Рішення № 11811308, 06.10.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" жовтня 2010 р.Справа № 9-31/18-10-975 За позовом: фірми "Титан" (Приватного підприємства);

До відповідача:

1)малого підприємства "Спецлітмаш" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю

2)закритого акціонерного товариства "Карпатський Дім"

про стягнення 155386,17грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: Шаповал О.В.(за довіреністю);

Від відповідача (МП “СПЕЦЛІТМАШ”у вигляді ТОВ): не з'явився;

Від відповідача (ЗАТ “КАРПАТСЬКИЙ ДІМ”): не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: 26.02.2010 р. за вх. №1737 Фірма "Титан" (Приватне підприємство) (далі –Позивач) звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Малого підприємства "Спецлітмаш" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю та з Закритого акціонерного товариства "Карпатський Дім" (далі –Відповідачі) 155386,17 грн.

Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідачі у судових засіданнях не з’являлися, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання були належним чином повідомлені. Відповідачі відзив на позов не надали, у зв’язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

18.05.2009 року між Приватним підприємством „Титан” та Закритим акціонерним товариством "Карпатський Дім" був укладений Договір поставки обладнання №Д-05-08.

За Договором поставки ПП «Титан»зобов’язалось здійснити поставку технологічного обладнання в строки та в порядку, передбаченому в Договорі поставки. В свою чергу ЗАТ "Карпатський Дім" зобов'язалось прийняти обладнання та сплатити за нього ціну у відповідності до умов Договору.

Відповідно до п.3.2, ціна Договору становить 142169,37 грн.

25.05.2009 року між ПП "Титан" та МП "Спецлітмаш" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю був укладений Договір поруки, у відповідності до умов якого МП "Спецлітмаш" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю зобов'язався відповідати за невиконання Закритим акціонерним товариством "Карпатський Дім" зобов'язань останнього перед ПП "Титан" за Договором поставки обладнання №Д-05-08 від 18.05.2009р.

Отже, відносини сторін Позивача та Відповідачів випливають один з одного і не можуть бути роз’єднані, оскільки є похідними.

За умовами п. 2.2.6. Договору поставки, ЗАТ «Карпатський Дім»зобов'язане здійснити своєчасну оплату на користь ПП «Титан»усіх платежів за Договором. Розділом 4 Договору поставки встановлений порядок проведення розрахунків. Так, п. 4.1.1. передбачено, що Покупець, в порядку передплати, сплачує Постачальнику 50% ціни Договору впродовж 5 банківських днів з моменту підписання Договору.

Дане положення Договору ЗАТ «Карпатський Дім»виконало і 20.05.2009р. перерахувало на користь ПП «Титан»50% ціни Договору, а саме –71 084,70 грн. Відповідно до п.4.1.2. Договору поставки, решту ціни Договору, що становить 50% ціни Договору, ЗАТ «Карпатський Дім»зобов'язане сплатити на користь ПП «Титан»впродовж 5 банківських днів з моменту здійснення поставки та підписання сторонами Акту приймання-передачі.

Відповідно до акту приймання-передачі, 05.06.2009р. ПП «Титан»поставив, а ЗАТ «Карпатський Дім»прийняв наступне обладнання: машина пральна у кількості 2 одиниці; машина сушильна у кількості 1 одиниця. Відповідно до акту приймання-передачі, 05.06.2009р. ПП «Титан»поставив на адресу ЗАТ «Карпатський Дім»обладнання на суму 76 111,97грн., з урахуванням ПДВ - 20%. Відповідно до акту приймання-передачі, 03.07.2009р. ПП «Титан» поставив на адресу ЗАТ «Карпатський Дім»каток прасувальний на суму 47 029,41 грн. з урахуванням ПДВ - 20%. Відповідно до акту приймання-передачі, 15.07.2009р. ПП «Титан»поставив на адресу ЗАТ «Карпатський Дім»машину сушильну на суму 19 027,99 грн. з урахуванням ПДВ - 20%.

Отже, загалом ПП «Титан»поставило на користь ЗАТ «Карпатський Дім»обладнання на суму 142169,37 грн. Поставка обладнання була здійснена належним чином, відповідно до умов Договору.

Зі свого боку, ЗАТ «Карпатський Дім»не виконало положення п.4.1.2. Договору поставки і не сплатило решту ціни Договору (50%), чим порушило свої зобов'язання перед ПП «Титан».

Таким чином, станом на 08.02.2010р. заборгованість ЗАТ «Карпатський Дім»перед ПП «Титан»за Договором поставки обладнання №Д-05-08 становить 71 084,67 грн., без врахування суми штрафних санкцій. Але, окрім цього, ЗАТ «Карпатський Дім»не сплатило вчасно кошти, що вказані вище, чим завдало додаткової шкоди Продавцю, шляхом користування чужими коштами, дана шкода підлягає компенсації.

