Рішення № 11811655, 11.10.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" жовтня 2010 р.Справа № 28/101-10-3270 За позовом Відкрите акціонерне товариство "Концерн Стирол";

до відповідача Одеська залізниця

про стягнення 6028,76грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача: Коновалова Т.А. –за дорученням.

Від відповідача: Гордієнко М.В. –за дорученням.

СУТЬ СПОРУ: позивач, Відкрите акціонерне товариство "Концерн Стирол" звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення 6028,76 гривень з Одеської залізниці.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначає, що 9 березня 2010 року Відкритим акціонерним товариством „Концерн Стирол” зі ст. Горлівка Донецької залізниці було направлено по маршрутній залізничній накладній № 52136882 мінеральні добрива –карбамід (мочевина штучна) в кількості 60 вагонів-мінераловозів на адресу Відкритого акціонерного товариства „Одеський припортовий завод” на станцію призначення Чорноморська-експорт Одеської залізниці.

На станції „Знаменка” 10 березня 2010 року був складений акт загальної форми №96, згідно якого вагон №59068130 було відчіплено за комерційним браком. Згідно комерційного акту № АА 054450/220/61 від 11.03.2010 року за результатами перевірки вагону №59068130 виявлено недостачу вантажу (карбаміду) в кількості 2900 кг., недостача виявлена при зважуванні на 150-ти тоних важелях. Також встановлено відсутність ЗПП відправника на вагоні №59068130, пломба КЦ 071 „А” була встановлена на станції Знаменка, не пошкоджена. Згідно накладної Донецька залізниця прийняла вагон №59068130 до перевезення зі встановленими пломбами відправника.

Згідно накладної №52136882 маса вантажу у вагоні №59068130 складала 55530 кг.. а при зважуванні виявилося 52630 кг. Таким чином недостача вантажу виникла в період перевезення тому позивач просить суд стягнути з відповідача збитки в сумі 6028,76 гривень.

Відповідач, ДП „Одеська залізниця”, надав суду відзив на позов позивача від 27.09.2010р. за вх. № 25591, в якому зазначив про те що, правом на звернення до залізниці з претензіями чи позовами у разі нестачі вантажу належить його одержувачу –за умови пред’явлення накладної , комерційного акту та інших документів. Звернення позивача з вказаним позовом суперечить Статуту залізниць України. Крім того на думку позивача розрахунок здійснено не вірно, оскільки згідно ст..115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, оскільки позивачем вказаний рахунок не був надісланий на адресу відповідача тому суму вирахувати неможливо.

Позивачем в свою чергу було надано заперечення на відзив 11.10.2010 року вх.№26973, згідно яких позивач зазначає, що право на звернення з позовом було узгоджено з одержувачем вантажу, оскільки на зворотній стороні накладної №52136882 зазначено, що право на пред’явлення претензій та позову покладається на ВАТ „Концерн Стирол”, що відповідає п.2 ст.133 Статуту залізниць України. Також представник позивача зазначає, що до матеріалів справи була прикладена довідка за підписом головного бухгалтера щодо розрахунку збитків.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи сторін, суд встановив наступне:

9 березня 2010 року Відкритим акціонерним товариством „Концерн Стирол” зі ст. Горлівка Донецької залізниці було направлено по маршрутній залізничній накладній № 52136882 мінеральні добрива –карбамід (мочевина штучна) в кількості 60 вагонів-мінераловозів на адресу Відкритого акціонерного товариства „Одеський припортовий завод” на станцію призначення Чорноморська-експорт Одеської залізниці.

На станції „Знаменка” 10 березня 2010 року був складений акт загальної форми №96, згідно якого вагон №59068130 було відчіплено за комерційним браком. Згідно комерційного акту № АА 054450/220/61 від 11.03.2010 року за результатами перевірки вагону №59068130 виявлено недостачу вантажу (карбаміду) в кількості 2900 кг., недостача виявлена при зважуванні на 150-ти тоних важелях. Також встановлено відсутність ЗПП відправника на вагоні №59068130, пломба КЦ 071 „А” була встановлена на станції Знаменка, не пошкоджена. Згідно накладної Донецька залізниця прийняла вагон №59068130 до перевезення зі встановленими пломбами відправника.

08.06.2010 р. ВАТ "Концерн Стирол" звернулось до ДП „Одеська залізниця” з претензією № 14/01-9 про відшкодування вартості нестачі карбаміду в сумі 6028,76 грн., яка була розглянута ДП „Одеська залізниця” по суті, визнана не обґрунтованою та відхилена.

Оцінюючи усі вищенаведені документи в сукупності та в контексті з’ясування фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог з огляду на наступне.

          Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

          Згідно п.п. 1, 2, 3 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

          Частиною 2 ст. 306 ГК України визначено, що суб’єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (ст.129 Статуту Залізниць України).

Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством (ч.ч.2, 3 ст. 308 ГК України).

          Статтею 924 Цивільного кодексу України визначено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Частиною 3 ст.32 Статуту Залізниць України визначено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Згідно ст.110 Статуту Залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

Відповідно до ст.113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.

