Рішення № 11814258, 11.10.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.10.10 Справа № 18/91-10. за позовом: Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Суми», м. Суми

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Нафтопроммаш», м. Охтирка, Сумська область

про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення 40 000 грн. 00 коп.

Суддя С.В. ЗАЄЦЬ

За участі секретаря судового засідання Ж.М. Гордієнко

За участі представників сторін:

від позивача Самбур А.В.

Від відповідача не з`явився

Суть спору: позивач просить суд зобовязати відповідача провести заміну предмету застави по договорам застави № 91, № 92, № 93, № 94 від 31.03.2005р., укладених між сторонами у відповідності до п.п. 4.1.1, 4.1.2 договорів на загальну суму не менше ніж 399871 грн. 40 коп. та укласти відповідні договори; стягнути з відповідача штраф у розмірі 40 000 грн. 00 коп. та судові витрати.

Відповідач у відзиві на позовну заяву за № 382 від 11.08.2010р. проти вимоги щодо стягнення штрафу у розмірі 40000 грн. 00 коп. заперечує та просить суд відмовити у її задоволенні, посилаючись на те, що позивачем пропущено строк позовної давності.

У запереченні на відзив відповідача за № 08/105 від 09.09.2010р. позивач зазначає, що згідно п. 7.8 вищевказаних договорів застави, встановлений сторонами строк позовної давності терміном у 10 років, поширюється на всі зобов`язання позичальника та поручителя перед позивачем.

Представник позивача підтримує свої позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, додаткових письмових пояснень по справі не подав.

Таким чином справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, оцінивши надані докази, суд встановив :

31 березня 2005 року між позивачем та приватним підприємцем Мусатовим Олексієм Володимировичем було укладено кредитний договір № 21/89, відповідно до умов якого позичальнику було надано кредит в сумі 300000 грн. 00 коп. з кінцевим терміном повернення 29.03.2006р.

Відповідач виступив майновим поручителем позичальника підприємця ОСОБА_1. і в заставу позивачу були надані товари в обігу (готова продукція), що належать відповідачу на праві власності та вказані в переліках майна, наданого в заставу, а саме: по договору застави № 91 від 31.03.2005р. - бокси кабельні телефонні БКТ 100x2 в кількості 203 шт. на суму 15854 грн. 36 коп. та бокси кабельні телефонні БКТ 100x2 в кількості 848 шт. на суму 84638 грн. 88 коп.; по договору застави № 92 від 31.03.2005р. - бокси кабельні телефонні БКТ 100x2 в кількості 1000 шт. на суму 99810 грн. 00 коп.; по договору застави № 93 від 31.03.2005р. - УКС 10x2 в кількості 878 шт. на суму 99670 грн. 56 коп.; по договору застави № 94 від 31.03.2005р. - УКС 10x2 в кількості 880 шт. на суму 99897 грн. 60 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, застава готової продукції зареєстрована 19.04.2005р. в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (витяг № 3167599).

Згідно ст. 20 Закону України «Про заставу» та п. 3.1.4, п. 5.1 договорів застави №№ 91, 92, 93, 94 від 31.03.2005р. заставодержатель (позивач) набуває право звернення стягнення на предмет застави та його реалізацію якщо в момент настання строку виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором вони не були виконані повністю.

Представник позивача у судовому засіданні пояснював, що підприємець Мусатов О.В. зобов'язання по кредитному договору не виконував. У кінцевий термін повернення - 29.03.2006р. (пункт 2.2 кредитного договору) кредит банку не був повернений та не сплачені відсотки, комісійна винагорода.

З метою погашення заборгованості ОСОБА_1. за кредитним договором за рахунок заставного майна поручителя (відповідача) позивачем до господарського суду Сумської області було подано позовну заяву про звернення стягнення на заставне майно від 15.09.2008р. № 20. Рішенням господарського суду Сумської області від 10.11.2008р. по справі № 9/566-08 позовні вимоги були задоволені в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до постанови державного виконавця серії ВП № 11395002 від 12.03.2009р. про повернення виконавчого документа, майно, за рахунок якого повинно проводитись стягнення, належне відповідачу, відсутнє, що підтверджується Актом державного виконавця від 12.03.2009р. При повторному зверненні позивача до ВДВС Охтирського МУЮ, наказ суду було також повернуто без виконання згідно постанови про повернення виконавчого документа серії ВП № 14560676 від 21.10.2009р.

У відповідності із п.4.1.2 договорів застави при відчуженні заставодавцем майна він зобов'язаний негайно (але не пізніше, ніж через 2 (два) робочі дні з моменту такого відчуження надати в заставу інше, належне йому на праві власності майно за згодою заставодержателя. Вартість, асортимент, кількість, якість та ліквідність такого майна узгоджуються письмово сторонами та мають дорівнювати або перевищувати загальну вартість, кількість та ліквідність майна, що відчужено. У випадку, якщо така заміна у вказаний строк не відбувається, то заставодержатель набуває права вимагати дострокового виконання позичальником зобов'язань, що випливають із кредитного договору, водночас звернувши стягнення на майно та інше майно заставодавця (відповідача) у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про заставу» у разі відчуження заставлених товарів заставодавець зобов'язаний замінити їх товарами такої ж або більшої вартості.

