Рішення № 11813815, 13.10.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

13 жовтня 2010 року справа № 5020-4/062 За позовом Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк”

(вул. Ковпака, 29, м. Київ, 03150)

в особі Кримської республіканської філії

Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк”

(пр. Кірова, 36, м. Сімферополь, 95000)

до Приватного підприємства “Ефармон”

(вул. Котовського, буд. 39, м. Севастополь, 99007)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 (АДРЕСА_1);

про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки,

Суддя Погребняк О.С.

Представники:

Позивач (АКБ СР “Укрсоцбанк”) - Пономарьова О.В. - представник, довіреність № 02-04/591 від 30.11.2009;

Відповідач (ПП “Ефармон”) не зявився;

Третя особа (ОСОБА_2) не зявилася.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство “Укрсоцбанк” Кримської республіканської філії Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк” “Укрсоцбанк” звернулося до суду з позовом до Приватного підприємства “Ефармон” про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позов обґрунтований порушенням з боку відповідача умов договору відновлювальної кредитної лінії №945/102 ДИ-5-ВЛ, укладеного між позивачем та третьою особою, забезпечення виконання за яким передбачено Іпотечним договором, укладеним між сторонами у даній справі.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 25.03.2010 порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 08.04.2010. Цією ж ухвалою залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2.

У порядку статей 22, 59 Господарського процесуального кодексу України відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує, вважає їх необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню з огляду на те, що позивачем у порушення вимог законодавства не надано доказів невиконання боржником своїх зобовязань за договором відновлювальної кредитної лінії (т.1, арк.с. 77-79).

У порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи був відкладений у судових засіданнях 08.04.2010 на 22.04.2010, 22.04.2010 на 11.05.2010, 11.05.2010 на 25.05.2010, у судовому засіданні 25.05.2010 була оголошена перерва до 08.06.2010.

У ході розгляду справи третя особа у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України надала відзив на позовну заяву, згідно з яким зазначила, що з позовними вимогами не погоджується, з огляду на те, що право вимагати повернення кредиту у позивача відсутнє оскільки з відповідними питанням він до позичальника за договором відновлювальної кредитної лінії не звертався, крім того, звернувшись до господарського суду позивач фактично позбавив позичальника (фізичну особу) можливості захистити своє право, оскільки фізична особа не може бути стороною у господарському процесі (т.1, арк.с. 100-102).

У порядку статті 79 Господарського процесуального кодексу, ухвалою суду від 08.06.2010 провадження у справі №5020-4/062 було зупинено до розгляду Ленінським районним судом міста Севастополя справи №2-3820/2010 за позовом ОСОБА_2 до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” про визнання умов договору несправедливими та недійсними та внесення змін до умов договору.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Севастополя від 26.07.2010 у справі №2-3820/10 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до АКІБСР “Укрсоцбанк” про визнання недійсними умови кредитного договору залишено без розгляду.

Ухвалою Господарського осуду міста Севастополя від 04.10.2010 провадження у справі №5020-4/062 було поновлено, розгляд справи призначений на 13.10.2010.

У судове засідання 13.10.2010 сторони явку уповноважених представників не забезпечили, про дату час та місце судового засідання були повідомлені належним чином та своєчасно рекомендованою кореспонденцією з повідомленим про вручення поштового відправлення, про причини неявки не сповістили.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки явка учасників судового процесу обовязковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Представник позивача виклав суду зміст позовних вимог, на позовних вимогах наполягає, просить суд позов задовольнити в повному обсязі на підставах, викладений в позовній заяві.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

23.10.2007 Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку “Укрсоцбанк”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Укрсоцбанк” (Банк) уклав з Позичальником громадянкою України ОСОБА_2 Договір відновлювальної кредитної лінії №945/102 ДИ-5-ВЛ (Договір відновлювальної кредитної лінії), згідно з умовами якого Банк зобовязався надавати Позичальнику грошові кошті на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання (надалі Кредит).

