Рішення № 11813436, 29.09.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"29" вересня 2010 р. Справа № 11/151

За позовом Приватного підприємства «Науково-комерційна фірма «Деметра»

с.Геронимівка Черкаського району Черкаської області

до відповідача Приватне сільськогосподарське підприємство «Долина»

с.Глибока Долина Демидівськго району Рівненської області

про стягнення 40 298 грн. 09 коп. заборгованості по розрахунках, неустойки, компенсації,

пені та 3% річних

Суддя Грязнов В.В.

Представники сторін:

від позивача- Коробко Ю.О., представник (довір.№39 від 26.08.2010р.);

від відповідача- Мельник В.Р., директор; Гнатів Т.М., юрисконсульт (довір.б/н від 28.08.2010р.);.

Представники Позивача не заявили клопотаннь про технічну фіксацію судового процесу.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 24 по 29 вересня 2010р.

Суть спору: Позивач-ПП «Науково-комерційна фірма «Деметра»звернувся до господарського суду з заявою про стягнення з Відповідача-ПСП «Долина»20 678 грн. 00 коп. заборгованості по розрахунках за постав-лені у квітні-травні 2009р. мінеральні добрива та біорегулятори, 12803 грн. 40 коп. -30% штрафу, 1602 грн. 51 коп. компенсації через відмову від товару, 4 437 грн. 56 коп. пені згідно укладеного договору, а також 776 грн. 62 коп. -3% річних.

Відповідач-Приватне сільськогосподарське підприємство «Долина»заперечив проти позову у повному обсязі з мотивів, зазначених у відзиві: покликання Позивача на норми ЦПК України, а не ГПК України, відсут-ність у договорі поставки від 10.04.2009р. умови про строки розрахунку, що свідчить на думку Відповідача, що жодного зобов’язання перед Позивачем не виникло через відсутність претензії і вимоги.(арк.справи 25-26).

В результаті розгляду матеріалів справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Науково-комерційна фірма «Деметра»-постачальник та Приватне сільськогос-подарське підприємство «Долина»-покупець 10.04.2009р. уклали договір поставки №090104007 (надалі в тексті –Договір). Згідно пп.1.1, 2, .1 Договору постачальник зобов’язувався поставити хімічні засоби захисту рослин, регулятори росту, добрива та елітний посівний матеріал згідно письмових заявок покупця, а покупець зобов’язу-вався приймати та оплачувати вартість товару. Кількість товару, асортимент та ціни на товар по кожній партії зазначаються у накладних, які є невід’ємною частиною Договору. Згідно п.4.1 Договору, розрахунок за поставле-ний товар проводиться до 15.06.2009р. на умовах 100% попередньої оплати партії товару. Договір підписано директорами ПП «Науково-комерційна фірма «Деметра»та ПСП «Долина», скріплено відбитками печаток сто-рін.(арк.справи 8-11).

27 квітня 2009р. сторони внесли зміни та доповнення до Договору шляхом укладення додатку №1, згідно якого –скоротили асортимент товарів, зменшили ціну договору до 104728 грн. 20 коп., зменшили до 50% розмір попередньої оплати товару. Додаток підписано директорами ПП «Науково-комерційна фірма «Деметра»та ПСП «Долина», скріплено відбитками печаток сторін.(арк.справи 12).

Фактично, через представника Мельник В.Р., який діяв на підставі довіреності №19 від 27.04.2009р., згідно накладних №090104007 від 27.04.2009р. та №090204007 від 08.05.2009р., –ПП «Науково-комерційна фірма «Деметра»передало, а ПСП «Долина»–прийняло товари (засоби захисту рослин, регулятори росту, добрива) на загальну суму 72678 грн., що стверджується підписами уповноважених осіб та відбитками печатки ПСП «Долина»на вказаних нак-ладних.(арк.справи 14-18).

Приватне сільськогосподарське підприємство «Долина»за отриманий товар розрахувалось частково на загальну суму 52000 грн. 00 коп.

ПСП «Долина»27.04.2009р. сплатило ПП «Науково-комерційна фірма «Деметра»попередню оплату першої партії товару в сумі 20 000 грн., а 05.05.2009р. –10000 грн. попередню оплату другої партії товару; також 30.06.2009р. сплачено 2000 грн., а 31.07.2009р. ще 20000 грн. –оплати за товар, що сторони підтвердили в судовому засіданні 29.09.2010р.(арк.справи 32).

Виходячи з суми 42678 грн. боргу, на підставі п.4.1-4.2 Договору та п.1.2 Додатку, за невиконання грошового зобов’язання, Позивач нарахував неустойку у формі штрафу в розмір 30%, сума якої складє 12803 грн. 40 коп. та пеню за несплату 20678 грн. протягом 01.08.2009р. по 29.08.2010р., сума якої складає 4 437 грн. 56 коп.

