Постанова № 11824780, 12.08.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

                                                                                                                                                                ПОСТАНОВА          

                                                  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                                                                                                            

12.08.10                                                                                           Справа № 19/271

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді                                         Процика Т.С.

суддів                                                                                Дубник О.П.

                                                                                Скрипчук О.С.

при секретарі судового засідання Трускавецький В.П.

розглянув           у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства (далі ДП) «Вугілля України»від 14.06.2010 р. № 14-06/2/10

на рішення           Господарського суду Львівської області від 08.04.2010р.

у справі           № 19/271

за позовом           ДП «Вугілля України», м. Київ

до відповідача          Державного підприємства (далі ДП) «Львіввугілля», м. Львів

про           стягнення 34 132,28 грн.

за участю представників:          

від позивача           –не з’явився;

від відповідача           –не з’явився.

Постанова оформлена і підписана 21.10.2010 р.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 08.04.2010 р. у справі № 19/271, суддя Левицька Н.Г., позов задоволено частково. Стягнуто з ДП «Львіввугілля»на користь ДП «Вугілля України»33804,64 грн. завданих збитків, 338,05 грн. витрат по державному миту та 236 грн. витрат на оплату інформаційно-технічних послуг. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване зокрема тим, що позивач сплатив ВАТ «Західенерго»20964,64 грн. збитків за поставлене йому неякісне вугілля, яке було отримане позивачем від відповідача згідно з умовами договору від 04.05.2007 р. та поніс витрати у зв’язку з перевезенням вугілля залізницею від Вантажовідправника (ДП «Вугілля України») до станції Вантажоотримувача (ВАТ «Західенерго») у розмірі 12840 грн., а відтак до позивача перейшло право вимоги до особи, яка відповідає за завдані збитки, тобто до відповідача у розмірі виплаченого позивачем відшкодування. В частині позову про стягнення 327,64 грн. суд першої інстанції відмовив у задоволенні з огляду на те, що умовами договору від 04.05.2007 р. не передбачено відшкодування судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ДП «Вугілля України», позивач у справі, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 08.04.2010 р. у справі № 19/271 скасувати в частині відмови у стягненні суми в розмірі 327,64 грн.

Скаржник посилається зокрема на те, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не врахував того, що 327,64 грн. судових витрат є збитками в розумінні ст. 225 ГК України.

Сторони участі уповноважених представників не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду від 14.07.2010 р.).

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, суд встановив наступне.

ДП «Вугілля України»звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до ДП «Львіввугілля»про стягнення з нього 34132,28 грн. та судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.05.2007р. між ДП «Вугілля України»(Покупець) та ДП «Львіввугілля»(Постачальник) був укладений договір № 32-07/2-ЕН постачання вугільної продукції, згідно з яким Постачальник зобов’язується поставити Покупцю вугільну продукцію (надалі вугілля) в асортименті, по реквізитах і з якісними характеристиками, приведеним в цьому Договорі, а Покупець зобов’язується прийняти її та оплатити на умовах, встановлених цим Договором. (а.с. 11-16).

01.02.2007 р. між позивачем та ВАТ «Західенерго»було укладено договір № 9-02/1-П постачання вугільної продукції з аналогічним предметом договору (а.с. 17-22).

31.05.2007 р. позивач на виконання умов договору від 01.02.2007 р. відвантажив на адресу Бурштинської ТЕС ВАТ «Західенерго» за залізничною накладною № 36017257 вугільну продукцію марки Г (вагони №№ 63484984, 63802037, 66775909, 63829881, 65698078, 66936063, 68750579, 66033481, 65098253, 6848186) (а.с. 23).

Як вбачається з Акту приймання вугілля на Бурштинській ТЕС № 3731 від 02.06.2007р., від 06.06.2007 р. при прийманні вугілля за якістю на Бурштинській ТЕС ВАТ «Західенерго» виявлено, що поставлене за договором № 32-07/2-ЕН від 04.05.2007 р. вугілля не відповідає якісним характеристикам, передбаченим вище зазначеними договорами, зокрема, вміст золи у вугіллі перевищував гранично допустиму норму - становив 38,9 % та 43,1 % проти відповідно 25% та 35 % для рядового вугілля (а.с. 25).

У зв’язку із невідповідністю якості 05.06.2007 р. вугілля загальною масою 678 т. було повернуто відповідачу у вищеперелічених залізничних вагонах, що підтверджується квитанцією про приймання вантажу № 36087016 (а.с. 28).

ВАТ «Західенерго»як Вантажоотримувач вугілля, що не відповідало якісним показникам, передбаченим у договорі від 01.02.2007 р., звернулось до Господарського суду м. Києва про стягнення з ДП «Вугілля України»збитків в розмірі 20 964,64 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 04.03.2008р. (яке набрало законної сили) у справі № 37/645 позов ВАТ «Західенерго»задоволено повністю, стягнуто з ДП «Вугілля України»20 964,64 грн. завданих збитків, 209,64 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, всього 21 292,28 грн. (а.с. 38-46).

