Рішення № 11812150, 11.10.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" жовтня 2010 р.Справа № 25/109-10-3358 За позовом: Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" в особі Одеської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної компанії „Оранта”

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" в особі Південної регіональної дирекції Приватного акціонерного товариства „Страхова група „ТАС”

про стягнення 2434,86 грн.

Суддя: Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Прокопов М.В., довіреність №08-03-28/119-01-10 від 26.05.2010р.; Шкода В.М., довіреність №08-03-28/179-02-10 від 26.05.2010р.

Від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 11.10.2010 р. приймали участь представники:

Від позивача: Прокопов М.В., довіреність №08-03-28/119-01-10 від 26.05.2010р.

Від відповідача: не зявився

Суть спору: про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" в особі Південної регіональної дирекції Приватного акціонерного товариства „Страхова група „ТАС” на користь Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" в особі Одеської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної компанії „Оранта” суму страхового відшкодування у розмірі 2434,86 грн.

Позивач на заявлених позовних вимогах наполягає, в обґрунтування яких зазначає, що на підставі договору добровільного страхування транспортних засобів №2008/32/025 від 16.01.2008р. позивачем було виплачено страхувальнику ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 2434,86 грн., внаслідок аварійного пошкодження застрахованого транспортного засобу під керуванням страхувальника транспортного засобу марки „Мерседес” під керуванням водія ОСОБА_2 Постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 30.09.2009р. ОСОБА_2 було визнано винним у скоєні дорожньо-транспортної пригоди за участю застрахованого транспортного засобу марки CHEVROLET LACETTI, та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП. В свою чергу, між ОСОБА_3 та ЗАТ „СГ „ТАС” на підставі Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” був укладений договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс) Серії ВС №5548911 строком дії з 30.01.2009р. по 29.01.2010р., на умовах першого типу, який передбачає страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоровю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, відповідно до умов якого забезпеченим транспортним засобом є автомобіль марки Mersedes Benz 2524, за кермом якого був ОСОБА_2 під час дорожньо-транспортної пригоди. Звідси, позивач робить висновок про наявність підстав вимагати від відповідача компенсації здійснених страхових виплат у розмірі 2434,86 грн., в межах лімітів встановлених п. 2 договору (полісу), оскільки останній являє собою відповідну дію направлену на забезпечення відшкодування шкоди третім особам внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Клопотання позивача від 13.09.2010р. за вх.№23910 про залучення до матеріалів справи витребуваних судом документів, судом було задоволено.

В процесі розгляду справи по суті позивачем був поданий до матеріалів справи Витяг з ЄДРПОУ станом на 06.09.2010р. стосовно знаходження відповідача в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якого вбачається зміна назви відповідача на Приватне акціонерне товариство „Страхова компанія „ТАС”.

Згідно ст. 25 ГПК України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенні господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчиненні в процесі до вступу правонаступника, є обовязковими для нього в такій мірі, в якій вони були б обовязковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь якій стадії судового процесу.

Враховуючи вищевикладене, суд відповідно до ст. 25 ГПК України здійснює заміну відповідача Закритого акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" на Приватне акціонерне товариство „Страхова компанія „ТАС”.

Відповідач в судові засідання не зявлявся, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення повернуті на адресу суду з відміткою про вручення поштової кореспонденції представнику ПАТ„СГ „ТАС”, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, у звязку з чим справа розглядається у відповідності до ст. 75 ГПК України за наявними в ній документами.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, оцінивши пояснення представника позивача та його правову позицію, суд встановив наступне:

16.01.2008р. між ВАТ „Національна акціонерна страхова компанія „ОРАНТА” (НАСК „ОРАНТА”) (Страховик) та ОСОБА_1 (Страхувальник) був укладений договір добровільного страхування транспортного засобу №2008/32/025, частиною 1.1. якого передбачено, що страхуванню підлягає легковий автомобіль CHEVROLET LACETTI NF19B, 2007року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Страхові ризики: ДТП; протиправні дії третіх осіб; стихійні явища, пожежа; незаконне заволодіння (п.п. 1.2., 1.2.1., 1.2.2., 1.2.3., 1.2.4. Договору).

