Рішення № 11816034, 05.10.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" жовтня 2010 р.                                                   Справа № 12/1754

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Кадусі Н.В., за участю представників сторін: позивача – Гуцало І.В. за довіреністю, відповідача – не з’явились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго»до комунального підприємства «Черкасимедтранс»про стягнення 21868 грн. 69 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача, на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії №75 від 15.02.2008 року, 10765 грн. 66 коп. основного боргу, 10765 грн. 66 коп. пені, 211 грн. 27 коп. інфляційних втрат, 126 грн. 10 коп. 3% річних, що разом складає 21868 грн. 69 коп. та відшкодування судових витрат.

У судовому засіданні представник позивача позов з підстав, викладених в позовній заяві, підтримала і просила суд задовольнити.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав, проти позову не заперечував, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи явку свого представника в засідання суду не забезпечив. Відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглянув справу без участі представника відповідача за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє повністю з наступних підстав.

15.02.2008 року сторонами було укладено договір про постачання теплової енергії №75, за умовами якого позивач відпускає теплову енергію (опалення, підігрів води, вентиляції, пару) на потреби відповідача (приміщення за адресою: вул. Корольова, 15 та вул. Я.Галана, 11), який зобов’язаний оплатити прийняту теплову енергію та дотримуватись режиму її використання. Відповідно до п. 6.2., 7.2.3. договору, відповідач зобов’язався самостійно провести до 10 числа місяця наступного за розрахунковим перерахунок за фактично спожиті послуги, за порушення строків оплати, передбачених п. 6.2., відповідач зобов’язаний сплатити позивачу пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу.

Із пояснень представника позивача, рахунків №75 від 19.04.2010 р., 16.03.2010 р., 17.02.2010 р., 25.01.2010 р., вбачається, що за період з 01.01.2010 року по 01.05.2010 року позивач надав послуги по постачанню теплової енергії, а відповідач прийняв їх на загальну суму 10765 грн. 66 коп.

Відповідач свої зобов’язання по договору не виконав, згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача складає 10765 грн. 66 коп.

За змістом ст.ст. 173, 174, 193, 202 ГК, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 ЦК України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов’язків (зобов’язань), зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, припиняється на підставах, встановлених договором або законом, зокрема належним виконанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виконання зобов’язання, згідно зі ст. 546 ч. 1 ЦК України, може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею), згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 611, 625 ч. 1 ЦК, 216 ГК України, неможливість виконання зобов’язання не звільняє сторони від обов’язку виконати зобов’язання в натурі, порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій.

Згідно з ст. 625 ч. 2 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення пені, 3% річних, інфляційних витрат передбачені п. п. 7.2.3. договору, відповідає ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ст.ст. 230 ч. 1, 231 ч. 6 ГК України, ст. 625 ч. 2 ЦК України, їх розрахунок судом перевірений і визнаний вірним.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

Відповідно до ст.ст. 33 ч. 1, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами.

Наявність і розмір невиконаного спірного грошового зобов’язання відповідачем допустимими доказами не спростовано, тому ця заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

З урахуванням викладеного, відповідно до умов договорів, обставин справи та вимог законодавства суд вважає, що відповідач не виконав договірні зобов’язання щодо порядку розрахунків за поставлену теплову енергію, прострочив його оплату, тому позовні вимоги про стягнення заборгованості судом визнаються обґрунтованими, доведеними і задовольняються повністю.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в розмірі 218 грн. 87 коп. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього –454 грн. 87 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з комунального підприємства «Черкасимедтранс», вул. Академіка Корольова, буд. 15, м. Черкаси, ідентифікаційний код 22811696 на користь комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго», вул. О. Дашковича, 62, м. Черкаси, р/р 26006301000039 в ЧРД ВАТ «ВТБ», МФО 354938, ЗКПО 02082522 –10765 грн. 66 коп. основного боргу, 10765 грн. 66 коп. пені, 211 грн. 27 коп. інфляційних втрат, 126 грн. 10 коп. 3% річних, 454 грн. 87 коп. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня його прийняття.

Суддя В.М. Грачов