Рішення № 11813617, 12.10.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" жовтня 2010 р. Справа № 17/133

Господарський суд Рівненської області у складі судді Петухова М.Г. розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Синтез»

до відповідача Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області

про визнання недійсною постанови № 377 від 05.03.2009р.

за участю представників сторін:

від позивача: Грибовський Є.А.

від відповідача : Воробюк О.В.

статті 20, 22 ГПК України роз’яснені.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в господарський суд з позовом про визнання недійсною постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області № 377 від 05.03.2009р., якою на позивача накладнено штраф в сумі 89069,43 грн. за провопорушення у сфері містобудування . Свої вимоги мотивує тим, що п. 6 Договору підряду на виконання робіт по поставці обладнання, монтажу та пусконалагоджувальним роботам від 2 серпня 2007 року № 48/ДО-07 передбачено, що ЗАТ «Консюмерс-Скло-Заря»зобов'язане допустити позивача на об'єкт для виконання робіт та видати необхідні вихідні дані. Це також узгоджується з приписами пунктів 4, 29 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою КМУ від 1 серпня 2005 року № 668, де передбачено, що за договором підряду замовник (ЗАТ «Консюмерс-Скло-Заря») зобов'язаний передати підряднику (позивачу) дозвільну документацію.

Відповідно з п. З Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою КМУ від 1 серпня 2005 року № 668 (в редакції, дійсній на момент укладення договору) під дозвільною документацією розуміється дозвіл на будівництво, дозвіл на виконання будівельних робіт, інші дозволи, передбачені законом.

Виходячи зі змісту ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій»(в редакції, дійсній на момент укладення договору та прийняття постанови) дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на підставі документів, що надає замовник.

Позивач вважає, що за викладених обставин позивач не може бути особою, яка є винною у порушенні ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій», оскільки ЗАТ «Консюмерс-Скло-Заря»було зобов'язане надати позивачу всі необхідні дозволи, передбачені законодавством і в подальшому відповідний дозвіл був самостійно отриманий ЗАТ «Консюмерс-Скло-Заря»від відповідача, що унеможливлює притягнення до відповідальності позивача.

Крім цього, позивач вказує на те, що відповідачем при прийнятті оспорюваної потанови, порушені строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлених ст. 250 Господарського кодексу України.

Відповідач позовні вимоги не визнав, у відзиві та в судовому засіданні представник відповідача зазначив, що оскаржувану постанову прийнято за порушення позивачем ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій», оскільки дана норма та норма ст. 1 Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об’днань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування»вказують на те, що відповідальність за здійснення робіт без дозволу на виконання будівельних робіт повинен нести замовник і підрядник.

Також відповідач вважає, що даний спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, оскільки Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області є суб’єктом владних повноважень.

Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, на основі діючого законодавства України, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно ст. 4 «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування», рішення у справах про правопорушення у сфері містобудування, передбачені цим законом, може бути, оскаржено до господарського суду.

Відповідно ч.2 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України, справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Згідно з ч. 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єкта влдних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Аналогічну правову позицію викладено в пункті 4 листа Вищого господарського суду України №01-08/163 від 12.03.2009р..

Враховуючи вищенаведені норми законів України, даний спір у справі № 17/133 підвідомчий господорському суду і підлягає розглядові за правилами ГПК України.

Судом встановлено, що між позивачем та ЗАТ «Консюмерс-Скло-Заря»укладено договір підряду на виконання робіт по поставці обладнання, монтажу та пусконалагоджувальним роботам від 2 серпня 2007 року № 48/ДО-07 (далі по тексту Договір), згідно з яким позивач зобов'язався виконати на користь ЗАТ «Консюмерс-Скло-Заря»комплекс підрядних робіт та здійснити поставку матеріалів, необхідних для виконання робіт.

Відповідно з п. 4 Договору строк виконання робіт становить 6 місяців з моменту перерахування авансу на обладнання та матеріали.

Також п. 6 Договору передбачено, що ЗАТ «Консюмерс-Скло-Заря»зобов'язане допустити позивача на об'єкт для виконання робіт та видати необхідні вихідні дані.

З довідок про вартість виконаних робіт форми №КБ-3 та актів виконаних підрядних робіт форми №КБ-2 вбачається, що роботи були виконані у вересні - грудні 2007 року (Т.2 а.с.154-167, Т.3 а.с.3-164).

З 20.02.2009р. по 26.02.2009р. відповідачем проведено позапланову перевірку виконання вимог у сфері містобудування, встановлених законодавством, стандартами, нормами, правилами ЗАТ «Консюмерс-Скло-Заря»за результатми якої складено акт від 20.02.2009р. в якому встановлено, що виконання будівельних робіт трансформаторної підстанції 110/10 кВ на території ЗАТ «Консюмерс-Скло-Заря»проводиться без дозволу на виконання будівельних робіт (Т.3 а.с.166,167).

23 лютого 2009р. уповноваженим працівником відповідача складено протокол про правопорушення у сфері містобудування від 23.02.2009р., згідно якого винним у виконанні будівельних робіт трансформаторної підстанції 110/10 кВ на території ЗАТ «Консюмерс-Скло-Заря»без дозволу на виконання будівельних робіт визнано Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Синтез» (Т.3 а.с.168,169).

05 березня 2009 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області прийнято постанову № 377, якою на позивача накладнено штраф в сумі 89069,43 грн. за провопорушення у сфері містобудування, а саме ст. 29 Закону України "Про планування і забудову територій" (Т.1 а.с.8,9).

Згідно ч. 1 ст. 29 Закону України "Про планування і забудову територій" (в редакції від 03.02.2009р. на день винесення оскаржуваної постанови далі по тексту Закон) зазначено, що дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт.

Згідно ч. 3 ст. 29 Закону (в редакції від 03.02.2009р. на день винесення оскаржуваної постанови) дозвіл на виконання будівельних робіт надається серед іншого на підставі рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво об'єкта містобудування.

Отже ст. 29 Закону в редакції від 03.02.2009р. на день винесення оскаржуваної постанови, не передбачає будь-яку участь підрядника в отриманні дозволу.

Крім того, як в редакції Закону від 03.02.2009р. так і в чинній редакції не передбачено, що підрядник та замовник кожен окремо мають отримувати дозвіл.

Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затверджене наказом Держкомбуд України від 05.12.2000 N 273, передбачає що документи для отримання дозволу подаються лише замовником (пункт 2.1 Положення).

Це також узгоджується з приписами пунктів 4, 29 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2005 року № 668 (в редакції, дійсній на момент укладення договору та прийняття оспорюваної постанови), де передбачено, що за договором підряду саме замовник (ЗАТ «Консюмерс-Скло-Заря») зобов'язаний передати підряднику (позивачу) дозвільну документацію.

Відповідно з п. 3 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою КМУ від 01 серпня 2005 року № 668 (в редакції, дійсній на момент укладення договору та прийняття оспорюваної постанови) під дозвільною документацією розуміється дозвіл на будівництво, дозвіл на виконання будівельних робіт, інші дозволи, передбачені законом.

Як вбачається з наданого відповідачем дозволу на виконання будівельних робіт № 227 від 19.03.2009р. з будівництва трансформаторної підстанції 110/10 кВ на вул. Промисловіі,1 в с.Зоря, Рівненського району, Рівненської області, виданий саме замовнику - ЗАТ «Консюмерс-Скло-Заря».

За викладених обставин позивач не може бути особою, яка є винною у порушенні ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій», оскільки ЗАТ «Консюмерс-Скло-Заря»було зобов'язане надати позивачу всі необхідні дозволи, передбачені законодавством і в подальшому відповідний дозвіл був самостійно отриманий ЗАТ «Консюмерс-Скло-Заря»від відповідача, що виключає притягнення до відповідальності позивача.

Крім цього, за повідомленням представника відповідача ЗАТ «Консюмерс-Скло-Заря»також було притягнуто до анологічної з позивачем відповідальності за порушення ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій».

Також слід зазначити, що статтею 238 Господарського кодексу України визначено:

1. За порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

2. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Одним з видів адміністративно-господарських санкцій визначено адміністративно-господарський штраф (ст. 239 ГК України).

Порядок застосування адміністративно-господарських санкцій визначено також і ст. 250 ГК України, якою передбачяено : адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

З наданих позивачем довідок про вартість виконаних робіт форми №КБ-3 та актів виконаних підрядних робіт форми №КБ-2 (Т.2 а.с.154-167, Т.3 а.с.3-164) вбачається, що роботи були виконані у вересні - грудні 2007 року, а отже оскаржувана постанова прийнята з порушенням ст. 250 ГК України.

Заперечення відповідача суперечать вищенаведеним нормам законів України та підзаконних нормативно-правових актів, а тому до уваги судом не беруться.

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позовну слід відмовити.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО № 171548, повна назва позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Синтез».

Керуючись статтями 49, 82 - 85, ГПК України суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити. Визнати недійсною постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області № 377 від 05.03.2009р. з моменту її прийняття.

2. Стягнути з Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області (33014 м.Рівне, вул. Степана Бандери, буд.41, код 35616539) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Синтез»(61064 м.Харків, провулок Титаренківський, Б.1, кв.61, код 32563055) –85 грн. витрат по сплаті держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано 15 жовтня 2010р.

Суддя                                                   М.Г. Петухов.