Рішення № 11815903, 05.10.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2010 року                              м. Черкаси                              Справа №17/1850

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика

С.С. з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін:

позивача –Івлєва Л.П. - по довіреності,

відповідача –Бондаренко С.М. –за посадою,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/1850

за позовом приватного підприємства «Торговий Дім ПОЛЯКОВ»

доприватного підприємства «АЛМАКС»

простягнення 972,72 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Торговий Дім ПОЛЯКОВ»(далі-позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з приватного підприємства «АЛМАКС»(далі-відповідач) 972,72 грн. заборгованості.

Підставою позову є невиконання відповідачем зобов’язань по оплаті вартості поставленого товару по договору поставки № 3906 від 30 квітня 2010 року.

В судовому засіданні 05.10.2010 року представник позивача подав заяву № 355 від 01.10.2010 року про уточнення позовних вимог, в якій просить на підставі пункту 5.2 договору стягнути з відповідача додатково 17% річних в сумі 63,89 грн.

Представник відповідача в судове засідання 05.10.2010 року з’явився, позов в сумі 63,89 грн. визнав, і просив припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 972,72 грн. основної заборгованості у зв’язку з їх сплатою.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд, з урахуванням поданої представником позивача заяви № 355 від 01.10.2010 року про уточнення позовних вимог, припиняє провадження у справі № 17/1850 в частині позовних вимог про стягнення 972,72 грн. основної заборгованості, а в частині стягнення 17% річних в сумі 63,89 грн. позов задовольняє частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки № 3906 від 30 квітня 2010 року, за умовами якого позивач (постачальник) зобов’язується передати у власність відповідача (покупця) продукти харчування та інші товари, а відповідач зобов’язується прийняти і оплатити його на умовах даного договору відповідно до виписаних накладних; загальна сума товару, що передається відповідачу, ціна одиниці, асортимент, кількість, дата відвантаження визначені у накладній, яка є невід’ємною частиною даного договору (пункти 1.1.-1.2. договору).

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Договір поставки № 3906 від 30 квітня 2010 року відповідає вимогам статті 712 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору № 3906 від 30 квітня 2010 року поставив відповідачу товар на загальну суму 1132,13 грн., що підтверджується видатковою накладною № ТД-1254013 від 01.05.2010 року (а.с.8-9).

В силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони пунктом 4.2. договору встановили, що покупець здійснює розрахунки за отриману кожну поставку товару, окремо, шляхом перерахування 100 % вартості отриманого товару на поточний рахунок продавця, на протязі 14 чотирнадцяти календарних днів з моменту отримання товару, або шляхом внесення 100 % вартості отриманого товару готівкою в касу продавця, на протязі 14 чотирнадцяти календарних днів з моменту отримання товару.

На виконання вимог цього пункту 4.2. договору, сторонами у видатковій накладній № ТД-1254013 від 01.05.2010 року зазначено умову продажу –відстрочка 14 днів з моменту поставки товару.

Проте, як встановлено судом і підтверджено позивачем, відповідач свій обов’язок по оплаті поставленого товару виконав частково, сплативши позивачу 159,41 грн., що підтверджується копією фіскального чека № 529246 від 03.06.2010 року (а.с.10), заборгованість відповідача станом на момент подання позову (13.09.2010 року) складала 972,72 грн.

Після порушення провадження у справі відповідач сплатив основну заборгованість в сумі 972,72 грн., що підтверджується договором доручення від 01.10.2010 року і твердженням позивача, тому суд припиняє провадження у справі в цій частині позовних вимог на підставі пункту 11 частини 1 статті 80 ГПК України.

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторони в пункті 5.2 договору встановили 17% річних за порушення термінів оплати товару.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов’язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само 17 процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем 17% річних в сумі 63,89 грн. за відповідні періоди, встановив неправильність їх нарахування (після перерахунку –63,86 грн.), тому задовольняє позов в цій частині позовних вимог частково в сумі 63,86 грн., в іншій частині позовних вимог про стягнення 17% річних суд відмовляє за необґрунтованістю.

Період простроченняСума боргу (грн.)Кількість днів простроченнярічніСума 17% річних за період прострочення

16.05.2010-02.06.20101132,131817 %9,49

(1132,13*17%*18/365)

03.06.2010-01.10.2010972,7212017 %54,37

(972,72*17%*120/365)

У зв’язку із тим, що спір виник з вини відповідача, на підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в сумі 102 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись пунктом 11 частини 1 статті 80, ст.ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ: 1. Провадження у справі № 17/1850 в частині позовних вимог про стягнення 972,72 грн. основної заборгованості –припинити. 2. Позов про стягнення 17% річних в сумі 63,89 грн. задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства «АЛМАКС»(м. Черкаси, вул. Рябоконя, буд. 19, код ЄДРПОУ 32881813) на користь приватного підприємства «Торговий Дім ПОЛЯКОВ» (м. Черкаси, вул. Берегова, буд. 4А, п/р 2600811032 в ЧОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 3354411, код ЄДРПОУ 32268131) –17% річних в сумі 63,86 грн., в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита 102 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог про стягнення 17% річних відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя С.С.Боровик

Повний текст рішення оформлений та підписаний 05.10.2010 року.