Надання кредиту здійснюється окремими частинами (Траншами), із сплатою 13,5% річних за Кредитом та комісії в розмірі та порядку, визначеному Тарифами на послуги по наданню кредитів (надалі - Тарифи), в межах максимального ліміту заборгованості Позичальника за кредитом у сумі 260000,00 доларів США з наступним графіком зниження максимального ліміту заборгованості: - щомісячно до 05 числа кожного місяця в період з листопада 2007 по вересень 2017 року включно зниження максимального ліміту на 20,00 доларів США; з 05.09.2017 максимальний ліміт заборгованості становить 257620,00 доларів США; кінцевий термін погашення заборгованості за кредитом 05.10.2017. Кожна наступна видача Траншу кредиту здійснюється в межах вільного залишку максимального ліміту заборгованості, визначеного в п.п. 1.1.1 Договору з урахуванням вже наданих траншів (пункти 1.1.1-1.1.2 Договору).

Додатковою угодою №1 до Договору відновлювальної кредитної лінії сторонами було узгоджено підвищення процентної ставки за користування кредитом, яка встановлена підпунктом 1.1.1 Договору та яка з 30.06.2008 встановлена в розмірі 14,% (т.1, арк.с. 20).

Згідно з пунктом 1.3 Договору, в якості забезпечення виконання позичальником своїх зобовязань перед Банком за цим Договором щодо повернення Кредиту, сплати нарахованих відсотків, комісії, можливої неустойки (штрафу, пені) та інших витрат щодо задоволення вимог кредитора за Договором, Банк укладає з майновим поручителем Приватним підприємством «Ефармон»- іпотечний договір, обєктом якого є приміщення загальною площею 76,70 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Севастополь, пл. Нахімова, буд. 3, вартістю 2384000,00 грн., в доларовому еквіваленті 472079,21 доларів США.

Відповідно до пункту 1.2. Договору, кредит надавався Позичальнику на споживчі потреби.

Статтею 2 Договору, врегульований порядок надання кредиту нарахування та сплата процентів (комісії).

Кредит вважається наданим на момент списання суми кредиту з позичкового рахунку на підставі письмової заяви позичальника (п. 2.2 Договору). Сплата процентів за користування кредитом здійснюється в валюті наданого кредиту щомісячно, не пізніше 5 числа місяця наступного за місяцем, в якому нараховані проценті, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі (п.2.4 Договору).

Нарахування та сплата комісії за користування кредитом здійснюється в порядку, в сумі та в строки, встановлені тарифами (пункт 2.5 Договору).

Погашення кредиту здійснюється в порядку та строки, передбачені в п.п. 1.1.1 Договору (п. 2.7 Договору).

Банк має право вимагати від Позичальника дострокового виконання ним всіх зобовязань за Договором протягом 30 днів від дня отримання Позичальником письмової вимоги про повернення кредиту, сплати процентів, комісій та неустойки (штрафу) (п. 3.2.2.2. Договору).

Згідно з пунктами 3.3.6-3.3.8 Договору кредиту Позичальник зобов'язався сплачувати проценти за використання кредиту та комісії в строки, визначені пунктами 2.4, 2.5 Договору, сплачувати кредитору неустойку (штраф, пеню) в строк, встановлений пунктом 2.6 Договору, погасити кредитору в повному обсязі кредит в строк, встановлений в пунктах 1.1.1, 3.3.1 Договору, не пізніше останнього робочого дня строку дії відповідного максимального ліміту заборгованості, зазначеному у пункті 1.1.1. Договору, погашати кредитору частину заборгованості за кредитом, на яку поточна заборгованість за кредитом може перевищувати максимальний ліміт заборгованості, встановлений на наступний період згідно з графіком, визначеним у пункті 1.1.1. цього договору.

Відповідно до пункту 3.2.2 Договору, кредитор має право у разі невиконання позичальником своїх обовязків за Договором, погіршення фінансового стану позичальника, розрахованого Кредитором за своєю методикою на свій вибір вимагати:

-надання Позичальником або третьою особою додаткових засобів забезпечення виконання зобовязання за договором;

-дострокового виконання Позичальником всіх своїх зобовязань за договором протягом 30 календарних днів від дня отримання Позичальником письмової згоди про повернення кредиту, сплати процентів, комісії, а також можливої неустойки (пені, штрафу).

Згідно з пунктом 3.2.6 Договору, у разі неповернення позичальником кредиту в строки, зазначені у пунктах 1.1.1, 3.3.6.1, 3.3.14 Договору, несплати процентів, комісії, неустойки (пені, штрафу) в строки, що передбачені у п.п. 2.4, 2.5, 2.6 Договору, Банк має право звернути стягнення на засоби забезпечення виконання зобовязань за цим Договором, оформлені відповідно до договорів застави (іпотеки) згідно з пунктом 1.3 цього Договору.

