Рішення № 11816039, 05.10.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2010 року                                                                      Справа №01/1698

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Чевгуза О.В., секретаря судового засідання Швидкої О.В., за участю представників сторін:

від позивача –Кунець Л.М. –представник за довіреністю,

від відповідача – представник не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області справу за позовом Черкаської філії відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Центру телекомунікаційних послуг №18, м. Чигирин, Черкаська область

до приватного підприємства “Тарту”, м. Чигирин, Черкаська область

про стягнення 749,21 грн. -

ВСТАНОВИВ:

Черкаська філія відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Центру телекомунікаційних послуг №18 (м. Чигирин) звернулась до суду з позовом про стягнення з приватного підприємства “Тарту” заборгованості за телекомунікаційні послуги в розмірі 749,21 грн.: з них 436,38 грн. –основного боргу, 275,26 грн. - інфляційного збільшення заборгованості, 37, 57 грн. - трьох відсотків річних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Викликаний в судове засідання представник відповідача не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Відзив на позов відповідач не надав.

Неподання відповідачем письмового відзиву на позовну заяву та нез’явлення його представника у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглянута за наявними у ній матеріалами

Суд, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши представника позивача, вважає за необхідне позов задовольнити повністю, виходячи з наступних правових підстав та мотивів.

25 квітня 2007 року між Черкаською філією відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Центру телекомунікаційних послуг №18 та приватним підприємством “Тарту” було укладено договір №7161 про надання у послуг електрозв’язку.

Відповідно до рішення Правління ВАТ “Укртелеком” та наказу ВАТ “Укртелеком” №532 від 30.12.2008 р. “Про зміни до структури окремих філій” –Цех електрозв’язку №10 м.Чигирин з 01.04.2009 року перейменовано на цех телекомунікаційних послуг №18 (ЦТП №18) і являється без балансовим структурним підрозділом Черкаської філії ВАТ “Укретелком” та діє на підставі Положення про Цех та Довіреності начальника цеху.

Згідно з умовами договору позивач надавав відповідачу телекомунікаційні послуги. Порушуючи умови договору, п.32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг і ст. 33 Закону України “Про телекомунікації” відповідач тривалий час оплачує надані телекомунікаційні послуги частково.

Не виконуючи договірні зобов’язання в повному обсязі, відповідач заборгував позивачу за отримані послуги в період з вересня 2007 року по січень 2008 року 436 грн. 38 коп., які останній просить стягнути в примусовому порядку.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 275,26 грн. інфляційного збільшення заборгованості та 37, 57 грн. трьох відсотків річних за вказаний вище період.

18 грудня 2007 року на адресу відповідача була направлена претензія №18/10-07 з вимогою погасити заборгованість.

Відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованості не погасив.

Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені главою 22 Господарського кодексу України (далі –ГК України). Згідно зі ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»від 22 листопада 1996 року №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі вищевказаного, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу за надані послуги в розмірі 436,38 грн. обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами, а відповідно таким, що підлягають до задоволення.

Позивачем розрахунки донарахувань з урахуванням встановленого індексу інфляції, трьох процентів річних вчинені вірно та підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача необхідно також стягнути 102 грн. 00 коп. витрат на оплату державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 80, 82-84 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства “Тарту”, вул. Грушевського, 29, к.106, м. Чигирин, Черкаська область, код 32115507, р/р 26007301788074, МФО 354091 в БВ №5 філії Черкаське ЦВ ПІБ на користь відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Центру телекомунікаційних послуг №18 (м. Чигирин) Черкаської філії ВАТ «Укртелеком», вул. Б.Хмельницького, 11, м.Чигирин, Черкаської області, р/р 26007147 в ЧОД “Райффайзен Банк «Аваль», МФО 354411, код 01181877: 436,38 грн. - основного боргу, 275,26 грн. інфляційних донарахувань, 37,57 грн. - три відсотки річних, 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя О.В. Чевгуз