Постанова № 11823648, 06.10.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                                      

06.10.10                                                                                           Справа № 3/49-38

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді:                                                   Кордюк Г.Т.

Суддів Давид Л.Л.

                                                                                 Мурської Х.В.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД, м. Луцьк

на рішення господарського суду Волинської області від 07.07.2010р.

у справі № 3/49-38

за позовом відкритого акціонерного товариства "Савушкин продукт", м. Брест Республіка Білорусь

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД, м. Луцьк

про стягнення 144977,75 дол. США заборгованості, пені, суми інфляційних та процентів річних.

за участю представників сторін:

від позивача: Ковальчук О.С.- представник.

від відповідача – не з’явився

Права та обов’язки сторін, передбачені ст.22 Господарського процесуального кодексу України роз’яснено, заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Рішенням господарського суду Волинської області від 07.07.2010р. у справі №3/49-38 позов задоволено частково, стягнено з товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД (Україна м. Луцьк, вул. Єршова, 3, код ЄДРПОУ 21747631, банк ВАТ "Укрексімбанк", м. Луцьк, вул. Б. Хмельницького, 5, Bank Correspondent: CITIBANK N.A. New York, USA, Acc. 36083522, SWIFT: CITIUS33, Bank of beneficiary: JSC STATE EXPORT IMPORT BANK OF UKRAINE SWIFT: EXBSUAUX Beneficiary: "CASCADE-TRANSPORT" LTD LUTSK, UKRAINE, Acc 260060186248) на користь відкритого акціонерного товариства "Савушкин продукт" (Республіка Білорусь, м. Брест, вул. Янки Купали, 108, р/р 3012150075014 в БРО ОАО "Белвнешэкономбанк" м. Брест, вул. Пушкінська, 16/1, МФО 150501201, ОКПО 05882743, УНН 200030514, SWIFT: BELBBY2X branch Brest, Банк-корреспрондент: J.P.MORGAN CHASE BANK N.A., New York, SWIFT CODE: CHASUS33, Account: 001-1-907839) 122200 дол. США заборгованості та 1878,20 дол. США трьох процентів річних, а всього 124078,20 дол. США, 1240,78 дол. США в повернення витрат по сплаті державного мита та 201,98 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. В частині стягнення 12834,35 дол. США пені та 8065,20 дол. США інфляційних нарахувань в позові відмовлено.

Рішення мотивоване тим, зокрема, що враховуючи укладення між сторонами договору, відпуск позивачем на виконання його умов відповідачу товарів, отримання їх товариством з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, суд прийшов до висновку про підставність пред’явленого до відповідача позову щодо стягнення суми основної заборгованості 122200 дол. США, а також трьох процентів річних, які нараховані у відповідності та з дотриманням положень чинного законодавства України, відповідають фактичним обставинам справи та підлягають до задоволення в повному об’ємі.В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені та інфляційних, судом відмолено, оскільки п.81.1 договору не встановлює розміру та періоду нарахування, а інфляційні розраховуються щодо знецінення національної валюти, а не долара США.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, а саме в частині стягнення трьох процентів річних у розмірі 1878,20 доларів США, товариство з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД, м. Луцьк подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду у вказаній частині вимог скасувати, прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в частині стягнення трьох процентів річних у розмірі 1878,20 доларів США-відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовуються тим, що договором не передбачено право позивача стягувати проценти за користування чужими коштами, нарахування є невірне, оскільки не вказано дати від якої здійснено нарахування.

Представник позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги заперечив, з мотивів, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, та просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши пояснення повноважних представників позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи і прийняте по ній рішення, Львівський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав:

11 червня 2009 року між відкритим акціонерним товариством "Савушкин продукт", м. Брест Республіка Білорусь та товариством з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД, м. Луцьк Україна було          укладено договір на відпуск товарно-матеріальних цінностей за №23/2009 відповідно до п.1.1 якого, постачальник ВАТ "Савушкин продукт" зобов'язалось виробити та відпустити, а ТзОВ "Каскад-Транспорт" ЛТД, в свою чергу, прийняти та оплатити товарно-матеріальні цінності (масло коров'яче) виробництва ВАТ «Савушкин продукт», з метою вивозу з Республіки Білорусь.

Відповідно до п.1.2 договору, асортимент, кількість і ціна товару, узгоджується в додатках, які є невід»ємними від договору.

Додатком №1 від 11.06.2009р., №2 від від 15.06.2009р., №3 від 23.06.2009р. сторони узгодили кількість та вартість продукції.

На виконання умов зазначеного договору позивачем згідно товарно-транспортних накладних №3039022 від 16.06.2009р., №3029190 від 17.06.2009р., №1552822 від 25.06.2009р. та відповідних міжнародних товарно-транспортних накладних №№0013094, 0013098, 0013208 відпущено товариству з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД, а останнім прийнято товарно-матеріальних цінностей (масла коров’ячого) в кількості 60 тонн загальною вартістю 127200 дол. США .

