Постанова № 11824784, 13.10.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                                      

13.10.10                                                                                           Справа № 1/87-38.1

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді                                                                       Кордюк Г.Т.

суддів:                                                                       Давид Л.Л.

                                                                                                     Мурська Х.В.

розглянувши апеляційну скаргу Малого приватного підприємства "Роксолана", м.Ковель.

на рішення господарського суду Волинської області від 14.07.2010р.

у справі № 1/87-38.1

за позовом Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах держави від імені Ковельської міської ради в особі підприємства теплових мереж "Ковельтепло".

до Малого приватного підприємства "Роксолана",м.Ковель.

про стягнення 3 406,82 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з»явився.

від відповідача: Бортюк Л.Г.- директор.

Ніколаєв Л.Ф.- представник.

від прокуратури: Рогожнікова Н.Б.- прокурор відділу.

Роз”яснено права й обов”язки, передбачені ст.ст.22,29 ГПК України. Заяв про відвід суддів та про здійснення технічної фіксації судового процесу не поступало.

Рішенням господарського суду Волинської області від 14.07.2010р. у справі №1/87-38.1 (суддя Гончар М.М.) позовні вимоги задоволено, стягнено з Малого приватного підприємства "Роксолана", м.Ковель 1629,24 грн. заборгованості за надані послуги по теплопостачанню, 81,74 грн. індексу інфляції, 27,12 грн.-3% річних., відшкодовано судові витрати.

Рішення господарського суду мотивовано невиконанням відповідачем умов укладеного договору на відпуск теплової енергії.

Не погоджуючись з даним рішенням місцевого господарського суду, вважаючи його таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, при невідповідності висновків суду обставинам справи, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення від 14.07.2010р., прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, постановити окрему ухвалу, якою доручити Ковельській міжрайонній прокуратурі провести перевірку викладених фактів зловживань з боку посадових осіб підприємства теплових мереж «Ковельтепло», викликати в судове засідання начальника комерційного відділу підприємства теплових мереж «Ковельтепло»Балабан Антоніну Ігорівну для дачі пояснень з питань нарахувань оплати за неіснуючі послуги згідно нечинної угоди, здійснити технічну фіксацію судового процесу.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані наступним.

-          господарським судом не було повідомлено відповідача про час розгляду справи;

-          Ковельським міжрайонним прокурором позов пред»явлено в інтересах ПТМ «Ковельтепло», яке не відноситься до органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, тому належало сплатити державне мито Оскільки держмито не було сплачено, позовна заява мала бути повернута позивачу без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.63 ГПК України;

-          позов задоволено на підставі нечинного договору, з 01.06.2006р. угода втратила чинність, оскільки сторонами не переглядалась і не приводилася у відповідність до ч.1 ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надалі ніяких договорів не укладено;

-          вказана угода є сфальсифікована, а підписати її примусили директор та юрист ПТМ «Ковельтепло»;

-          оплата втрат тепла трубопроводами не передбачена жодним нормативним актом, вказані втрати тепла оплачуються споживачами під час оплати послуги централізованого опалення, а не окремо від неї, МПП «Роксолана»не є споживачем теплової енергії ПТМ «Ковельтепло», приміщення магазину по вул.Театральній,20 опалюється автономно;

Крім того, відповідачем подано клопотання, в якому наводячи обґрунтування, просить врахувати невідповідність укладеної угоди вимогам закону, а також подані клопотання про приєднання до матеріалів справи копії відповіді від 26.08.2003 р. №186 Управління житлово-комунального госпо дарства виконавчого комітету Ковельської міської ради з копією доданого до неї акта від 21.08.2003р., копії відповіді від 04.08.2005р. № 478 Управління житлово-комунального госпо дарства виконавчого комітету Ковельської міської ради з копіями додатків до неї: акта від 01.02.2002 р. комісійного обстеження по відключенню тепла, доповнення до акта від 11.04.2005 р., які на його думку підтверджують факт відсутності приладів опалення у спірних приміщеннях і, як наслідок, відсутність відпуску та споживання теплової енергії з мережі централізованого опалення, а також відсутність фактичних затрат, понесених підприємством теплових мереж «Ковельтепло»та копію заяви від 19.07.2010р., поданої відповідачем до Ковельської міжрайонної прокуратури, копію відповіді від 04.08.2010р. №234ск-10 Ковельської міжрайонної прокуратури, які на переконання відповідача вказують на те, що Ковельською міжрайонною прокуратурою не було проведено належної перевірки обставин по справі в зв»язку з поданням заяви щодо їх перевірки.

