Постанова № 11826145, 23.06.2010, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

21 червня 2010 року Справа № 2-30/6150-2009

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді,

суддів,

,

за участю представників сторін:

позивача, ОСОБА_1, довіреність № 14 від 11.01.10, приватне підприємство "Еллада-Некст";

відповідача, ОСОБА_2, довіреність № б/н від 10.12.09, виробниче об'єднання "Крим";

третьої особи, не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна";

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Еллада-Некст" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ловягіна Ю.Ю.) від 19 квітня 2010 року у справі №2-30/6150-2009

за позовом приватного підприємства "Еллада-Некст" (вул. Первомайська,10,Кача,Севастополь, 99804; Камишове шосе, 15, Севастополь, 99011)

до виробничого об'єднання "Крим" (вул. Севастопольська, 4,Сімферополь,95011; вул. Ясна, 37а, Сімферополь, 99016)

про стягнення 86771,73 грн.;

за зустрічним позовом:

виробничого об'єднання "Крим" (вул. Севастопольська, 4,Сімферополь,95011; вул. Ясна, 37а, Сімферополь, 99016)

до 1) приватного підприємства "Еллада-Некст" (вул. Первомайська,10,Кача,Севастополь, 99804; Камишове шосе, 15, Севастополь, 99011 )

2) товариства з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна" (вул. Ризька, 8а,Київ,04112; вул. Леся Курбаса, 5-Ч, Тернопіль; вул. Шевченка,24, Харків)

про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, приватне підприємство "Еллада-Некст", звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, виробничого об'єднання "Крим" про стягнення 86771,73грн., у тому числі основний борг - 83466,28грн., пеня - 1361,98грн., індекс інфляції та 3% річних - 1943,47грн. (т.1.а.с. 160-164).

В ході розгляду справи позивач, заявою від 22 грудня 2009 року зменшив позовні вимоги, у зв'язку з частковою сплатою заборгованості у сумі 15417,44грн. та просить суд стягнути з виробничого об'єднання "Крим" 71354,29грн., у тому числі основний борг 68048,84грн., 1361,98грн., індекс інфляції та 3% річних - 1943,47грн. (т.1.а.с. 41-42).

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 71 від 05 березня 2009 року та договору про переведення боргу №02ПБ2009 від 10 квітня 2009 року в частині сплати боргу в сумі 86771,73грн.

В подальшому, 19 січня 2010 року від виробничого об'єднання "Крим" до господарського суду надійшла зустрічна позовна заява, в якій відповідач просить визнати недійсним договір про переведення боргу №02ПБ2009 укладений 10 квітня 2009 року між приватним підприємством "Еллада-Некст",

товариством з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна" та виробничим об'єднанням "Крим", оскільки у генерального директора виробничого об'єднання "Крим" не було належних повноважень при укладенні цього договору (т.1.а.с. 71-74).

Ухвалою господарського суду від 19 січня 2010 року зустрічний позов виробничого об'єднання "Крим" до приватного підприємства "Еллада-Некст" та товариства з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна" про визнання договору недійсним був прийнятий до сумісного розгляду з первісним.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 квітня 2010 року у справі № 2-30/6151-2009 в задоволенні позову приватного підприємства "Еллада-Некст" відмовлено.

Зустрічний позов виробничого об'єднання "Крим" задоволено.

Визнано недійсним договір про переведення боргу № 02ПБ2009 від 10.04.2009, укладений між приватним підприємством "Еллада-Некст" (кредитор), товариством з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна" (первісний боржник) та виробничим об'єднанням "Крим" (новий боржник).

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду, приватне підприємство "Еллада-Некст" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити, у зустрічному позові відмовити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права, неповним зясуванням обставин, що мають значення у справі, та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Так, приватне підприємство "Еллада-Некст" у своїй апеляційній скарзі зазначає, що господарським судом першої інстанції не обґрунтовано було відмовлено в задоволенні стягнення суми неустойки в розмірі 1361,98грн.

Крім цього заявник апеляційної скарги також зазначає, що господарським судом було помилково визнано договір по переведення боргу недійсним, у зв'язку з тим, що даний договір було підписано уповноваженими особами.

До того ж, директор приватного підприємства "Еллада-Некст" вказує, що місцевим господарським судом не були прийняти до уваги його доводи, а рішення ґрунтується лише на доводах, наданих відповідачем.

У судовому засіданні призначеному на 21 червня 2010 року представник позивача за первісним позовом підтримав вимоги апеляційної скарги, представник відповідача проти вимог скарги заперечував та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, представник товариства з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна" у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України це право, а не обовязок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки №73 від 05 березня 2009 року, який було укладено між приватним підприємством "Еллада-Некст" та виробничим об'єднанням "Крим" за накладною: № SMF - 00452192 від 13 травня 2009 року відповідачу були поставлені напої на загальну суму 25089,04грн., з оплатою за поставлений товар відповідно до розділу 6 "Умови оплати за товар" Додатка №4 до договору шляхом перерахування грошових коштів з моменту підписання договору та по 30 червня 2009 року за проданий товар кожні 14 календарних днів (т.1.а.с. 7-20).

