Ухвала суду № 11816054, 04.10.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ РІШЕННЯ 04 жовтня 2010 року                                                                      Справа №01/1671

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Чевгуза О.В., секретаря судового засідання Швидкої О.В.., за участю представників сторін:

від позивача –Витріщак Т.І. –представник за довіреністю,

від відповідача –Кононенко О.В. –представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області справу за позовом приватного підприємства “Скло-Альянс”, м. Костянтинівна, Донецької області

до закритого акціонерного товариства “Черкаський агротепличний комбінат”, с.Геронимівка, Черкаського району, Черкаської області

про стягнення 161 712,17 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство “Скло-Альянс” звернулося до суду з позовом про стягнення з закритого акціонерного товариства “Черкаський агротепличний комбінат” заборгованості за продукції в розмірі 161 712,17 грн.: 36855,49 грн. –основний борг, 47240,50 грн. –пені, 76855,49 грн. –штраф, 760,69 грн. –3 % річних.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та просив задовольнити, а також просить покласти на відповідача відшкодування витрат на надання послуг адвоката в складі судових витрат на суму 8000,00 грн.

Представник відповідача позов визнала в частині стягнення основної суми заборгованості, в решті позову просила відмовити в зв’язку з завищеним розміром неустойки.

У судовому засіданні оголошувалася перерва до 04 жовтня 2010 року.

Суд, заслухавши доводи представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, вважає за необхідне позов задовольнити частково з таких правових підстав та мотивів.

01 лютого 2010 року між приватним підприємством “Скло-Альянс” та закритим акціонерним товариством “Черкаським агротепличним комбінатом” укладено договір купівлі-продажу №2.

Відповідно до даного договору позивач передає у власність відповідачу продукцію –скло листове візерунчасте –на загальну суму 76 855,49 грн.

На підставі п.1,2 та 2,1 договору відповідач зобов’язаний був сплатити позивачу 40 000,00 грн. в термін до 20 лютого 2010 року та решту суми –36 855,49 грн. в термін до 20 березня 2010 року.

Асортимент товару, його кількість, ціна визначаються у додатках та/або накладних документах відпуску товару, що є невід’ємною частиною цього договору. У випадку розбіжності даних у додатках щодо найменування, кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній, перевагу має видаткова накладна. Всі рахунки та накладні документи, що виписані в період дії даного договору є його невід’ємною частиною.

На виконання умов договору позивачем 01 лютого 2010 року відповідачу було виставлено рахунок-фактуру №7 на оплату листового скла загальною площею 2 022 кв. м., на загальну суму 76 855,49 грн.

Товар було прийнято відповідачем в повному обсязі на вказану суму, що підтверджується:

видатковою накладною №4 від 01 лютого 2010 року;

рахунком-фактури №7 від 01 лютого 2010 року;

довіреністю серії ААА №707968 від 03 лютого 2010 року

В порушення п.п. 1.1., 1.2., 2.1. договору відповідачем було здійснено розрахунок за поставлений товар частково, а саме сплачено 28 травня 2010 року –20000,00 грн. та 31 травня 2010 року –20000,00 грн. основний борг, чим порушив строки сплати боргу.

Відтак, позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг за поставлений товар в розмірі 36855,49 грн. у примусовому порядку.

Позивачем заявлено також вимогу про стягнення з відповідача, відповідно до п. 4.1 договору, за несвоєчасну або неповну оплату товару штраф у розмірі 100% від ціни договору та пеню в розмірі 0,5 % від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу, а також відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України 3% річних від суми простроченого зобов’язання.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Вимоги в частині стягнення штрафу в сумі 76855,49 грн. підлягають до часткового задоволення, оскільки вимога в стягненні суми штрафу в розмірі заборгованості (100% боргу) є неспіврозмірно великою. Дану ситуацію суд розцінює як виключну обставину з врахуванням наявної економічної кризи в країні, нестабільності, затратності та сезонності агротепличного виробництва і з врахуванням вимог ст. 83 п. 3 ГПК України зменшує розмір штрафу на 50% від заявленої до стягнення суми до 38427, 74 грн. В решті вимог в частині стягнення 38427, 74 грн. штрафу належить відмовити за необґрунтованістю.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 47240,50 грн. пені.