Відповідно до пункту 7.3 Договору, він набирає чинності з дати його укладення та діє до повного виконання сторонами належним чином та у повному обсязі всіх своїх зобовязань за договором.

23.10.2007 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку “Укрсоцбанк”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Укрсоцбанк” (Іпотекодержатель) та Приватним підприємством «Ефармон»(Іпотекодавець), що є майновим поручителем за зобовязаннями ОСОБА_2 був укладений Іпотечний договір (т.1, арк.с. 110-112).

Згідно з пунктом 1.1 Іпотечного договору від 23.10.2007, іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю в якості забезпечення виконання зобовязання за Договором відновлювальної кредитної лінії №945/102-ДИ 5-ВЛ від 23.10.2007 (надалі основне зобовязання), нерухоме майно: блок приміщень №1-бар, якій складається з: в літ “Б” приміщень з 1-2 по 1-8 загальною площею 76,70 кв.м, який розташований за адресою: м. Севастополь, площа Нахімова, будинок №3 та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу. Вартість предмету іпотеки за згодою сторін складає 2384000,00 грн. (472079,21 доларів США).

Відповідно до пункту 3.1 Договору іпотеки, у разі невиконання Іпотекодавцем умов, визначених пунктами 2.1.1 2.1.10 цього Договору, Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, в порядку визначену пунктом 2.4.4 цього Договору.

Згідно з пунктом 6.3 Договору іпотеки, він набирає сили з моменту його нотаріального посвідчення та діє до припинення основного зобовязання. Дія цього закону припиняється також з підстав, передбачених чинним законодавством України, зокрема законом про іпотеку.

23.10.2007 приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу була накладена заборона відчуження зазначеного у договорі майна: блоку приміщень №1-бар, загальною площею 76,70 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Севастополь, площа Рахімова, будинок 3, що належить ПП «Ефармон»до припинення або розірвання договору іпотеки.

У підтвердження виконання зобов'язання Позивачем за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії, Позичальнику на підставі його заяви на видачу готівки № 2332 від 23.10.2007 у розмірі 260000,00 доларів США, або 1313000,00 грн. було видано зазначену суму /т.1 а.с.31/.

Однак, як стверджує Позивач, Позичальник свої зобов'язання за договором своєчасно не виконував, а саме, станом на 20.01.2010 загальний розмір заборгованості Позичальника за Договором відновлювання кредитної лінії складає 2501092,82 грн., в тому числі: сума заборгованості за кредитом 259760,00 доларів США; сума заборгованості за відсотками 46215,39 доларів США; пеня за несвоєчасне повернення кредиту 329,75 грн.; пеня за несвоєчасне повернення відсотків 50377,09 грн.; сума штрафу, яка передбачена кредитним договором пунктом 4.2, а саме пунктом 3.3.7 450,00 грн. та пунктом 3.3.8 450,00 грн., у зв'язку з чим Позивач, на підставі частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України має право на дострокове повернення суми кредиту, що залишилась, сплати процентів, пені, штрафу та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Викладені обставини зявилися підставою для звернення Позивача до суду із зазначеним позовом.

Дослідивши матеріали справи та наявні докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини між сторонами у справі виникли з приводу неналежного виконання Позичальниками умов кредитного договору в частині сплати кредиту та процентів за користування ним, у звязку з чим вони підлягають регулюванню, зокрема, положеннями глави 71 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Зі змісту частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України вбачається, що у разі прострочення позичальником сплати чергової суми у позикодавця виникає вимога вимагати сплати всієї суми позики, яка залишилася несплаченою. Тобто, вважаються такими, що настали всі строки платежу по всій позиції в цілому.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України також передбачено, що позичальник при укладенні кредитного договору зобов`язується не тільки повернути кредит, а також сплатити проценти.

Аналогічну умову містить і Договір /пункти 3.3.6- 3.3.8 Договору про відновлювання кредитної лінії/.

Пунктом 1.1 Договору про відновлювання кредитної лінії був встановлений графік погашення кредиту та сплати процентів за цими договорами.

