Рішення № 11816148, 12.10.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          12 жовтня 2010 року                                                            Справа №06/1600

          Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Анісімова І.А., при секретарі судового засідання Миколаєць О.І.

у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка,307

за участю представників сторін

від позивача: не з’явився,

від відповідача: не з’явився,

розглядає справу:

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт "ВИ"

до приватного підприємства "Щедрий дім"           

про стягнення 52 919 грн. 35 коп.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено вимогу про стягнення –52919 грн. 35 коп., у тому числі:46 916 грн. 85 коп. боргу у вигляді неоплаченого відповідачем вартості придбаного у позивача товару, 4691 грн. 68 коп. штрафу, 1310 грн. 82 коп. пеня за прострочення платежу.

До прийняття рішення по справі позивач подав довідку від 24.09.2010 якою уточнив позовні вимоги та просить стягнути 45910 грн. 00 коп. боргу, 1310 грн. 82 коп. пені та 4 691грн. 68 коп. штрафу. Позивач повідомив, що частина боргу в сумі 1006 грн. 85 коп. відповідачем перерахований.

Відзиву на позов до суду не надійшло.

Представник відповідача в засідання не з’явився, поважності причин неявки не повідомив. Відповідач був належним чином повідомлений про місце і час засідання суду.

Наявні у справі матеріали дозволяють розглянути її за відсутності відзиву на позов.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, дослідивши усі обставини, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

31.03.2010 між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № 80.

У відповідності з цим договором Постачальник (позивач) зобов’язується поставити, а Покупець (відповідач) прийняти і оплатити кондитерські вироби (товар) по цінах, в асортименті та кількості у відповідності відвантаженої накладної на кожну партію товару, що є невід’ємною частиною договору.

Згідно п. 6.1 договору Покупець здійснює оплату товару з відстрочкою платежу 21 календарний день з дати поставки товару. Датою поставки товару є дата, вказана Покупцем у відвантажений (приймально-здавальних) документах Постачальника у день отримання товару.

Згідно п. 8.2 договору у разі порушення строків оплати, Постачальник вправі стягнути з Покупця штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості, якщо заборгованість строків оплати складає вище 20 календарних днів, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми несвоєчасної оплати товару.

Позивач повністю виконав умови договору, здійснив поставку товару по видаткових накладних № РН-СТ-000692 від 13.04.2010, № РН-СТ-000730 від 20.04.2010, № РН-СТ-000466 від 29.04.2010, № РН-СТ-000658 від 07.04.2010 згідно довіреностей № 37, № 39, № 40, № 43 на загальну суму 51451 грн. 25 коп.

Відповідач прийняв товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у видаткових накладних. Накладні підписані уповноваженим представником відповідача.

Відповідач свої зобов’язання по договору належним чином не виконав. Оплату отриманого товару провів частково в сумі –4534 грн. 75 коп.

На день подання позову згідно розрахунку позивача недоплата основного боргу становить –46916 грн. 50 коп.

24.09.2010 відповідач надав суду довідку якою повідомив, що станом на 24.09.2010 борг становить 45910 грн. 00 коп.

Розрахунок позову відповідачем не оспорено. Факт отримання товару підтверджено видатковими накладними, довіреністю та частковою оплатою наявним в матеріалах справи.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки Продавець (Постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність Покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використання, а Покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

В силу ч.1 ст. 218 ГК України, підставою для застосування господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 6 ЦК України встановлена свобода договору, яка може проявлятися у тому, що сторони у договорі можуть відступити від положень актів законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Частина 2 ст. 551 ЦК України передбачає, що розмір неустойки встановлюються договором або актом цивільного законодавства, при цьому розмір неустойки, встановлені законом, може бути збільшені у договорі: сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого акту цивільного законодавства, крім випадків передбаченим законом.

Відповідно до ст.ст. 627, 629 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Господарським Кодексом України визначено, що відносини в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

За таких обставин, позивач на підставі договору № 80 від 31.03.2010 та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань“ від 22.11.1996 вправі вимагати стягнення з відповідача cуму основного боргу, пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який стягується пеня та штрафу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З цією нормою кореспондуються і приписи ст. 193 ГК України, що визначають загальні умови виконання господарських зобов’язань.

В частині стягнення 1006 грн. 85 коп. боргу спір врегульований самими сторонами шляхом перерахування коштів (банківська виписка від 20.08.2010) після подачі позову, тому провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню, відсутній предмет спору п. 1.1 ст. 80 ГПК України.

Суд погоджується з розрахунком позивача при нарахуванні пені, штрафу (система ЛІГА:ЗАКОН).

Таким чином, вимоги позивача відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, тому підлягають задоволенню частково у сумі 51912 грн. 50 коп. (45910 грн. 00 коп. борг + 1310 грн. 82 коп. пеня + 4 691грн. 68 коп. штраф). В задоволенні решти позовних вимог в сумі 1006 грн. 85 коп. провадження слід припинити.

Господарський суд ухвалами від 13.08.2010, 27.08.2010 та 27.09.2010 зобов’язував відповідача направити документи та свого представника. Представник в судове засідання не з’явився.

Процесуальні документи надіслані господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Згідно ст. 30 ГПК України, в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи.

Зазначені особи зобов’язані з’явитися до господарського суду на його виклик, сповістити про знані їм відомості та обставини у справі, подати на вимогу господарського суду пояснення в письмовій формі.

Стаття 32 ГПК України встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких, господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.

В статті 33 ГПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивач довів наявність тих обставин на підставі яких він просить позов задовольнити.

Рішення прийнято на підставі тих документів, які є у справі.

За таких обставин, суд вважає позов доведеним, тому позовні вимоги слід задовольнити частково.

Судові витрати: витрати по сплаті держмита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.49, п.1-1, 80, ст.82 ГПК України, суд, -          

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Щедрий дім" м. Черкаси, вул. Героїв Дніпра, 47, кв. 101, код 36391137 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт «ВИ» Харківська область, м. Харків, вул. Ванди Василевської, 2, код 36817207 –45910 грн. 00 коп. боргу, 1310 грн. 82 коп. пеня, 4 691грн. 68 коп. штраф, 529 грн. 00 коп. витрат по сплаті держмита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні решти позовних вимог в сумі 1006 грн. 85 коп. провадження припинити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя           І.А.Анісімов

Рішення підписано 12.102010