Рішення № 11811659, 11.10.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" жовтня 2010 р.Справа № 10/134-10-3604 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свобода-Авто»

до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів»

про стягнення 4539,18 грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: не зявився

від відповідача: не зявився

Суть спору: ТОВ «Свобода-Авто»звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ВАТ «Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів»4539,18 грн., з яких 4115,19 грн. основний борг за ремонтні роботи автомобілю, які виконані позивачем на підставі наряду-замовлення №А-15223 від 08.10.2009р.; 319,31 грн. індекс інфляції, що нарахований відповідачу з жовтня 2009р. по травень 2010р. та 104,68 грн. 3% річних, що нараховані відповідачу з 08.10.2009р. по 29.07.2010р. за порушення строків оплати виконаних позивачем ремонтних робіт.

Під час розгляду справи позивач надав клопотання від 21.09.2010р. за вх.№24890, згідно з яким, на виконання вимог суду надіслав додатково витребувані документи, а також просив суд розглянути справу без участі позивача за наявними у справі документами.

Також на виконання вимог суду позивач надав письмові пояснення від 21.09.2010р. за вх.№24887, згідно з якими, нарахування індексу інфляції саме з жовтня 2009р. та 3% річних з 08.10.2009р. здійснено позивачем відповідно до наряду-замовлення та домовленості сторін, згідно з якою, відповідач зобовязався сплатити вартість ремонту автомобіля у день прийняття автомобіля, а в порушення цієї домовленості відповідач 08.10.2009р. сплатив позивачу не повну вартість ремонтних робіт, а лише 10000 грн.

Відповідач у судові засідання не зявився, але надав до суду відзив на позов від 11.10.2010р. за вх. №26957, згідно з яким, просить суд позов ТОВ «Свобода-Авто» задовольнити частково, а саме, стягнути з відповідача суму боргу, із врахуванням індексу інфляції та 3% річних в розмірі 4313,79 грн., в іншій частині позову відмовити, з посиланням при цьому на вимоги ст.530 ЦК України, а також на те, що вимога позивача про оплату боргу одержана відповідачем 24.12.2009р., а тому строк оплати за поставлений позивачем товар настав 31.12.2010р. і 3% річних та індекс інфляції необхідно рахувати з 01.01.2010р.

На підставі ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

08.10.2009р. позивачем виконані ремонтні роботи автомобілю Nissan X-Trall-30, 2005 року випуску, кузов НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, що підтверджується Нарядом-замовленням №А-15223, згідно з яким, замовником робіт, загальна вартість яких становить 14115,19 грн., являється ВАТ «Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів»(відповідач).

Тією ж датою автомобіль одержаний з ремонту Погребним В.В., який діє на підставі довіреності відповідача №333 від 07.10.2009р., із строком дії до 16.10.2009р.

Поряд з цим наявна у справі довідка Центрального відділення ПАТ «Сведбанк» від 10.09.2010р. за вих. №232-7130 свідчить, що 08.10.2009р. відповідач перерахував позивачу 10000 грн. за ремонт автомобіля по рахунку А-5714 від 08.10.2009р.

16.12.2009р. позивач звернувся до позивача з претензією про стягнення заборгованості в розмірі 4115,19 грн. №161201. В свою чергу відповідач надав позивачу відповідь на претензію від 15.01.2010р. №32, із пропозицією відстрочити термін оплати боргу.

20.04.2010р. позивач повторно звернувся до відповідача з листом від 19.04.2010р. №1904/01, в якому заявив вимогу про оплату боргу. Вказаний лист відповідач одержав 23.04.2010р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за №2592200, але відповіді позивачу не надав та заборгованість не сплатив, що і зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У ч.1 ст.11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Як вище встановлено господарським судом, 08.10.2009р. позивачем виконані ремонті роботи автомобілю, загальною вартістю 14115,19 грн. При цьому виконання цих ремонтних робіт здійснено позивачем на підставі відповідного наряду-замовлення №А-15223 від 08.10.2009р., згідно з яким, замовником ремонтних робіт являється відповідач.

Більш того, судом встановлено, що 08.10.2009р. відремонтований позивачем автомобіль одержаний уповноваженим представником відповідача на підставі відповідної довіреності №333 від 07.10.2009р. і тією ж датою відповідачем здійснено часткову оплату виконаних позивачем ремонтних робіт в сумі 10000 грн.

