Рішення № 11812153, 18.10.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" жовтня 2010 р.Справа № 19/111-10-2950 За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Неохіміки Україна», м. Київ

до відповідача: відкритого акціонерного товариства «Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів», Одеська область, Балтський район, с. Білине

про стягнення 45113,55 грн.

Суддя Петренко Н.Д.

при секретарі Гаврилової А.А.

За участю представників сторін:

від позивача: не з’явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням представника позивача Сингур М.Ю. про відкладення розгляду справи (а.с. 118);

від відповідача: не з’явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 13 жовтня 2010 року (а.с. 124).

СУТЬ СПОРУ: позивачем у справі заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № 112.08.12.19 від 19 грудня 2008 року 45113,55 грн., з яких 38000,00 грн. основного боргу, 5517,75 грн. пені, 1595,80 грн. трьох процентів річних.

01 жовтня 2010 року до господарського суду Одеської області від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій відмовляється від стягнення пені у повному обсязі та просить стягнути з відповідача 38000,00 грн. основного боргу, 1327,47 грн. трьох процентів річних (за період з 22 липня 2009 року по 30 вересня 2010 року) та 3333,00 грн. інфляційних втрат (за період з серпня 2009 року по серпень 2010 року).

У відзиві на позов відповідач заявлені вимоги визнав частково у сумі основного боргу 38000,00 грн. та 1101,87 грн. трьох процентів річних (розраховуючи їх з 22 липня 2009 року з дня отримання вимоги про оплату + сім днів згідно ч. 2. ст. 530 ЦК України). Просив відмовити у задоволенні вимог про стягнення пені і надати розстрочку виконання рішення суду на шість місяців шляхом щомісячної сплати 6516,98 грн.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

19 грудня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Неохіміки Україна» (ТОВ «Неохіміки Україна», продавець) та відкритим акціонерним товариством «Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів»(ВАТ «БМКК», покупець) був укладений договір № 112.08.12.19, згідно умов якого продавець зобов’язався передавати у власність покупця товар (харчові інгредієнти імпортного походження) в обумовлених у специфікаціях кількості та асортименті, а покупець –на умовах та в порядку, визначеному договором, прийняти та оплатити вказаний товар (п.п. 1.1., 1.2., 1.3., 1.4.).

Сторони визначили, що товар поставляється партіями в кількості і асортименті згідно специфікацій, які підписуються сторонами на кожну партію і є невід’ємними частинами цього договору (п. 1.5.). У специфікаціях визначається вартість одного кілограму товару та загальна вартість кожної його партії (п. 2.1.).

Сторони обумовили, що поставка товару здійснюється на умовах EXW (франко-склад) –Інкотермс 2000. Місце відвантаження: м. Київ, вул. Малиновська, 20. Поставка здійснюється протягом 2-х календарних днів з дати підписання специфікації (п. 3.1., 3.2.). Приймання-передача товару по кількості та якості здійснюється за місцем відвантаження. Факт приймання-передачі товару по кількості підтверджується накладними (3.3.1., 3.3.2.).

Порядок розрахунків між сторонами погоджено розділом 4 договору. Покупець зобов’язався сплатити 100% загальної вартості партії товару протягом 30 календарних днів з дати отримання товару від продавця - згідно з накладними документами (4.1.1.).

22 грудня 2008 року сторони підписали протокол розбіжностей до договору № 112.08.12.19.

Пунктом 5.5. вказаного договору сторони погодили, що у випадках порушення строків здійснення платежів по цьому договору (несплати, неповної оплати) покупець зобов’язаний сплатити продавцю пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент несплати (неповної оплати).

З посиланням на належне виконання умов п. 1.1., 1.2. договору № 112.08.12.19. і нездійснення у визначені п. 4.1.1. строки оплати отриманого покупцем на підставі довіреності серії НБІ № 811043 від 2 березня 2009 року (а.с. 21), видаткової накладної № РН-0000203 від 2 березня 2009 року товару –5994,00 кг. рафінованої відбіленої дезодорованої кокосової олії на загальну суму 69530,40 грн. з ПДВ (а.с. 20) продавець звернувся до суду з уточненим позовом про стягнення з покупця 42660,47 грн. заборгованості, з яких 38000,00 грн. основного боргу, 1327,47 грн. трьох процентів річних та 3333,00 грн. інфляційних втрат.

Вказує на часткову оплату покупцем отриманого товару у сумі 31530,40 грн. (банківські виписки у матеріалах справи, а.с. 29-36) та наявність заборгованості у сумі 38000,00 грн., звернення до покупця з претензіями № 1 від 10 липня 2009 року та № 2 від 21 жовтня 2009 (вих. № 98), які отримані останнім 14 липня та 26 жовтня 2009 року відповідно, що підтверджується поштовими повідомленнями, а також з борговим попередженням від 29 січня 2010 року (а.с. 22-26).

