Рішення № 11813717, 07.10.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

07 жовтня 2010 року справа № 5020-7/077 За позовом Малого приватного науково-виробничого підприємства «Сердолик»

(вул. Адм. Октябрьського, 12, м. Севастополь, 99011)

до відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1)

про стягнення 843,27 грн.,

Суддя С. М. Альошина

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача Монько С.В. представник, довіреність № 54 від 01.02.2010 (к/копія довіреності у справі)

Від відповідача ОСОБА_3 представник, довіреність від 06.07.2010 (к/копія довіреності у справі)

Сутьспору:

Мале приватне науково-виробниче підприємство «Сердолік»звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення 843,27 грн., у тому числі 783,20 грн. основного боргу, 41,16 грн. пені, 10,76 грн. індексу інфляції та 3% річних у розмірі 8,15 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у засіданні суду надав суду відзив від 06.10.2010 на позовну заяву, в якому з позовними вимогами погодився у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В :

20.02.2007 між сторонами був укладений договір, відповідно до п. 1.1. якого за даним договором фірма (позивач) зобовязувався надати підприємцю (відповідачу) можливість здійснити підєднання до 20 телефонних пар (кабельних лініях звязку), які будуть створені в процесі виконання договору № 17 від 15.02.2007, укладеного між ТОВ «Спецмонтаж-Сервис»та позивачем, згідно ТУ № 571 від 06.10.2006, а підприємець частково компенсувати витрати фірми на прокладення магістрального телефонного кабелю, будівництво телефонної каналізації, які фірма понесе у межах виконання договору № 17 від 15.02.2007 у розмірі 20256 (двадцять тисяч двісті пятдесят шість) гривень, у тому числі ПДВ 3376 грн., а також компенсувати 40% витрат фірми на технічне обслуговування відповідною спеціалізованою організацією збудованих мереж.

Можливість підключення до створених у майбутньому телефонних пар надається у кабельному боксі (місце розподілу кабелю ємністю ТПП з 50 х 2 х 0,4), розташованому у місці знаходження Торгово-сервісного центру м. Севастополь, пр-т. Ген. Острякова, 164 (п. 1.2. договору).

Згідно з п.п. 2.2.2. п. 2.2. договору підприємець зобовязувався компенсувати витрати фірми у розмірі 40 % на технічне обслуговування спеціалізованими організаціями збудованих мереж для телефонізації будівлі Торгово-сервісного Центру за адресою: м. Севастополь, пр-т. Ген. Острякова, 164. Компенсація витрат Фірми на технічне

обслуговування здійснюється підприємцем не пізніше 10 днів з моменту виставлення Фірмою рахунку з доданням розрахунку належної до компенсації суми за технічне обслуговування збудованих мереж для телефонізації будівлі Торгово-сервісного Центру за адресою: м. Севастополь, пр-т. Ген. Острякова, 164. Підприємець самостійно до першого числа місяця, наступного за звітним одержує рахунки на компенсацію витрат в офісі фірми за адресою: м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, 12.

Позивач умови договору виконав у повному обсязі, що не заперечується відповідачем. Проте, відповідач, у порушення умов договору з листопада 2009 року припинив здійснення компенсаційних виплат позивачу, у звязку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 783,20 грн., про що позивачем відповідачу виставлялись відповідні рахунки-фактури, належно завірені копії яких додані позивачем до матеріалів справи

Вищевикладене свідчить про наявність зобовязання у відповідача перед позивачем.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Згідно з п. 3.4. вищевказаного договору, за порушення строків виконання зобовязань, зазначених, зокрема, у п.п. 2.2.2. п. 2.2. даного договору, підприємець сплачує фірмі пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми невиконаних зобовязань.

Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, згідно розрахунку позивача, відповідачу нараховано 41,16 грн. пені, яка і підлягає стягненню з відповідача.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідачу, згідно розрахунку позивача, нараховано 10,76 грн. індексу та 3% річних у розмірі 8,15 грн., які також підлягають стягненню з відповідача.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 843,27 грн., у тому числі 783,20 грн. основного боргу, 41,16 грн. пені, 10,76 грн. індексу інфляції та 3% річних у розмірі 8,15 грн., документально встановлений, підтверджений матеріалами справи та не оспорювався відповідачем, а визнаний у вищевказаному відзиві від 06.10.2010 на позовну заяву.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представників сторін, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення, з повідомленням представників сторін про складення повного рішення 11.10.2010.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1). Позов задовольнити.

2). Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відомості про банківські реквізити у матеріалах справи відсутні) на користь Малого приватного науково-виробничого підприємства «Сердолик»(вул. Адм. Октябрьського, 12, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 16506701, р/р 26005733905001 у СФ АКБ Приватбанк м. Севастополя, МФО 324935, або на інші рахунки) 843,27 грн., у тому числі 783,20 грн. основного боргу, 41,16 грн. пені, 10,76 грн. індексу інфляції та 3% річних у розмірі 8,15 грн., а також 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням господарського суду міста Севастополя законної сили.

Суддя С. М. Альошина

Рішення складено відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України та підписано 11.10.2010 .