Пунктом 1.3. Договору визначено, що франшиза за ризиками, зазначеними в п.п. 1.2.1.-1.2.3. складає 0,5%, а за ризиком, вказаним в п. 1.2.4. становить 7,0%.

Строк дії договору з 17.01.2008р. по 16.01.2015р. (п. 1.9. Договору).

Згідно п. 2.2.1. Договору предметом цього Договору є майнові інтереси, що не суперечать чинному законодавству України, повязанні з володінням, користуванням або розпорядженням застрахованим транспортним засобом та застрахованим додатковим обладнанням, зазначеними в п. 1.1. цього Договору.

Відповідно до Правил, страховими ризиками є втрата або пошкодження застрахованого транспортного засобу та/або застрахованого додаткового обладнання внаслідок настання таких подій: зіткнення застрахованого транспортного засобу під час руху з рухомими та/чи нерухомими предметами, зіткнення рухомих транспортних засобів з нерухомим застрахованим транспортним засобом, перевертання застрахованого транспортного засобу (ризик „ДТП”). Страховий випадок страховий ризик (подія), зазначений у п. 1.2. цього Договору, що відбувся і з настанням якого виникає обовязок Страховика здійснити виплату страхового відшкодування Страхувальнику або іншій третій особі (п.п. 2.3.1., 2.3.1.1., 2.3.4. Договору).

Пунктами 2.5.1., 2.6.1. Договору визначено, що страхова сума це грошова сума, в межах якої Страховик відповідно до умов цього Договору зобовязаний провести виплату страхового відшкодування при настанні страхового випадку. Франшиза частина збитків, що не відшкодовується Страховиком.

Страхувальник має право: на отримання страхового відшкодування в порядку, передбаченому цим Договором. Страхувальник зобовязаний: сплатити страховий платіж у розмірах і в порядку, визначених цим Договором (п.п. 2.9.1.1., 2.9.2.3. Договору).

Відповідно до п. 2.9.4.3. Договору Страховик зобовязаний: після складання страхового акту, провести виплату страхового відшкодування в терміни, встановлені п. 2.11.4. та п. 2.11.5. цього Договору...

29.08.2009р. гр.-н ОСОБА_2, керуючи автомобілем „Мерседес”, державний номер НОМЕР_2 по бульвару Гайдара в м. Іллічівську, в порушення п. 13.1 правил дорожнього руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з стоячим автомобілем „Шевролет”, державний номер НОМЕР_1, в результаті чого обидва автомобіля отримали механічні пошкодження.

Постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 30.09.2009р. ОСОБА_2 визнано винним у скоєні правопорушення, притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накладено на нього до стягнення у вигляді штрафу на користь держави 340,00 грн.

01.09.2009р. гр.-н ОСОБА_1 звернувся до ООД НАСК „Оранта” із заявою про страхове відшкодування №9/2486.

Так, за участю страхувальника та аварійного комісара НАСК „ОРАНТА” було проведено огляд пошкодженого транспортного засобу CHEVROLET LACETTI, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, про що складено протокол огляду транспортного засобу з фото додатками.

Згідно Звіту про автотоварознавче дослідження від 05.10.2009р. №9/2486, ремонтної калькуляції №9/2486 від 02.09.2009р., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля CHEVROLET LACETTI NF19B, державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження складає 2777,70 грн. без ПДВ. При розрахунку розміру страхового відшкодування аварійним комісаром були взяті до уваги результати проведення огляду пошкодженого транспортного засобу, а також положення Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003р. При здійсненні розрахунку також використовувалися ціни на запасні частини та матеріали на території України, визначені для відповідної моделі транспортного засобу за даними довідкової літератури, зокрема, довідника „Бюлетень автотоварознавця”, збірника довідково-інформаційних матеріалів для забезпечення праці оцінників (експертів) проведення товарознавчої експертизи транспортних засобів, а також вимоги до порядку та технології ремонту, встановлені заводом-виробником даної марки/моделі транспортного засобу, які містяться в компютерній програмі для складання ремонтних калькуляцій „Audatex”, яка враховує всі нормативи заводу-виробника та використовується НАСК „Оранта” на підставі сертифікату №10300 та рекомендована Міністерством юстиції України та Фондом державного майна України.

