Постанова № 11823741, 20.09.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

20.09.10                                                                                           Справа № 20/159

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Скрипчук О.С.,

Юрченка Я.О.,

при секретарі Горбач Ю.Б.,

за участю представників:

від ТзОВ «Автотехпром»–не з’явився

від ВАТ «Живиця»–не з’явився

Розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Живиця», б/н від 12.03.2010 року

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 25.02.2010 року (підписане 02.03.2010 року), суддя Кобецька С.М.

по справі № 20/159,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотехпром», м.Олександрія

до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Живиця», смт.Вигода

про стягнення 506644 грн.

за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства «Живиця», смт.Вигода

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотехпром», м.Олександрія

про заміну товару

в с т а н о в и в :

рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 25.02.2010 року по справі №20/159 первісний позов ВАТ «Живиця»задоволено, стягнено з ВАТ «Живиця»на користь ТзОВ «Автотехпром»- 506644 грн., з яких 415000 грн. –основного боргу, 50914 грн. –пені, 31955 грн. – інфляційних, 8775 грн. –3% річних. В задоволенні зустрічних позовних вимог ВАТ «Живиця»відмовлено.

Задовольняючи первісний позов суд виходив з того, що заборгованість ВАТ «Живиця»перед ТзОВ «Автотехпром»за отриманий товар (вуглелужний реагент дрібнодисперсійний) підтверджена матеріалами справи, підставна і підлягає до стягнення враховуючи положення ст.ст.527, 629, 712 ЦК України, ст.193 ГК України. Поряд з цим, суд беручи до уваги п.8.1 договору №45 від 15.06.2010 року, ст.ст.549, 625 ЦК України, вважає підставними заявлені до стягнення позивачем з відповідача: пеню, 3% річних та інфляційні. Судом відмовлено у задоволенні зустрічного позову ВАТ «Живиця»про заміну товару –неякісного вуглекислотного дрібнодисперсійного реагенту, з огляду на ч.2 ст.678, ст.687 ЦК України, п.2.2 договору №45 від 15.06.2010 року, із зазначенням того, що фактичне приймання ВАТ «Живиця»товару по якості здійснено із порушенням вимог Інструкції «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості»П-7, а відтак позивачем за зустрічним позовом не доведено поставку ТзОВ «Автотехпром»неякісного реагенту.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ВАТ «Живиця»подало апеляційну скаргу, в якій вказуючи на неправильне застосування норм матеріального права та на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26.03.2010 року по справі №20/159 скасувати, прийняти нове, яким зустрічний позов задоволити та зобов’язати ТзОВ «Автотехпром»замінити 105 тон неякісного реагенту, поставленого ВАТ «Живиця»згідно договору №45 від 15.06.2010 року. Первісний позов ТзОВ «Автотехпром»задоволити частково, стягнути з ВАТ «Живиця»на користь ТзОВ «Автотехпром»112600 грн. Зокрема, на думку скаржника, судом безпідставно взяті до уваги положення Інструкції П-7. Поряд з цим, апелянт звертає увагу на те, що господарським судом неправомірно відмовлено у задоволенні клопотання ВАТ «Живиця»про призначення судової експертизи щодо визначення відповідності якості реагенту дрібнодисперсійного. Оскільки, як зазначає скаржник, із 250 тон поставленого реагенту 105 тон неналежної якості, а відтак правомірними є вимоги ТзОВ «Автотехпром»про стягнення боргу в розмірі - 112600 грн. за поставлені 145 тон реагенту.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 26.03.2010 року прийнято зазначену апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 12.04.2010 року.

05.05.2010 року провадження у даній справі зупинено та призначено судову товарознавчу експертизу для встановлення якості реагенту отриманого ВАТ «Живиця»від ТзОВ «Автотехпром»по накладних: від 06.07.2009 року №0000047, №0000048, №0000049; від 07.07.2009 року №0000045; від 08.07.2009 року №0000050; від 10.07.2009 року №0000052 від 10.07.2009 року, №0000053, №0000054, проведення якої доручено - Львівському науково-дослідному інститутові судових експертиз. В зв’язку з поверненням Львівським НДІ судових експертиз матеріалів справи №20/159 без виконання вказаної ухвали суду, з підстав відсутності в інституті спеціалістів у цій галузі знань, 01.06.2010 року провадження у справі поновлено, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.06.2010 року.

