Рішення № 11815934, 30.09.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2010 року                                                                      Справа №09/1410

                    Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі –Лавріненко С.І., за участю прокурорів –Синецька О.Ю. (прокурор відділу прокуратури Черкаської області, посвідчення №1541), Мовчан В.В. (старший помічник прокурора Соснівського району, посвідчення №1580), представників сторін: позивача –Сіренко В.М. за довіреністю, відповідача –Прокопчук О.В. директор, Кірса В.В. за довіреністю, третіх осіб –Черевична К.С. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу за позовом прокурора Соснівського району м. Черкаси в інтересах держави в особі Черкаської міської ради до відкритого акціонерного товариства "Черкаський завод телеграфної апаратури" м. Черкаси, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Фонд державного майна України та регіональне відділення Фонду Державного майна України по Черкаській області, про зобов'язання безоплатно передати гуртожитки до комунальної власності, -

ВСТАНОВИВ :

Подано позовну заяву, у якій прокурор просить зобов’язати ВАТ «Черкаський завод телеграфної апаратури»безоплатно передати гуртожитки №1 по вул. Одеській, 8-а, №2 по вул. Одеський, 8/1 та гуртожиток по вул. Хоменка, 14 у м. Черкаси (далі - спірні гуртожитки) до комунальної власності територіальної громади міста Черкаси.

Позовні вимоги мотивовані наступним:

- спірні гуртожитки перебувають на балансі відповідача, до його статутного фонду не ввійшли, рішенням загальних зборів акціонерів від 19.04.1999 року правлінню товариства надано дозвіл на передачу гуртожитків до комунальної власності міста Черкаси, в свою чергу позивачем прийнято ряд рішень та розроблені пропозиції стосовно передачі у комунальну власність вказаних гуртожитків;

- згідно ухвали господарського суду Черкаської області у справі про банкрутство відповідача введено процедуру санації, фінансовий стан відповідача не дає змоги утримувати гуртожитки у належному технічному та санітарному стані;

- в порушення рішення правління, рішень міської ради та норм чинного законодавства, зокрема: ст.127 Житлового кодексу України, ст.2 Закону України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності», Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.1995 року №891 відповідач не передав до комунальної власності спірні гуртожитки;

- позивачем виконані всі обов’язкові умови щодо прийняття об’єктів до комунальної власності, однак відповідач ухиляється від їх передачі та вживає заходи про повернення гуртожитків до статутного фонду, про що свідчать звернення до суду;

- ухиленням від передачі спірних гуртожитків до комунальної власності, відповідач грубо порушує права позивача, тому згідно ст.121 Конституції України, ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру»прокурор звертається з даним позовом.

Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву просить відмовити у позові, посилаючись на те, що спірні гуртожитки увійшли до статутного фонду товариства, їх вартість була врахована при визначенні розміру статутного фонду, отже на даний час гуртожитки перебувають у приватній власності і можуть бути передані до комунальної власності на компенсаційній основі, а не безоплатно, згідно Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків»04 вересня 2008 року №500-VI. Також посилається на пропущення прокурором позовної давності, на застосуванні якої наполягає.

У додаткових письмових запереченнях відповідач посилається на те, що п.140 Закону України «Про державну програму приватизації на 2000-2002 роки»забороняє до завершення приватизації (розміщення акцій) відчужувати майно (необоротні активи), що належать товариству, якщо балансова вартість активів перевищує суму, еквіваленту 14000 євро, а також приймати рішення про зменшення статутного фонду товариства. Оскільки балансова вартість гуртожитків складає 1122454,67 грн., що перевищує суму, визначену державною програмою приватизації, то передача гуртожитків неможлива.

Треті особи письмових пояснень по суті позовних вимог не надали, що не перешкоджає розгляду спору по суті.

Заступником прокурора Черкаської області в порядку ст.29 ГПК України подана заява від 22.07.2010 року №05-2710вих10 про вступ у справу з метою захисту інтересів держави в особі Черкаської міської ради.

Стосовно доводів відповідача про застосування наслідків прострочення позовної давності, прокурор у письмових поясненнях вважав їх безпідставними, посилаючись на те, що вирішити питання про вжиття цивільно-правових заходів для захисту інтересів держави в особі Черкаської міської ради, прокурор міг лише за результатами перевірок, на підставі висновків яких приймалися рішення та визначалися відповідні заходи реагування. Прокурорська перевірка за зверненнями мешканців гуртожитків проводилась з початку 2008 року до 29.06.2010 року. Отже перебіг позовної давності починається не з дати прийняття рішення Черкаської міської ради №27, а з дати звернення зі скаргами громадян –мешканців, за якими проводилась прокурорська перевірка, тобто 28.05.2010 року. При цьому прокурор послався на те, що його правова позиція стосовно застосування до спірних правовідносин позовної давності узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною, зокрема, у постанові від 02.06.2009 року та інших.