Згідно зі ст.ст. 114, 115 Статуту залізниць України, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі –продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

          При передаванні завантажених вагонів і контейнерів сторони зобов'язані зовнішнім оглядом пересвідчитись у справності кузова вагона (контейнера), наявності та цілісності пломб, запірно-пломбувальних пристроїв (ЗПП), відповідності відтиску на них даним, зазначеним у перевізних документах. При перевезенні вантажів на відкритому рухомому складі сторони переконуються у відсутності слідів утрати й пошкодження вантажу. Якщо при передаванні вагонів чи контейнерів буде виявлено їх пошкодження, ознаки недостачі, псування або пошкодження вантажу на відкритому рухомому складі або в критих вагонах без пломб, коли таке перевезення передбачено Правилами, несправність пломб (ЗПП), їх відсутність, якщо у перевізних документах є відмітка про їх накладання, видача вантажу провадиться за участю представника залізниці із складанням у відповідних випадках комерційного акта. У таких випадках вагони, контейнери до перевірки вантажу пломбуються пломбами (ЗПП) станції із складанням акта загальної форми і до прибуття представника станції для перевірки вантажу не вважаються переданими в користування одержувачу. Знімаються ці пломби (ЗПП) в присутності представника залізниці (п.11 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. №644 ).

Таким чином, з пояснень позивача вбачається, що відправником було завантажено, розміщено і закріплено вантаж згідно з параграфами розділу ІІ 4.1, 4.3, 8 гл.1 Додатку 14 до СМГС Технічних умов правильно, однак комерційний акт БО 638251/93 містить відомості щодо відсутності ЗПП відправника на вагоні, а пломба КЦ 071 „А” встановлена на станції Знаменка.

За таких умов, суд вбачає вину ДП „Одеська залізниця” у виникненні нестачі вантажу, на яку вказують обставини, відображені у комерційному акті.

Отже, суд покладає відповідальність за нестачу вантажу на ДП „Одеська залізниця”, обов’язком якої є забезпечення схоронності вантажу під час перевезення.

В підтвердження кількості і вартості відправленого вантажу позивач надав Довідку, підписану головним бухгалтером, у якій визначена вартість карбаміду, відповідно до якої собівартість однієї тони карбаміду складає 2359,22 гривни (без ПДВ). Будь-яких інших документів, на підставі яких суд міг би встановити вартість вантажу, надано не було, у зв’язку з чим суд керувався саме вищенаведеною довідкою при визначенні суми вартості нестачі карбаміду.

Також, при перевірці здійсненого позивачем розрахунку нестачі вантажу суд керувався п.27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року, відповідно до яких вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 1,5% маси, зазначеної в перевізних документах, для мінеральних добрив.

Природна втрата маси вантажу при транспортуванні згідно Правил видачі вантажів складає: 55530 кг (загальна вага вантажу у вагоні) х 1,5% = 832,95 кг. Отже, нестача вантажу з врахуванням норми природної втрати маси вантажу складає: 2900 кг (маса всієї нестачі вантажу) –832,95 кг (розмір природної втрати вантажу) –52630 кг (повернутий вантаж) = 2067,05 кг. Звідси, вартість нестачі становить: 2067,05 кг (нестача вантажу) х 2,83107 грн. (собівартість одного кілограма карбаміду з ПДВ) = 5851,97 грн. (вартість нестачі вантажу).

В частині стягнення провізної плати, слід відмовити так як згідно зі статтею 114 Статуту поряд з відшкодуванням збитків залізниця зобов’язана відшкодувати сплачену за перевезення цього вантажу провізну плату, якщо її не включено до вартості втраченого вантажу, лише у випадку повної втрати вантажу. Відшкодування провізної плати у разі нестачі, псування або пошкодження вантажу Статут не передбачає.

(Роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 №04-5/601 ,із змінами та доповненнями, внесеними редакцією президії Вищого господарського суду України від 18.11.2003 №04-5/1429).

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 5851,97 грн., згідно ст.ст. 110, 113-115 Статуту Залізниць України, оскільки саме в цьому розмірі вони є обґрунтованими та підтвердженими наявними матеріалами справи.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд, частково задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги, у зв’язку з чим з ДП „Одеська залізниця” на користь ВАТ „Концерн Стирол” підлягає стягненню вартість нестачі вантажу в сумі 5851,97 грн., в решті частині вимог щодо стягнення вартості нестачі вантажу в розмірі 8,33 грн., суд відмовляє також суд відмовляє у стягнення 168.46 гривень.

Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідачів пропорційно задоволеним вимогам, згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ДП „Одеська залізниця” (65012 м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19 код ЄДРПОУ 01071315) на користь Відкритого акціонерного товариства "Концерн Стирол" (84610, Донецька область, м. Горлівка, вул. Горлівської дивизії, 10, код ЄДРПОУ 05761614) 5851 (п’ять тисяч вісімсот п’ятдесят одна) гривна 97 копійки вартості нестачі вантажу, 99 (дев’яносто дев’ять) гривень 01 копійки державного мита, 229 (двісті двадцять дев’ять) гривень 08 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 13 жовтня 2010 року.

Суддя Гуляк Г.І.