Строк оплати за реалізований товар наступив, однак, погашений відповідачем лише у сумі 9671,60грн.

Таким чином, станом на 04 листопада 2009 року заборгованість відповідача за реалізований Товар складає 15417,44грн.

10 квітня 2009 року між приватним підприємством "Еллада-Некст" (кредитор), товариством з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна" (первісний боржник) та виробничим об'єднання "Крим" (новий боржник) було укладено договір про переведення боргу № 02ПБ2009 (т.1.а.с.26-27).

Крім того, згідно договору про переведення боргу № 02ПБ2009 від 10 квітня 2009 року, де приватне підприємство "Еллада-Некст" є кредитором, товариство з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна" - первісним боржником, а виробниче об'єднання "Крим" - новим боржником, відповідно до пункту 2.1. даного договору про переведення боргу товариство з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна" компенсує виробничому об'єднанню "Крим" переведену суму боргу у розмірі 68048,84грн.

Також, відповідно пункту 3.2. даного договору про переведення боргу виробниче об'єднання "Крим" як Новий боржник зобов'язаний сплатити борг кредитору, а саме - приватному підприємству "Еллада-Некст" у строк до 01 червня 2009 року.

Отже, сума боргу відповідача за первісним позовом, складається з суми боргу у розмірі 15417,44грн. за договором поставки №73 від 05 березня 2009 року та суми боргу у розмірі 68048,84грн. за договором про переведення боргу № 02ПБ2009 від 10 квітня 2009 року.

Також, в цілях досудового врегулювання спору, приватне підприємство "Еллада-Некст" направило виробничому об'єднанню "Крим" претензію на суму 83466,28грн. (т.1.а.с.29).

Відмова відповідача сплатити суму боргу і стала підставою для звернення приватного підприємства "Еллада-Некст" з даним позовом до господарського суду.

Однак, в ході розгляду справи у суді першої інстанції, відповідно до заяви про зміну позовних вимог від 22 грудня 2009 року відповідачем за первісним позовом заборгованість у сумі 15417,44грн., погашена, що підтверджується банківською випискою від 17 листопада 2009 року.

Таким чином, залишились позовні вимоги в сумі 71354,29грн.: з яких 68048,84грн. сума основного боргу, 1361,98грн. пені, 1943,47 індексу інфляції та 3% річних.

Спірні правовідносини виникли з приводу виконання договору поставки та договору про переведення боргу, у зв'язку з чим підлягають регулюванню положення глави 54 Цивільного кодексу України, Господарським кодексом України та загальними положеннями про виконання господарських зобов'язань.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України та статті 509 Цивільного кодексу України господарським зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

З матеріалів справи вбачається. що позивач надав відповідачу товар, однак відповідач не своєчасно сплатив заборгованість за нього.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 1361,98грн. за договором поставки №73 від 05 березня 2009 року, так, судова колегія перевіривши розрахунок пені, вважає, що вона також підлягає стягненню у зв'язку з наступним.

Відповідно до пункту 8.3. договору про поставку товару № 73 від 05.03.2009 (відповідно до протоколу розпобіжностей до договору поставки №73) за прострочення оплати отриманого товару покупець зобов'язується виплатити постачальникові пеню у розміри подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, судова колегія вважає, що господарським судом першої інстанції було неправомірно відмовлено в позові в частині цих позовних вимог.

Крім цього, позивач за первісним позовом також просить стягнути з відповідача заборгованість за договором переведення боргу № 02ПБ2009 від 10 квітня 2009 року в сумі 68048,84грн., 3% річних в сумі 854,69грн. та індексу інфляції в сумі 1943,47грн..

В свою чергу відповідач за первісним позов - виробниче об'єднання "Крим" просить визнати договір про переведення боргу недійсним.

Отже судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Отже, даний договір був підписаний з трьох сторін уповноваженими на це її установчими документами особами та скріплений з кожної сторони печатками.

З боку виробничого об'єднання "Крим" даний договір про переведення боргу підписував генеральний директор.

Згідно пункту 10.6. статуту виробничого об'єднання "Крим" виконавчим органом об'єднання, що здійснює управління його поточною діяльністю є генеральний директор.

Відповідно пункту 10.6.3 статуту об'єднання генеральний директор має право без довіреності здійснювати дії від імені об'єднання.

Таким чином, правом підписувати договір генеральний директор уповноважений статутом об'єднання.