Судом встановлено, що Позичальником порушувались строки внесення зазначених платежів.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, у відповідності до статті 525 Цивільного кодексу України, не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З метою досудового врегулювання спору 20.01.2009 та 01.06.2009 позичальнику надсилалися претензії про наявність заборгованості за договором про відновлювання кредитної лінії по сплаті простроченого кредиту, прострочених процентів, суми пені та штрафу. У означених претензіях Банк, посилаючись на недотримання з боку Позичальника умов договору №945/102-ДИ5-ВЛ від 23.10.2007, відповідно до пункту 3.3.14 Договору просив погасити заборгованість протягом 30 днів, у випадку непогашення заборгованості Банк заявив про звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитом в повному обсязі (т.1, арк. 80, 81).

Копії вищевказаних претензій містяться у матеріалах справи.

Відповідно до пункту 3.2.2 Договору, кредитор має право у разі невиконання позичальником своїх обовязків за Договором, вимагати дострокового виконання Позичальником всіх своїх зобовязань за договором протягом 30 календарних днів від дня отримання Позичальником письмової згоди про повернення кредиту, сплати процентів, комісії, а також можливої неустойки (пені, штрафу).

Згідно з пунктом 3.3.14 Позичальник зобовязаний на вимогу Кредитора у випадках, передбачених п.п. 2.13.3, 3.2.7 Договору достроково протягом 30 днів після отримання Позичальником письмової вимоги Кредитора, повернути кредит, сплатити проценти, комісії, можливу неустойку, а також достроково виконати свої обовязки у випадках, в порядку та в строки, що передбачені в п. 5.4 Договору.

Позичальник прийняті на себе зобов'язання за Договором про відновлювання кредитної лінії належним чином не виконав, на сьогодні перед Позивачем існує заборгованість Позичальника за кредитом, відсотками за користування кредитом, а також пені та штрафу, нарахованих Банком за несвоєчасне виконання зобовязань.

Таким чином, неналежне виконання взятих на себе зобов'язань Позичальником за Договором відновлювальної кредитної лінії призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 20.01.2010 склала 312309,39 доларів США (2501092,82 грн.) за розрахунками позивача, яка, з урахуванням офіційного курсу НБУ, за 1 долар США станом на 20.01.2010 у розмірі 8,0055 грн. складається з:

-суми заборгованості за кредитом 259760,00 доларів США (2079508,68 грн.);

-суми заборгованості за відсотками 46215,39 доларів США (369977,30 грн.)

Наявна заборгованість позичальника підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позичальник доказів сплати суми боргу за Договором не надав.

Також, згідно з пунктами 4.1 та 4.2 Договору позивачем були нараховані пеня за несвоєчасне повернення кредиту 329,75 грн. та несвоєчасне повернення відсотків 50377,09 грн. та штраф за порушення виконання зобовязання у розмірі 450,00 грн. та 450,00 грн..

Відповідно до пункту 4.1 Договору, у разі прострочення терміну сплати комісії за дострокове погашення кредиту, визначеного пунктом 2.4 Договору кредиту, а також прострочення строків повернення кредиту, Позичальник зобовязаний сплатити Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, що діє у цей період.

Відповідно до пункту 4.2 Договору, у разі порушення виконання умов Договору, Позичальник сплачує Банку штраф:

-за порушення п.п. 3.3.7 штраф в розмірі 450,00 грн.;

-за порушення п.п. 3.3.8 штраф в розмірі 450,00 грн.

Суд вивчивши розрахунки пені та штрафу, які були нараховані позичальнику вважає їх обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Із наведеною нормою кореспондує стаття 611 Цивільного кодексу України, згідно з якою, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України, Платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" від 22.11.1996 №543/96-ВР (з наступними змінами і доповненнями), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем нарахована пеня в розмірі 14,19 доларів (329,75 грн) за несвоєчасне повернення кредиту та 6292,81 доларів (50377,09 грн.) за несвоєчасне повернення відсотків..

Суд перевірив розрахунок пені, наданий позивачем, в тому числі щодо розміру облікової ставки НБУ, що брався до уваги при розрахунку, а також розміру заборгованості і періоду прострочення.

За результатами перевірки суд дійшов висновку про те, що здійснений позивачем розрахунок пені відповідає вимогам чинного законодавства України.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів субєктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Стаття 217 Господарського кодексу України визначає види правових засобів відповідальності у сфері господарювання (господарські санкції) як заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки; такими засобами є: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного зобовязання або неналежно виконаного зобовязання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (частини друга та третя статті 549 Цивільного кодексу України).

У разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання учасник господарських відносин зобовязаний сплатити штраф - господарську санкцію у вигляді грошової суми (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України ).