У судовому засіданні:

- прокурори підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити повністю, спростовуючи доводи представників відповідача, посилались на правові позиції Верховного Суду України, Вищого господарського суду України з питань застосування законодавства у аналогічних спорах стосовно передачі гуртожитків; стверджували, що відповідач не забезпечував належне санітарне та технічне утримання гуртожитків, вчиняв дії по відселенню з їх приміщень мешканців, чим створив напругу, численні скарги, не реагував на рішення та пропозиції міської ради стосовно безоплатної передачі гуртожитків до комунальної власності;

- представник позивача підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити повністю, посилалась на безпідставне ухилення відповідача від виконання вимог законодавства та рішень і пропозицій міської ради стосовно безоплатної передачі спірних гуртожитків до комунальної власності;

- представники відповідача заперечили проти позову, просили відмовити у позові повністю, дотримуючись доводів, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву та доповненнях до нього, доказували, що спірні гуртожитки можуть бути передані до комунальної власності лише на компенсаційній основі, оскільки вони ввійшли до статутного фонду ВАТ і стали його власністю, розміщення акцій ВАТ не завершено, тому згідно Державної програми приватизації забороняється відчуження майна, яке належить товариству;

- представник третіх осіб вважала, що спірні гуртожитки підлягають передачі до комунальної власності міста, при цьому не має юридичного значення той факт, що приватизація відповідача не завершена.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

30 січня 1996 року Фондом державного майна України (далі –ФДМУ) виданий наказ №14-АТ «Про створення відкритого акціонерного товариства «Черкаський завод телеграфної апаратури (м. Черкаси)».

Зазначеним наказом затверджено акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу державного підприємства «Черкаський завод телеграфної апаратури»за станом на 01.10.95, складений відповідно до Методики оцінки вартості об’єктів приватизації, затвердженої поставою Кабінету Міністрів України від 18.01.95 №36. Державне підприємство «Черкаський завод телеграфної апаратури»перетворено у відкрите акціонерне товариство «Черкаський завод телеграфної апаратури», затверджено Статут товариства.

У пункті 1.2 Вихідних даних для здійснення оцінки вартості цілісного майнового комплексу, затвердженого директором Черкаського заводу телеграфної апаратури (дата не вказана) зазначено: «об’єкти соціально-побутового призначення (з розшифровкою по об’єктах). Додаток №1. Первісна вартість майна – 41536 млн. крб., залишкова вартість –33533 млн. крб.».

У Додатку №1 до вихідних даних міститься Перелік об’єктів соціально-побутового призначення, що знаходяться на балансі Черкаського заводу телеграфної апаратури за станом на 01.10.95р., у пунктах 8, 9, 10 якого значаться: гуртожиток №1 по вул. Одеській 8; гуртожиток №2 по вул. Одеській, 8 та гуртожиток №3 по вул. Хоменка, 14, тобто спірні гуртожитки. Загальна залишкова вартість об’єктів соціально-побутового призначення становить 33533 млн. крб.

Рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ «Черкаський завод телеграфної апаратури», оформлених протоколом загальних зборів акціонерів від 09.04.1999 року, вирішено надати правлінню товариства дозвіл на передачу до комунальної власності м. Черкаси без зміни Статутного фонду трьох спірних гуртожитків.

Згідно переліку майна, переданого до статутного фонду відкритого акціонерного товариства «Черкаський завод телеграфної апаратури»від 29.10.2004 року, відповідно до наказу ФДМУ від 30.01.96 №14 –АТ ФДМУ передав ВАТ ««Черкаський завод телеграфної апаратури»79 об’єктів нерухомості, серед яких спірні гуртожитки відсутні.

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.06.2010 року, яке згідно з постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2010 року набрало законної сили, у справі №40/173 за позовом ВАТ «Черкаський завод телеграфної апаратури»до ФДМУ про визнання неправомірними дій відповідача щодо не включення спірних гуртожитків до переліку нерухомого майна, що увійшло до статутного фонду від 29.10.2004 року, та зобов’язання відповідача доповнити перелік нерухомого майна, яке увійшло до статутного фонду, включивши в нього спірні гуртожитки, ВАТ «Черкаський завод телеграфної апаратури»відмовлено у позові повністю.

