додатковою відповідальністю „Телерадіокомпанія „Ялта”, які відбулись 10 березня 2005 року, на підставі вимог статей 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем господарському суду надано не було.

Таким чином, позивач не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, був позбавлений права скористуватися належними йому корпоративними правами, висловити свою думку щодо питань порядку його та прийняти участь в голосуванні, чим були порушені його права та охоронювані законом інтереси як учасника товариства з додатковою відповідальністю „Телерадіокомпанія „Ялта”.

З огляду на вище викладене вбачається, що судом першої інстанції було обґрунтовано задоволено позовні вимоги позивача та визнано недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з додатковою відповідальністю „Телерадіокомпанія „Ялта” від 10 березня 2005 року, як таке, що не відповідає вимогам законодавства України та порушує права відкритого акціонерного товариства міжміського та міжнародного електричного зв'язку „Ростелеком”.

Доводи відповідача стосовно того, що позивач володіє лише 30% статутного фонду, тому не міг істотно вплинути на результати голосування за наявності двох легітимних учасників - є хибними та не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 2.16 Рекомендацій Вищого господарського суду України від 28 грудня 2007 року №04-5/14 „Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин”, господарським судам у вирішенні спорів зі справ про визнання недійсними рішень загальних зборів за позовами акціонерів, яких не було повідомлено про проведення загальних зборів, необхідно давати оцінку всіх обставин справи в їх сукупності та з'ясовувати, чи порушує оспорюване рішення права та охоронювані законом інтереси позивача. Позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог тільки з мотивів достатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами акціонерів рішень, оскільки вплив акціонера на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням.

За загальним правилом, підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Здебільшого, відповідно до пункту 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 жовтня 2008 року №13 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів” рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону „Про господарські товариства”. Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

При цьому, згідно із пунктом 17 вищезазначеної постанови, рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються особи за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, що кореспондується із положеннями статті 21 Господарського процесуального кодексу України, де до позивачів віднесено осіб, які пред'явили позов або в інтересах яких пред'явлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.

Згідно статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та свого інтересу, а стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає право особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права і інтересу. Частиною 2 цієї статті визначені способи захисту цивільних прав та інтересів.

Отже, з вищевказаних правових норм вбачається, що судом підлягає захист цивільне право, яке порушене, не визнається чи оспорюється.

Наявність факту порушення прав відкритого акціонерного товариства міжміського та міжнародного електричного зв'язку „Ростелеком”, зокрема не недодержання відповідачем під час скликання загальних зборів встановленого законом та статутними документами порядку персонального повідомлення учасника, що як наслідок призвело до позбавлення позивача права на управління товариством, свідчить про порушення корпоративних прав останнього та тягне задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним рішення загальних зборів товариства з додатковою відповідальності „Телерадіокомпанія „Ялта”, прийнятих 10 березня 2005 року та зафіксованих в протоколі №1-05 від 10 березня 2005 року.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що недійсність рішень, прийнятих на зборах учасників товариства з додатковою відповідальності „Телерадіокомпанія „Ялта”, як наслідок тягне задоволення позовних вимог й в частині скасування державної реєстрації нових редакцій статуту товариства з додатковою відповідальності „Телерадіокомпанія „Ялта” від 10 березня 2005 року, 17 листопада 2005 року, 24 липня 2006 року, 23 березня 2007 року, 02 жовтня 2008 року.

Заявник апеляційної скарги у своїй скарзі на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 лютого 2010 року вказує на невірне застосування судом першої інстанції положень статті 111 Цивільного кодексу України, яка, на думку скаржника, повинна бути застосована до спірних правовідносин. Із аналізу положень цієї статті заявник дійшов висновку перехід до товариства з обмеженою відповідальністю „Кредо Експерто Юре” усіх немайнових прав на управління товариством у момент підписання позивачем договору купівлі-продажу частки товариства від 14 лютого 2005 року.

Однак, колегія суддів не може погодитись із обґрунтованістю таких тверджень заявника апеляційної скарги з огляду на наступне.

З вищевказаного свідчить, що відповідно до статті 334 Цивільного кодексу України, право власності на частку у статутному капіталі товариства переходить з моменту передачі речі або з моменту, що вказаний у договорі, а не з моменту підписання договору купівлі-продажу частки, як на тому помилково наполягає Відповідач.

При цьому, посилання товариства з додатковою відповідальності „Телерадіокомпанія „Ялта” на статтю 111 Цивільного кодексу України, яка регулює питання порядку припинення юридичної особи, лише підтверджує необґрунтованість і безпідставність тверджень скаржника.

Крім того, вбачається невірним також застосування відповідачем положень Цивільного кодексу України щодо виходу зі складу учасників товариства за аналогією до спірних правовідносин. Так, порядок виходу учасника із товариства передбачений статтею 148 Цивільного кодексу України і містись особливі положення щодо порядку припинення статусу учасника, що ґрунтується на дотриманні принципу добровільності участі особи у господарському товаристві. Перехід права на частку учасника регламентовано статтею 147 Цивільного кодексу України, якою встановлено зовсім інший правовий механізм врегулювання цивільно-правових відносин, який ґрунтується на принципі недопустимості позбавлення особи її права власності, інакше, як з передбачених законом підстав.

Таким чином, посилання відповідача на положення статті 111 чи статті 148 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин є помилковим.

Також, колегія суддів вбачається безпідставним також твердження заявника щодо порушення судовим рішенням прав третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю „Трейдинвестсервис”, як добросовісного набувача спірної частки у статутному капіталі товариства з додатковою відповідальності „Телерадіокомпанія „Ялта”.

Колегія суддів звертає увагу на той факт, що позивач у своєму позові не ставить питання про недійсність договору купівлі-продажу частки товариства від 14 лютого 2005 року та про витребування цієї частки.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що такий спосіб захисту не відновить порушених корпоративних прав позивача, оскільки право власності на частку належить позивачу, а порушення його прав полягає у порушенні його права на участь у товаристві, права на управління товариством, на отримання прибутку від його діяльності тощо (корпоративні права).

Відповідно до статті 20 Цивільного кодексу України право на захист особа здійснює на свій розсуд. Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, шляхом визнання недійсними рішень загальних зборів, відповідає вимогам статей 16 Цивільного кодексу України та 20 Господарського кодексу України та спрямований на захист його корпоративних прав та інтересів.

Оскільки даний спір є корпоративним, а не спором про право власності, то застосування норм, які регулюють порядок захисту права власності на майно, зокрема статті 387 Цивільного кодексу України, було б помилковим.

Крім того, відповідач фактично виступає на захист інтересів третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю „Трейдінвестсервіс”, проте не має відповідних повноважень на представництво та захист інтересів третьої особи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає доводи заявника апеляційної скарги неспроможними, з огляду на вимоги статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Викладене свідчить про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, з дослідженням всіх обставин у справі, у звязку з чим підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю „Телерадіокомпанія „Ялта” залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 лютого 2010 року у справі №2-1/6301.1-2009 залишити без змін

Головуючий суддя

Судді