У відповідності до ст. 586 Цивільного кодексу України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Договорами застави, укладеними між позивачем та відповідачем інше ніж встановлено статтею 586 Цивільного кодексу України не передбачено, згода банком на відчуження заставного майна не надавалася.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Банком на адресу заставодавця (відповідача) направлявся лист № 08/45 від 15.07.2010р. з вимогою на протязі 3-х робочих днів запропонувати для передачі в заставу банку інше ліквідне майно, який був отриманий відповідачем 21.07.2010р. і що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Як пояснював представник позивача, відповіді на лист банком отримано не було.

Згідно п.6.3 договорів застави у випадку невиконання заставодавцем умов, які передбачені п.п.4.1.1, 4.1.2 договорів застави, заставодавець сплачує заставодержателю штраф у розмірі 10 000 грн. 00 коп. Сплата штрафу не звільняє заставодавця від виконання ним умов указаних пунктів договору застави.

Відповідач порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладених між сторонами договорів застави №№ 91, 92, 93, 94 від 31.03.2005р., у зв`язку з чим на день розгляду справи в суді, заборгованість відповідача перед позивачем становить 10000 грн. 00 коп. по кожному договору застави, а всього 40000 грн. 00 коп.

У відзиві на позовну заяву від 11.08.2010р. відповідач повністю заперечує проти позовних вимог посилаючись на те, що позивачем пропущено строк у межах якого він міг звернутися до суду з вимогою про захист свого права.

При цьому, відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Цим кодексом не встановлено обмежень щодо максимального строку позовної давності, яка може бути встановлена за домовленістю сторін, а це означає, що тривалість збільшення строку не обмежена.

Договорами застави, укладеними між сторонами № 91, № 92, № 93, № 94 від 31.03.2005р. (пункт 7.8.) передбачено, що всі спори з приводу умов цього договору, а також стану та порядку його виконання вирішуються сторонами шляхом переговорів. У випадку недосягнення згоди за результатами переговорів, а так само і у випадку небажання будь-якої із сторін вирішувати спір шляхом переговорів зацікавлена сторона має право у порядку, передбаченому чинним законодавством звернутися для вирішення спору до господарського суду. При цьому, строк, у межах якого банк може звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності) встановлюється тривалістю у 10 років.

Пунктом 6.9. кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 21/89 від 31.03.2005р., укладеного між позивачем та приватним підприємцем Мусатовим Олексієм Володимировичем, поручителем якого виступив відповідач, передбачено, що всі спори між сторонами при недосягненні згоди шляхом переговорів передаються на вирішення господарського суду. При цьому, строк, у межах якого банк може звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності) встановлюється тривалістю у 10 років.

Також п.7.3 договорів застави, укладених між позивачем та відповідачем № 91, № 92, № 93, № 94 від 31.03.2005р. передбачено, що договір діє до повного виконання зобов'язань позичальником за кредитним договором (з урахуванням всіх змін та доповнень до нього) або до припинення права застави у випадках, що прямо передбачені чинним законодавством. У пункті 7.4. вказаних вище договорів вказано, що у випадку часткового виконання зобов'язань позичальником за кредитним договором застава зберігається в початковому вигляді. На даний час зобов'язання позичальника ОСОБА_1. перед позивачем за кредитним договором № 21/89 від 31.03.2005р. повністю не виконані. Підстав для припинення права застави, прямо передбачених чинним законодавством, по вказаних вище договорах застави, укладених між сторонами немає.

На підставі вищевикладеного, враховуючи п. 7.8. вказаних вище договорів можна зробити висновок, що встановлений сторонами в договорі строк позовної давності терміном у 10 років поширюється на всі зобов'язання позичальника та поручителя перед позивачем

Таким чином, суд визнає відзив відповідача необґрунтованим та до уваги не приймається.

Позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу, понесені позивачем, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Зобовязати Відкрите акціонерне товариство «Нафтопроммаш» (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Червоноармійська, 1, код 00378454) провести заміну предмету застави по договорам застави № 91, № 92, № 93, № 94 від 31.03.2005р., укладених між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Суми» (40000, м. Суми, вул.. Кірова, 20, код 09337273) та Відкритим акціонерним товариством «Нафтопроммаш» (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Червоноармійська, 1, код 00378454) у відповідності до п.п. 4.1.1, 4.1.2 договорів на загальну суму не менше ніж 399871 грн. 40 коп. та укласти відповідні договори.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Нафтопроммаш» (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Червоноармійська, 1, код 00378454) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Суми» (40000, м. Суми, вул.. Кірова, 20, код 09337273) штраф у розмірі 40000 грн. 00 коп., державне мито в сумі 485 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

4. Наказ видати після набранням рішення законної сили.

СУДДЯ С.В. ЗАЄЦЬ

Повне рішення складене 14.10.2010р.

Суддя