Рішення № 11816329, 19.10.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2010 рокуСправа №18/1589

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача Вишник Д.С. представник за довіреністю,

Козир М.О. - представник за довіреністю,

від відповідача ОСОБА_3 - особисто,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом відкритого акціонерного товариства “Черкаське хімволокно” в

особі відокремленого підрозділу “Черкаська ТЕЦ”, м. Черкаси

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3,

м. Черкаси

про стягнення 2 615 грн. 41 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося відкрите акціонерне товариство “Черкаське хімволокно” в особі відокремленого підрозділу “Черкаська ТЕЦ” до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в розмірі 2615 грн. 41 коп., у звязку з неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01 грудня 2009 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 12 серпня 2010 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 31 серпня 2010 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 05 жовтня 2010 року за клопотанням представника позивача на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України було продовжено строк розгляду спору до 26 жовтня 2010 року.

Справа розглядається після відкладення.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд позов задовольнити повністю.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву від 30 серпня 2010 року та додатках до відзиву від 30 вересня 2010 року та від 04 жовтня 2010 року. Зокрема, відповідач зазначав, що опалення приміщення магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 позивачем здійснювалося неналежним чином. На неодноразові звернення до позивача з приводу недостатнього опалення приміщення, які були в складі колективних звернень мешканців всього підїзду, були залишені останнім без уваги. Також відповідач зазначав, що обстеження фахових організацій свідчать про дійсно існуючі проблеми в системі опалення будинку, що знаходиться за вищевказаною адресою, а саме: самовільне втручання мешканців будинку в систему опалення і опосередковано підтверджують відсутність теплової енергії в системі опалення приміщення магазину.

В судовому засіданні, яке відбулося 19 жовтня 2010 року було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/1589.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 01 грудня 2009 року між відкритим акціонерним товариством “Черкаське хімволокно” в особі відокремленого підрозділу “Черкаська ТЕЦ” (енергопостачальна організація) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (споживач) було укладено договір №738 про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Договір укладався на строк по 31 грудня 2009 року, проте строк дії договору сторонами пролонговано на підставі п. 10.4 договору.

Відповідно до п. 1.1. договору енергопостачальна організація взяла на себе зобовязання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді, а споживач зобовязався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Як зазначено в позовній заяві, позивачем на виконання умов договору в період з 01 грудня 2009 року по 01 травня 2010 року було відпущено відповідачу теплову енергію в кількості 6,73 Гкал, за тарифом 323 грн. 85 коп. за 1 Гкал. + 20% ПДВ на суму 2 615 грн. 41 коп.

Згідно п. 2.1. договору теплова енергія постачається споживачу орієнтовно в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби:

-опалення в період опалювального сезону;

-гаряче водопостачання протягом року.

Фактичне споживання теплової енергії за звітний період визначається на підставі показників приладів обліку.

В додатку №1 до договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №738 від 01 грудня 2009 року вказано, що енергопостачальна організація постачає споживачу теплову енергію в гарячій воді в межах: максимальне теплове навантаження Q=0,005 Гкал/год., в тому числі опалення Q=0,004 Гкал/год., гаряче водопостачання Q=0,001 Гкал/год. Тариф, який діє на момент заключення договору складає 338 грн. 62 коп. ( з ПДВ) за 1 Гкал.

Відповідно п. 5.1. договору облік споживання теплової енергії проводиться:

-розрахунковим способом (до встановлення приладів обліку),

- по приладах обліку.

Позивачем неодноразово надавалися суду розрахунки обсягу постачання теплової енергії відповідачу. Так, згідно останнього розрахунку обсягу постачання теплової енергії позивач поставив відповідачу теплову енергію в обсязі 6,63 Гкал, в тому числі: в грудні 2009 року -1,51 Гкал, в січні 2010 року 1,63 Гкал, в лютому 2010 року 1,28 Гкал, в березні 2010 року 1,47 Гкал та за 15 днів квітня 2010 року 0,74 Гкал.

При цьому, слід зазначити, що починаючи з січня 2010 року кількість спожитої теплової енергії на гаряче водопостачання здійснювалось з урахуванням показників приладу обліку.