З посиланням на нездійснення оплати отриманого товару ТОВ «Неохіміки Україна»вказує на непогашеної заборгованості у сумі 38000,00 грн. та з 22 липня 2009 року по 30 вересня 2010 року обліковує заявлені до стягнення 1327,47 грн. три процента річних та з серпня 2009 року по серпень 2010 року 3333,00 грн. інфляційні втрати.

Проаналізувавши наявні у справі докази, та надавши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку про задоволення уточнених позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Неохіміки Україна», виходячи з наступного:

          - положеннями ст. 179 ГК України встановлено, що майново-господарські зобов’язання, які виникають між суб’єктами господарювання або між суб’єктами господарювання і не господарюючими суб’єктами –юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов’язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно статті 193 ГК України учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

ВАТ «БМКК»у відзиві на позов вказує на безпідставність посилання позивача на договір № 112.08.12.19 у зв’язку з сумнівністю та недопустимістю специфікації №214 від 02 березня 2009 року (а.с. 99) до вказаного договору як належного доказу узгодження асортименту та кількості переданого товару, отриманого згідно видаткової накладної № РН-0000203 від 2 березня 2009 року, і, як наслідок, безпідставність нарахування пені у відповідності з п. 5.5. договору.

Наявність заборгованості у сумі 38000,00 грн. підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем у відзиві на позов.

Відповідно до правил частини 2 статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимог, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимог, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства, у зв’язку з чим позовні вимоги про стягнення 38000,00 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, у зв’язку з чим позивачем нараховані 3 % річних у розмірі 1327,47 грн. за період з 22 липня 2009 року по 30 вересня 2010 року та 3333,00 грн. інфляційних втрат за період з серпня 2009 року по серпень 2010 року.

Згідно п.6 ст.83 ГПК України суд, приймаючи рішення, має право розстрочити його виконання.

           Відповідно до роз’яснення Вищого арбітражного суду №02-5/333 від 12.09.1996р. із змінами та доповненнями, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

           Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини сторін у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

В обґрунтування клопотання про розстрочку виконання рішення відповідач посилається на фінансову кризу, скрутне фінансове становище товариства, негативні наслідки у фінісовій діяльності ВАТ «БМКК»та те, що на виконанні органу державної виконавчої служби вже перебуває зведене виконавче провадження по виконанню виконавчих документів на суму 3582631,64 грн. що підтвердженно повідомленням підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області від 04 червня 2010 року (а.с.56), балансом відповідача на 30-е червня 2010 року (а.с.54) та довідкою ВАТ «ВТБ Банк»від 22 червня 2010 року №999/2300-08-2 (а.с. 55).

З огляду на зазначене, враховуючи соціальну значущість продукції, яку виготовляє відповідач, економічні наслідки сплати заборгованості без надання розстрочки, які можуть привести до збою виробництва дитячої продукції та те, що раптове стягнення всієї суми заборгованості приведе до погіршення і так вкрай несприятливої фінансової ситуації, суд вважає за необхідне частково задовольнити клопотання відповідача та розстрочити виконання рішення строком на три місяці шляхом помісячного погашення заборгованості рівними частинами.

Судові витрати у справі покладаються на відповідача в порядку ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів»(66161, Одеська область, Балтський район, с. Білине, п/р №26000030026851 в ВАТ «ВТБ Банк», м. Києві, МФО 321767, п/р №26009301000209.980 в Одеській філії ВАТ «ВТБ Банк», МФО 388410, код ЄДРПОУ 04689582) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Неохіміки Україна»(01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 52-Б, п/р №26007010003139 в філії ВАТ «УніКредит Банк»в м. Києві, МФО 300744, код ЄДРПОУ 34430779):

-          38000 (тридцять вісім тисяч) грн. 00 коп. основного боргу,

-          3333 (три тисячі триста тридцять три) грн. 00 коп. інфляційних втрат,

-          1327 (одну тисячу триста двадцять сім) грн. 47 коп. трьох процентів річних,

-          426 (чотириста двадцять шість) грн. 60 коп. державного мита,

-          236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Розстрочити виконання рішення строком на три місяці з дати набрання ним законної сили в порядку ст. 85 ГПК України шляхом погашення стягнутої заборгованості в сумі 14441 (чотирнадцять тисяч чотириста сорок одна) грн. 02 коп. щомісячно.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Рішення підписане 19 жовтня 2010 року.

Рішення суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Суддя