Отже, Позивач просить суд стягнути з Відповідача (Закритого акціонерного товариства "Карпатський Дім") суму основного боргу за Договором поставки, з урахуванням інфляційних, трьох відсотків річних та пені, у розмірі 154386,17 грн., та з Відповідача (Малого підприємства "Спецлітмаш" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) суму заборгованості у розмірі 1000,00 грн.

Одночасно з позовною заявою, Позивач звертається до суду з клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову. Фірма "Титан" (Приватне підприємство) стверджує, що існує реальна та значна загроза того, що до моменту вирішення спору по суті, Відповідач (Закрите акціонерне товариство "Карпатський Дім"), до якого направлені вимоги у розмірі 154386,17 грн., здійснить відчуження власного майна, яким він володіє на праві власності, шляхом продажу або іншим способом. Доказом цього факту, Позивач приводить наступні доводи: значна сума заборгованості, ігнорування проведення оплати, усні телефонні заяви про небажання сплатити заборгованість Відповідачем.

30.09.20410р. за вх. №26106, Позивач надав до суду уточнення позовної заяви, відповідно до якої зазначає: ЗАТ “Карпатський Дім” звернулося до господарського суду Одеської області з позовом, в якому просить суд визнати недійсним повністю договір поставки від 18.05.2009р. №Д-05-08, який укладений між ЗАТ “Карпатський Дім”і ПП Фірма “Титан”. 26.07.2010р. Рішенням господарського суду Одеської області позов Закритого акціонерного товариства “Карпатський Дім” було задоволено частково: визнано недійсними умови п.10.3. Договору поставки обладнання від 18.05.2009р. №Д-05-08, який укладений між Закритим акціонерним товариством “Карпатський Дім” і Приватним підприємством Фірма “Титан” в частині встановлення розміру пені 0,5% від загальної суми прострочення. В решті позовних вимог відмовлено.

16.08.2010р. Ухвалою господарського суду Одеської області про прийняття справи до провадження та поновлення провадження у справі, на Фірму "Титан" (Приватне підприємство) було покладено обов’язок надати обґрунтований розрахунок пені з зазначенням періоду нарахування.

Таким чином, Позивач просить суд стягнути з Відповідача (Закритого акціонерного товариства "Карпатський Дім") суму основного боргу за Договором поставки – 71084,67 грн., три відсотки річних за користування чужими коштами –2521,95 грн., грошова індексація – 5190,80 грн., пеня –16822,08 грн., та з Відповідача (Малого підприємства "Спецлітмаш" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) суму заборгованості у розмірі 1000,00 грн.

Суд, розглянувши наданий Позивачем розгорнутий розрахунок пені, який зроблений за три періоди поставки товару, вбачає невідповідність його чинному законодавству, та самостійно провів розрахунок за три періоди поставки, беручи до уваги норми діючого законодавства. Таким чином, пеня становить: 4023,51 грн. за перший період поставки, 2089,26 грн. за другий період поставки, 901,35 грн. Загальна сума складає: 7014,12 грн.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.          

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

Згідно з ст.174 ГК України, господарські зобов'язання виникають із господарських договорів.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до положень ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.           За положеннями ч.1 ст.266 Господарського кодексу України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч.6 ст.265 ГК України).

Згідно із ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Частина 1 статті 692 ЦК України встановлює, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори, укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

          Згідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Положеннями ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Частина 6 ст.231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За положеннями ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно положень ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Як зазначається в роз’ясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994р. № 02-5/611 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, умовою до застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно яке є у Відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, що не знайшло свого відображення у тексті позовної заяви Позивача.

Оскільки вимога про забезпечення позову розглядається судом без виклику сторін, тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 33 ГПК України.

Питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

          Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

          Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, оплаті послуг адвоката віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути із Закритого акціонерного товариства "Карпатський Дім" (82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. Сухо воля, буд. 60А, а/с 51, р/р 260097281 в Райффайзен Банк Аваль м. Трускавець, МФО 325570, код ЄДРПОУ 32037555) на користь Фірми "Титан" (Приватне підприємство) (65125, м. Одеса, вул. Успенська, 40, р/р 2600011 в Одеській філії ВАТ „Кредитпромбанк”, м. Одеса, МФО 388487, код ЄДРПОУ 21026274) 71084,67 грн. основного боргу, 7014,12 грн. пені, 2521,95 грн. три відсотки річних, 5190,80 грн. грошова індексація; 848,16 грн. витрат по держмиту; 233,26 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути із Малого підприємства "Спецлітмаш" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65031, м. Одеса, вул. Хімічна, буд. 2, р/р 260018980 в Одеській філії ВАТ „Кредитпромбанк”, м. Одеса, МФО 388487, код ЄДРПОУ 20958366) на користь Фірми "Титан" (Приватне підприємство) (65125, м. Одеса, вул. Успенська, 40, р/р 2600011 в Одеській філії ВАТ „Кредитпромбанк”, м. Одеса, МФО 388487, код ЄДРПОУ 21026274) суму заборгованості у розмірі 1000,00 грн.; 19,96 грн. витрат по держмиту; 2,74 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                             Меденцев П.А.