Ухвала суду № 118215583, 09.04.2024, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/4072/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2024 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Козирського Є.С.,

при секретарі Лисенко О.Д.,

розглянувши позовну заяву Акціонерного товариства «Сенс-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

17 липня 2023 року, представник АТ «Сенс Банк», назва якого згідно рішення позачергових зборів акціонерів АТ «Альфа Банк» від 12.08.2022 р. було змінено з АТ «Альфа Банк» на АТ «Сенс Банк» із затвердженням нової редакції статуту, звернувся до Овідіопольського райсуду Одеської області з даним позовом, в якому зазначив, що 13.03.2020 р. між позивачами та відповідачкою була укладена оферта на укладання угоди про надання кредиту № 501245570, відповідно до умов якої, банк зобов`язався надати позичальниці кредит в розмірі 224868,83 грн. під 32% річних на 48 місяців, а остання зобов`язалася належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту та сплатити відсотки за користування кредитними коштами, а також виконати всі інші зобов`язання в порядку та строки, визначені договором. Однак, всупереч вимогам кредитного договору, відповідачка не виконує взяті на себе договірні зобов`язання, у зв`язку з чим станом на 22.01.2023 р., її заборгованість перед позивачами становить 98350,54 грн., яку представник позивачів у позові просив стягнути з відповідача на свою користь на суму судового збору 2684 грн..

Заочним рішенням Овідіопольського райсуду Одеської області від 23.10.2023 р., ухваленому у даній справі, позов АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволений ; стягнуто з ОСОБА_1 на користьАТ «Сенс Банк»заборгованість за кредитним договором у розмірі 98350,54 грн. та судовий збір у сумі 2684 грн.

28.11.2023 року, відповідачка ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що про судове засідання по вказаній справі вона не сповіщалася належним чином, судової повістки з копією позову та додатками не отримувала, копію заочного рішення поштою не отримувала, дізнавшись про нього у мобільному додатку «Дія», після чого, через свого представника знайомилась з матеріалами справи в електронному виді, що підтверджується електронною заявою представника ОСОБА_2 про ознайомлення з матеріалами справи, а тому, на час ухвалення судом заочного рішення, вона була необізнана про надходження до суду вказаної позовної заяви, зі змістом позову та доданими до неї письмовими доказами, і відповідно була позбавлена процесуальної можливості на подачу відзиву на позов та реалізацію свого процесуального права, закріпленого нормами ЦПК України, ст. 129 Конституції України та ст. 6 ЄКПЛ приймати участь в судових засіданнях, заперечувати проти задоволення позову, заявляти клопотання, в тому числі щодо призначення справи до розгляду в загальному порядку з викликом сторін, надавати свої докази та висловити свою правову позицію з приводу незгоди з позовом, тобто було порушено рівність учасників судового процесу перед Законом, змагальність сторін та свобода в наданні суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, чим було порушено публічний характер судового розгляду, який є істотним елементом права на справедливий суд, а відкритість судового процесу, включає право особи бути заслуханою в суді, беручи до уваги, що вона заперечує проти позовних вимог і не визнає обставини, вказаних у позові, зокрема щодо наданого позивачами розрахунку заборгованості, про який вона не знала, адже вважає рішення суду в частині визначення суми боргу незаконним, а умови кредитного договору нікчемними з огляду на п. 32.8 Постанови ВП ВС від 13.07.2022 р. (справа № 496/3134/19). Крім цього, відповідачка у своїй заяві стверджує про недотримання судом положень ч. 1 ст. 186, ч. 1 ст. 255 ЦПК України в частині відкриття судом провадження у даній справі за умови наявності іншої справи у провадженні цього ж суду із спору між тими ж сторонами і про той, самий предмет спору з тих самих підстав, а саме справи № 509/3561/23 за позовом АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за тим самим кредитним договором № 501245570, провадження по якій булло відкрито суддею Овідіопольського райсуду Одеської області від 05.07.2023 р., тобто до відкриття провадження по цій справі 26.07.2023 р.

Так, рішенням Овідіопольського райсуду Одеської області по справі № 509/3561/23 від 02.10.2023 р., позов АТ «Сенс Банк» був задоволений та стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку борг у сумі 196663,65 грн., судовий збір 2949,95 грн., а всього 199613,60 грн. Обставини обох справа є ідентичними, як і мотивація і підстави обох позовів, що суперечить п. 6 ст. 3 ч. 3 ст. 509, ч.ч. 1,2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права та призвело до подвійного стягнення кредитного боргу та притягнення двічі до відповідальності за одне й те ж порушення.

09 січня 2024 року ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області заочне рішення Овідіопольського райсуду Одеської області від 23.10.2023 р. по справі за позовом АТ «СенсБанк» до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договором скасовано.

15 січня 2024 року вищевказану цивільну справу прийнято в провадження судді Овідіопольського районного суду Одеської області Козирського Є.С.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет із тих самих підстав..

У постанові Верховного Суду від 04 серпня 2021 року в справі № 146/318/20 (провадження № 61-11374св20) зроблено висновок, що позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Відповідно до вказаного необхідна наявність водночас трьох складових: тотожних сторін спору; тотожного предмета позову, тотожної підстави позову, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає розгляду таких позовів.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22 серпня 2018 року в справі № 372/2230/17-ц (провадження № 61-31594св18).

Судом встановлено, що Позивач допустив неодноразове звернення до суду щодо стягнення заборгованості за одним й тим самим кредитним договором за №501245570, внаслідок чого рішенням Овідіопольського райсуду Одеської області по справі № 509/3561/23 від 02.10.2023 р., позов АТ «Сенс Банк» був задоволений та стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку борг у сумі 196663,65 грн., судовий збір 2949,95 грн., а всього 199613,60 грн. Наразі рішення Овідіопольського райсуду Одеської області по справі № 509/3561/23 від 02.10.2023 р., перебуває на перегляді в Одеському апеляційному суді. Обставини обох справа є ідентичними, як і мотивація і підстави обох позовів.

З огляду на наведене, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 257 ЦПК України позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст.. 257 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Сенс-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк апеляційної скарги з дня її проголошення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення в поряду ч. 6 ст. 259 ЦПК України.

Суддя Є.С. Козирський