Ухвалою суду від 14.06.2010 року провадження у справі зупинено та призначено судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручено - Одеському науково-дослідному інститутові судових експертиз. 21.07.2010 року на адресу суду від Одеського НДІ судових експертиз надійшов лист, в якому останній повертає матеріали справи №20/159 без виконання ухвали суду від 14.06.2010 року про призначення товарознавчої експертизи, у зв’язку з відсутністю в інституті спеціалістів відповідного фаху.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 03.08.2010 року провадження у справі №20/159 поновлено, справу призначено до розгляду на 16.08.2010 року. В судовому засіданні 16.08.2010 року розгляд справи відкладено до 20.09.2010 року.

Розпорядженнями голови Львівського апеляційного господарського суду склад судової колегії змінювався.

Представники сторін в судове засідання не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Від представника ТзОВ «Автотехпром»до суду 13.08.2010 року надійшов лист (вих.№310 від 13.08.2010 року), в якому останній повідомляє про сплату ВАТ «Живиця»платіжним дорученням №1 від 06.08.2010 року суми 461802 грн. в погашення заборгованості по договору №45 від 15.06.2010 року, а саме 415000 грн. –основного боргу, 31955 грн. –інфляційних втрат, 8775 грн. –3% річних, 5066 грн. –державного мита, 236 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 770 грн. –часткове погашення пені (з урахуванням листа ВАТ «Живиця»за вих.№155 від 12.08.2010 року щодо уточнення призначення платежу).

Поряд з цим, 13.08.2010 року від ВАТ «Живиця»до суду надійшли листи (вих.№№155,156 від 12.08.2010 року), в яких останнє вказує на погашення заборгованості перед позивачем за первісним позовом, платіжним дорученням №1 від 06.08.2010 року та просить суд припинити провадження у справі.

Щодо вказаних листів, колегією суддів відзначено, що апеляційним господарським судом перевіряється правильність рішення на дату його прийняття, в даному випадку дії сторони по здійсненню оплати заборгованості узгоджуються в процесі виконавчого провадження.

Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов’язковою, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за їхньої відсутності.

Суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Щодо первісного позову ТзОВ «Автотехпром»про стягнення із ВАТ «Живиця»: 506644 грн., з яких: 415000 грн. –основного боргу, 50914 грн. –пені, 31955 грн. –інфляційних, 8775 грн. –3% річних, слід зазначити наступне:

15.06.2009 року між ТзОВ «Автотехпром»(в тексті договору продавець) та ВАТ «Живиця» (в тексті договору – покупець) укладено договір поставки № 45, згідно умов якого, а саме п.1.1 продавець (позивач) зобов’язується виготовити та передати покупцю (відповідачу) в 2009р. вуглелужний реагент дрібнодисперсний - товар в кількості 250 тон.

На виконання умов вказаного договору позивач поставив, а відповідач отримав товар в кількості 250 тон на загальну суму 720000 грн., що підтверджується: рахунками-фактурами, видатковими накладними №РН-0000041 від 23.06.2009 року; №РН-0000042 від 26.06.2009 року; №РН-0000043 від 29.06.2009 року; №РН-0000047, №РН-0000048, №РН-0000049 від 06.07.2009 року; №РН-0000045 від 07.07.2009 року; №РН-0000050 від 08.07.2009 року; РН-0000052 від 10.07.2009 року; №РН-0000053, №РН-0000054 від 10.07.2009 року та довіреністю №000030 від 22.06.2009р.на отримання товару від ТзОВ «Автотехпром», видану Волочій О.І. (а.с. 11-22 т.1).

Пунктами 1.2, 3.1 договору передбачено, що покупець зобов’язується прийняти та оплатити вартість товару в зазначений строк. Оплата за товар здійснюється з відстрочкою платежу до 15.07.2009р., шляхом перерахування грошових коштів покупцем на розрахунковий рахунок продавця

Станом на момент подання позову та прийняття рішення судом заборгованість ВАТ «Живиця»перед «Автотехпром»за отриманий товар становила - 415000,00 грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із п.8.2 договору поставки №45 від 15.06.2009 року у випадку прострочки оплати покупцем всієї суми або її частини за поставлений продавцем товар, покупець оплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від неотриманої суми за кожен день прострочки, діючої в період за який нараховується пеня.

З огляду на наведене, правомірними є стягнені господарським судом із ВАТ «Живиця»на користь ТзОВ «Автотехпром»506644 грн., з яких 415000 грн. –основного боргу, 50914 грн. –пені, 31955 грн. –інфляційних, 8775 грн. –3% річних.