Рішенням другої сесії Черкаської міської ради від 17.08.2006 року №2-57 «Про згоду щодо безоплатної передачі до комунальної власності міста гуртожитків по вул.Одеській, 8а, 8/1 та по вул.Хоменка, 14», вирішено наступне:

1. Дати згоду на безоплатну передачу у комунальну власність міста гуртожитків по вул.Одеській, 8а, 8/1 та по вул.Хоменка, 14 та зовнішніх інженерних мереж електро-, тепло-, газо-, водопостачання і водовідведення, що перебувають у власності відкритого акціонерного товариства «Черкаський завод телеграфної апаратури».

2. Передати безоплатно, з метою подальшої експлуатації, гуртожитки та зовнішні інженерні мережі електро-, тепло-, газо-, водопостачання і водовідведення, відповідно:

гуртожитки по вул.Одеській, 8а, 8/1 –на баланс комунального підприємства «Черкаське виробниче житлове ремонтно-експлуатаційно управління №5»;

гуртожиток по вул.Хоменка, 14 –на баланс комунального підприємства «Черкаське виробниче житлове ремонтно-експлуатаційно управління №7»;

зовнішні мережі електропостачання –на баланс ВАТ «Черкасиобленерго»;

зовнішні мережі теплопостачання –на баланс комунального підприємства «Черкаситеплокомуненерго»;

зовнішні мережі водопостачання і водовідведення –на баланс комунального підприємства «Черкасиводоканал»;

зовнішні мережі газопостачання –ВАТ «Черкасигаз».

Рішенням п’ятої сесії Черкаської міської рад від 10.08.2010 року №5-997 «Про затвердження Програми передачі гуртожитків у власність територіальної громади міста Черкаси на 2010 –2014 роки» спірні гуртожитки включені до Програми передачі гуртожитків у власність територіальної громади міста Черкаси на 2010-2014 роки, зі строком їх передачі - 2012 рік.

З матеріалів Програми передачі гуртожитків вбачається, що гуртожиток №1 по вул. Одеській, 8-а у місті Черкаси, являє собою п’ятиповерхову, цегляну будівлю, з централізованим опаленням, введену в експлуатацію у 1968 році, загальною площею 3461,3 кв. м, у якому 121 кімната, 224 мешканці; гуртожиток №2 по вул. Одеський, 8/1 у місті Черкаси, являє собою п’ятиповерхову, цегляну будівлю, з централізованим опаленням, введену в експлуатацію у 1973 році, загальною площею 4887,1 кв. м, у якому 152 кімнати, 238 мешканців; гуртожиток по вул. Хоменка, 14 у м. Черкаси являє собою п’ятиповерхову, цегляну будівлю, з централізованим опаленням, введена в експлуатацію у 1975 році, загальною площею 4158 кв. м, у якому 80 кімнат, 200 мешканців.

Постановою господарського суду Черкаської області від 23 липня 2010 року у справі про банкрутство відповідача №01-14-01/2759, яка не набрала законної сили, відповідача визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 29 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави.

Позивач, в інтересах якого звернувся прокурор до суду, є представницьким органом місцевого самоврядування, суб’єктом владних повноважень, його повноваження визначені Конституцією України та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Згідно п.51 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»надання згоди на передачу об'єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об'єктів з комунальної у державну власність, а також щодо придбання об'єктів державної власності, належить до виключної компетенції міської ради (позивача). Згідно ст.59 цього Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до ст.73 зазначеного Закону акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Зі змісту позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі Черкаської міської ради (позивач у справі) вбачається, що має місце спір стосовно безоплатної передачі спірних гуртожитків до комунальної власності територіальної громади міста Черкаси.

Згідно ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»Черкаська міська рада від імені та в інтересах територіальної громади міста Черкаси відповідно до закону здійснює правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об’єктами права комунальної власності.

Суд погоджується з доводами прокурора про те, що перебіг позовної давності для звернення прокурора в інтересах держави з даним позовом починається з дня отримання звернення громадян –мешканців спірного об’єкта, з огляду на наступне. При цьому суд враховує правову позицію з цього питання Верховного Суду України, зокрема у постанові від 12 червня 2007 року.