З огляду на вищевикладене, господарський суд вважає, що дії позивача щодо виконання ремонтних робіт автомобілю та дії відповідача щодо замовлення цих робіт, щодо одержання відремонтованого позивачем автомобілю, а також щодо часткової оплати вартості ремонтних робіт є такими конклюдентними діями сторін, які свідчать про виникнення між ними зобовязань, зокрема, зобовязання позивача щодо виконання ремонтних робіт та зобовязання відповідача щодо їх оплати.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Згідно з вимогами ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то вона підлягає виконанню у цей строк (термін).

Поряд з цим, у ч.2 ст.530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Із вищевстановлених обставин справи випливає, що у зобовязанні відповідача щодо оплати вартості виконаних позивачем ремонтних робіт строк не встановлений, а з вимогою про оплату залишку боргу в сумі 4115,19 грн. позивач звернувся до відповідача 16.12.2009р. (претензія №161201). При цьому доказів направлення цієї претензії відповідачу позивач до суду не надав, а згідно з доводами самого відповідача, вказана претензія одержана відповідачем 24.12.2009р.

Таким чином здійснити оплату виконаних позивачем робіт відповідач зобовязаний в строк до 31.12.2009р.

Між тим, в строк до 31.12.2009р. залишок боргу відповідачем не сплачений, що визнається останнім у відзиві на позов від 11.10.2010р. за вх.№26957.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 4115,19 грн., а отже, і їх задоволення.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних та індексу інфляції, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем, та згідно з яким, розмір 3% річних становить 104,68 грн., свідчить, що їх нарахування здійснено позивачем з 08.10.2009р. по 29.07.2010р., із врахуванням при цьому індексу інфляції в сумі 319,31 грн., нарахування якого здійснено позивачем з жовтня 2009р. по травень 2010р.

Між тим, із вищевстановлених обставин справи випливає, що здійснити оплату грошових коштів в сумі 4115,19 грн. відповідач зобовязаний в строк до 31.12.2009р., а тому господарський суд вважає, що нарахування 3% річних та індексу інфляції повинно здійснюватися з 01.01.2010р.

Згідно з розрахунком суду розмір 3% річних з 01.01.2010р. по 29.07.2010р. (кінцева дата, яка заявлена позивачем) становить 60,88 грн. /4115,19 грн.х3% х180 (дні прострочення) /365/, а розмір індексу інфляції з 01.01.2010р. по 01.05.2010р. (кінцева дата, яка заявлена позивачем) становить 282,25 грн. /4115,19 грн. х 102,9 (січень)х101,5 (лютий)х101,4 (березень)х100,9 (квітень) =4397,44 грн. -4115,19 грн./.

За таких обставин позов в частині стягнення з відповідача 3% річних та індексу інфляції задовольняється господарським судом частково, а саме 3% річних в сумі 80,88 грн. та індекс інфляції в сумі 282,25 грн.

Посилання позивача на те, що вартість виконаних позивачем ремонтних робіт відповідач зобовязаний оплатити 08.10.2009р.. господарський суд до уваги не приймає, оскільки всупереч вимог ст.33 ГПК України такі посилання позивач не підтвердив відповідними письмовими доказами, а той факт, що 08.10.2009р. відповідачем здійснено часткову оплату вартості виконаних позивачем ремонтних робіт ще не підтверджує наявності у відповідача зобовязання щодо оплати ремонтних робіт саме у цей строк.

На підставі ст.44,49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 8285 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свобода-Авто» задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів»(66161, Одеська область, Балтський район, с. Білине, код ЄДРПОУ 04689582) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свобода-Авто»(03164, м. Київ, вул. Ген. Наумова, 23-б, код ЄДРПОУ 32113096, р/р 26002000317001 в ВАТ «Сведбанк», МФО 300164) основний борг в сумі 4115 (чотири тисячі сто п'ятнадцять) грн. 19 коп., 3% річних в сумі 60 (шістдесят) грн. 88 коп., індекс інфляції в сумі 282 (двісті вісімдесят дві) грн. 25 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 99 (девяносто девять) грн. 96 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 231 (двісті тридцять одна) грн. 28 коп.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Суддя

Повне рішення складено 14 жовтня 2010 року.