Ухвала суду № 118175631, 15.03.2024, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 308/10785/22

Провадження № 1-кп/302/21/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2024 рокусмт.Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області у складі:

Головуючого - судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Міжгір`я кримінальне провадження відносно: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, має на утриманні трьох малолітніх дітей, працюючого лісничим Запереділянського лісництва ДП «Міжгірьке лісове господарство», зареєстрованого за адресою: с.Городище Рівненського району Рівненської області, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368, ч.2 ст.191, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Міжгірського районного суду Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження, яке надійшло за підсудністю, визначеною ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 27.10.2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022070000000061 від 04 травня 2022 року за обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368, ч.2 ст.191, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України.

07.03.2024 року до суду надійшло письмове клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження. В обґрунтування поданого клопотання обвинувачений посилається на ті обставини, що в ході ознайомлення з матеріалами досудового розслідування в порядку ст.290 КПК України та подальшого судового розгляду виявлено обставини, які є підставою для закриття кримінального провадження. Та вказує, що згідно ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.05.2022 року надано дозвіл на проведення стосовно нього, ОСОБА_4 , негласних слідчих (розшукових) дій. Вказану ухвалу було розсекречено 22.07.2022 року. Та як вказує обвинувачений, органом досудового розслідування одразу після внесення відомостей до ЄРДР вчинялися дії з провокації злочину ,а саме спонукання громадянина ОСОБА_7 до пропозиції надання неправомірної вигоди. Жодних інших матеріальних носіїв інформації, які б можна було розцінити як доказ його винуватості у інкримінованих ОСОБА_4 діях, матеріали справи не містять. Суду не надано органом досудового розслідування оригінальних носіїв інформації про результати НРСД, які б підтверджували наявність у його діях ознак кримінального правопорушення. Також матеріали кримінального провадження не містять матеріальних доказів існування знаряддя злочину, а саме грошових коштів, які на думку сторони обвинувачення, могли б бути предметом злочину. Отже, відсутність оригіналів чи заздалегідь помічених грошових коштів у матеріалах справи фактично доводять, на думку ОСОБА_4 , його невинуватість. Також вважає, що питання повернення речових доказів може бути розглянуто судом до ухвалення у справі рішення, у зв`язку з чим обвинувачений ОСОБА_4 звертається до суду з клопотанням, в якому просить на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого за ч.3 ст.368 КК України, речові докази: мобільний телефон, печатку ФОП ОСОБА_8 просить повернути власникам (т.3 а.с.130-131).

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтримав подане ним 07.03.2024 року клопотання, та просить задовольнити за наведеними у ньому підставами та обґрунтуваннями.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав у повному обсязі клопотання підзахисного та просить задовольнити.

Прокурор просить відмовити в задоволенні клопотання обвинуваченого ,посилаючись на його необґрунтованість та вказує, що клопотання є передчасним, оскільки судове слідство у даному кримінальному провадженню на теперішній час триває.

Представник потерпілого ДП «Ліси України» в судове засідання повторно не з`явився, про день та час його проведення був повідомлений судом своєчасно та належним чином, проте про причини неявки суду не повідомлено, документів на підтвердження поважності причин неявки суду не надано.

Вислухавши в судовому засіданні пояснення обвинуваченого ОСОБА_4 в обґрунтування поданого ним клопотання, думку захисника адвоката ОСОБА_5 , думку прокурора, оглянувши матеріали кримінального провадження № 308/10785/22, ознайомившись з поданим ОСОБА_4 клопотанням, викладеним в редакції від 07.03.2024 року, суд вважає, що клопотання задоволенню не підлягає з тих підстав, що судовий розгляд у даному кримінальному провадженні не завершено, та згідно раніше обраного судом порядку та обсягу дослідження доказів по даному кримінальному провадженню судом досліджуються письмові документи та здійснюється відтворення носії інформації, доданих до протоколів слідчих дій, раніше заявлені стороною обвинувачення свідки до теперішнього часу не допитані, судове слідство наразі триває, а тому в задоволенні клопотання сторони захисту, заявлене обвинуваченим ОСОБА_4 , про закриття кримінального провадження на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України слід відмовити з вищенаведених підстав, за передчасністю.

Крім того, з матеріалів кримінального провадження №308/10785/22 вбачається, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.06.2022 року задоволено клопотання слідчого та накладено арешт у кримінальному провадженні № 42022070000000061 від 04.05.2022 року на майно, у тому числі: мобільний телефон «iPhone 12 mini» IMEI 1 НОМЕР_1 , IMEI 2 НОМЕР_2 , з сім-картою оператора мобільного зв`язку «Київстар» НОМЕР_3 , печатку ФОП « ОСОБА_8 » Вказана ухвала слідчого судді учасниками кримінального провадження не оскаржена (т.2 а.с.135-138).

Постановою старшого слідчого Шостого слідчого відділу ТУ ДБР ОСОБА_9 від 28.05.2022 вказані предмети визнано речовими доказами по справі, та копія цієї постанови міститься в матеріалах даного кримінального провадження (т.2 а.с.126-128).

За змістом ст.170 ч.1 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною другою цієї ж статті регламентовано, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Положеннями ч.3 ст.170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

За приписами статті 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Згідно з абз.2 ч.1 ст.174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба чи арешт накладено необґрунтовано.

Статтею 174 ч.4 КПК України регламентовано, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема у випадку якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

З вищевказаної ухвали слідчого судді від 02.06.2022 року вбачається, що при вирішенні питання про накладення арешту, слідчим суддею було встановлено, що вилучені під час проведення слідчих дій вказані вище предмети мають значення речових доказів у кримінальному проваджені №42022070000000061, оскільки такі містять на собі сліди вчиненого злочину та відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, та такі можуть бути використані органом досудового розслідування для доказування обставин даного кримінального правопорушення. Та, відповідно, метою арешту майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Отже, оскільки належний обвинуваченому ОСОБА_4 мобільний телефон «iPhone 12 mini» з сім-картою оператора мобільного зв`язку «Київстар» НОМЕР_3 , а також печатка ФОП « ОСОБА_8 » є речовими доказами у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368, ч.2 ст.191, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України та враховуючи, що на вказане вище майно накладений арешт саме з метою забезпечення їх збереження, як речових доказів у даному кримінальному провадженні, тому суд вважає, що на даний час відсутні підстави для повернення обвинуваченому ОСОБА_4 речового доказу (арештованого майна) у виді мобільного телефону «iPhone 12 mini» з сім-картою оператора мобільного зв`язку «Київстар» НОМЕР_3 та печатки ФОП « ОСОБА_8 », яка ОСОБА_4 взагалі не належить.

Крім того, ч.4 ст.174 КПК України регламентовано, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема у випадку якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Відмовляючи в задоволенні даного клопотання, суд враховує, що відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч.1 ст.131 КПК України).

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).

Таким чином, на підставі вищенаведеного, вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає клопотання обвинуваченого задоволенню не підлягає у повному обсязі з урахуванням вищенаведених підстав та суд вважає, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 є необґрунтованим та передчасним: судовий розгляд у даному кримінальному провадженні не завершено, судове слідство наразі триває, вказані предмети (майно) визнані речовим доказом у даному кримінальному провадженні та арешт майна на мобільний телефон на печатку ФОП « ОСОБА_8 » є заходом забезпечення кримінального провадження, а тому на даний час в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 слід відмовити за вищевикладеними підставами.

Керуючись ст.ст. 98, 100, 131, 132, 350, 369, 284, 376 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про закриття кримінального провадження на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України та повернення обвинуваченому речових доказів - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Міжгірського районного суду

Закарпатської області ОСОБА_10