Постанова № 11823758, 05.10.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

05.10.10 Справа № 4/53-38

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого суддіЮрченка Я.О.

суддівДавид Л.Л.

Якімець Г.Г.

розглянув апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1

на рішення Господарського суду Волинської області від 11.05.2010р.

у справі № 4/53-38

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь-зерно-продукт», с.Липляни Ківерцівського району Волинської області

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1

про стягнення 7115,34 грн.

За участю представників:

позивача: не зявився

відповідача: не зявився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 11.05.2010р. у справі № 4/53-38 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь-зерно-продукт», с.Липляни Ківерцівського району Волинської області, та стягнуто з Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1, 5089 грн. основного боргу, 169,93 грн. річних, 155,53 грн. інфляційних, 174,18 грн. пені, 1526,70 грн. штрафу, 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

При прийнятті рішення місцевий господарський суд виходив з приписів ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.16, 258, 509, 526, 625 Цивільного кодексу України.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач у справі подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, неповного зясування обставин справи, та направити справу на новий розгляд, з мотивів, викладених в апеляційній скарзі. Зокрема апелянт покликається на те, що справу було розглянуто господарським судом за відсутності представника відповідача; заборгованість відповідача перед позивачем становить 3775 грн., оскільки відповідачем було сплачено позивачу 1314 грн., що стверджується платіжним дорученням № 64 від 16.04.2010р.

Сторони участі уповноважених представників в судовому засіданні не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, про причини неявки не повідомили.

Відтак, виходячи з приписів ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, які є достатніми для вирішення спору по суті, за відсутності представників сторін.

Розглянувши доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Волинь-зерно-продукт»звернувся в Господарський суд Волинської області з позовом до підприємця ОСОБА_3, в якій просить стягнути 7115,34 грн., в т.ч. 5089 грн. основного боргу, 169,93 грн. річних, 155,53 грн. інфляційних втрат, 174,18грн. пені, 526,70грн. штрафу.

Підставою звернення з позовом стало те, що 18.01.2010р. між ТзОВ «Волинь-зерно-продукт»та підприємцем ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу № 18/01/10-В-п, відповідно до умов якого позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 7089 грн. згідно з накладними № 14 від 20.01.2010р. на суму 5775 грн. та № 39 від 09.02.2010р. на суму 1314 грн. Однак в порушення умов п.3.5 договору, за яким розрахунки покупця з продавцем здійснюються шляхом оплати 100% вартості кожної партії товару на протязі 21 банківського дня з моменту поставки відповідної партії товару, відповідач оплату здійснив частково, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість станом на момент звернення з позовом в суд в сумі 5089 грн.

У відповідності до ст.173 Господарського кодексу України та ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо або утриматися від певної дії, а кредитор мас право вимагати від боржник виконання його обов'язку.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодекс України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичай ставляться.

У зв'язку з простроченням платежів, відповідачу відповідно до ст.ст.526, 546 549 ЦК України та п.п.7.3, 7.4 договору, за неналежне виконання договірних зобовязань та несвоєчасне проведення обов'язкових платежів позивачем нараховано 174,18 грн. пені та 1526,70 грн. штрафу. А також на підставі ст.625 ЦК України, згідно з якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів, нараховано 169,93 грн. - 20% річних та 155,53 грн. інфляційних втрат.

Однак, після звернення позивача з позовом до суду (13.04.2010р.) та порушення провадження у справі (ухвала від 16.04.2010р.), відповідачем було сплачено на користь позивача 1314 грн. за товар згідно з накладною № 39 від 09.02.2010р., про що апелянт подав суду доказ платіжне доручення № 64 від 16.04.2010р. Тому в частині позовної вимоги про стягнення 1314 грн. основного боргу провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Відтак, дійсна сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 3775 грн., що визнано апелянтом в апеляційній скарзі. Правильності нарахування сум пені, штрафу, річних та інфляційних відповідачем не спростовано.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає правомірним та погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позову та вбачає необхідність його задоволення в частині стягнення 3775 грн. основного боргу, 169,93 грн. річних, 155,53 грн. інфляційних втрат, 174,18 грн. пені, 1526,70 грн. штрафу.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, справу було розглянуто господарським судом за відсутністю відповідача, який не повідомлений належним чином про місце засідання суду, що є порушенням норм процесуального права та в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду відповідно до п.2 ч.3 ст.104 ГПК України.

Вимога апелянта про направлення справи на новий розгляд є процесуально неспроможною та задоволенню не підлягає.

Тому виходячи з наведеного в сукупності та керуючись ст.ст.44, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст.99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1 задоволити частково.

Скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 11.05.2010р. у справі № 4/53-38 та прийняти нове рішення, яким позов задоволити частково.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь-зерно-продукт»(Волинська область, Ківерцівський район, с.Липляни, вул.ЧервоноарміЙська, 22, код 31496816) 3775 грн. основного боргу, 169,93 грн. річних, 155,53 грн. інфляційних втрат, 174,18 грн. пені, 1526,70 грн. штрафу, 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині вимоги про стягнення 1314 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

Доручити Господарському суду Волинської області видати наказ відповідно до вимог ст.ст.116-117 ГПК України.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддяЮрченко Я.О.

СуддяДавид Л.Л.

СуддяЯкімець Г.Г.