Щодо зустрічного позову ВАТ «Живиця»про заміну товару –неякісного вуглекислотного дрібнодисперсійного реагенту, поставленого ВАТ «Живиця»згідно накладних від 06.07.2009р. №0000047, від 06.07.2009р. №0000048, від 06.07.2009р. №0000049, від 07.07.2009р. № 0000045, від 08.07.2009р. № 0000050, від 10.07.2009р. №0000052, від 10.07.2009р. № 0000053, від 10.07.2009р. № 0000054 - на 105 тон, на протязі 20 днів з моменту набрання рішенням законної сили, колегією суддів відзначено наступне:

          Подаючи зустрічний позов ВАТ «Живиця»посилалось на порушення ТзОВ «Автотехпром»умов договору поставки №45 від 15.06.09р. та вимог діючого законодавства, внаслідок чого йому поставлено неякісну продукцію - а саме 105 тон неякісного вуглекислотного дрібнодисперсійного реагенту.

Як уже зазначено вище, згідно ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст.673 ЦК України встановлено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Відповідно до ч.1 ст.675 ЦК України продавець передає або зобов’язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. У ч.2 ст.678 ЦК України зазначено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов’язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з’явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором вимагати заміни товару. Продавець відповідає за недоліки товару , якщо покупець доведе , що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту ( ч.1 ст.679 ЦК України).

Згідно із ч.1 ст.268 ГК України якість товарів, що поставляється, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації , яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам, якщо сторони не визначають у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Частиною 4 вказаної статті передбачено, що постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом , який надсилається разом з товаром , якщо інше не передбачено в договорі.

У п.2.1 укладеного між сторонами договору поставки 45 від 15.06.2009 року встановлено, що якість товару повинна відповідачти технічними умовами ТУ 24.6-24709453-001-2001 і підтверджуватись сертифікатом якості продавця (ТзОВ «Автотехпром»). Пунктом 2.2 вказаного договору передбачено, що покупець (ВАТ «Живиця»має право пред’явити претензію по якості товару не пізніше 15-ти днів з дати отримання товару. Приймання товару по кількості та якості проводиться згідно з супровідними документами і сертифікатами (п.4.4. Договору).

Як встановлено судом, поставка товару здійснювалась на умовах самовивозу. Кожна партія оформлялась видатковими накладними та рахунками-фактурами. Якісь підтверджувалась сертифікатами якості (а.с. 50-51 ,56-57 т.1).

У статті 687 ЦК України передбачено, що перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу, зокрема , щодо якості товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Так як у договорі поставки не визначено порядок приймання товару по якості, суд правомірно в даному випадку застосував правила прийняття продукції за якістю визначені Інструкцією "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості" П-7, затвердженої постановою Держарбітражу при СМ СРСР від 25.04.1966р. , Технічних умов зі змінами У 24.6-24709453-001-2001.

Матеріалами справи підтверджено, що приймання ВАТ «Живиця»товару по якості, здійснено з порушенням вимог Інструкції "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості" П-7, зокрема пунктів 16,17,18,19,20,22,24,26,27,28,29,30,32,35,40. Зокрема, приймання продукції за якістю проводилось ВАТ «Живиця»за відсутності представника ТзОВ «Автотехпром». За результатами приймання товару по якості складено акти приймання продукції за якістю № 004, 005 , від07.07.09р., № 006 від 09.07.09 р.,№ 007 від 13.07.09 р., (арк. справи 74-93), однак згідно п.29 Інструкції передбачено складання акту про фактичну якість і комплектність продукції з певними вимогами до нього. Разом з тим, як встановлено судом відбір проб та заключення про невідповідність вуглелужного реагенту дрібнодисперсного вимогам Технічних умов здійснено лабораторією ТзОВ «Живиця Плюс», яка не атестована на проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду вуглелужного реагенту дрібнодисперсного, що вбачається із Свідоцтва про атестацію ( а.с.96-98 т.1).

З огляду на наведене, господарський суд правомірно прийшов до висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову, так як позивачем за зустрічним позовом поставку ТзОВ «Автотехпром» неякісного реагенту не доведено та не підтверджено належними і допустимими доказами.

Таким чином, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними. Поряд з цим, як уже зазначено вище та вказано сторонами у листах надісланих суду 13.08.2010 року, ВАТ «Живиця»платіжним дорученням №1 від 06.08.2010 року (після прийняття оскаржуваного рішення суду) сплатила ТзОВ «Автотехпром»461802 грн. в погашення заборгованості по договору №45 від 15.06.2010 року, а саме 415000 грн. –основного боргу, 31955 грн. –інфляційних втрат, 8775 грн. –3% річних, 5066 грн. –державного мита, 236 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 770 грн. –часткове погашення пені.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, суд,

постановив:

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 25.02.2010 року по справі №20/159 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Живиця»без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Скрипчук О.С.

Юрченко Я.О.