Згідно ст.76 ЦК УРСР, чинного у період виникнення спірних правовідносин, діючого до 01.01.2004 року, перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. В свою чергу, відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України (набув чинності з 01.01.2004) перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Прокурор стверджує, що про порушення інтересів держави в особі Черкаської міської ради, як представницького органу територіальної громади міста, він дізнався в ході прокурорської перевірки за зверненням громадян - мешканців спірних гуртожитків, які звернулися за захистом своїх прав, тобто 28.05.2010 року. З позовом прокурор звернувся 15.07.2010 року, який повністю підтримує позивач.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність) встановлено три роки. Отже згідно ст.267 ЦК України порушене право підлягає захисту.

З матеріалів справи вбачається, що спірні гуртожитки знаходяться на балансі відповідача. ФДМУ не підтвердив включення спірних гуртожитків до статутного фонду відповідача, що було предметом спору у вищенаведеній справі господарського суду міста Києва №40/173, рішення у якій набрало законної сили. Згідно ст.35 ГПК України суд вважає не підлягаючим доказуванню факт відсутності спірних гуртожитків у статутному фонді відповідача.

Суд погоджується з висновком ФДМУ щодо не включення спірних гуртожитків до переліку майна, переданого до статутного фонду відповідача, та доводами його представника з огляду на наступне:

- згідно ст.4 Житлового кодексу Української РСР до складу житлового фонду входять жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях. Жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі становлять державний житловий фонд;

- згідно ст.5 Житлового кодексу Української РСР державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих рад народних депутатів (житловий фонд місцевих рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд). Крім того, будинки відомчого житлового фонду підлягають поступовій передачі до відання місцевих Рад народних депутатів;

- частиною 2 ст.3 Закону України «Про приватизацію державного майна»(в редакції від 15.02.1995 року), яка діяла на дату прийняття рішення про приватизацію відповідача, дія цього Закону не поширюється на приватизацію об’єктів державного земельного та житлового фондів, а також об’єктів соціально-культурного призначення, що фінансуються із державного бюджету, в тому числі об’єктів сфери охорони здоров’я, за винятком тих, що належать підприємствам, які приватизуються;

- згідно ст.ст.127-131 Житлового кодексу Української РСР, Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради міністрів УРСР від 03.06.86 року №208, гуртожитки –це спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети житлові будинки.

Таким чином, спірні гуртожитки відносяться до об’єктів державного житлового фонду, мають особливий правовий статус і не підлягають приватизації, зокрема, в порядку передбаченому Законом України «Про приватизацію державного майна».

На момент створення ВАТ та затвердження акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу відповідачем не дотримано вимог п.42 Методики оцінки об’єктів приватизації, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.1993 року №717 та п.39 Методики оцінки об’єктів приватизації, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.1995 року №36 щодо зміни акта оцінки вартості цілісного майнового комплексу, а саме: виключення вартості спірних гуртожитків з об’єктів, що підлягають приватизації та включення їх до об’єктів, що не підлягають приватизації. Окрім цього, рішенням загальних зборів акціонерів відповідача від 09.04.1999 року правлінню товариства надано дозвіл на передачу спірних гуртожитків до комунальної власності міста Черкаси.

Правовстановлювальні документи, які б свідчили про набуття відповідачем права власності на спірні гуртожитки, зокрема: акт державної приймальної комісії про прийняття об’єктів до експлуатації, Акт приймання-передачі спірних об’єктів ВАТ, рішення про оформлення права власності, свідоцтво про право власності на нерухоме майно, відсутні. Відповідач не надав суду доказів, які б свідчили про обслуговування спірних гуртожитків, наявність витрат на його утримання (ремонт, капітальні вкладення). Земельні ділянки, на яких розміщені спірні гуртожитки, відповідачу не відведені.

Таким чином, доводи відповідача стосовно того, що спірні гуртожитки ввійшли до його статутного фонду і належать йому на праві приватної власності, не відповідають фактичним обставинам справи та чинному законодавству.

Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем прийнято ряд рішень стосовно прийняття-передачі спірних гуртожитків до комунальної власності територіальної громади міста Черкаси, виконані основні умови їх передачі, затверджена відповідна Програма. Відповідач знаходиться в стадії банкрутства, спірні гуртожитки обліковуються на його балансі.

Відповідно до ст.2 Закону України від 03.03.1998 року №147/98-ВР, зі змінами «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» (далі –Закон №147) об’єктом передачі згідно з цим Законом є житловий фонд та інші об’єкти соціальної інфраструктури, які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій або не увійшли до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації) у тому числі не завершені будівництвом.