На виконання зазначеного рішення ДП «Вугілля України»перерахувало на рахунок ВАТ «Західенерго»21 292,28 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 13620 від 30.12.2008 р. (а.с. 55).

Відповідно до п. 5.5. договору від 01.02.2007 р. ДП «Вугілля України»(Постачальник) оплатило вартість перевезення вугілля залізницею від станції Вантажовідправника до станції Вантажоотримувача (ВАТ «Західенерго») грошовими коштами у розмірі 12840 грн. з ПДВ, що підтверджується залізничною накладною № 36017257 від 02.06.2007 р. (а.с. 23).

Відповідно до вимог ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. При цьому, у відповідності з ч. 2 цієї норми, під збитками розуміються, зокрема, витрати, зроблені управненою стороною, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ч.1 ст.228 ГК України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу. Державні (комунальні) підприємства за наявності підстав зобов'язані вжити заходів щодо стягнення в порядку регресу збитків з інших суб'єктів господарювання.

Право на регресну вимогу виникає у момент, коли учасник господарських відносин сам замість третьої особи відшкодував збитки потерпілому суб'єкту господарювання. Тобто регресне зобов'язання є похідним від іншого зобов'язання. Обсяг відповідальності третьої особи перед учасником господарських відносин, який відшкодував збитки, визначається їх сумою, якщо інші межі відшкодування не встановлені законом

У відповідності до ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Частиною 1 статті 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: - вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

У відповідності до ч. 7 ст. 225 ГК України склад збитків, що підлягають відшкодуванню у внутрішньогосподарських відносинах, визначається відповідними суб'єктами господарювання - господарськими організаціями з урахуванням специфіки їх діяльності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 226 ГК України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Згідно з п. 6.4. договору від 04.05.2007 р. за постачання неякісного вугілля, вугілля пошарово завантаженого в вагони з домішками продукції інших класів чи сортів, або вугілля, асортимент якого не відповідає вимогам Договору, Постачальник (ДП «Львіввугілля») несе відповідальність у вигляді повного відшкодування всіх збитків Покупця (ДП «Вугілля України») та Вантажоотримувача, пов’язаних з постачанням такого вугілля (витрати по транспортуванню вугілля до Вантажоотримувача, переадресація вагонів, плата за використання вагонів, витрати на подачу-прибирання вагонів, витрати на проведення хіманалізу вугілля, витрати по вивантаженню вагонів, витрати по складуванню, зберіганню, реалізації вугілля та ін.).

Враховуючи вищенаведене та обставини справи, суд першої інстанції правомірно задоволив позовні вимоги щодо стягнення з відповідача (Постачальник) збитків у розмірі 20964,64 грн., враховуючи плату за переадресування вагонів, плату за користування вагонами, витрати на оформлення документів на відправлення вантажу), а також збитків у розмірі 12 840 грн. –вартість перевезення вугілля залізницею від станції Вантажовідправника до станції Вантажоотримувача.

Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову в частині стягнення збитків в розмірі 327,64 грн. (судових витрат) з огляду на наступне.

Як зазначалося вище, у відповідності до приписів ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 04.03.2008 р. у справі № 37/645 сплатив ВАТ «Західенерго»20 964,64 грн. завданих збитків, 209,64 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, всього 21 292,28 грн.

У зв'язку з тим, що ці витрати позивач зазнав (поніс) внаслідок неналежного виконання відповідачем договірного зобов’язання (Договір № 32-07/2-ЕН від 04.05.2007 р.), такі підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у повному розмірі.

Відтак, судова колегія вбачає підстави для часткового скасування оскаржуваного рішення та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу задовільнити.

2.          Скасувати частково рішення Господарського суду Львівської області від 08.04.2010 р. у справі № 19/271 і в цій частині прийняти нове рішення.

3.          Позов ДП «Вугілля України»до ДП «Львіввугілля»в частині стягнення 327,64 грн. завданих збитків задоволити.

4.          Стягнути з ДП «Львіввугілля»(80000, Львівська область, Сокальський район, м. Сокаль, вул.Б.Хмельницького,26, ідентифікаційний код 32323256) на користь ДП «Вугілля України»(01601, м. Київ, Шевченківський район, вул.Б.Хмельницького,4, ідентифікаційний код 32709929) 327,64 грн. завданих збитків та 4,05 грн. державного мита.

5.          В решті рішення суду залишити без змін.

6.          Стягнути з ДП «Львіввугілля»(80000, Львівська область, Сокальський район, м. Сокаль, вул.Б.Хмельницького,26, ідентифікаційний код 32323256) на користь ДП «Вугілля України»(01601, м. Київ, Шевченківський район, вул.Б.Хмельницького,4, ідентифікаційний код 32709929) 51 грн. державного мита за перегляд судового рішення в апеляційному порядку.

7.          Місцевому господарському суду видати відповідні накази.

Ця постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                     Процик Т.С.

Суддя                     Дубник О.П.

Суддя                     Скрипчук О.С.