Рішення № 11814991, 30.09.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

______________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.09.2010 Справа № 17/131-ПН-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М. Б. при секретарі Шикаловій В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Мілано", м.Херсон

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Херсон

про вилучення та повернення морозильної камери

за участю представників сторін:

від позивача - Карасьов І. О., представник за довіреністю від 12.08.10р.

від відповідача - не прибув.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Мілано" (позивач) звернулося до господарського суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) про вилучення майна - морозильної камери інв. № 3083 вартістю 3000,00 грн.

У зв'язку з неявкою в судові засідання відповідача та ненадання витребуваних судом документів, розгляд справи неодноразово відкладався.

У судовому засіданні 30.09.10р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просить їх задовольнити.

Відповідач витребувані судом документи не надав, у судові засідання, які відбулись 07.09.10р., 23.09.10р. та 30.09.10р., не прибув, хоч був належним чином повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України у п.19 Інформаційного листа від 13.08.08р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України", "… дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом ВГСУ від 10.12.02р. № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як слідує з матеріалів справи, а саме з довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 22.09.10р. місцем реєстрації відповідача є м. Херсон, вул. Дніпропетровська, буд. 190. Така ж адреса вказана позивачем і у позовній заяві.

У пункті 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.06р. (з відповідними змінами) № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" вказано, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, станом на час розгляду справи.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про місце, дату та час проведення судового засідання, проте, своїм правом приймати участь у судовому засіданні останній не скористався. Про поважні причини неявки в судове засідання відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

в с т а н о в и в:

05.06.2009р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Мілано" (постачальник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір поставки № 4/44, за умовами якого постачальник зобов'язався поставляти та передавати покупцеві товар - морозиво та заморожені напівфабрикати, а також передати покупцеві у тимчасове користування для організації продажу товару одну морозильну камеру (п.1.1 договору), умови користуванню якою зазначені у додатку №1, який підписується сторонами і є невід'ємною частиною договору поставки № 4/44.

В п.5.2 договору сторони обумовили, що покупець забезпечує збереження морозильних камер та, в разі псування, поломки або іншого пошкодження, несе витрати по їх ремонту, а в разі незабезпечення збереження камер відшкодовує постачальнику повну їх вартість в розмірі заставної ціни кожної з камер, яка визначена в додатку №1 до договору.

Морозильна камера ТМ "Милано" № 3083 була передана у безоплатне строкове цільове використання, тобто до завершення реалізації товару, 05 вересня 2009 року, а її заставна вартість становила 3000 грн. 00 коп., про що свідчить додаток № 1 до договору (а. с. 8).

Відповідно до п.7.1. договору, строк його дії закінчується 31.12.2009р. Позивач стверджує, що після закінчення дії договору між сторонами господарські стосунки не відбувались.

Проте, за свідченнями представника позивача, морозильна камера, після реалізації товару, не була повернута відповідачем, в зв'язку з чим 02 липня 2010 року постачальник звернувся до покупця з письмовою вимогою повернути передане покупцю у безоплатне строкове використання майно, а саме - морозильну камеру ТМ "Милано" № 3083, посилаючись на приписи ст. ст. 1212 та 1214 ЦК України та зазначаючи, що відповідач володіє майном безпідставно.

Дана вимога була отримана відповідачем 06 липня 2010 року, про що свідчить поштове повідомлення (а. с. 10), проте, вимога, станом на 11.08.10р. залишилася без відповіді та без виконання, що змусило позивача звернутися до суду за захистом майнових прав.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, свого відношення до позову не проявив, письмового відзиву на позовну заяву не надав, доказів повернення майна або письмових заперечень по суті спору суду не представив, явки уповноваженого представника не забезпечив.

При вирішенні даного спору суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до приписів частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути це майно його власнику. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Частиною 2 цієї ж норми зумовлено, що положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до приписів статті 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути безпідставно набуте майно в натурі.

Договором поставки, фактично, не визначено конкретної дати повернення покупцем морозильної камери, проте, окрім припинення дії договору ще в грудні 2009 року та, відповідно, відсутності подальших підстав використання відповідачем морозильної камери, слід прийняти до уваги й положення ст.530 ЦК України, приписи якої встановлюють, що в разі, якщо термін виконання зобов'язання договором не встановлений, кредитор, а, в даному випадку, і власник майна, має право вимагати виконати зобов'язання у будь-який строк, і ця вимога має бути добровільно виконаною у семиденний строк від дня отримання такої вимоги, в даному випадку, тимчасовим набувачем майна.

Як зазначено вище, вимога повернення морозильної камери була отримана відповідачем 06 липня 2010 року, таким чином, останній строк виконання відповідачем умов договору в частині повернення майна мала бути виконаною не пізніше 13 липня 2010 року.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одночасно суд констатує, що положеннями ст.16 ЦК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, способом захисту цивільного права є примусове виконання обовязку в натурі, що відповідає позовній вимозі про витребування майна.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження повернення морозильної камери позивачу.

Отже, суд вважає, що вимога позивача про повернення морозильної камери, яка підтверджена належними доказами, є нормативно обґрунтованою, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

При поданні позову позивачем на користь державного бюджету, окрім 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, платіжним дорученням від 13 серпня 2010 року № 846 (а. с. 5) було сплачено 102 грн. державного мита, в той час, як за даним видом немайнових спорів розмір державного мита становить лише 85 грн. 00 коп.

Оскільки спір доведено до вирішення у судовому порядку з вини відповідача, з останнього, на користь позивача, підлягають стягненню 85 грн. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Решта надмірно сплаченого державного мита у сумі 17 грн. підлягає поверненню позивачу з держбюджету.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.44, 49, 75, 82, 84 та 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма "Мілано" (м. Херсон, вул. Тельмана, буд. 2, код ЄДРПОУ 35469299) морозильну камеру ТМ "Мілано" інвентарний № 3083.

3. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Мілано" (м. Херсон, вул. Тельмана, буд. 2, код ЄДРПОУ 35469299) 85 грн. 00 коп. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма "Мілано" (м. Херсон, вул. Тельмана, буд. 2, код ЄДРПОУ 35469299) з держбюджету суму надмірно сплаченого на підставі платіжного доручення від 13.08.2010р. №846 державного мита у розмірі 17 грн. 00 коп., про що, після набрання рішенням законної сили, видати довідку.

Суддя М. Б. Сулімовська

Рішення складено у повному обсязі

та підписане 08 жовтня 2010 року.