Постанова № 11824390, 13.10.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

13.10.10 Справа № 5/46

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючої-судді Мурської Х.В.

суддів Давид Л.Л.

Кордюк Г.Т.

При секретарі судового засідання Куцик-Трускавецькій О.Б

розглянув матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця (надалі ФО- підприємець) ОСОБА_4 б/н від 12.08.2010 р.

на рішення Господарського суду Львівської області від 05.07.2010 року

у справі№ 5/46

за позовом: Львівського комунального підприємства (далі ЛКП) «Львівелектротранс», м.Львів

до відповідача-1: ФО-підприємця ОСОБА_4, с.Сокільники,

до відповідача-2: Акціонерного страхового товариства «Вексель», м. Київ

про стягнення 8813,01 грн.,

за участю представників

від позивача: ОСОБА_5 представник;

від відповідача 1: ОСОБА_6 представник;

від відповідача 2: не зявились.

Розпорядженням в.о.голови суду від 12.10.2010 р. у склад судової колегії внесено зміни, замість судді Якімець Г.Г. введено суддю Давид Л.Л.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.07.2010 року у справі № 5/46 позов задоволено. Стягнуто з ФО-підприємця ОСОБА_4 на користь ЛКП «Львівелектротранс»8813,01 грн. боргу, 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, зокрема, що оскільки винним у вчиненні ДТП, внаслідок якої позивачу завдано збитків на суму 8813,01 грн., є водій автобуса марки «БОГДАН», д.н.з. НОМЕР_3, що належить на праві приватної власності відповідачу-1, то останній, як володілець транспортного засобу, згідно ч. 1 ст. 1172 ЦК України зобовязаний відшкодувати завдану позивачу шкоду. Щодо відповідача-2, як страховика, то його визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Позивачу, як кредитору, розяснено, що законом передбачено першочергове право на задоволення вимог кредиторів саме за договорами страхування.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ФО-підприємець ОСОБА_4, відповідач 1 у справі, звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 05.07.2010 року у справі № 5/46 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного рішення не врахував те, що відповідно до ст. 37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»право на відшкодування шкоди належить потерпілому, тобто позивачу, а не відповідачу-1. Крім цього, суд першої інстанції в порушення вимог ст. 79 ГПК України не зупинив провадження у справі № 5/46 до вирішення Господарським судом м. Києва справи № 44/282-б чи до вирішення ліквідаційною комісією питань щодо відшкодування шкоди.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить оскаржуване рішення залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення з підстав його правомірності та обґрунтованості.

27 вересня 2010 р. від ліквідатора АСК «Вексель»надійшло клопотання (лист) про можливість розгляду апеляційної скарги без представника відповідача 2. Також зазначено, що грошові кошти ЛКП «Львівелектротранс»у розмірі 8813,01 грн. визнані ліквідатором АСТ «Вексель»та згідно п. в-1 ст. 31 та ст. 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»віднесені до першої черги задоволення.

У судовому засіданні представники позивача та відповідача 1 підтримали свої доводи.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню, а провадження у справі припиненню, з огляду на наступне.

ЛКП «Львівелектротранс»звернулося до Госопдарського суду львівської області з позовом до ЗАТ «ТК Ференц і К»про стягнення 8813,01 грн.

12 травня 2010 р. суд першої інстанції в порядку ст.ст. 24,27 ГПК України здійснив заміну неналежного відповідача - ЗАТ «ТК Ференц і К»на належного відповідача ФО-підприємця ОСОБА_4 та залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача АСТ «Вексель».

Ухвалою суду першої інстанції від 02.06.2010 р. за клопотання відповідача-1 третю особу у справі було залучено до участі у справі в якості співвідповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування.

Як встановлено постановою Пустомитівського районного суду Львівської області, 29.11.2009 р. о 09 год. 00 хв. ОСОБА_7, керуючи транспортним засобом марки Богдан, д.н.з. НОМЕР_1, по вул. Зеленій-Пасічна у м. Львові проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого скоїв зіткнення з тролейбусом ЛАЗ № 112. Вказаною постановою районного суду ОСОБА_7 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. (а.с. 7).

Відповідно до Звіту № 59/10 про оцінку тролейбуса ЛуАЗ № 112, складеного ДП «Експерт Сервіс Авто»в м. Львові (Сертифікат № 7379/08, виданий ФДМУ 04.07.2008 р.), вартість відновлювального ремонту зазначеного транспортного засобу складає 8813,01 грн. (а.с. 12-13).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_7 водій автобуса на момент здійснення ДТП перебував у трудових відносинах з ФО-підприємцем ОСОБА_4 відповідачем 1, що підтверджується трудовим договором між працівником і фізичною особою від 16.07.2008 р. (а.с. 24).

У відповідності до вимог ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Частина 2 ст. 1187 ЦК України передбачає відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності) володіє транспортним засобом.

Як вбачається з полісу № ВС/8240363 від 03.07.2009 р. обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, транспортний засіб марки Богдан д.н.з. НОМЕР_1 застрахований АСТ «Вексель»на випадок настання ДТП за участю цього транспортного засобу, поліс діє до 02.07.2010 р. (а.с. 33).

У відповідності до положень цивільного та господарського законодавства Страховик зобовязаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, постановою Господарського суду м. Києва у справі № 44/282-б від 18.05.2010 р. було визнано Боржника АСТ «Вексель»- банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру в порядку ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(а.с. 36). Позивач та відповідач-1 листами (від 04.06.2010 р. та від 02.06.2010 р.) зверталися до ліквідатора АСТ «Вексель»із кредиторськими заявами-вимогами на суму 9457 грн. (а.с. 34,41).

За таких обставин, суд першої інстанції в порушення норм процесуального права невірно дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з ФО-підприємця ОСОБА_4 8813,01 грн. боргу.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Відповідно до п. 55 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство»у разі звернення позивача із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство після винесення ухвали суду про порушення справи про банкрутство за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі пункту 2 частини першої статті 80 ГПК (також ч. 5 п. 8.13. Рекомендації Вищого господарського суду України від 04.06.2004 р. № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення невірно застосував норми процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення.

Відтак, судова колегія дійшла висновку про те, що прийняте рішення місцевого господарського суду у цій справі слід скасувати, а провадження у справі № 5/46 припинити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Судові витрати по розгляду справи слід покласти на відповідача -1.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд, П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу задоволити частково.

2.Рішення Господарського суду Львівської області від 05.07.2010 року у справі № 5/46 скасувати, провадження у справі № 5/46 припинити.

3.Стягнути з ФО-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь ЛКП «Львівелектротранс» (79012, м.Львів, вул.Сахарова, 2, код ЄДРПОУ 03328406) 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

5.Матеріали справи повернути місцевому господарському суду.

Головуючий суддя Мурська Х.В.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Кордюк Г.Т.