Так, судова колегія не може погодитися з висновком суду першої інстанції, що даний договір про переведення боргу слід вважати недійсним, отже зустрічна позовна заява задоволенню не підлягає.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім цього, 13 квітня 2010 року до господарського суду першої інстанції надійшли письмові пояснення товариства з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна", що є другим відповідачем по зустрічному позову, який вважає, що договір про переведення боргу №02ПБ2009 від 10 квітня 2009 року відповідає діючому законодавству України, підписаний належним чином та завірений печатками сторін. Також товариство з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна" зазначає, ще у виконання пункту 4.1 цього договору передав виробничому об'єднанню "Крим" необхідні документи, які підтверджують дійсність вимог приватного підприємства "Еллада-Некст" по виконанню зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна".

Отже, судова колегія вважає, що заборгованість у виробничого об'єднання "Крим" перед приватним підприємством "Еллада-Некст" за договором про переведення боргу №02ПБ2009 від 10 квітня 2009 року у сумі 68048,84грн. підлягає стягненню.

Крім цього, позивач за первісним позовом також просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 854,69грн. та інфляційні витрати в сумі 1943,47грн., так судова колегія перевіривши розрахунок позивача вважає можливим задовольнити його позовні вимоги, виходячи з наступного.

15 липня 2005 року Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановленні інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що з виробничого об'єднання "Крим" на користь приватного підприємства "Еллада-Дринк" підлягає стягненню заборгованість з урахуванням пені, індексу інфляції та 3% річних у сумі 71354,29грн.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі підлягають стягненню з відповідача - виробничого об'єднання "Крим".

Викладене свідчить про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції скасуванню, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального права, неповним зясуванням обставин, що мають значення у справі, та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

На підставі висловленого,керуючись статтями 101, 103 (пункт 2), 104 (частина 1 пункт 1, 3, 4), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "Еллада-Некст" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 квітня 2010 року у справі №2-30/6150-2009 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. Первісний позов приватного підприємства "Еллада - Некст" задовольнити.

Стягнути з виробничого об'єднання "Крим" (юридична адреса: 333000, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, буд.4; поштова адреса: 99016, м. Сімферополь, вул. Ясна, буд. 37а; код ЄДРПОУ 20665753; р/р 260012049 ВАТ "ЕРСТЕ БАНК" м. Київ, МФО 380009; р/р 26008212130156 ФВАТ Пиреус банк МКБ "КРД" м. Сімферополь, МФО 384685; р/р 26002111130156 ФВАТ Пиреус банк МРД" м. Сімферополь, МФО 384685; р/р 2600716560 КРД ВАТ "Райффазен банк Аваль" м. Сімферополь, МФО 324021; р/р 26008410195002 Кримське РУ "Приватбанк" м. Сімферополь, МФО 384436; р/р 26009410195001 Кримське РУ "Приватбанк" м. Сімферополь, МФО 384436) на користь приватного підприємства "Еллада-Некст" (юридична адреса: 99804, Україна, АР Крим, м. Севастополь, с. Кача, вул. Первомайська, буд.10; поштова адреса: 99011, Україна, АР Крим, м. Севастополь, Камишове шосе, буд.15; р/р 26007026921 в КФ АБ "Експресс-Банк", м. Сімферополь, МФО 384674; код ЄДРПОУ 33365552) заборгованість за товар з урахуванням пені, індексу інфляції та 3% річних у сумі 71 354,29 грн., з яких: 68 048,84 грн. - основний борг,1 361,98 грн. - пеня, 1 943,47 - індекс інфляції та 3% річних.

Стягнути з виробничого об'єднання "Крим" (юридична адреса: 333000, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, буд.4; поштова адреса: 99016, м. Сімферополь, вул. Ясна, буд. 37а; код ЄДРПОУ 20665753; р/р 260012049 ВАТ "ЕРСТЕ БАНК" м. Київ, МФО 380009; р/р 26008212130156 ФВАТ Пиреус банк МКБ "КРД" м. Сімферополь, МФО 384685; р/р 26002111130156 ФВАТ Пиреус банк МРД" м. Сімферополь, МФО 384685; р/р 2600716560 КРД ВАТ "Райффазен банк Аваль" м. Сімферополь, МФО 324021; р/р 26008410195002 Кримське РУ "Приватбанк" м. Сімферополь, МФО 384436; р/р 26009410195001 Кримське РУ "Приватбанк" м. Сімферополь, МФО 384436) на користь приватного підприємства "Еллада-Некст" (юридична адреса: 99804, Україна, АР Крим, м. Севастополь, с. Кача, вул. Первомайська, буд.10; поштова адреса: 99011, Україна, АР Крим, м. Севастополь, Камишове шосе, буд.15; р/р 26007026921 в КФ АБ "Експресс-Банк", м. Сімферополь, МФО 384674; код ЄДРПОУ 33365552) витрати по сплаті державного мита в сумі 867,72 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн..

5. В задоволенні зустрічного позову виробничого об'єднання "Крим" відмовити.

6. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя

Судді