Рішення № 11814269, 11.10.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.10.10 Справа № 18/88-10. за позовом: ОСОБА_1, м. Суми

до відповідачів: 1. Публічного акціонерного товариства Комерційного банку

«ПриватБанк», м. Дніпропетровськ

2. Акціонерного товариства закритого типу «Пусконаладка», м. Суми

про зобовязання вчинити певні дії

СУДДЯ Заєць С.В.

Секретаря судового засідання Гордієнко Ж.М.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 27.07.2010р.

від відповідачів: 1. Старовойтова О.О.

2. Казак М.В.

Суть спору: позивач просить суд зобовязати першого відповідача внести зміни до реєстру акціонерів відповідно до визнання АТЗТ «Пусконаладка» власником акцій; зобовязати другого відповідача прийняти акції у власність для їх наступної передачі (продажу) акціонерам товариства, які бажають їх придбати, відповідно до діючого законодавства; стягнути з відповідачів 85 грн. 00 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно відзиву від 16.08.2010р., другий відповідач просить суд застосувати позовну давність та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

У дане судове засідання представник позивача подав заяву за вхідним номером 18908 від 11.10.2010р., в якій зазначає про неможливість застосування пропуску строку позовної давності, оскільки порушені права позивача захищені ухвалою Верховного Суду України від 28.03.2007р., яка набрала законної сили, є чинною та оскарженню не підлягає, не є виконавчим документом та не втрачає своєї дійсності зі спливом будь якого проміжку часу.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги повністю.

Таким чином, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників сторін, оцінивши надані докази, суд встановив:

Позивач є акціонером АТЗТ «Пусконаладка», що підтверджується сертифікатом іменних акцій серії НОМЕР_1, виданим 30 травня 2007 року.

Ухвалою Верховного Суду України від 28 березня 2007 року залишено в силі рішення Зарічного районного суду м. Суми від 26 травня 2004 року по справі № 2-1556/2004 рік, відповідно до якого: позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, АТЗТ «Пусконаладка» задоволено; визнано частково недійсними договори купівлі-продажу цінних паперів №№ 3, 4 від 10 грудня 2003 року, №№ 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 від 12 грудня 2003 року, №№ 13, 13-1, 14, 14-1, 15, 15-1, 16, 16-1 від 13 грудня 2003 року, №№ 17, 18, 19, 20 від 15 грудня 2003 року, №№ 25, 26, 27 від 16 грудня 2003 року, №№ 21, 28, 29,30, 31, 32 від 17 грудня 2003 року, №№ 22, 23, 24, 40 від 19 грудня 2003 року, №№ 41, 42, 47 від 20 грудня 2003 року, №№ 44, 45, 46, 48/1 від 22 грудня 2003 року, № 48/2 від 23 грудня 2003 року, № 49 від 25 грудня 2003 року в частинах визначення ТОВ «Енергосервісне підприємство «Преобразователь» покупцем акцій АТЗТ «Пусконаладка»; визнано АТЗТ «Пусконаладка» покупцем акцій по договорам купівлі-продажу цінних паперів №№ 3, 4 від 10 грудня 2003 року, №№ 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 від 12 грудня 2003 року, №№ 13, 13-1, 14, 14-1, 15, 15-1, 16, 16-1 від 13 грудня 2003 року, №№ 17, 18, 19, 20 від 15 грудня 2003 року, №№ 25, 26, 27 від 16 грудня 2003 року, №№ 21, 28, 29, 30, 31, 32 від 17 грудня 2003року, №№ 22, 23, 24, 40 від 19 грудня 2003року, №№ 41, 42, 47 від 20 грудня 2003 року, №№ 44, 45, 46, 48/1 від 22 грудня 2003 року, № 48/2 від 23 грудня 2003 року, № 49 від 25 грудня 2003 року з переводом всіх прав та зобов'язань покупця по цим договорам на АТЗТ «Пусконаладка»; зобов'язано АТЗТ «Пусконаладка» прийняти акції у власність для їх наступної передачі (продажу) акціонерам товариства, які бажають їх придбати, відповідно до діючого законодавства; визнано недійсними індосаменти (передавальні розпорядження) в частині визначення ТОВ «Енергосервісне підприємство «Преобразователь» власником акцій та визначено новим власником акцій АТЗТ «Пусконаладка»; визнано недійсними зміни в реєстрі акціонерів, що внесені при реєстрації наслідків оскаржуваних договорів; зобов'язано ЗАТ «Ренд» внести зміни до реєстру акціонерів відповідно до визнання АТЗТ «Пусконаладка» власником акцій; стягнуто з АТЗТ «Пусконаладка» на користь ТОВ «Енергосервісне підприємство «Преобразователь» витрати на сплату акціонерам-продавцям передбачені договорами суми в розмірі 31970 грн. 00 коп.