Згідно з частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Позивачем нараховане суму штрафу у розмірі 900,00 грн., що передбачений пунктами 3.37, 3.3.8 Договору.

Суд вважає означені вимоги позивача обґрунтованими.

Як вже зазначалось вище, виконання зобовязань за кредитним договором забезпечено Іпотечними договорами.

Зазначену заборгованість Позивач просить стягнути з Відповідача шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: блок приміщень №1-бар, якій складається з: в літ Б приміщень з 1-2 по 1-8 загальною площею 76,70 кв.м, який розташований за адресою: м. Севастополь, площа Нахімова, будинок №3

За змістом пункту 3.1 Іпотечних договорів Іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобовязання, у разі невиконання Іпотекодавцем умов, визначених пунктами 2.1.1 2.1.10 цього Договору.

Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду здійснюється у спосіб зазначений у відповідному рішенню суду, а саме, шляхом продажу Предмету іпотеки в порядку, встановленому статтею 38 Закону України „Про іпотеку”, або у спосіб передбачений пунктами 4.6-4.7 Іпотечного договору.

Статтею 39 Закону України „Про іпотеку” передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті Іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги Іпотекодержателя;

заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;

пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Вартість предмету іпотеки за згодою сторін Іпотечного договору становить 2384000,00 грн. (пункт 1.2 Іпотечного договору).

Відносно тверджень відповідача щодо невиконання Банком обовязку письмового повідомлення про дострокове погашення кредиту, нарахованих процентів, комісії та штрафних санкцій, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України “Про іпотеку” на іпотекодержателя покладається обов'язок надіслати іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення встановленої форми. Надіслання такого повідомлення є обов'язковою умовою для подальшого вчинення виконавчого напису на документах, що встановлюють заборгованість для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 цього ж Закону положення ч. 1 зазначеної статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду в установленому законом порядку.

Виходячи з положень статті 41 Закону України „Про іпотеку” та пунктів 4.6- 4.7 Іпотечного договору, яким передбачена можливість реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах, позовні вимоги про встановлення способу реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк” в особі Кримської республіканської філії Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк” підлягають задоволенню.

Витрати Позивача по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову у повному обсязі покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 44, 48, 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 23.10.2007, укладеним між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк” правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Укрсоцбанк” (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, ідентифікаційний код 09324017) та Приватним підприємством “Ефармон” (вул. Котовського, буд. 39, м. Севастополь, 99007, ідентифікаційний код 20661583), а саме блок приміщень №1-бар, якій складається з: в літ Б приміщень з 1-2 по 1-8 загальною площею 76,70 кв.м, розташований за адресою: м. Севастополь, площа Нахімова, будинок №3, вартістю за погодженням сторін 2384000,00 грн.

3. Задовольнити з вартості предмета іпотеки, а саме - блоку приміщень №1-бар, якій складається з: в літ Б приміщень з 1-2 по 1-8 загальною площею 76,70 кв.м, розташований за адресою: м. Севастополь, площа Нахімова, будинок №3, грошові вимоги Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк”(03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, ідентифікаційний код 09324017) за Договором відновлювальної кредитної лінії №945/102-ДИ-5-ВЛ від 23.10.2007, який укладений з громадянкою України ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на загальну суму 2501092,82 грн. (два мільйона пятсот одна тисяча девяносто дві грн. 82 коп.) яка складається з суми заборгованості за кредитом 2079508,68 грн., суми заборгованості за відсотками 369977,30 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту 329,75 грн., пені за несвоєчасне повернення відсотків 50377,09 грн.; штрафу - 900,00 грн., витрати по сплаті державного мита за звернення стягнення на предмет іпотеки у розмірі 25010,92 грн. (двадцять п'ять тисяч десять грн. 92 коп.), та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

4. Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки - блоку приміщень №1-бар, якій складається з: в літ Б приміщень з 1-2 по 1-8 загальною площею 76,70 кв.м, розташований за адресою: м. Севастополь, площа Нахімова, будинок №3, шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк” (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, ідентифікаційний код 09324017) в особі Кримської республіканської філії Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк” (95000, м. Сімферополь, пр. Кірова, 36, ідентифікаційний код 09324017) з початковою ціною продажу 2384000,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.С. Погребняк

Рішення складено відповідно до вимог статті 84

Господарського процесуального кодексу України

та підписано 18.10.2010.