Як вбачається з позовної заяви та останнього розрахунку обсягу постачання теплової енергії, позивачем було зазначено тариф в розмірі 388 грн. 62 коп., проте в додатку №1 до договору розмір тарифу складає 338 грн. 62 коп. (з ПДВ) за 1 Гкал.

Згідно п. 4.2.3 енергопостачальна організація зобовязана повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації про зміну тарифів. У разі зміни тарифів, внесення відповідних змін до цього договору (додатку 1 до договору) не є обовязковим.

В судовому засіданні було зясовано, що в газеті “Місто” від 25 лютого 2009 року було опубліковано про зміну тарифів щодо оплати теплової енергії в розмірі 388 грн. 62 коп., в звязку з чим позивач нараховував вартість поставленої теплової енергії з урахуванням зміненого тарифу.

Відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Оскільки встановлення тарифу на рівні 388 грн. 62 коп. відбулося до укладення сторонами договору від 01 грудня 2009 року № 738 про постачання теплової енергії, нарахування вартості поставленої теплової енергії згідно тарифу 388 грн. 62 коп. є необгрунтованим, в звязку з тим, що в договорі сторони визначили тариф в меншому розмірі, а саме: 338 грн. 62 коп. (з ПДВ) за 1 Гкал.

Змін до договору сторони не вносили, умови даного договору є чинними, і в установленому законом порядку не визнані недійсними.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно п. 6.2 договору розрахунки здійснюються шляхом перерахування на поточний рахунок енергопостачальної організації коштів згідно додатку 1 (показань приладу обліку) не пізніше 10 (десятого) числа наступного за розрахунковим місяця.

Отже, відповідач повинен був оплатити вартість спожитої теплової енергії до 10 січня 2010 року за спожиту теплову енергію в грудні 2009 року, до 10 лютого 2010 року за спожиту теплову енергію в січні 2010 року, до 10 березня 2010 року за спожиту теплову енергію в лютому 2010 року, до 10 квітня 2010 року за спожиту теплову енергію в березні 2010 року та до 10 травня 2010 року за спожиту теплову енергію в квітні 2010 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Що стосується заперечень відповідача про те, що позивачем здійснювалося недостатнє опалення приміщення магазину, судом встановлено наступне:

Відповідно до ст.18 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо.

Представник виконавця повинен з'явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором.

Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі.

Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій.

Спори щодо задоволення претензій споживачів вирішуються в суді. Споживач має право на досудове вирішення спору шляхом задоволення пред'явленої претензії.

У разі встановлення за результатами аналізу факту погіршення нормованих показників якості води, витрати споживача, які він здійснив при оплаті вартості проведення аналізу води, підлягають компенсації за рахунок виконавця/виробника.

Проте належних доказів, з урахуванням вимог Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, щодо неналежного виконання позивачем умов договору № 738 від 01 грудня 2009 року відповідачем суду надано не було.

Крім того в матеріалах справи міститься копія акту від 09 лютого 2010 року обстеження будинку за адресою АДРЕСА_2 по стояку кв. 36 60, згідно якого температура у вищевказаному будинку відповідає санітарним нормам.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст.ст.33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за спожиту теплову енергію.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню в судовому порядку 2245 грн. 05 коп. (6,63 Гкал х 338 грн. 62 коп. за 1 Гкал.) боргу за спожиту теплову енергію, а в решті вимога позивача про стягнення 370 грн. 36 коп. боргу є необґрунтованою, у звязку з чим в позові в цій частині слід відмовити.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь відкритого акціонерного товариства “Черкаське хімволокно” в особі відокремленого підрозділу “Черкаська ТЕЦ”, просп. Хіміків, 76, м. Черкаси, ідентифікаційний код 33282969, п/р 260083102002 в ЧФ АБ “Енергобанк”, МФО 354488 2 245 грн. 05 коп. заборгованості, 87 грн. 56 коп. витрат на сплату державного мита та 202 грн. 58 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

3.В решті вимог в позові відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Суддя А.В.Васянович

Повний текст судового рішення підписано 21 жовтня 2010 року.