Відповідно ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно п. 1 р. ІІ Положення «Про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів», затвердженого Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1000 від 17 жовтня 2006 року, однією з функцій реєстроутримувача є ведення системи реєстру, що включає, зокрема, унесення до системи реєстру змін у зв'язку з переходом права власності на іменні цінні папери.

У відповідності до ч. 4 ст. 9 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», підставою для внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів є документи, згідно з якими переходить право власності на відповідні іменні цінні папери.

Згідно п. 17 р. VII Положення «Про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів», затвердженого Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1000 від 17 жовтня 2006 року, унесення до системи реєстру записів про перехід права власності на іменні цінні папери за рішенням (вироком) суду, що набрало (набрав) законної сили, здійснюється реєстроутримувачем на підставі копій цих документів, переданих реєстроутримувачу, які засвідчені підписом судді та печаткою суду.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 26 травня 2004 року по справі № 2-1556/2004 рік обов'язок по внесенню змін до реєстру акціонерів відповідно до визнання АТЗТ «Пусконаладка» власником акцій було покладено на реєстратора ЗАТ «Ренд», який на час судового розгляду зазначеної справи виконував функції по веденню системи реєстру АТЗТ «Пусконаладка».

Як вбачається з матеріалів справи, оскільки 15 березня 2007 року між АТЗТ «Пусконаладка» та реєстратором «ПриватБанк» було укладено договір № 84-03/2007 на ведення реєстру власників іменних цінних паперів, то з відповідною заявою від 16 травня 2007 року щодо внесення змін до реєстру акціонерів АТЗТ «Пусконаладка» позивач звернувся до першого відповідача, на що позивачем була отримана письмова відповідь за № 12001-05/ від 25 травня 2007 року з відмовою останнього вносити зміни до реєстру власників іменних цінних паперів АТЗТ «Пусконаладка» з тих причин, що «ПриватБанк» не є стороною в справі № 2-1556/2004 рік та ніяких обов'язків щодо нього судом визначено не було.

При цьому, в листі за № 08003-05/1680 від 04 червня 2007 року перший відповідач зазначає, що за ведення системи реєстру АТЗТ «Пусконаладка» реєстроутримувач «ПриватБанк» відповідає з 22 березня 2007 року.

Як вбачається з матеріалів справи другий відповідач не виконав зобов'язань покупця по договорам купівлі-продажу цінних паперів.

У процесі судового розгляду представником другого відповідача було заявлено клопотання про відмову позивачу у задоволенні позову на підставі пропуску останнім строку позовної давності.

Суд вважає, що у даному випадку неможливо застосовувати пропуск строку позовної давності, адже порушені права позивача вже захищені ухвалою Верховного Суду України від 28 березня 2007 року, яка набрала законної сили, є чинною та оскарженню не підлягає, вона не є виконавчим документом та не втрачає своєї дійсності зі спливом будь-якого проміжку часу.

У відповідності до ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України, а позовні вимоги полягають саме у реалізації ухвали Верховного Суду України від 28 березня 2007 року, тобто у її виконанні.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, позовні вимоги щодо зобов`язання першого відповідача внести зміни до реєстру акціонерів відповідно до визнання АТЗТ «Пусконаладка» власником акцій та зобовязання другого відповідача прийняти акції у власність для їх наступної передачі (продажу) акціонерам товариства, які бажають їх придбати, відповідно до діючого законодавства, визнаються судом правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Як свідчать матеріали справи, при подачі позовної заяви, позивач звернувся до господарського суду Сумської області із заявою від 22.10.2009р. про застосування заходів щодо забезпечення позову в порядку ст. 66 Господарського процесуального кодексу України шляхом заборони першому відповідачу вносити будь-які зміни до реєстру власників іменних цінних паперів АТЗТ «Пусконаладка» щодо акцій, які підлягають перереєстрації відповідно до визнання АТЗТ «Пусконаладка» власником акцій, згідно з рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 26 травня 2004 року по справі № 2-1556/2004 рік та ухвалою Верховного Суду України від 28 березня 2007 року та передавати реєстр власників іменних цінних паперів АТЗТ «Пусконаладка» іншому реєстроутримувачу.

