Рішення № 11813654, 04.10.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" жовтня 2010 р. Справа № 19/117

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича компанія "Естакада"

до відповідача Дочірнє підприємство "Україна-Сервіс-Екс" приватного підприємства "Україна-Сервіс"

про стягнення вартості реалізованого товару з урахуванням індексу інфляції 22 510 грн. 27 коп.

Суддя

Представники:

Від позивача : Приходько Т.В.

Від відповідача : не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з відповідача коштів в сумі 22510,27 грн., з яких: 20042,20 грн. - основний борг, 1720,19 грн. - збитки від інфляції, 747,88 грн. - 3% річних. В обгрунтування вимог зазначає, що відповідачем порушено умови договору купівлі-продажу № 05/03/08 від 05.03.2008 р. в частині оплати придбаного товару. В судових засіданнях представник позивача вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, вимог не заперечив. Про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції адресату.

Зважаючи на викладене суд прийшов до висновку про можливість вирішення спору за наявними у справі документами (ст. 75 ГПК).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

05 березня 2008 року між ТзОВ "Будівельно-виробнича компанія "Естакада" (продавець) та дочірнім підприємством "Україна-Сервіс-Екс" приватного підприємства фірми "Україна-Сервіс" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 05/03/08. Відповідно до предмету договору продавець приймає на себе зобов'язання здійснювати виготовлення покупцю продукції - піддон дерев'яний, надалі - товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору.

Пунктами 5.1, 5.2 договору визначено, що розрахунок за отриманий товар здійснюється у безготівковому порядку на рахунок продавця на підставі виставленого рахунку, якщо інші умови та порядок розрахунків не встановлено сторонами додатково. Оплату за товар, що буде поставлено, покупець зобов'язується проводити на банківський рахунок продавця, або в інший спосіб, згідно законодавства України та домовленості сторін.

На виконання умов договору позивач виготовив та передав відповідачу товар на загальну суму 37042,20 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними:

-          № БВ-0000027 від 13.03.2008 р. на суму 14816,88 грн. (довіреність ЯИК № 976226 від 13.03.2008 р.);

-          № БВ-0000076 від 13.05.2008 р. на суму 22225,32 грн. (довіреність № 10 від 12.05.2009 р.).

Для проведення розрахунку за відпущений товар відповідачу було виписано рахунки-фактури № БВ-0000021 від 13.03.2008 р. на суму 14816,88 грн. (строк оплати до 18.03.2008 р.) та № БВ-0000013 від 13.05.2008 р. на суму 22225,32 грн. (строк оплати до 22.05.2008 р.).

В порушення договірних зобов'язань відповідач за отриманий товар розрахувався частково в сумі 17000,00 грн., що стверджується виписками з банківського рахунку позивача, а саме:

-          14 березня 2008 року - 8000,00 грн.;

-          01 квітня 2008 року - 2000,00 грн.;

-          10 жовтня 2008 року - 2000,00 грн.;

-          22 липня 2009 року - 3500,00 грн.;

-          03 вересня 2009 року - 500,00 грн.;

-          01 жовтня 2009 року - 1000,00 грн.

Таким чином, станом на момент розгляду справи відповідач заборгував позивачу 20042,20 грн. Доказів сплати боргу відповідач суду не надав.

За умовами ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 1 ст. 655 та частиною 1 ст. 692 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З огляду на викладене, вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 20042,20 грн. за переданий відповідачу товар обгрунтовані, підтверджуються матерілами справи та підлягають задоволенню.

В частині стягнення нарахованих позивачем сум збитків від інфляції в розмірі 1720,19 грн. та 3% річних в розмірі 747,88 грн. судом встановлено та враховано слідуюче.

Керуючись ст. 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач нарахував збитки від інфляції за період з травня 2009 року по червень 2010 року та 3% річних за 454 дні прострочки. Суд зауважує, що надані позивачем розрахунки проведено невірно, оскільки нарахування здійснено від суми боргу 20042,20 грн. Вказана сума боргу утворилась станом на 01 жовтня 2009 року, однак позивач нараховує інфляційні збитки з травня 2009 року. Розрахунок 3% річних містить лише дані про нарахування за 454 дні прострочки (1,5 року) та не визначає з якого дня починається нарахування і яким закінчується. Разом з цим, 3% річних обраховані із суми 20042,20 грн., якої 1,5 року назад не існувало. Слід зазначити, що позивач не враховує у наведених розрахунках часткові оплати боргу, які здійснювались відповідачем протягом липня-вересня 2009 року.

Враховуючи викладене, ухвалою суду від 24.09.2010 року позивача було зобов'язано подати докладний розрахунок штрафних санкцій. Однак позивачем вимоги суду не виконано та розрахунок не надано. Відтак, суд прийшов до висновку про залишення без розгляду вимог позивача в частині нарахованих сум збитків від інфляції в розмірі 1720,19 грн. та 3% річних в розмірі 747,88 грн.

Таким чином позов підлягає задоволенню частково. Відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог. Розмір пропорції задоволених вимог проти заявлених складає 89 %.

Керуючись ст. 49, п. 5 ч. 1 ст. 81, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з рахунку Дочірнього підприємства "Україна-Сервіс-Екс" приватного підприємства фірми "Україна-Сервіс" (33023, м. Рівне, вул. Відінська, 8, код ЄДРПОУ 31894664), р/р 26000050008001 в КБ "Імексбанк" м. Рівне, МФО 333700 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича компанія "Естакада" (35312, Рівненська область, Рівненський район, смт. Клевань, вул. Центральна, 34, код ЄДРПОУ 34566755), р/р 2600000014928 в РФ ВАТ "Укрексімбанк", м. Рівне, МФО 333539 - 20042 грн. 20 коп. боргу, 200 грн. 34 коп. витрат по сплаті державного мита, 210 грн. 04 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.          В іншій частині залишити позов без розгляду.

Суддя

підписано "15" жовтня 2010 р.