Рішення № 11818763, 02.12.2009, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2009 р.           Справа № 3/184. За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Шевченківський завод продтоварів», м. Київ

до малого приватного підприємства «Сталлер-Чернівці», м. Чернівці

про стягнення заборгованості –104209,74 грн.

Суддя О.В. Гончарук

Представники:

Від позивача –не з’явився

Від відповідача –Клем Р.Ф., довіреність від 02.12.2009 року

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю «Шевченківський завод продтоварів»звернулось до малого приватного підприємства «Сталлер-Чернівці»з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 114238,72 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наявністю між сторонами господарських відносин предметом яких є постачання пластівців, борошна, цукру, крупи та іншого товару. Правові відносини з постачання вказаної номенклатури товарів, зазначає позивач, було закріплено договором постачання продукції № 19-09 від 26.03.2009 року, а попередньо сторони керувались умовами договору поставки №2/01 від 02.01.2008 року. При укладенні договору постачання продукції № 19-09 від 26.03.2009 року, продовжує позивач, сторони в п. 11.1. узгодили суму заборгованості в розмірі 104641,85 грн. по попередньому договору, а також обумовили термін сплати заборгованості по ньому.

На умовах передбачених договором, наголошує позивач, ним здійснено поставку товару на загальну суму 39934,17 грн. Проте, відповідачем свої зобов’язання за договором, виконано частково: з врахуванням заборгованості за договором поставки №2/01 від 02.01.2008 року, сплачено тільки 63000 грн.

Таким чином, станом на 07.10.2009 року, позивач просив стягнути з відповідача 81576,02 грн. основного боргу та нарахованих на дану заборгованість 9985,78 грн. пені та 22676,92 грн. плати за користування коштами.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області порушено провадження у справі з призначенням розгляду справи на 02.11.2009 року.

Ухвалою від 02.11.2009 року прийнято до розгляду зменшені позовні вимоги. Відтак, сума позову становить 104209,74 грн., з яких 71576,02 грн. основного боргу, 9977,78 грн. пені та 22656,37 грн. плати за користування коштами.

Крім того, ухвалою від 02.11.2009 року, у зв’язку з неявкою представника відповідача у судове засідання, розгляд справи відкладено на 02.12.2009 року.

На день вирішення спору, 02.12.2009 року, належним чином повідомлений позивач, явку свого представника не забезпечив.

Водночас, від представника позивача надійшло клопотання зі змісту якого вбачається, що позивач наполягає на задоволенні позовних вимог, а також просить суд взяти до уваги факт погашення відповідачем 4000 грн. в добровільному порядку.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача заявлені до позивача позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд встановив.

26.03.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Шевченківський завод продтоварів»та малим приватним підприємством «Сталлер-Чернівці» укладено договір постачання продукції за №19-09 (надалі - Договір) згідно умов якого позивач зобов`язався здійснювати відповідачу поставку товару, а відповідач –прийняти та оплатити вартість цього товару.

Разом з тим, сторони у Договорі обумовили особливі умови не пов’язані з поставкою товару за цим Договором, а саме відповідно до п.п. 11.1 Договору відповідач зобов'язався оплатити позивачу заборгованість за іншим договором –договором поставки №2/01 від 02.01.2008 року в розмірі 104642,00 грн., з дотриманням слідуючого графіка:

- з 30.03.2009 року по 03.04.2009 року - 7500 грн.;

- з 06.04.2009 року по 10.04.2009 року –7500 грн.;

- з 13.04.2009 року по 17.04.2009 року - 7500 грн.;

- з 20.04.2009 року по 24.04.2009 року - 7500,00 грн.;

- з 27.04.2009 року по 01.05.2009 року - 10000 грн.;

- з 04.05.2009 року по 08.05.2009 року - 10000 грн.;

- з 11.05.2009 року по 15.05.2009 року - 10000,00 грн.;

- з 18.05.2009 року по 22.05.2009 року - 10000 грн.;

- з 25.05.2009 року по 29.05.2009 року - 10000 грн.;

- з 01.06.2009 року по 05.06.2009 року –10000 грн.;

- з 08.06.2009 року по 12.06.2009року - 14641,85 грн.

Як вбачається з матеріалів справи і не заперечується самим сторонами, позивачем, на виконання умов Договору, поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 39934,17 грн. Беручи до уваги наявність у відповідача заборгованості у розмірі 104641,85 грн., у нього виникли зобов’язання по оплаті відповідачу вартості товару на загальну суму 144576,02 грн., за який відповідач розрахувався частково –на суму 63000 грн.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що зобов`язання за Договором, відповідачем належним чином не виконано, внаслідок чого у нього виник основний борг, який, станом на день розгляду справи (з урахуванням зменшення позовних вимог та погашення заборгованості, здійсненої відповідачем після порушення провадження у справі (4000 грн. –04.11.2009 року), становить 67576,02 грн.

Відповідно до частини 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Факт поставки і отримання покупцем товару підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних, та актами звірки.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України).

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог щодо стягнення основної заборгованості у розмірі 67576,37 грн.

Крім того, відповідно до умов п.п. 6.2 Договору, відповідачу нараховано пеню, у розмірі 9977,35 грн., що узгоджується з вимогами частини третьої статті 549 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких умов правомірним є нарахування позивачем 22656,37 грн. п’ятдесяти процентів річних.

Отже, позовні вимоги, підлягають частковому задоволенню: з відповідача слід стягнути 67576,37 грн. основного боргу, 22656,37 грн. п’ятдесяти процентів річних та 9977,35 грн. пені.

Провадження у справі в частині стягнення 4000 грн. заборгованості слід припинити на підставі пункту 11 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати належить стягнути з відповідача з вини якого спір доведено до розгляду у господарському суді.

Враховуючи викладене, керуючись пунктом 11 частини 1 статті 80, статтями 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, с у д –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з малого приватного підприємства «Сталлер-Чернівці», (м. Чернівці, вул. Південно-Кільцева, 29/258, код 32137578) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Шевченківський завод продтоварів» (Київська область, Броварський район, село Шевченкове, вул. Шкільна, 31, код 31252267) 100209,74 грн. заборгованості, 114239 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині задоволення решти позовних вимог провадження у справі припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя                                         О.В. Гончарук