За результатами розгляду страхового випадку аварійним комісаром було складено розрахунок страхового відшкодування в розмірі 2434,86 грн., яке було виплачено страхувальнику згідно платіжного доручення №5989 від 23.11.2009р.

Разом з тим, між ОСОБА_3 та ПАТ „СГ „ТАС” був укладений договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс) Серії ВС №5548911 строком дії з 30.01.2009р. по 29.01.2010р. на умовах першого типу, відповідно до п. 1. якого страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

У п.2 полісу №ВС/5548911 встановлені ліміти відповідальності страховика ПАТ „СГ „ТАС” за шкоду завдану майну потерпілого у розмірі 25500,00 грн.

Відповідно до п. 6 полісу №ВС/5548911 забезпеченим транспортним засобом є автомобіль марки Mersedes Benz 2524, 1998 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2.

Так, 26.04.2010р. ВАТ „Національна акціонерна страхова компанія „ОРАНТА” в особі Одеської обласної дирекції ВАТ НАСК „ОРАНТА” звернулося до ПАТ „Страхова компанія „ТАС” із заявою №12-04 про відшкодування витрат повязаних з виплатою страхового відшкодування в порядку регресу, яка отримана останньою 06.05.2010р., однак залишена без відповіді.

Дослідивши обставини справи та проаналізувавши законодавство, яким регулюються спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо правомірності заявлених позивачем позовних вимог з огляду на наступне.

Статтею 985 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ч. 3 п.1 ст. 980 Цивільного Кодексу України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і повязані з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором (ст. 983 Цивільного Кодексу України).

Положеннями ст. 988 Цивільного кодексу України та ст. 20 Закону України „Про страхування” передбачено обовязок страховика здійснити страхову виплату у разі настання страхового випадку.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Із змісту п.п. 1, 2 ст.1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 1192 Цивільного кодексу України визначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ч. 3 п. 1 ст. 4 Закону України „Про страхування” від 07.03.1996р. №85/96-ВР предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).

Із змісту п.1 ст. 16 Закону України „Про страхування” вбачається, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 25 Закону України „Про страхування” здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Аварійні комісари - особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України.

Статтею 27 Закону України „Про страхування” передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи (п. 22.1 ст. 22 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” від 01.07.2004р. №1961).

Для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву… Виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду (п. 35.1. ст.35, п. 37.1. ст. 37 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”).

Враховуючи вищевикладене, з врахуванням того, що на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Mersedes Benz 2524 була застрахованою Страховою компанією „ТАС” на умовах першого типу, характер якого визначено в п. 15.1. Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” де передбачено, що страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу), та з огляду на доведеність вини водія ОСОБА_2 відповідно до постанови Іллічівського міського суду Одеської області від 30.09.2009р., суд, вважає заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 2434,86 грн. виплаченого страхового відшкодування ОСОБА_1, правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" в особі Одеської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної компанії „Оранта” в повному обсязі, у звязку з чим стягненню з Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" в особі Південної регіональної дирекції Приватного акціонерного товариства „Страхова група „ТАС” підлягає сума виплаченого страхового відшкодування у розмірі 2434,86 грн.

Згідно ст.ст. 44,49 ГПК України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються судові витрати, а саме 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов позивача повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" в особі Південної регіональної дирекції Приватного акціонерного товариства „Страхова група „ТАС” (03062, м. Київ, просп. Перемоги, 65, код ЄДРПОУ 30929821) на користь Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" в особі Одеської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної компанії „Оранта” (65014, м. Одеса, Лідерсовський бульвар, буд. 9А, код ЄДРПОУ 02311342) 2434 (дві тисячі чотириста тридцять чотири) грн. 86 коп. виплаченого страхового відшкодування, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя

Повний текст рішення складено 15.10.2010р.