Постанова № 11824504, 19.10.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

19.10.10                                                                                           Справа № 2/62-1052

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді                              Юрченка Я.О.

суддів                                                  Давид Л.Л.

                                                            Якімець Г.Г.

розглянув апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Борщівської районної державної адміністрації, м.Борщів Тернопільської області

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 06.07.2010р.

у справі № 2/62-1052

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Тернопільобленерго», м.Тернопіль, в особі Борщівського району електричних мереж, м.Борщів Тернопільської області

до відповідача Управління праці та соціального захисту населення Борщівської районної державної адміністрації, м.Борщів Тернопільської області

про стягнення 739,15 грн.

За участю представників сторін:

позивача: Бойко Л.О.

відповідача: не з’явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 06.07.2010р. у справі № 2/62-1052 задоволено позов Відкритого акціонерного товариства «Тернопільобленерго», м.Тернопіль, в особі Борщівського району електричних мереж, м.Борщів Тернопільської області, та стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Борщівської районної державної адміністрації на користь позивача 739,15 грн. в відшкодування витрат за надані пільги по оплаті за електроенергію, на поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 26037310054 в філії –Борщівське відділення ВАТ «Ощадбанк»№ 6353 МФО 338749, код 22606281; 102 грн. в повернення сплаченого державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, на поточний рахунок № 260053000146 в ТОУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 338545, код 00130725.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване положеннями частини 4 ст.22 Закону України «Про міліцію», рішенням Конституційного Суду України № 10рп/2008 від 22.05.2008р. та тим, що відповідач незаконно ухиляється від відшкодування позивачеві шкоди, яку він поніс внаслідок надання колишнім працівникам міліції пільг по оплаті за електроенергію.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач у справі подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати з підстав порушення норм матеріального права, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Відповідач участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, про причини неявки не повідомив.

Відтак, виходячи з приписів ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, які є достатніми для вирішення спору по суті, за відсутності представника відповідача.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та представник позивача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Розглянувши доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, заперечення позивача, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Позивач звернувся в господарський суд з позовом до відповідача про стягнення 739,15 грн. шкоди, понесеної ним за період з лютого по травень 2010р. внаслідок відшкодування витрат за надані пільги по оплаті за електроенергію працівникам міліції, звільненим зі служби за віком, хворобою або вислугою років за період з лютого по травень 2010р.

Частиною 4 ст.22 Закону України від 20.12.1990р. № 565-XII «Про міліцію»із змінами, внесеними згідно із Законом України від 28.12.2007р.№ 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», передбачено, що працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-процентна знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива, в межах норм, встановлених законодавством.

Однак, зміни, внесені в Закон України «Про міліцію»підпунктом «а»підпункту 1 пункту 68 розділу II Закону України від 28.12.2007р. № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а саме слова в частині 4 ст.22 Закону України «Про міліцію»«в межах норм, встановлених законодавством», визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008.

Так, рішенням № 10рп/2008 від 22.05.2008р. Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення ст.67 розділу 1, пунктів 2-4, 6-8, 10-18 підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»та пункту 3 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»(п.2 резолютивної частини рішення) і зазначив, що вищезазначені положення втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення (п.5 резолютивної частини рішення).

Відтак, з 22.05.2008р. зміни, які були несені у ст.22 Закону України «Про міліцію»Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»втратили свою чинність. З наведеного випливає, що в часі існування спірних правовідносин частина 4 ст.22 Закону України «Про міліцію»діяла в наступній редакції: «працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-процентна знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива»

Заперечуючи позовні вимоги, відповідач вказує на норми, зазначені у постанові Кабінету Міністрів України № 879 від 01.08.1996р. «Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати». Однак, відповідачем не враховано, що дана постанова застосовується у тому випадку, коли в законі, яким надано пільгу, є посилання на норми споживання. Виходячи з Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008, стаття 22 Закону України «Про міліцію»не містить посилання на норми споживання.

З огляду на наведену позицію, Міністерство палива та енергетики України, в межах компетенції, наданої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 879 від 01.08.1996р. «Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати», листом від 17.12.2009р. № 32-01/6-29 на запит позивача надало роз’яснення щодо застосування норм, визначених вказаною постановою, в якому зазначило, що працівникам міліції та членам їх сімей надається 50% знижка по оплаті за всю спожиту електроенергію за місяць.

Безпідставним є покликання відповідача на програмне забезпечення Єдиного державного автоматизованого реєстру пільговиків, згідно з яким здійснюється нарахування пільг у відповідності до Закону України «Про міліцію»в межах норм пільгового споживання, оскільки в Законі України «Про міліцію»відсутнє вказане обмеження.

Відповідно до ст.17 Закону України від 16.10.1997р. № 575/97-ВР «Про електроенергетику»збитки енергопостачальників від надання пільг з оплати за спожиту електричну енергію окремим категоріям побутових споживачів відшкодовуються за рахунок джерел, визначених законодавчими актами, які передбачають відповідні пільги.

Відтак, позовні вимоги є обґрунтованими і правомірно задоволені судом першої інстанції.

Тому виходячи з наведеного в сукупності та того, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовано, обставин, які відповідно до ст.104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції в порядку ст.ст.33, 34 ГПК України апелянтом не доведено, а оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, таким, що прийнято у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачає.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Тернопільської області від 06.07.2010р. у справі № 2/62-1052 залишити без змін, апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Борщівської районної державної адміністрації, м.Борщів Тернопільської області - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя                                                                      Юрченко Я.О.

Суддя                                                                                          Давид Л.Л.

Суддя                                                                                          Якімець Г.Г.