Згідно ст.4 Закону №147 передача об’єктів з державної у комунальну власність здійснюється на підставі рішення Кабінету Міністрів України, органів, уповноважених управляти державним майном.

Внаслідок бездіяльності службових осіб відповідача, рішення та пропозиції позивача відповідно до Закону №147 щодо безоплатної передачі гуртожитків у комунальну власність не були виконані. Тому спірні гуртожитки безпідставно продовжують знаходитись в управлінні відповідача.

Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.1995 року №891 (далі - Положення).

Це Положення визначає порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій (далі - відомчий житловий фонд), у разі банкрутства, зміни форми власності або ліквідації цих підприємств, установ та організацій.

Відповідно до Положення передача в комунальну власність відомчого житлового фонду в інших випадках здійснюється в такому ж порядку з дотриманням вимог Законів України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", "Про місцеве самоврядування в Україні" та інших законодавчих актів.

Передачі в комунальну власність підлягають житлові будинки відомчого житлового фонду у тому числі гуртожитки. Відомчий житловий фонд передається у комунальну власність безоплатно. Разом з відомчим житловим фондом передаються відповідним комунальним підприємствам зовнішні мережі електро-, тепло-, газо-, водопостачання і водовідведення, а також будівлі, призначені для обслуговування цього фонду (бойлерні, котельні, каналізаційні та водопровідні споруди, вбудовані і прибудовані приміщення, обладнання тощо) (п.п.2, 3 Положення).

Цим же Положенням визначений порядок передачі гуртожитків.

З набранням чинності Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків»від 04 вересня 2008 року №500-VI (набув чинності 01 січня 2010 року), на який посилається відповідач, зазначене Положення не припинило дію.

Отже, доводи відповідача стосовно відсутності порядку передачі гуртожитків не відповідають фактичним обставинам.

Враховуючи обставини справи та наведені норми законодавства, суд вважає, що спірні гуртожитки підлягають безоплатній передачі до комунальної власності територіальної громади міста Черкаси через створені міською радою, відповідно до повноважень наданих ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи і служби.

З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими.

Згідно ч.2 ст.84 ГПК України при задоволенні позову в резолютивній частині рішення повинні зазначатись найменування сторони, на користь якої вирішено спір, і сторони, з якої здійснено стягнення грошових сум або яка зобов'язана виконати відповідні дії, строк виконання цих дій, а також строк сплати грошових сум при відстрочці або розстрочці виконання рішення.

Враховуючи рішення п’ятої сесії Черкаської міської ради стосовно визначених строків передачі гуртожитків до комунальної власності територіальної громади міста Черкаси, суд вважає, що строк завершення передачі спірних гуртожитків слід визначити до 31 грудня 2012 року.

Відповідно до ст.49 ГПК України з відповідача в доход Державного бюджету України підлягають стягненню 85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Зобов’язати відкрите акціонерне товариство «Черкаський завод телеграфної апаратури»(м. Черкаси, вул. Одеська, 8, ідентифікаційний код 14310069) у строк до 31 грудня 2012 року безоплатно передати до комунальної власності територіальної громади міста Черкаси через органи та служби, визначені Черкаською міською радою, наступні гуртожитки:

- №1 по вул. Одеській, 8-а у місті Черкаси (п’ятиповерхова, цегляна будівля, з централізованим опаленням, 1968 року введення в експлуатацію);

- №2 по вул. Одеський, 8/1 у місті Черкаси (п’ятиповерхова, цегляна будівля, з централізованим опаленням, 1973 року введення в експлуатацію);

- по вул. Хоменка, 14 у м. Черкаси (п’ятиповерхова, цегляна будівля, з централізованим опаленням, 1975 року введення в експлуатацію).

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Черкаський завод телеграфної апаратури»м. Черкаси, вул. Одеська, 8, ідентифікаційний код 14310069:

- в доход Державного бюджету України через Державну податкову інспекцію у місті Черкаси, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, для зарахування на реєстраційний рахунок УДК в м. Черкаси №31117095700002 банк –ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, код 22809222, код бюджетної класифікації 22090200 символ звітності банку 095 –85,00 грн. державного мита;

- в доход Державного бюджету України через Соснівський відділ Державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції, м. Черкаси, вул. Благовісна, 213/1, для зарахування на реєстраційний рахунок №31216264700002 в ГУДКУ у Черкаській області, МФО 854018, код бюджетної класифікації 22050003 –236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

СУДДЯ                                                                                Н.М. Курченко

Повне рішення складено 05 жовтня 2010 року.