В обґрунтування даної заяви позивач послався на те, що у разі неприйняття мір забезпечення позову існує, на його думку, висока вірогідність ймовірного внесення будь-яких інших змін до реєстру власників іменних цінних паперів АТЗТ «Пусконаладка», у зв`язку з чим у подальшому утрудниться чи зробить неможливим виконання рішення суду.

Оцінивши викладене, суд враховує, що статтями 66, 67 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Зі змісту вказаних статей вбачається, що обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими повязано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Водночас, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обовязковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими повязується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Отже вимога про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення ускладнень у виконанні судового рішення.

Разом з тим, як вбачається із заяви про забезпечення позову, суд вважає, що позивачем не доведено наявності фактичних обставин, із якими повязується застосування вищевказаних заходів.

А саме, позивач зазначає, що перший відповідач ухиляється від виконання законних вимог, відмовляється вносити зміни до реєстру власників іменних цінних паперів АТЗТ «Пусконаладка», а тому є підстави для вжиття заходів по забезпеченню позову. Вказані обставини, на думку позивача, можуть призвести до неможливості виконання рішення господарського суду в разі задоволення позову.

Проте, суд визначає, що вказане твердження не можна визнати достатньо обґрунтованим, оскільки позивачем не надано доказів на його підтвердження та не мотивовано твердження про те, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання судового рішення.

Відповідно до змісту статті 66 Господарського процесуального кодексу України, у вирішенні питання про забезпечення позову суд зясовує обсяг позовних вимог, здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а також з огляду на те, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичних осіб або фізичних осіб підприємців учасників судового процесу.

Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що розглядаючи вимогу про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, відповідних доводів в обґрунтування вимог про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони першому відповідачу вносити будь-які зміни до реєстру власників іменних цінних паперів АТЗТ «Пусконаладка» щодо акцій, які підлягають перереєстрації відповідно до визнання АТЗТ «Пусконаладка» власником акцій, згідно з рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 26 травня 2004 року по справі № 2-1556/2004 рік та ухвалою Верховного Суду України від 28 березня 2007 року та передавати реєстр власників іменних цінних паперів АТЗТ «Пусконаладка» іншому реєстроутримувачу позивач не наводить.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, змістом якої є заборонити першому відповідачу вносити будь-які зміни до реєстру власників іменних цінних паперів АТЗТ «Пусконаладка» щодо акцій, які підлягають перереєстрації відповідно до визнання АТЗТ «Пусконаладка» власником акцій, згідно з рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 26 травня 2004 року по справі № 2-1556/2004 рік та ухвалою Верховного Суду України від 28 березня 2007 року та передавати реєстр власників іменних цінних паперів АТЗТ «Пусконаладка» іншому реєстроутримувачу є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Зобов`язати Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»

(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код 14360570) внести зміни до

реєстру акціонерів відповідно до визнання Акціонерного товариства закритого типу

«Пусконаладка» (40024, м. Суми, вул. Харківська, 4А, код 13995697) власником акцій.

3. Зобов`язати Акціонерне товариство закритого типу «Пусконаладка» (40024, м.

Суми, вул. Харківська, 4А, код 13995697) прийняти акції у власність для їх наступної передачі (продажу) акціонерам товариства, які бажають їх придбати, відповідно до діючого законодавства.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк»

(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код 14360570) на користь ОСОБА_1 АДРЕСА_1) 42 грн. 50 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «Пусконаладка» (40024, м. Суми, вул. Харківська, 4А, код 13995697) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) 42 грн. 50 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 22.10.2009 року про забезпечення позову відмовити.

7. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ С.В. ЗАЄЦЬ

Повне рішення складене 14.10.2010р.

Суддя