Рішення № 11816022, 05.10.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2010 р.                                                   Справа №01/1707

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Чевгуза О.В., секретаря судового засідання Швидкої О.В., за участю представників сторін:

від позивача –Сидоренко О.І. –представник за довіреністю,

від відповідача –представник не з’явився,

в приміщенні господарського суду Черкаської області у відкритому судовому засіданні розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «НовоФарм», с. Кільчень, Новомосковський район, Дніпропетровська область

до товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Орловецька», с. Орловець, Городищенський район, Черкаська область           

про стягнення 13893 грн. 26 коп., -

ВСТАНОВИВ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «НовоФарм»звернулося до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Орловецька»боргу за поставлені запчастини до сільськогосподарської техніки в сумі 13825 грн. 08 коп. та 68 грн. 18 коп. трьох процентів річних.

          Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила задовольнити.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, доказів поважності причин неявки не повідомив, відзиву на позов не надав.

Неподання відповідачем письмового відзиву на позовну заяву та нез’явлення його представника у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, вважає за необхідне позов задовольнити повністю, виходячи з наступного.

          Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «НовоФарм»10 серпня 2009 року товариству з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Орловецька»було поставлено товар –запчастини до сільськогосподарської техніки на суму 13825 грн. 08 коп.

          Зазначене підтверджується видатковою накладною №РН-Ф_22-0245. Товар було отримано представником відповідача –Чипутовичем Олександром Олексійовичем за довіреністю №00027 від 10 серпня 2009 року.

Для оплати товару відповідачеві було виставлено рахунок-фактуру №СФФ_2200000370 від 10 серпня 2009 року на суму 13825 грн. 08 коп.

          19 березня 2010 року позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу №246 про сплату боргу за отриманий товар, яку останній отримав 28 березня 2010 року.

          Відповідач за отриманий товар не сплатив.

З огляду на вищевказане, позивач просить стягнути з відповідача борг в розмірі 13825 грн. 08 коп. у примусовому порядку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, з-поміж іншого, договори та інші правочини.

Як встановлено ст. 202, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

          Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України (далі –ГК України) допускається укладення господарських договорів шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

          З огляду на вищевказане, між сторонами укладено усний договір, який за своєю правовою природою являється договором поставки.

Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені главою 22 ГК України. Згідно зі ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 ГК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 530 ЦК України визначено, що, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На підставі вищевказаного, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу за поставлений товар в розмірі 13825 грн. 08 коп. обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами, а відповідно таким, що підлягають до задоволення.

Позивачем заявлено також вимогу про стягнення з відповідача 68 грн. 18 коп. трьох процентів річних за прострочення виконання зобов’язання за період з 05 квітня 2010 року по 03 червня 2010 року.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем розрахунки трьох процентів річних вчинені вірно та підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача необхідно також стягнути 138 грн. 93 коп. витрат на оплату державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 80, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Орловецька», вул. Цвітківська, 44, с. Орловець, Городищенський район, Черкаська область, код ЄДРПОУ 34567533, р/р 2600735371980 в ДКФ ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 300476 на користь товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «НовоФарм», вул. Привокзальна, 1а, с. Кільчень, Новомосковський район, Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ 31040792, р/р 26001138860051 в КБ «ПриватБанк», МФО 305299: 13825 грн. 08 коп. боргу, 68 грн. 18 коп. трьох процентів річних, 138 грн. 93 коп. витрат на оплату державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя О.В. Чевгуз