Суд вважає таку вимогу неправомірною, оскільки частиною 2 ст. 343 ГК України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” (далі –Закон) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, господарським судом відповідно до чинного законодавства самостійно перераховану суму пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки платежу. За період з 20.02.2010 по 28.05.2010 за несплату боргу в сумі 40000 грн. сума пені складає 2201,64 грн., за період з 20.03.2010 по 20.08.2010 за несплату суми боргу в сумі 36 855, 49 грн. - 2970,15 грн. Загальна сума пені складає 5171, 79 грн.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає, що позивачем розрахунки трьох відсотків річних вчинені відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають стягненню з відповідача.

Заявлена представником позивача вимога покласти на відповідача відшкодування витрат позивача на надання послуг адвоката в складі судових витрат на суму 8000,00 грн. до задоволення не підлягає.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Статтею 49 ГПК України встановлено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як зазначає Вищий господарський суд України в постанові від 11.02.2010 року у справі №16/218 визначаючи розмір сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, повинні братися до уваги, зокрема: ціна позову, встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх встановлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалась в країні або регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

На підтвердження понесення витрат на суму 8000,00 грн. суду надано копію договору про надання юридичних послуг від 12.08.2010 р., укладеного між Витріщак Тетяною Іванівною (виконавець) та позивачем у даній справі (замовник), відповідного до умов якого виконавець зобов’язується надавати замовнику юридичні послуги, перелік яких зазначено у пунктах 1.1, 1.2 договору. Також представником позивача суду надано копії квитанцій до прибуткових касових ордерів №03/10 від 27.09.2010 р та №02/10 від 20.08.2010 р. Відповідно до наданих суду квитанцій адвокату Витріщак Тетяні Іванівні від ПП «Скло-Альянс»перераховано 8000,00 грн. у якості попередньої оплати за юридичні послуги.

Суд вважає, що позивач, не обґрунтував необхідності понесення цих витрат на послуги адвоката для даної справи у такому неспіврозмірному, зокрема до ціни позову, розмірі, не зазначив з якої обґрунтованої вартості послуг адвокатів, яка склалась в країні чи регіоні, було визначено саме такий розмір оплати послуг у даній справі.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що жоден із вказаних документів не підтверджує надання позивачеві юридичних послуг, пов’язаних із правовідносинами, що склались із відповідачем у даній конкретній справі.

Таким чином, суд вважає безпідставною вимогу позивача про покладення на відповідача витрат на послуги адвоката в сумі 8000 грн. 00 коп.

Таким чином, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в розмірі 36855,49 грн. –основного боргу, 38427, 74 грн. - штрафу, 5171,79 грн. –пені та 760,69 грн. –3% річних.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача пропорційно задоволених вимог та стягнути на користь позивача 812,16 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпеченню судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з закритого акціонерного товариства “Черкаський агротепличний комбінат”, вул. Геронимівська, 1, с. Геронимівка, Черкаського району, Черкаської області, код 31448762, р/р 26004962482727 в ЗАТ “ПУМБ”, МФО 322755 на користь приватного підприємства “Скло-Альянс”, бульвар. Космонавтів, 5/44, м. Костянтинівна, Донецька область, код 32942430, р/р 26005265712070 в Костянтинівському відділенні ДОФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 334011 36 855, 49 грн. –основного боргу, 38 427, 74 грн. –штрафу, 5171, 79 грн. пені, 760,69 грн. –3% річних., 812, 16 грн. –витрат на оплату державного мита 236,00 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя О.В.Чевгуз

Повне рішення складене суддею 08.10.2010 р.