Рішення № 11819834, 18.10.2010, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" жовтня 2010 р.           Справа № 5/73. За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ТД “Комспект”, м. Київ

до закритого акціонерного товариства “Трансмост”, м. Чернівці

про стягнення заборгованості в сумі 62 957, 76 грн.

Суддя Дутка В.В.

Представники:

від позивача –Невмержицька Г.В.., довіреність від 01.01.2010р.

від відповідача –Шевчук Д.В., довіреність від 19.08.2010р.

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю “ТД “Комспект” звернулося з позовом до закритого акціонерного товариства “Трансмост”, м. Чернівці про стягнення заборгованості в сумі 62 957, 76 грн. за проданий товар.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем зобов’язань по оплаті вартості отриманого щебеню фракцій 40-70,0-200, 0-300 на суму 167230,56 грн. Відповідач сплатив за товар 105363 грн. у зв’язку з чим борг складає 61867,56 грн. та нараховані три проценти річних 783,09 грн., інфляційні 307,11 грн.

Ухвалами господарського суду від 14.09.2010р., від 05.10.2010 року розгляд справи відкладався.

У судове засідання представник відповідача подав докази сплати основного боргу в сумі 61867,56 грн., згідно платіжного доручення від 18.10.2010. №2444 у зв’язку з чим представник позивача просив задовольнити позовні вимоги про стягнення трьох процентів річних та інфляційних.

Представник відповідача не надав заперечень по суті позовних вимог.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи суд встановив таке.

У період з липня по вересень 2007р. позивач відвантажив відповідачеві щебінь фракцій 40-70,0-200, 0-300 на суму 167230,56 грн., що підтверджено накладними.

Відповідач частково оплатив вартість отриманого товару в сумі 105363 грн., що засвідчують виписки з банківського рахунку.

Згідно зі ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Проаналізувавши матеріали справи, суд встановив, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов’язання які мають ознаки договору купівлі-продажу, згідно якого, в силу вимог ст.655 ЦК України, одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами, а зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У зв’язку з частковою оплатою вартості отриманого товару, позивач звернувся до відповідача з вимогою від 18.02.2010р. про сплату 61867,56 грн. заборгованості, яка отримана відповідачем 22.02.2010р., згідно повідомлення про вручення поштового відправлення.

Однак, відповідач на день звернення з позовом борг не погасив.

Після порушення провадження у справі, а саме 18.10.2010р., відповідач сплатив основний борг в сумі 61867,56 грн. у зв’язку з чим провадження в цій частині підлягає припиненню за відсутності предмета спору між сторонами на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

За прострочення виконання грошового зобов’язання в розмірі 61867,56 грн., згідно ст. 625 ЦК України, нарахування трьох процентів річних у розмірі 783,09 грн., інфляційні 307,11 грн. є обгрунтованим, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судові витрати покладаються на відповідача з вини якого спір безпідставно доведено до вирішення в судовому порядку.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, п.1-1. ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з закритого акціонерного товариства “Трансмост”, м. Чернівці, вул.Гагаріна, 4, код 14262749, на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ТД “Комспект”, м. Київ, вул.Деревообробна, буд.12, блок 1, офіс 2К01, код 34288118, три процента річних 783,09 грн., інфляційні 307,11 грн., державне мито 629,58 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236 грн.

3.Припинити провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 61867,56 грн. за відсутності предмета спору між сторонами.

Суддя                                         В.В.Дутка

Повне рішення складено 18.10.2010р.