Позивач заявлені доводи апеляційної скарги заперечує, вважає її необґрунтованою, а тому просить залишити її без задоволення. Оскаржуване рішення господарського суду вважає законним, вказуючи на те, що:

-          оскільки власником підприємства є Ковельська міська рада, якій згідно ст.17 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»підпорядковане, підзвітне та підконтрольне ПТМ «Ковельтепло», то невиконання договірних зобов»язань споживачами по внесенню плати за використану теплову енергію ускладнює здійснення Ковельською міською радою передбачених Законом функцій;

-          спірну угоду було укладено на підставі розробленого робочого проекту щодо розрахунку тепловитрат, за замовленням власника приміщення магазину по вул.Театральній, 20, в якому зазначено, що через вказане приміщення проходять п»ять стояків опалення, які не ізольовані, тепловіддача трубопроводів системи опалення складає 0,226Гкал/міс.;

-          матеріали справи містять докази належного повідомлення позивача про розгляд справи.

Відповідачем подано заперечення на вказаний відзив, де вказано, що позивачем не спростовано доводів відповідача щодо недійсності спірної угоди.

Як вбачається із матеріалів справи, учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, позивач не забезпечив явку в судове засідання свого представника, вимог ухвали суду щодо подання обґрунтованого розрахунку суми боргу з поясненням на адресу суду не направив, про причини неявки суд не повідомлено.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце судового засідання щодо розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка всіх учасників судового процесу у засіданні апеляційної інстанції не визнана обов’язковою, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення господарського суду Волинської області за наявними у справі матеріалами без представника позивача.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В судовому засіданні кожен із учасників судового процесу підтримали свою правову позицію, викладену відповідно у апеляційній скарзі та відзиві на неї.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, наданого відзиву та заперечення на відзив, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов невірних висновків та не обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, що випливає з наступного.

Спір у справі виник через те, що позивач вказує на неналежне виконання відповідачем свого зобов’язання за договором, оскільки останнім не сплачено вартість відпущеної позивачем теплової енергії, відповідно порушено зобов»язання за укладеною угодою №33 від 1.10.2005р. на відпуск теплової енергії, а тому просить стягнути з відповідача втрати тепла, які згідно проекту складають 163,13 грн. та підлягають додатковій оплаті при неізольованих стояках за період з жовтня 2008р. по квітень 2010р. в розмірі 1629,24 грн. боргу за надані послуги по теплопостачанню , 81,74 грн. індексу інфляції та 27,12 грн.- три відсотки річних.

Однак, позивачем в обґрунтування своїх доводів не надано доказів виникнення між ним та відповідачем взаємних зобов»язань, тобто зобов»язання відповідача оплачувати послуги з опалення.

Частина 3 статті 184 Господарського кодексу України передбачає, що укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Стаття 179 Господарського кодексу України передбачає, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Кабінет Міністрів України, уповноважені ним органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. Суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У відповідності до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до п.2 ст.275 ГК України, відпуск енергії, у тому числі теплової, без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005року №630 затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та Типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Відповідно до пункту 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Постачання теплової енергії у гарячій воді за змістом ст. 1, п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»є одним із видів комунальних послуг.