Викладене підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи копіями та представленими додатково представником останнього в судовому засіданні оригіналами зазначених товарно-транспортних накладних, рахунками-фактурами від 16.06.2009р. №С01-022592, від 24.06.2009р. №С01-022707, довіреностями на отримання товарів серії ЯПИ №361834/326 від 12.06.2009р. та №361840/332 від 15.06.2009р. (а.с. 18-23, 40-43)

Згідно з п. 2.1 договору №23/2009 від 11.06.2009р. ТзОВ "Каскад-Транспорт" ЛТД зобов’язувалось проводити оплату за відпущений товар платіжними дорученнями в повному обсязі згідно рахунку-фактури впродовж п’яти банківських днів з дати відвантаження товару зі складу ВАТ "Савушкин продукт", вказаної в накладній.

Пунктом 2.2 договору №23/2009 передбачено обов’язок ТзОВ "Каскад-Транспорт" ЛТД проводити оплату відпущеного згідно зазначеного договору товару виключно в доларах США по безготівковому розрахунку із розрахункового рахунку товариства.

Проте, товариство з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД взяті на себе згідно договору №23/2009 від 11.06.2009р. зобов’язання в частині проведення з позивачем розрахунків по оплаті відпущеного товару (у строки, порядку та розмірах, визначених угодою) не виконало, вартість останнього в повному обсязі не оплатило у зв’язку з чим заборгувало відкритому акціонерному товариству "Савушкин продукт" 122200 дол. США. Зазначена сума заборгованості включає в себе загальну вартість відпущених товарно-матеріальних цінностей 127200 дол. США за мінусом здійснених оплат в розмірі 5000 дол. США.

Відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір на відпуск товарно-матеріальних цінностей №23/2009 від 11.06.2009р. з додатками №1 від 11.06.2009р., №2 від 15.06.2009р., №3 від 23.06.2009р. предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов’язання. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, відпуск позивачем на виконання його умов відповідачу товарів, отримання їх товариством з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, господарський суд прийшов до обґрунтованого висновку про підставність пред’явленого до відповідача позову щодо стягнення суми основної заборгованості 122200 дол. США.

Сума заборгованості 122200 дол. США повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами, визнається товариством "Каскад-Транспорт" ЛТД у підписаному з ВАТ "Савушкин продукт" 30.11.2009р. акті звірки взаємних розрахунків (а.с. 24-25).

Відповідно до пункту 8.1 договору №23/2009 від 11.06.2009р. сторонами було визначено, що за невиконання чи неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством країни відповідача та умовами дійсної угоди.

Враховуючи викладені положення договору позивачем безпідставно при зверненні до суду з позовом про стягнення суми заборгованості 122200 дол. США було включено до ціни позову вимоги щодо стягнення з відповідача пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за період прострочки платежів з 01.11.2009р. по 06.05.2010р., що становить 12834,35 дол. США, оскільки сторонами у п.8.1 договору №23/2009 від 11.06.2009р. не було визначено конкретної відповідальності відповідача перед позивачем за невиконання чи неналежне виконання умов угоди, в тому числі, й за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань в частині неоплати чи несвоєчасної оплати відпущених згідно угоди товарно-матеріальних цінностей, не встановлено розміру штрафних санкцій, порядку та термінів нарахування останніх і т.п. Судом також встановлено, що договір №23/2009 від 11.06.2009р., зокрема, в частині п. 8.1, недійсним чи зміненим не визнавався.

Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення суми інфляційних нарахувань господарський суд підставно прийшов до висновку, що останні не підлягають до задоволення з огляду на ті обставини, що у відповідності до Наказу Державного комітету статистики України №519 від 14.11.2006р. "Про затвердження Методологічних положень щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін" під індексом інфляції визначається знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги. В даному випадку позивачем не доведено встановленими Господарським процесуальним кодексом України засобами доказування факту знецінення долару США, тобто валюти, в якій виражене грошове зобов’язання відповідача перед позивачем і за якою обраховується сума основної заборгованості за договором №23/2009 від 11.06.2009р. Офіційний індекс інфляції, що розраховується та встановлюється Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні, а не долару США, по відношенню до іноземних валют.

Одночасно, господарський суд прийшов до вірного висновку про те , що позовні вимоги, що стосуються стягнення суми трьох процентів річних підставні, нараховані у відповідності та з дотриманням положень ст.625 ЦК України, які підлягають стягненню незалежно від вини боржника, період їх нарахування позивачем зазначено в розрахунку (а.с.10).

Однак, апеляційна інстанція вбачає, що рішення місцевого господарського суду належить змінити з наступних підстав.

Відповідно до ч.6 ст.84 ГПК України, в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення державного мита з бюджету.

Відповідно до ст.49 ГПК України, державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав- на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу- при частковому задоволенні позову- на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Задовольняючи позов частково та частково про відшкодування судових витрат в розмірі 1240,78 дол.США держмита та 201,98 грн. інформаційно-технічних витрат, місцевим господарським судом в резолютивній частині рішення не зроблено висновку щодо іншої суми судових витрат, що є порушенням ст.84 ГПК України, додаткове рішення в порядку ст.89 ГПК України не прийнято, а тому, рішення суду належить змінити.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 99, 101- 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.В задоволенні апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД, м. Луцьк відмовити.

2. Рішення господарського суду Волинської області від 07.07.2010р. у справі № 3/49-38 змінити, доповнити пунктом наступного змісту: «В іншій частині відшкодування судових витрат –відмовити».

4.В іншій частині рішення суду залишити без змін.

5.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку

6.Матеріали справи повернути в господарський суд Волинської області.

Головуючий-суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Мурська Х.В.