ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"05" жовтня 2010 р. Справа № 12/121
За позовом Український державний науково-технічний центр з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування "Енергосталь" (УкрДНТЦ "Енергосталь")
до закрите акціонерне товариство "Рівненський ливарний завод"
про стягнення заборгованості в сумі 48 812 грн. 18 коп.
Суддя О.Г.Крейбух
Представники:
Від позивача : представник не з'явився
Від відповідача : представник Созонюк Т.М., довіреність від 14.11.2009р.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з відповідача 36284,00 грн. - суми основного боргу за виконані роботи згідно з договором від 12.11.2007р. № 47250, 9108,64 грн. пені, 2679,88 грн. штрафу та 3 % річних у сумі 748,66 грн.
17 вересня 2010 року позивачем подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, яка відповідає вимогам статті 22 ГПК України і приймається господарським судом.
Позивач просить стягнути основний борг у сумі 28284,00 грн., 6923,40 грн. пені, 2679,88 грн. штрафу та 3 % річних у сумі 751,63 грн.
Відповідач позовні вимоги заперечує з підстав, вказаних у відзиві на позов /а.с.56-58/. Окрім того, в судовому засіданні 05.10.2010р. представником відповідача подано докази часткової сплати основного боргу у сумі 2500,00 грн., здійсненої після уточнення позивачем позовних вимог.
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи і досліджені в судовому засіданні докази, суд
ВСТАНОВИВ:
12 листопада 2007 року між Українським державним науково-технічним центром з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування "Енергосталь" (надалі –виконавець, позивач) та закритим акціонерним товариством "Рівненський ливарний завод" (надалі –замовник, відповідач) укладено договір створення науково-технічної продукції № 47250 (далі –Договір) /а.с.12-15/.
Відповідно до розділу 1 Договору виконавець зобов'язується виконати, а замовник оплатити й прийняти наступну роботу: "Розробка робочого проекту технічного переобладнання формувального та стержневого відділень ливарного цеху ЗАТ "Рівненський ливарний завод".
За умовами розділу 2 Договору загальна вартість робіт становить 83784,00 грн. разом з ПДВ. оплата робіт проводиться в такому порядку: 50 % від вартості робіт шляхом попередньої оплати і 50 % вартості робіт у 10-денний термін після підписання замовником акта здачі-приймання виконаних робіт по Договору.
Так, відповідач здійснив попередню оплату робіт у сумі 44000,00 грн.
01 грудня 2009 року між сторонами було підписано Акт здачі-приймання робіт по договору № 47250 від 12.11.2007р. Тобто кінцевий термін розрахунків –11.12.2009р.
Відповідач в порушення умов Договору кінцевий розрахунок здійснював несвоєчасно та не в повному обсязі. Станом на 12.09.2010р. заборгованість становила 28284,00 грн., що підтверджується банківськими виписками та визнається відповідачем.
Окрім того, після подання позивачем заяви про уточнення позовних вимог (14.09.2010р. –згідно з поштовим штемпелем), якою було зменшено суму позовних вимог в частині стягнення основного боргу, відповідачем сплачено 2500,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями /а.с.91-94/. Відтак, провадження в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 2500,00 грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України з покладенням на відповідача судових витрат з цієї суми, оскільки спір до суду в цій частині доведено з його вини.
Сума заборгованості за поставлену продукцію становить 25784,00 грн.:
28284,00 грн. –2500,00 грн. = 25784,00 грн.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у сумі 25784,00 грн. підлягають задоволенню на підставі ст.ст.526,530 ЦК України.
Позивачем нараховано пеню у розмірі 0,1 % вартості робіт на підставі част.2 ст.231 ГК України у сумі 6923,40 грн. за період прострочення з 12.12.2009р. по 11.06.2010р.
За змістом част.2 ст.231 Господарського кодексу України у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, зокрема, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості
Згідно з довідкою Головного управління статистики у Харківській області позивач - Український державний науково-технічний центр з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування "Енергосталь" - належить до державного сектора економіки.