Згідно із ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

За змістом п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Спеціальною нормою, що регулює відносини у сфері теплопостачання (ч. 3 ст. 24 Закону України «Про теплопостачання»від 2 червня 2005 року № 2633-IV) визначено, що основним обов'язком споживача теплової енергії є своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону, виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Відповідно до ч.2 ст.180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами в передбаченому законом порядку та формі досягнуто згоди щодо всіх його істотних умов. Істотними умовами є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні договору, сторони збов»язані в будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Як вбачається із поданого позивачем договору на відпуск теплової енергії №33, останній не містить предмету, строку дії, розрахунок вказує на втрати тепла в сумі 163,13 грн. за 6 місяців, однак незрозуміло на які об»єкти, які приєднані до системи теплопостачання має здійснювати відповідач оплату зазначеної суми.

Крім того, угода №33 на відпуск теплової енергії не містить таких істотних умов, які передбачені ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», як

1) найменування сторін;

2) предмет договору;

3) вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг;

4) порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги;

5) порядок перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості;

6) права та обов'язки сторін;

7) порядок контролю та звіту сторін;

8) порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг;

9)визначення точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від виконавця/виробника споживачу;

10)порядок обслуговування мереж та розподіл повноважень щодо їх експлуатації та відновлення (ремонту);

11)умови доступу в квартиру, будинок, приміщення, на земельну ділянку для усунення аварій, неполадок, огляду мереж, зняття контрольних показників засобів обліку;

12) порядок здійснення ремонту;

13) відповідальність сторін та штрафні санкції за невиконання умов договору;

14) порядок вирішення спорів;

15) перелік форс-мажорних обставин;

16) строк дії договору;

17) умови зміни, пролонгації, припинення дії договору;

18) дата і місце укладення договору.

Виходячи з наведеного та положень ст.180 ГК України, ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»при відсутності істотних умов договору на відпуск теплової енергії, договір укладеним вважати не можна, а за неукладеним договором, права та обов»язки у сторін не виникають.

Заявлені відповідачем клопотання про долучення до матеріалів справи документів, які наведені вище не впливають на вирішення спору по суті, оскільки пунктом 2.7 Порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого опалення, затвердженого 22.11.2005р. Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №4 встановлено, що після затвердження акта на черговому засіданні Комісії (для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж ЦО і ГВП) сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання. Виходячи з даної норми, підтверджується обов'язковість наявності договірних відносин між теплопостачальною організацією та особою, що відключилась від мереж ЦО і ГВП навіть після відключення, за наявності в приміщенні не ізольованих стояків.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону, виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Відповідно до ст.24 Закону України „Про теплопостачання”, основним обов'язком споживача теплової енергії є своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії та додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Істотні умови договору у сфері житлово-комунальних послуг зазначені в ст.26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Згідно ч.6 ст. 26 цього закону вказано, що в разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця /виробника споживач має право розірвати договір у порядку, встановленому законом.

Виходячи викладеного, суд першої інстанції, прийнявши рішення про задоволення позовних вимог, припустився порушення наведених приписів щодо правової природи договору на надання комунальних послуг, не дослідив умови укладеного між сторонами договору, а відтак рішення у справі підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, з огляду на їх правову безпідставність.

Виходячи із вищевикладених обгрунтувань, апеляційна скарга підлягає до задоволення частково.

Керуючись ст.ст.101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1.Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства "Роксолана", м.Ковель задоволити.

2.Рішення господарського суду Волинської області від 14 липня 2010 року скасувати.

Прийняти нове рішення.

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з підприємства теплових мереж "Ковельтепло", м. Ковель, вул. Володимирська, 97а, код 30514446 (р/р 26007301454 в Ковельському відділенні Ощадбанку, МФО 303945) на користь Малого приватного підприємства "Роксолана" (юридична адреса: м. Ковель, вул. Театральна, 20, фактична адреса: м. Ковель, вул. Степана Бандери, 2/21, код 13555392) 51 грн. держмита за розгляд апеляційної скарги.

Доручити місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку

4.Матеріали справи повернути в господарський суд Волинської області.

Головуючий-суддя                                         Кордюк Г.Т.

Суддя                                                                                                     Давид Л.Л.

Суддя                                                                                                     Мурська Х.В.