На підставі ст.625 ЦК України, за користування коштами протягом 16.06.2009р. –29.08.2010р. Позивач нарахував 3% річних, що складає суму 776 грн. 62 коп.(арк.справи 4-5).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов’язки виникають з договорів та інших правочинів, а також безпосередньо з актів цивільного законодавства та з дій осіб, що передбачені актами цивіль-ного законодавства.

Відповідно до ст.509 ЦК України, - зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника Вико-нання його обов’язку.

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного ко-дексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв діло-вого обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).

Статтею 263 ГК України встановлено, що господарсько-торговельною є діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання. Господарсько-торговельна діяльність може здійснюватися суб’єк-тами господарювання в таких формах: матеріально-технічне постачання і збут; оптова торгівля; роздрібна торгів-ля та інша допоміжна діяльність по забезпеченню реалізації товарів (послуг) у сфері обігу. Господарсько-торго-вельна діяльність опосередковується господарськими договорами поставки, купівлі-продажу, міни (бартеру) та іншими договорами.

Разом з тим, за договором поставки (ст.712 ЦК України), - продавець (постачальник), який здійснює під-приємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, до-машнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього пев-ну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно ст.549 ЦК України, –є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов’язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або виз-начений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник пови-нен виконати такий обов’язок в семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Із зобов’язань купівлі-продажу, що існують між сторонами у даній справі та відсутності претензій, вимог, рахунків Позивача вбачається, що з огляду на зверення постачальника із позовною вимогою, покупець зобов’язаний згідно ст.692 ЦК України – оплатити продавцеві повну ціну переданого товару на підставі товаро-розпорядчих доку-ментів на нього.

Проте, покликаючись на ЦК України Позивач нарахував пеню в розмірі подвійної облікової ставки за 393 дні замість 182 днів, що вбачається з розрахунку, який міститься в заяві від 30.08.2010р.

Разом з тим, пунктом 6 ст.232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за простро-чення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість мі-сяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Вирішуючи даний спір господарський суд зауважує, що строку розрахунку у Договорі і Додатку №1 сто-рони не узгодили. Так, пунктом 4.1.2 Договору не передбачено кінцевого строку розрахунку за товар, а умови про особливий порядок нарахування штрафних санкцій –відсутні.

Оскільки, вищевказаною нормою Господарського кодексу обмежено строк нарахування пені шестимі-сячним терміном –нарахування пені за більш ніж річний термін –не має правових підстав.

З огляду на зазначене в сукупності –передбачене Договором нарахування штрафних санкцій за не своє-часну оплату товару –заявлене Позивачем безпідставно.

На підставі ст.33 ГПК України, в частині стягнення 12803 грн. 40 коп. -30% штрафу та 4 437 грн. 56 коп. пені в задоволенні позову необхідно відмовити, як безпідставному.

Позивач не ствердив доказами відмову Відповідача від оплати товару. Відтак, і нарахована у сумі 1602 грн. 51 коп. грошова компенсація через відмову від товару –нарахована безпідставно і з підстав ст.33 ГПК Укра-їни –задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.2 ст.625 боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу креди-тора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

З вищезазначених мотивів неузгодженості строку оплати товару, на підставі ст.33 ГПК України, в части-ні стягнення 776 грн. 62 коп. -3% річних в задоволенні позову також необхідно відмовити, як безпідставному.

Вимоги Позивача в частині стягнення основного боргу стверджуються довіреністю, накладними, пояс-неннями сторін і підлягають задоволенню на підставі стст. 173, 174, 193, 263, 265 Господарського кодексу Украї-ни та стст. 11, 16, 526, 625, 655, ч.1. ст.692, 712 Цивільного кодексу України.

Вбачається, що несплатою 20 678 грн. 00 коп. вартості товару Відповідач завдав Позивачу майнових зби-тків, при цьому, доказів повернення товару або сплати його вартості Відповідач суду не надав.

Позов підлягає частковому задоволенню в сумі 20 678 грн. 00 коп. боргу. В задоволенні решти позову належить відмовити.

На Відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита та витрати з оплати інформаційно-тех-нічного забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволенних вимог на підставі частини другої ст. 49 ГПК України, внаслідок його неправильних дій –доведення спору до господарського суду.

Керуючись стст. 33, 43, 46-49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Долина», яке знаходиться в с.Глибока Долина Демидівськго району Рівненської області (код ЄДР 30925649) на користь Приватного підприємства «Науково-комерційна фірма «Деметра», яке знаходиться в с.Геронимівка Черкаського району Черкаської області (код ЄДР 34257303) 20 678грн. 00коп. заборгованості по розрахунках за отриманий товар, 206грн. 78коп. витрат по сплаті державного мита та 121грн. 10коп. плати за послуги з інфоpма-ційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні решти позову –відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В.Грязнов

Рішення підписане суддею "04" жовтня 2010 р..