Пунктом 4.7 Договору сторони погодили відповідальність замовника за невиконання чи неналежне виконання умов договору у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожний день прострочки.
Тобто сторони пунктом 4.7 Договору передбачили розмір пені за порушення строків виконання зобов'язання, в т.ч. і по оплаті замовником виконаних робіт, а саме - пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожний день прострочки.
Відтак, прострочення відповідача по оплаті виконаних позивачем робіт у період з 12.12.2009р. по 11.06.2010р. має місце, а тому позовні вимоги про стягнення пені є підставними, однак, суд не приймає розрахунок пені, виконаний позивачем, поскільки останній обчислював пеню, виходячи з її розміру - 0,1 % вартості робіт, що є порушенням част.2 ст.231 ГК України та п.4.7 Договору.
За розрахунком суду розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 3924,99 грн., а саме:
за період з 12.12.2009р. по 16.12.2009р.
39784,00 грн. х 2 х 10,25 : 100 : 365 х 5 = 111,72 грн.
за період з 17.12.2009р. по 17.12.2009р.
38784,00 грн. х 2 х 10,25 : 100 : 365 х 1 = 21,78 грн.
за період з 18.12.2009р. по 13.05.2010р.
38284,00 грн. х 2 х 10,25 : 100 : 365 х 148 = 3182,29 грн.
за період з 14.05.2010р. по 07.06.2010р.
37784,00 грн. х 2 х 10,25 : 100 : 365 х 25 = 530,53 грн.
за період з 08.06.2010р. по 11.06.2010р.
38284,00 грн. х 2 х 9,5 : 100 : 365 х 4 = 78,67 грн.
Відтак, розмір пені складає 3924,99 грн.(111,72 грн.+21,78 грн.+3182,29 грн.+530,53 грн.+78,67 грн.)
Відповідно до част.2 ст.199 ГК України до відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно з част.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (част.1 ст.549 ЦК України).
Частиною 1 ст.547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
За наведеного, поскільки договір від 12.11.2007р. № 47250 не містить забезпечення виконання зобов'язання у вигляді штрафу, то позовні вимоги про стягнення штрафу у сумі 2679,88 грн. є безпідставними.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Поскільки несвоєчасне виконання відповідачем оплати за поставлений товар у період з 12.12.2009р. по 10.08.2010р. має місце, то позовні вимоги про стягнення за вказаний період 3 % річних у сумі 751,63 грн. є підставними та підлягають задоволенню за обгрунтованим розрахунком позивача, перевіреним судом /а.с.72/.
Загальна сума задоволених позовних вимог становить:
25784,00 грн. + 3924,99 грн. + 751,63 грн. = 33500,62 грн.
Відношення задоволених позовних вимог до заявлених:
33500,62 грн. х 100 : 38638,91 грн. = 86,7 %
Відповідно до ст.49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати пропорційно сумі задоволених позовних вимог, а саме державне мито за подання позовної заяви у сумі 335,01 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 204,61 грн.
Керуючись статтею 49, п.1-1 ст.80, ст.ст.81-1, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задоволити частково.
Стягнути з закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод" (вул.Привокзальна, 2, с.Городок, Рівненський район, Рівненська область, 35331, іден.код 30606056) на користь Українського державного науково-технічного центру з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування "Енергосталь" (проспект Леніна, 9, м.Харків, 61166, іден.код 31632138) основний борг у сумі 25784 грн. 00 коп., пеню у сумі 3924 грн. 99 коп., 3 % річних у сумі 751 грн. 63 коп., державне мито за подання позовної заяви у сумі 335 грн. 01 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 204 грн. 61 коп.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В позові про стягнення пені у сумі 2998,41 грн. та штрафу у сумі 2679,88 грн. - відмовити.
Провадження у справі про стягнення 2500,00 грн. основного боргу - припинити.
Суддя О.Г.Крейбух
повне рішення складено "06" жовтня 2010 року
Помічник судді
Бедратий Ю.В.
Судове рішення № 11813474, Господарський суд Рівненської області було прийнято 05.10.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 12/121. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: